Рішення № 138310669, 17.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року справа № 580/6274/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУПФУ в Х/О, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову № 232730032118 від 04.06.2026 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи на Приватному акціонерному товаристві «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» з 29.08.1994 до 31.12.1997, з 01.01.2000 до 15.06.2000, з 12.10.2011 до 15.08.2012, з 28.07.2013 до 31.07.2013, з 02.11.2013 до 30.11.2013, з 04.12.2013 до 31.12.2013, з 28.07.2014 до 31.12.2014, з 07.01.2015 до 31.01.2015, з 06.04.2015 до 30.04.2015, з 02.05.2015 до 25.08.2015 та призначити пенсію за віком за Списком № 1 з 29.05.2026 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що на момент звернення за призначенням пенсії вік позивача становив 55 років 02 місяці 13 днів, фактичний страховий стаж з урахуванням кратності 27 років 03 місяці 06 днів, з яких пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 09 років 08 місяців 06 днів; у зарахований Головним управлінням Пенсійного фонду України Харківській області страховий стаж з урахуванням кратності 22 роки 03 місяці 06 днів, з яких пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 03 роки 11 місяців 14 днів, а тому позивач має право на призначення пенсії за Списком № 1.

Ухвалою від 17 червня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.07.2026 до суду надійшла заява, у якій представниця відповідача-1 просить визнати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області неналежним відповідачем у справі № 580/6274/26. В обґрунтування заяви зазначила, що заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку № 22-1 та винесено рішення № 232730032118 від 04.06.2026 про відмову у призначенні пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є самостійною юридичною особою та не несе відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність інших територіальних органів Пенсійного фонду, а тому не є належним відповідачем у даній справі. Публічно-правовий спір між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області та позивачем відсутній.

Відзив на позов від відповідача-2 до суду не надходив.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.05.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та прийняло рішення від 04.06.2026 № 232730032118 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу.

У рішенні відповідач-2 зазначив такі обставини: вік заявника 55 років 2 місяці 12 днів на дату звернення; страховий стаж заявника складає 19 роки 3 місяців 6 днів; пільговий стаж за Списком № 1 складає 3 роки 11 місяців 14 днів; страховий стаж з урахуванням кратності складає 22 роки 3 місяці 6 днів.

За результатом розгляду документів відповідач-2 вказав, що «Відповідно до підпункту 1 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Довідки видаються на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Довідки видаються на підставі первинних документів про характер виконуванної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість впродовж повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Пільговий стаж зараховано згідно з даних БСВ відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Право на призначення пенсії 18.03.2036 або після набуття необхідного пільгового та страхового стажу.».

Рішення відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах незалежно від використання форм власності та господарювання, незалежно від характеру й тривалості роботи і перерв.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (у редакції, чинній на час роботи позивача) затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 1200100а-18540 розділу XХI вказаної постанови слюсарі по ремонту рухомого складу, зайняті на ремонті, заправці і заміні клапанів цистерн, користуються правом на пільгову пенсію за Списком № 1.

Згідно з пунктом 23-3б розділу XХІІІ Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, робітники, зайняті внутрішнім очищенням резервуарів, баків, цистерн (у тому числі залізничних), відсіків і танків суден від нафтопродуктів і хімічних речовин користуються правом на пільгову пенсію за Списком № 1.

За даними трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював у ПАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ»:

- з 29.08.1994 слюсарем по ремонту рухомого складу (по ремонті, зміні і заправці клапанів ж.д. цистерни) залізничного цеху по 5 розряду, згідно наказу № 64-к від 26.08.1994 (запис № 8 в трудовій книжці); за результатам атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію по віку на пільгових умовах за Списком №1, згідно наказу № 437 від 04.07.1994 (запис між № 8 та № 9 в трудовій книжці);

- з 15.06.2000 звільнений за власним бажанням, згідно наказу № 45-к від 16.06.2000 (запис № 9 в трудовій книжці);

- з 27.04.2011 контролером КПП відділу по охороні та режимі підприємства керування по режиму та внутрішній безпеці підприємства, згідно наказу № 0029-КД від 26.04.2011 (запис № 12 трудовій книжці);

- з 12.10.2011 переведений очищувачем мінераловозів (зайнятим на внутрішній очистці мінералів від хімічних речовин) залізничного цеху по 3 розряду, згідно наказу № 0092-КД від 12.10.2011 (запис № 13 в трудовій книжці); за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію по віку на пільгових умовах за Списком № 1, згідно наказу № 974 від 30.028.2007 (запис № 14 в трудовій книжці);

- з 13.09.2012 переведений очищувачем зайнятим на внутрішній очистці мінераловозів від хімічних речовин, дільниці ремонту, підготовки мінералів та 2 вантажно-розвантажувальних робіт залізничного транспорту, залізничного цеху по 3 розряду, згідно наказу № 0076-КД від 12.09.2012 (запис № 15 в трудовій книжці); за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію по віку на пільгових умовах за Списком № 1, згідно наказу № 1053 від 16.08.2012 (запис № 16 в трудовій книжці);

