Ухвала суду № 138309831, 17.07.2026, Оржицький районний суд Полтавської області

543/370/26

2-і/543/3/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 селище Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Попадюка С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 16 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

15.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 16 червня 2026 року у справі №543/370/26.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №543/370/26 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №916760293 від 24.03.2023р. в розмірі 24330,92 грн та судові витрати: судовий збір у розмірі 679,98 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 1021,60. Загальний розмір коштів, що підлягає стягненню на користь Позивача складає 26032,50 грн. З рішенням суду Відповідач погоджується та зобов`язується його виконати добровільно, але просить суд врахувати фактичні обставини, які істотно ускладнюють його виконання та роблять його неможливим у відносно короткий термін. Зазначає, що його середній річний дохід за 2023-2026 роки складає 31565,68 грн. Скрутне матеріальне становище Відповідача становище, сплата заборгованості одним чи двома платежами створить для нього надмірний тягар, що призведе до повторного взяття кредитних коштів в іншій фінансовій установі. В свою чергу, розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців не буде створювати занадто привілейовані умови для Відповідача, оскільки такі дії спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав Позивача. Також Відповідач наголошує, що має літніх з важкими захворюваннями батьків, які потребують постійної медичної та фінансової допомоги у зв`язку з характером їх хронічних захворювань, що також негативно впливає на своєчасність погашення боргу за судовим рішенням. Крім того, просить врахувати воєнний стан, що введений в дію УказомПрезидента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року (який продовжувався відповідними указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та триває досі), а відтак вказана обставина є такою, що також істотно ускладнює виконання рішення суду і є тим винятковим випадком, що ускладнює або виключає виконання рішення. Просить розстрочити виконання рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 16.06.2026 року у справі №543/370/26 на строк, що не перевищує один рік від дня ухвалення рішення суду, з поділом заборгованості (26032,50 грн) на 12 рівних частини (по 2169,38 грн кожна), які будуть сплачуватися на банківський рахунок Позивача до першого числа кожного місяці, починаючи з серпня 2026 року.

Ухвалою суду від 15.07.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на 11 год. 00 хв. 17.07.2026.

16.07.2026 до суду, через підсистему «Електронний суд» від представника Позивача - ТОВ «Фінансова компанія надійшли заперечення на клопотання, у яких представник Позивача вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Зазначає, що з наданих Відповідачем відомостей вбачається, що він має стабільне джерело доходу та достатні фінансові можливості для виконання судового рішення. Відповідачем не доведено наявності виключних обставин, які б фактично унеможливлювали виконання рішення, а також не надано належних та допустимих доказів критичного матеріального стану чи відсутності будь-яких доходів. Відстрочення виконання судового рішення є винятковим заходом, який застосовується лише за наявності об`єктивних, підтверджених доказами обставин, а не з метою уникнення або затягування виконання рішення суду. Враховуючи викладене, посилання Відповідача на матеріальне становище не може бути підставою для відстрочення виконання судового рішення, оскільки такі обставини не підтверджують об`єктивної неможливості його виконання, а навпаки - наявність доходу свідчить про реальну можливість виконання рішення у встановленому законом порядку. Враховуючи вищеперераховані обставини просить відмовити в задоволенні заяви Відповідача про розстрочення виконання судового рішення.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у прохальній частині заяви про розстрочення виконання рішення міститься клопотання про розгляд заяви без його участі.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 16.06.2026 у справі №543/370/26, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 916760293 від 24.03.2023 у розмірі 24330 грн 92 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати: сплачений судовий збір у у розмірі 679 грн 98 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1021 грн 60 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості за судовим рішенням із врахуванням заборгованості за кредитним договором та суми судових витрат, становить 26032,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї , стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/190/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити одним чи двома платежами всю суму заборгованості на даний час у нього немає. На підтвердження своїх доводів долучив довідку про заробітну плату, з якої вбачається, що його доходи складаються виключно із заробітної плати за основним місцем роботи в ТОВ «МЕДВАК». Згідно вказаної Довідки, середньомісячна сума до виплати за період з березня по червень 2026 є меншою, ніж загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з Відповідача за судовим рішенням. Також заявником надано документи на підтвердження захворювань його батьків: Протокол МР дослідження №000023364 від 18.06.2026 пацієнта та виписку №44 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , яка є матір`ю заявника; копію Пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2022 батьку заявника ОСОБА_3 , згідно якого останньому призначено пенсію по інвалідності 3 гр. Трудове каліцтво.

Оцінюючи наявні у справі докази, пояснення заявника та наведені ним обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявником доведено наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду одноразовим платежем. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 визнає рішення суду, не ухиляється від його виконання, звернувся із заявою про розстрочення виконання рішення добровільно та має намір виконати рішення суду в повному обсязі. Зазначені обставини свідчать про добросовісність його поведінки та наявність реального наміру виконати рішення суду.

Таким чином, враховуючи матеріальний стан заявника, характер присуджених до стягнення коштів, а також те, що розстрочення сприятиме реальному виконанню рішення суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву частково, та розстрочити виконання рішення суду строком на 6 (шість) місяців, шляхом сплати Відповідачем розміру заборгованості (26032,50 грн) рівними частинами щомісячно (по 4338,75 грн), починаючи з дня набрання цією ухвалою законної сили. Такий строк розстрочення виконання рішення суду забезпечить баланс між захистом прав позивача та майновою відповідальністю відповідача і не становитиме надмірного фінансового тягаря для Відповідача.

Керуючись ст. 260-261, 353, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 16.06.2026 у справі №543/370/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 916760293 від 24.03.2023 у розмірі 24330 грн 92 коп, судового збору у розмірі 679 грн 98 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 1021 грн 60 коп., на строк 6 (шість) місяців, шляхом сплати ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» розміру заборгованості рівними частинами по 4338,75 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання цією ухвалою законної сили.

За ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Попадюк С.С.