Рішення № 138310569, 16.07.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року справа № 580/3952/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ САД" до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНЯЧНИЙ САД" до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 6057/23-00-07-04-01, яким ТОВ СОНЯЧНИЙ САД збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 413 935 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНИЙ САД» (скорочене найменування ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД», далі товариство) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЛІУМ» (код ЄДРПОУ 45792749) за серпень 2025 року, з ТОВ «ПРОТЕЯ-К» (код за ЄДРПОУ 45777212) за серпень 2025 року, ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» (код за ЄДРПОУ 45828518) за серпень 2025 року, відповідно до затвердженого плану перевірки (додаток 1 до першого примірника акта перевірки, що залишається в контролюючому органі). За результатами документальної позапланової виїзної перевірки товариства складено акт від 20.03.2026 №4018/23-00-07-04-01/42270964. Позивач вважає, що податкове повідомлення рішення від 08.04.2026 № 6057/23-00-07-04-01 (надалі оскаржуване податкове повідомлення-рішення, ППР) є протиправним, прийнятим без законних на те підстав та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки ГУ ДПС у Черкаській області є безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, базуються на припущеннях, не підтверджуються належними та допустимими доказами, сформовані без урахування змісту первинних документів, факту отримання ТМЦ та мети їх придбання. Факт придбання ТМЦ в повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку: договорами, видатковими накладними, ТТН, зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» відображено в податкового та бухгалтерському обліку і віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЛІУМ», ТОВ «ПРОТЕЯ-К», ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ». Актом перевірки від 20.03.2026 № 4018/23-00-07-04-01/42270964 зафіксовано надання Товариством в ході проведення перевірки контролюючому органу первинних бухгалтерських документів, які підтверджують факти проведення фінансово-господарських операцій з вказаними контрагентами, а саме: договори, видаткові накладні, ТТН, платіжні документи, податкові накладні, які у відповідності до ст. 201 ПК України зареєстровані в ЄРПН та, відповідно, підтверджують право ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» на податковий кредит. За таких обставин, позивач вважає, що висновки Акту перевірки про завищення ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» податкового кредитну є надуманими, нормативно і документально непідтвердженими, в зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 № 6057/23-00-07-04-01 підлягає скасуванню.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).

03.06.2026 від відповідача надійшов відзив в якому представник просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що в ході проведення перевірки ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» було надано запит від 09.03.2026 №4823/6/23-00-07-04-04 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо встановлених порушень, який вручено 09.03.2026 директору ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» Проненку Сергію Володимировичу. Під час перевірки надано первинні та бухгалтерські документи, які не підтверджують проведення товариством декларованих господарських операцій за серпень 2025 року по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЛІУМ» (код ЄДРПОУ 45792749), з ТОВ «ПРОТЕЯ-К» (код за ЄДРПОУ 45777212), ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» (код за ЄДРПОУ 45828518). В ході проведення перевірки направлено запити щодо проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» відомостей стосовно відносин з іншими суб`єктами господарювання, а саме: - від 11.03.2026 №508/7/23-00-07-04-05 в ГУ ДПС в Одеській області та ГУ ДПС в Сумській області по взаємовідносинах з ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» (код за ЄДРПОУ 45828518); - від 11.03.2026 №507/7/23-00-07-04-05 га по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЛІУМ» (код ЄДРПОУ 45792749) в ГУ ДПС в Одеській області та ГУ ДПС у Львівській області; - від 17.03.2026 №535/7/23-00-07-04-05 на ГУ ДПС у м. Києві по взаємовідносинах з ТОВ «ГРАНД ЕНЕРДЖИ» (код за ЄДРПОУ 42574985). На дату реєстрацію акту перевірки відповіді не надходило. На запит від 09.03.2026 №4823/6/23-00-07-04-04 «Про надання письмових пояснень та завірені належним чином копії первинних документів» ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» 10.03.2026 року ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» надало документи не в повному обсязі, 13.03.2026 року (останній день перевірки) товариство надало лист від 11.03.2026 року №41/03-2026 з поясненнями та копіями документів частина яких відрізняється від наданих раніше документів, про що зазначено в ппп. 3.1.1.2. пп. 3.1.1. п 3.1. розділу 3 акту перевірки. Дані факти засвідчені актами ненадання документів від 10.03.2026 № 415/23-00-07-04-01/42270964; від 11.03.2026 №423/23-00-07-04-01/42270964; від 13.03.2026 №477/23-00-07-04-01/42270964. (додатки 5-7, додаються до першого примірника акут, який залишається в контролюючому органі) На виконання запиту від 09.03.2026 №4823/6/23-00-07-04-04 (додаток 8 додається до першого примірника акту, який залишається в контролюючому органі) ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» 10.03.2026 не було надано: - договорів по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЛІУМ» (код ЄДРПОУ 45792749), з ТОВ «ПРОТЕЯ-К» (код за ЄДРПОУ 45777212), ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» (код за ЄДРПОУ 45828518); - ТТН по документально оформленим господарським операціям з по транспортуванню товарів від ТОВ «ПРОТЕЯ-К»; - сертифікати відповідності/якості; - дані бухгалтерського обліку по 201 рахунку; по 231 рахунку; - договору оренди автомобіля; - платіжні інструкції або банківські виписки, що підтверджуюють оплату за оренду автомобіля; - пояснення, щодо здійснення даних господарських операцій. 13.03.2026 ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» надало пояснення від 11.03.2026 року №41/03-2026 (додаток 9) та документи інформація в яких відрізняється від наданих 10.03.2026 року завірених копій. Також, не надано: - сертифікати відповідності/якості; - платіжні інструкції або банківські виписки, що підтверджують оплату за оренду автомобіля. ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» надало договори, видаткові накладні, ТТН, рахунки на оплату, платіжні інструкції, дані бухгалтерського обліку, а саме картки рахунків та оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рахунку 201 «Сировина й матеріали», рахунку 231 «Основне виробництво», статут, наказ по призначення матеріально - відповідальної особи та на призначення директора. Вищеперелічені документи не спростовують наявність порушень та нереальність господарських операцій в серпні 2025 року між ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» по взаємовідносинах з ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» (код за ЄДРПОУ 45828518), з ТОВ «АЛЛІУМ» (код ЄДРПОУ 45792749), з ТОВ «ПРОТЕЯ-К» (код за ЄДРПОУ 45777212). ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість за серпень 2025 року на суму 8 837 867 грн., в тому числі по взаємовідносинах з насупними контрагентами, а саме: - з ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» на суму ПДВ 666 675 грн.; - з ТОВ «АЛЛІУМ» на суму ПДВ 266 631,22 грн.; - з ТОВ «ПРОТЕЯ-К» на суму ПДВ 197 841,94 грн.. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за серпень 2025 року, встановлено його завищення на загальну суму ПДВ 1131148грн. Таким чином перевіркою встановлені порушення: Вимог п. 44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, ст.1, ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16. п. 2.4 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за №168/704, із змінами і доповненнями внесеними наказами міністерства фінансів України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2025 року на загальну суму 1131148 грн. У зв`язку з вищезазначеним, ГУ ДПС у Черкаській області складено спірне податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість №6057/23-00-07-04-01 від 08.04.2026 на суму 1413935 грн (1131148 грн. основне податкове зобов`язання, 282787 грн. штрафні санкції), яке є правомірним і не підлягає скасуванню.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Черкаській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №580/3952/26 відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНИЙ САД» (скорочене найменування ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД», далі товариство) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЛІУМ» (код ЄДРПОУ 45792749) за серпень 2025 року, з ТОВ «ПРОТЕЯ-К» (код за ЄДРПОУ 45777212) за серпень 2025 року, ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» (код за ЄДРПОУ 45828518) за серпень 2025 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проведена на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС) від 06.03.2026 року №667-п, який вручено 09.03.2026 директору ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» Проненку Сергію Володимировичу під розпис та на підставі направлень на право проведення перевірки від 06.03.2026 № 927/23-00-07-04-01 з якими ознайомлено 09.03.2026 під підпис директора ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» Проненка Сергія Володимировича. Перевірка проводилася з 09.03.2026 по 13.03.2026 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки товариства складено акт від 20.03.2026 №4018/23-00-07-04-01/42270964.

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» вимог: 1. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999, п. 2.15, 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2025 року на загальну суму 1 131 148 грн.

Як вбачається з матеріалів перевірки ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД», Товариству збільшено суми грошового зобов`язання з ПДВ у зв`язку із завищенням податкового кредиту внаслідок відображення останнім в податковому та бухгалтерському обліку господарських операцій з ТОВ «АЛЛІУМ», ТОВ «ПРОТЕЯ-К», ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» по придбанню ТМЦ (кабель в асортименті), реальність здійснення яких в ході проведення перевірки не підтверджено.

За висновками контролюючого органу господарські операції з ТОВ «АЛЛІУМ», ТОВ «ПРОТЕЯ-К», ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» були «безтоварними» - без здійснення фактичного (реального) руху товару, не мали реального характеру, направлені на штучне формування Позивачем податкового кредиту у зв`язку із:

- недоліками в оформленні первинних документів. Так, в Акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних відсутнє заповнення реквізиту «Місце складання»; в ТТН (першій варіації) не деталізована інформація про місце складання, пункт навантаження, зазначено лише місто Одеса; в ТТН (другій варіації) пункт навантаження зазначено адреси, до яких контрагенти - Продавці не мають жодного відношення (за цими адресами у них відсутні об`єкти оподаткування; у них відсутні фінансово-господарські операції з СГД, які розташовані за цими адресами); в ТТН від Продавців наявний лише підпис без посади та ініціалів відповідальної особи, що унеможливлює встановлення особи, відповідальної за здійснення господарської діяльності;

- автомобіль Renault master НОМЕР_1 , який зазначений в ТТН, перебуває у власності засновника ОСОБА_1 та переданий в оренду ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» на підставі договору оренди транспортного засобу. Водночас надана картка рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» щодо розрахунків за оренду не підтверджується банківськими виписками, у зв`язку з чим не можливо встановити фактичне здійснення оплат та реальність таких господарських операцій;

- ненаданням до перевірки документів, які підтверджують якість та відповідність товару (кабелів) встановленим вимогам, а також сертифікатів відповідності;

- у контрагентів Продавців відсутня затратна частина на комунальні послуги, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування мережею Інтернет, оплату логістичних послуг та інші витрати, необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності суб`єктами господарювання, характерні для підприємств реального сектору економіки;

- встановленням з аналізу ЄРПН ТОВ «АЛЛІУМ», ТОВ «ПРОТЕЯ-К», ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» невідповідності придбаного товару з реалізованим по ланцюгу постачання та створення лише зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій;

- відсутністю у ТОВ «АЛЛІУМ», ТОВ «ПРОТЕЯ-К», ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» основних засобів та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій;

- наявністю кримінального провадження фігурантом в якому є ТОВ «АЛЛІУМ», ТОВ «ПРОТЕЯ-К», ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ».

Так, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі ПК України) визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів. Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (надалі Закон № 996-ХIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 996-ХIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правилу цієї норми Закону № 996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (далі - Положення).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Також, відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Аналіз наведених вище положень ПК України у їх сукупному взаємозв`язку з дотичними приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дає підстави для висновку, що передумовою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також віднесення до витрат певного періоду сум в цілях визначення об`єкту оподаткування податком на прибуток, є факт реального здійснення оподаткованих операцій, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст; наявність у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника податків.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, в постановах Верховного суду від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22, від 18.03.2024 у справі № 480/1798/22, від 23.09.2024 у справі № 380/21313/23, від 25.09.2024 у справі № 120/13482/23, від 26.09.2024 у справі № 380/18771/22 та від 02.10.2024 у справі № 821/781/18.

Крім того, згідно правових позицій Верховного Суду, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти надання послуг, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку та відповідно фінансової та податкової звітності можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. статті 198 ПКУкраїни передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як визначено пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є підставою для покупця товарів на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

В даному випадку, ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» відображено в податкового та бухгалтерському обліку і віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЛІУМ», ТОВ «ПРОТЕЯ-К», ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ».

Актом перевірки від 20.03.2026 № 4018/23-00-07-04-01/42270964 зафіксовано надання Товариством в ході проведення перевірки контролюючому органу первинних бухгалтерських документів, які на думку позивача, підтверджують факти проведення фінансово-господарських операцій з вказаними контрагентами, а саме: договори, видаткові накладні, ТТН, платіжні документи, податкові накладні, які у відповідності до ст. 201 ПК України зареєстровані в ЄРПН та, відповідно, підтверджують право ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» на податковий кредит.

Судом встановлено, що між ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» (Покупець) та ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу товару від 14.08.2025 № 214, згідно умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Товар у замовленій Покупцем кількості та гарантованій Продавцем якості, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити Товар на умовах і в порядку, визначених даним Договором. Асортимент, найменування, одиниця виміру, ціна та кількість Товару, який поставляється по даному Договору, зазначається у рахунках для оплати та у видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

За результатами виконання умов договору ТОВ «СУХАРЬ ІМПОРТ» в адресу ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» оформлено видаткову накладну від 14.08.2025 № 214 на отримання кабелю (в асортименті) на загальну суму 4 000 050 грн., в тому числі ПДВ 666 675,1 грн. та складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 14.08.2025 № 126.

Також, 15.08.2025 між ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» (Покупець) та ТОВ «АЛЛІУМ» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу товару № 215 згідно умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Товар у замовленій Покупцем кількості та гарантованій Продавцем якості, а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити Товар на умовах і в порядку, визначених даним Договором.

Асортимент, найменування, одиниця виміру, ціна та кількість Товару, який поставляється по даному Договору, зазначається у рахунках для оплати та у видаткових накладних (п. 1.2 Договору).

За результатами виконання умов договору ТОВ «АЛЛІУМ» в адресу ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» оформлено видаткову накладну від 15.08.2025 № 215 на отримання кабелю (в асортименті) на загальну суму 1 599 787 грн., в тому числі ПДВ 266 631,2 грн. та складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 15.08.2025 № 127.

Також, 01.08.2025 між ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» (Покупець) та ТОВ «ПРОТЕЯ-К» (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу товару № 16/05-25 згідно умов якого Продавець передає, а Покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі «Товар», відповідно до здійсненого Покупцем замовлення.

Сторони погодили, що видаткові накладні за якими здійснюватиметься передача Товару Покупцю, являються специфікаціями відповідно до положень Господарського кодексу України (п. 5.2 Договору).

За результатами виконання умов договору ТОВ «ПРОТЕЯ-К» в адресу ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» оформлено видаткову накладну від 05.08.2025 № 310 на отримання кабелю (в асортименті) на загальну суму 1 187 051,64 грн., в тому числі ПДВ 197 841,9 грн. та складено і зареєстровано в ЄРПН податкову накладну від 05.08.2025 № 377.

Розрахунки за отриманий товар проведені ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування коштів, що підтверджується платіжними інструкціями: - № 2144 від 05.09.2025; № 2100 від 26.08.2025; № 2159 від 11.09.2025; № 2207 від 25.09.2025. В Акті перевірки зазначено, що заборгованість відсутня.

Як зазначає позивач, транспортування товару, придбаного у вказаних контрагентів, здійснювалося автомобілем Renault master НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний фургон), який належить засновнику ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» - ОСОБА_1 .

На підставі договору оренди транспортного засобу від 18.02.2025 зареєстрованого за № 569 вказаний автомобіль передано в оренду Позивачу з метою здійснення господарської діяльності Товариством.

Згідно п. 2.1 Договору транспортний засіб, що орендується буде використовуватися Орендарем (ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД») для власних виробничих та комерційних потреб. Орендна плата встановлюється у розмірі 1000 грн. на квартал та сплачується в безготівковій формі з поточного рахунку Товариства шляхом перерахування на особисту карту (картковий рахунок) Орендодавця чи готівкою через касу Орендаря, в строки, встановлені за домовленістю сторін (п. 5.1 Договору).

В Акті перевірки працівниками контролюючого органу помилково зазначено, що надана картка рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» щодо розрахунків за оренду не підтверджується банківськими виписками, у зв`язку з чим не можливо встановити фактичне здійснення оплат та реальність таких господарських операцій.

Суд не погоджується з вказаним висновком відповідача, оскільки в процесі проведення перевірки ревізорами запитувалась лише картка рахунку, яка була надана Товариством.

В свою чергу оплата оренди автомобіля підтверджується: платіжною інструкцією від 25.04.2025 № 1 та відомістю розподілу виплат від 25.04.2025; платіжною інструкцією від 27.08.2025 № 1 та відомістю розподілу виплат від 27.08.2025.

Транспортування товару підтверджується наступними товарнотранспортними накладними: № Р124-1 від 05.08.2025, № Р124-2 від 05.08.2025; № Р126-1 від 15.08.2025, № Р126-2 від 15.08.2025; № Р125-1 від 14.08.2025, № Р125-2 від 14.08.2025, № Р125-3 від 14.08.2025, № Р125-4 від 14.08.2025.

Позивач стверджує, що вище зазначені договори купівлі-продажу товару (кабелів в асортименті) з ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ та ТОВ ПРОТЕЯ-К, були укладені з метою виконання робіт з будівництва сонячної фотоелектростанції та установки зберігання енергії для ТОВ ГРАНД ЕНЕРДЖИ згідно договору підряду № 23 - 04 /25 від 18.04.2025, відповідно до умов якого виконуються роботи з будівництва наземної сонячної фотоелектростанції потужністю 1999,5 кВт фотоелектричних панелей та потужністю 1980 кВт по загальній потужності інверторів, в тому числі установки зберігання енергії потужністю 2000 кВт та ємністю 9000 кВт*год. на земельній ділянці, що розташована на території Катлабузької селищної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту селища Катлабуг).

Метою придбання товару (кабелів в асортименті) є комплектація та будівництво об`єкта енергетики - сонячної електростанції. Зазначені товари є невід`ємною частиною технології схеми генерації електричної енергії.

Із кошторисної документації до вказаного договору підряду та відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва вбачається, що кабелі, які придбавалися ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» у ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ та ТОВ ПРОТЕЯ-К є складовими витрат будівельних матеріалів, виробів та комплектів.

В свою чергу, використання даного товару може бути підтверджено Актами монтажу по завершенню будівництва та введення об`єкта в експлуатацію.

Як вірно встановлено перевіркою, згідно оборотно-сальдової відомості за 2025 рік придбані ТМЦ обліковуються на залишках Товариства.

Показник рядка 1100 «Запаси» Балансу (Звіту про фінансовий стан) Товариства за звітний період 2025 року сформований відповідно до вимог НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» та включає в себе залишки за наступними рахунками бухгалтерського обліку: рахунок 20 «Виробничі запаси» (зокрема субрахунки 201 «Сировина й матеріали», 203 «Паливо», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали»); рахунок 23 «Виробництво» (незавершене будівництво/монтаж об`єктів СЕС); рахунок 26 «Готова продукція».

Наявність залишків за вказаними рахунками підтверджує фактичне знаходження придбаних товарно-матеріальних цінностей у розпорядженні Товариства, їх використання у процесі будівництва СЕС та відображення у фінансовій звітності підприємства.

Зазначені первинні бухгалтерські документи містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між Товариством та переліченими контрагентами, підтверджують рух активів та зміну майнового стану у процесі здійснення господарських операцій.

Враховуючи наведене, суд не погоджується з висновками контролюючого органу про невідповідність первинних документів нормам чинного законодавства, про неможливість підтвердження факту транспортування товару, про те, що ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» не здійснило належних заходів щодо перевірки контрагентів, діяло без належної обачності та ділової мети, а також те, що ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» удавано, цілеспрямовано створило умови, які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених ПК України вимог.

Господарські операції між ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» та ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К є фактично виконаними, їх виконання підтверджується первинними бухгалтерськими документами; отримані ТМЦ напряму пов`язано з основним видом діяльності Позивача; вказані контрагенти Позивача були у відповідності до вимог чинного законодавства України зареєстровані платниками ПДВ, здійснювали декларування результатів своєї діяльності у податковій звітності, їх установчі документи не були визнані у судовому порядку недійсними.

Щодо висновків Акту перевірки від 20.03.2026 № 4018/23-00-07-04-01/42270964 в частині завищення податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає таке.