- з 26.01.2015 переведений промивальником-пропарником цистерн, зайнятий внутрішньою очисткою цистерн від хімічних речовин 5 розряду промивального-пропарного пункту дільниці підготовки та ремонту залізничного рухливого складу, служби залізничного рухливого складу залізнодорожнього цеху, згідно наказу № 0006- КД від 23.01.2015 (запис № 17 в трудовій книжці); за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію по віку на пільгових умовах за Списком № 1, згідно наказу № 1053 від 16.08.2012 (запис № 18 в трудовій книжці);

- 25.08.2015 звільнений за власним бажанням, згідно наказу № 0189-КД від 25.08.2015 р. (запис № 19 в трудовій книжці).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відмови в зарахуванні вищевказаних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи за Списком № 1, оскільки вони підтверджені належними та допустимими доказами.

Суд встановив, що згідно з інформацією у формі РС-право відповідач-2 зарахував до пільгового стажу періоди, що у сукупності становлять 3 роки, не врахувавши періоди з 29.08.1994 до 31.12.1997, з 01.01.2000 до 15.06.2000, з 12.10.2011 до 15.08.2012, з 19.09.2012 до 30.09.2012, з 28.07.2013 до 31.07.2013, з 02.11.2013 до 30.11.2013, з 04.12.2013 до 31.12.2013, з 28.07.2014 до 31.12.2014, з 07.01.2015 до 31.01.2015, з 06.04.2015 до 30.04.2015, з 02.05.2015 до 25.08.2015.

Відповідач-2 в обґрунтування спірного рішення зазначив, що пільговий стаж зараховано згідно з даних БСВ відповідно до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Під час надання оцінки таким покликанням відповідача-2 суд зазначає, що до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, періоди з 29.08.1994 до 31.12.1997, з 01.01.2000 до 15.06.2000 мають бути зараховані до пільгового стажу позивача відповідно до відомостей трудової книжки позивача, оскільки у ній наявні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

У свою чергу, відповідно до відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7, а.с. 22) за період з 12.10.2011 до 25.08.2015 за позивача сплачено страхові внески у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку про необґрунтованість часткового зарахування періодів роботи у часовий проміжок з 12.10.2011 до 25.08.2015, оскільки, як вище встановив суд, у трудовій книжці позивача наявні достатні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 у зазначений період.

Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 1 у обсязі - 9 років 6 місяців.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Згідно із статтею 26 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком мають особи після досягнення 60 років.

Отже, оскільки у позивача наявний пільговий стаж за Списком № 1 9 років 6 місяців, що є більше половини стажу роботи за Списком № 1, у спірних правовідносинах відповідач-2 мав дослідити питання про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із зменшенням віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, чого здійснено не було, а тому спірне рішення відповідача-2 є протиправним.

Суд також врахував, що відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.10 Порядку 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.

Отже, у спірних правовідносинах прийняття рішення про призначення пенсії має здійснюватися структурним підрозділом органу пенсійного фонду, на який за принципом екстериторіальності розподілено заяву пенсіонера.

На необхідності вчинення дій зобов`язального характеру територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності також наголосив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач-2 необґрунтовано не зарахував частину періодів роботи позивача до його пільгового стажу та, як наслідок, не дослідив наявність права у позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із зменшенням віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, у зв`язку із чим, виконуючи завдання адміністративного судочинства, передбачене у ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що у цьому випадку слід зобов`язати відповідача-2 (як орган, який прийняв протиправне рішення) зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди роботи з 29.08.1994 до 31.12.1997, з 01.01.2000 до 15.06.2000, з 12.10.2011 до 15.08.2012, з 19.09.2012 до 30.09.2012, з 28.07.2013 до 31.07.2013, з 02.11.2013 до 30.11.2013, з 04.12.2013 до 31.12.2013, з 28.07.2014 до 31.12.2014, з 07.01.2015 до 31.01.2015, з 06.04.2015 до 30.04.2015, з 02.05.2015 до 25.08.2015 та повторно розглянути заяву позивача від 29.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із доданими матеріалами та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачем судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 232730032118 від 04.06.2026 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 29.08.1994 до 31.12.1997, з 01.01.2000 до 15.06.2000, з 12.10.2011 до 15.08.2012, з 19.09.2012 до 30.09.2012, з 28.07.2013 до 31.07.2013, з 02.11.2013 до 30.11.2013, з 04.12.2013 до 31.12.2013, з 28.07.2014 до 31.12.2014, з 07.01.2015 до 31.01.2015, з 06.04.2015 до 30.04.2015, з 02.05.2015 до 25.08.2015 та повторно розглянути заяву позивача від 29.05.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із доданими матеріалами та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 (адреса ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538);

3) відповідач-2 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 17.07.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК