Рішення № 138310014, 17.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1116/26

Провадження № 2/559/1259/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24.11.2017 між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z62.926.76303 відповідно до умов договору товариство надало відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору. 26.11.2020 між ПАТ «Ідея банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №12/84, за яким ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статуту нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників визначених в реєстрі, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №Z62.926.76303 від 24.11.2017. Всупереч умов кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 52644,55грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 23318,76 грн; заборгованість за відсотками - 10208,11 грн. заборгованість за комісією - 19117,68 грн., яку і просив стягнути з відповідача позивач, а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 06.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Головуючий суддя перебував у планових відпустках з 13.04.2026 по 17.04.2026 та з 15.06.2026 по 15.07.2026 включно.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 17.07.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що 24.11.20179 між ПАТ «Ідея банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z62.926.76303. Відповідно до умов договору товариство надало відповідачу кредит в розмірі 23461 грн. строком на 36 місяців. За користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку у розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5%. Згідно п.1.4. Договору, станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена рішення правління банку становить 9,50%, що разом з маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15.0000%. У п.6 Договору сторони погодили та підписали графік платежів, у якому визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії із кількістю платежів, їх розміром. На підтвердження укладення кредитного договору та погодження сторонами умов договору позивачем надано заяву-анкету та заяву №Z62.926.76303 про акцепт публічної оферти ПАТ «Ідея банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку, які власноруч підписані сторонами. (а.с. 10-12, 15-17).

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 , та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, що свідчить проте, що відповідач особисто та свідомо підписала кредитні документи та погодилася на виконання умов Договору (а.с.13,14).

ПАТ «Ідея банк» свої зобов`язання за договором виконало, що підтверджується ордерами- розпорядженнями про видачу кредиту та випискою за кредитним договором №Z62.926.76303 за період з 01.01.2000-26.11.2020, згідно якої вбачається, що ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 23461 грн. (а.с. 19, 21).

Також, судом встановлено, що 26.11.2020 між ПАТ «Ідея банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» було укладено Договір факторингу №12/84, відповідно до якого ПАТ «Ідея банк» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.23-28).

Відповідно до Витягу реєстру боржників до Договору факторингу №12/84, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги і до відповідача ОСОБА_1 в сумі 52644,55 грн. (а.с.29). За відступлення права вимоги згідно договору факторингу №12/84 від 26.11.2020 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило грошові кошти у розмірі 3102412,74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №20281 від 26.11.2020 (а.с.30).

Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №Z62.926.76303 наданої первісним кредитором ПАТ «Ідея банк", заборгованість ОСОБА_1 не погашена та складає 52644,55 грн., яка складається з наступного: 23318,76 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 10208,11 грн. - заборгованість за відсотками, 19117,68 грн. - заборгованість за комісією (а.с.22).

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана претензія, згідно якої останню було повідомлено про заміну кредитодавця згідно Договору факторингу №12/84 та про обов`язок ОСОБА_1 погасити кредитну заборгованість, однак дана претензія залишилася не виконана (а.с. 25).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що 24.11.2017 виникли договірні відносини між первісним кредитором ПАТ "Ідея банк", правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням кредитного договору №Z62.926.76303. ОСОБА_1 будучи вільною в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків та комісії за користування кредитними коштами та інших платежів, з чим відповідач погодився, підписавши кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі. Наданий позивачем розрахунок відповідає умовам Договору про надання кредиту та строку його дії. Суд зауважує, що протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором, розмір заборгованості також не оспорено.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання між ПАТ "Ідея банк" та ОСОБА_1 кредитного договору від 24.11.2017 у передбаченій законом формі, факт законного переходу прав вимоги за вказаним кредитним договором до позивача, виконання первісним кредитором умов договору щодо надання позичальнику кредитних коштів та невиконання останньою в повному обсязі зобов`язань з повернення цих коштів разом із нарахованими, відповідно до умов договору, відсотками за користування кредитними коштами та комісією, що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь позивача. Тому позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Судом встановлено, що понесені ТОВ ФК «Кредит-Капітал" витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025; Актом №546 наданих послуг правової допомоги від 09.03.2026; Детальним описом наданих послуг до Акту №546; Ордером на надання правничої допомоги (а.с.37-40).

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором №Z62.926.76303 від 24.11.2017 в розмірі 52644 (п`ятдесят дві тисячі шістсот сорок чотири) гривні 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень та 5000 гривень витрат на правову допомогу, а разом 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 17.07.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача АТ «Райфайзен Банк», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, 3-й поверх.

Представник позивача: АО "Апологет", код ЄДРПОУ41557199, адвокат Усенко Михайло Ігорович, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.М.Томілін