Акт перевірки містить висновки про недоліки оформлення первинних документів, що стосуються господарських операцій ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» з ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К, а саме: у видаткових накладних відсутнє заповнення реквізиту «Місце складання»; в ТТН (першій варіації) не деталізована інформація про місце складання, пункт навантаження, зазначено лише місто Одеса; в ТТН (другій варіації) пункт навантаження зазначено адреси, до яких контрагенти - Продавці не мають жодного відношення (за цими адресами у них відсутні об`єкти оподаткування; у них відсутні фінансово-господарські операції з СГД, які розташовані за цими адресами); в ТТН від Продавців наявний лише підпис без посади та ініціалів відповідальної особи, що унеможливлює встановлення особи, відповідальної за здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що незначні недоліки в оформленні товаросупровідних документів не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарських операцій, які підтверджені первинними документами, з яких вбачається, що фактичний рух активів та зміни у власному капітали мали місце. Відсутність деяких реквізитів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

В постанові Верховного Суду від 05.02.2020 по справі № К/9901/41320/18 ВС зробив висновок, що наявність або відсутність окремих документів або ж помилки у їх оформленні не є підставою для переконання про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, безпосередню податковим органом у Акті перевірки Позивача встановлено зміну у власному капіталі ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД», оскільки підтверджено, що оплата по всім вищепереліченим Договорам проведена в повному обсязі.

У постанові від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22 Верховний Суд зробив висновок, що «….Щодо посилання відповідача на недоліки в заповненні первинних документів, то колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій, у тому числі видаткових та товарно-транспортних накладних, не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Такі документи є належними і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, проте містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, а також підтверджують фактичне здійснення таких операцій….

Судом встановлено, що в Акті перевірки зазначено, що ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» складено 2 (два) варіанти товарно-транспортних накладних.

Позивач не заперечує, що доставляючи власним транспортом придбаний у ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К товар і оформляючи ТТН, було допущено помилку, а саме: в графі «Місце складання» зазначено м. Одеса, а в графі «Пункт навантаження» - м. Одеса (без точної адреси). Тому, з метою приведення ТТН у відповідність з нормами складання, було оформлено другий екземпляр (варіант) ТТН з чіткою адресою пунктів навантаження товару.

Крім того, у ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД», як покупця товару, відсутній обов`язок з`ясовувати на яких правових підставах (оренда, усні домовленості, взаємозалік тощо) товар перебував за цими адресами.

Також, в Акті перевірки зазначено що з аналізу ЄРПН ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К встановлено невідповідності придбаного товару з реалізованим по ланцюгу постачання та створення лише зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій; із баз даних та фінансової звітності вказаних товариств встановлено відсутність у контрагентів основних засобів, трудових ресурсів для здійснення господарських операцій; відсутність затратної частини на комунальні послуги, оплата послуг телефонного зв`язку, оплата послуг за користування мережею Інтернет, оплата логістичних послуг та інші витрати, необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності суб`єктами господарювання.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 480/1798/22 суд виснував, що: «….Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій звернули увагу на те, що у набувача товарів відсутній обов`язок перевіряти походження придбаного ним товару по ланцюгу аж до виробника, тим паче, будь-яких зауважень до оформлених податкових, видаткових накладних саме з безпосереднім контрагентом, у відповідача відсутні. Крім іншого, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань…..».

В постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22 суд касаційної інстанції прийшов до наступних висновків: «….Більше того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу…».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила наступне: «…97. Спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

98. Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 996- ХIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

99. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

100. Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996- ХIV знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків…..

103. Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.

104. Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності…..».

Також, в Акті перевірки Позивача зазначено, що Товариством до перевірки не надано підтверджуючих документів, які підтверджують якість та відповідність товару (кабелів) встановленим вимогам, а також сертифікатів відповідності.

З даного приводу позивач зауважує, що зазначені податковим органом документи не належать до документів бухгалтерського обліку і їх наявність чи відсутність ніяким чином не підтверджує реальність здійснення господарської операції.

Суд погоджується з доводами позивача, оскільки Верховний Суд у постанові від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22 зазначив: «….Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання контролюючого органу на відсутність документів, які підтверджують якість товару, оскільки сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій….».

Щодо посилання в Акті перевірки на наявність кримінального провадження, в якому фігурують контрагенти Позивача ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К, суд зазначає наступне.

В постанові Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 380/12821/22 суд касаційної інстанції зробив такий висновок: «….З приводу посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, в рамках яких проводиться дослідження фінансового-господарських операцій, за участю позивача та його контрагентів, то вони об`єктивно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Сама собою наявність кримінальних проваджень за фактами фіктивного підприємництва не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності своїх постачальників і реально отримати від них товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі № 817/992/15.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ухваленого вироку, ухвали або постанови суду не надав. Також, відсутня інформація, встановлена у ході здійснення кримінальних проваджень, які б свідчили про нереальний характер господарських операцій між позивачем та контрагентами, в матеріалах даної справи, що розглядається, також відсутня.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2024 у справі № 480/1798/22 суд касаційної інстанції прийшов до наступних висновків: «….Посилання податкового органу в акті на відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень (справа № 759/16233/20) з приводу того, що ТОВ «Еталон Хім» фігурує у досудовому розслідуванні по кримінальному провадженні за фактами привласнення чи розкрадання державних коштів, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій відхилили, вказавши на те, що відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 19 листопада 2020 року у справі № 759/16233/20, діяльність ТОВ «Еталон Хім» є предметом опосередкованого досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню. Крім цього, на час розгляду справи не було встановлено завершення досудового розслідування по зазначеному кримінальному провадженню, а тим паче наявність судових рішень за результатами їх розгляду (таких доказів відповідачем не надано), що унеможливлює прийняття доводів податкового органу щодо фіктивності контрагента позивача лише на підставі факту наявності кримінального розслідування. Адже, відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Відповідно, вищезазначені доводи про наявність кримінального провадження самі по собі не можуть бути достатньою підставою для висновків про вчинення позивачем господарських операцій без розумної економічної причини».

Крім того, в Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД», вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяло нерозумно, недобросовісно та без належної обачності з метою зменшення бази оподаткування; Товариство у відповіді на запит податкового органу не наводить доказів належної обачності та ділової мети при виборі контрагентів-постачальників.

З такими висновками Відповідача суд не погоджується, оскільки як на час укладення договорів, так і на час здійснення господарських операцій Позивача із спірними контрагентами суб`єкти господарювання були належним чином зареєстрованими в ЄДРПОУ, були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагентів позивача, ні їх свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнавалися в установленому порядку недійсними. Вказане відповідачем не спростовано.

Висновки Акту перевірки не містять посилань на порушення саме Позивачем вимог податкового законодавства, а містять лише припущення про неможливість підтвердження реальності здійснення господарської операції контрагентами Позивача, що є неприпустимим. В Акті перевірки всі доводи податкового органу, за яких останній зробив висновок про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними Позивачем із ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К стосуються контрагентів Позивача.

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджено факт реального виконання господарських операцій між Позивачем та ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К, підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у Позивача та його контрагентів податкової правосуб`єктності учасника господарської операції, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю Позивача, сума податкового кредиту підтверджена первинними бухгалтерськими документами, тому в ході судового розгляду встановлено факт здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про збільшення сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ АЛЛІУМ, ТОВ СУХАРЬ ІМПОРТ і ТОВ ПРОТЕЯ-К.

Посилання відповідача на відсутність реального характеру спірних господарських операцій, з огляду на ненадання позивачем окремих документів на підтвердження їх здійснення та наявність недоліків у їх оформленні, суд оцінює критично та зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Необхідно зазначити, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Судом установлено, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також здійснення ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Твердження контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, суд відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників позивача та дослідження первинних документів.

Разом з цим, суд бере до уваги, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18.

З огляду на викладене, позов ТОВ «СОНЯЧНИЙ САД» підлягає задоволенню, а оскаржене податкове повідомлення-рішення від 08 квітня 2026 року № 6057/23-00-07-04-01 визнанню протиправними та скасуванню.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2026 6057/23-00-07-04-01, яким ТОВ СОНЯЧНИЙ САД збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 413 935 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь ТОВ СОНЯЧНИЙ САД (код ЄДРПОУ 42270964, адреса: вул. Миру 4В, к. 25, м. Чигирин, Черкаська область, 20901) витрати зі сплати судового збору в розмірі 16967,22 (шістнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 22 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