Рішення № 138309333, 17.07.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14459/25

Провадження №2/524/1112/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 м. Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі

головуючого судді Мельник Н. П.,

з участі секретаря судового засідання Шаполової К. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування послугами з постачання теплової енергії,

УСТАНОВИВ:

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування послугами з постачання теплової енергії.

На обґрунтування позову зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення загальною площею 62 кв.м. та з 01.11.2022 споживачем послуг з постачання теплової енергії, що надавалися ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_1 .

З листопада 2022 року позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у повному обсязі у відповідності до якісних показників згідно вимог нормативно-технічних документів. Відповідач не виконував свої обов`язки, не оплачував своєчасно і у повному обсязі вартість наданих послуг. Просили стягнути з відповідача борг за надані послуги з постачання теплової енергії з 01.11.2022 по 31.03.2025 в сумі 114058,95 грн, пеню в сумі 563,63 грн, 3 % річних - 5371,83 грн, інфляційні втрати - 17968,60 грн, а всього 137963,01 грн.

Судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

24.11.2025 ухвалою суду відкрите провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

08.12.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача Ципко Р. В. поданий відзив на позов, згідно з яким відповідач позовні вимоги не визнає. Зазначають, що позивач посилається на існування між сторонами договірних відносин (договір № 5023) без посилання на дату укладення. У якості доказу долучений проєкт індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії без номера від 01.12.2021, що сторонами не підписаний та не має жодного відношення до цієї справи.

Відповідач звертає увагу, що 12.02.2015 теплопостачальною організацією, яка надавала послуги на той момент, Кременчуцькою філією ПАТ «Полтаваобленерго» перекрито та опломбовано запірну арматуру ввідних та вивідних каналів теплопостачання у вказаному нежитловому приміщенні на АДРЕСА_2 . Відтак, починаючи з 2015 року по теперішній час теплопостачання перекрито, встановлені пломби, які є цілісними станом на цей час, що свідчить про відсутність факту надання послуг з теплопостачання. Зазначене стверджується актом опломбування від 12.02.2015, копія якого надана суду.

Відповідач зазначає у відзиві, що з приводу цієї ситуації 05.11.2025 він звертався до позивача із відповідною заявою щодо неотримання послуг теплопостачання у вказаному приміщенні, вимагав роз`яснити безпідставне нарахування плати за не отримані послуги, однак відповідь не отримав. Жодної дії відповідачем не вчинено щодо приєднання до умов договору (акцептування), зокрема, що може свідчити про його бажання укласти договір, надання підписаної заяви-приєднання, сплати рахунків за надані послуги, факт отримання послуги. Позивачем не надано доказів на обґрунтування власної позиції.

19.12.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача надано заяву про продовження строку для подання відповіді на відзив, мотивуючи тим, що 08.12.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Сторона позивача не встигла надіслати відповідь на відзив, у зв`язку із додатковим навантаженням через велику кількість справ, що розглядаються в місцевих, апеляційних судах та Верховному Суді.

19.12.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача надано відповідь на відзив, відповідно до якої сторона позивача не погоджується з доводами відповідача.

22.12.2025 через систему «Електронний суд» представником відповідача подана заява про те, що наявність великої кількості справ не є достатньою підставою для продовження строку для подання відповіді на відзив. Просять відмовити у задоволенні зазначеного клопотання.

Враховуючи мотиви, якими представник позивача обґрунтовував пропущений строк, те, що 08.12.2025 відзив поданий через систему «Електронний суд», строк для подання відповіді на відзив, визначений ухвалою суду про відкриття провадження становить 5 днів з дня отримання копії відзиву, починається з 09.12.2025 відповідно до ст. 123 ЦПК України, те, що відповідь на відзив подана протягом кількох днів після закінчення строку, суд приходить до висновку про поновлення строку для подання відповіді на відзив.

23.12.2025 судове засідання не відбулося за клопотанням представника позивача.

09.01.2026 у судовому засіданні відповідач (військовослужбовець) клопотав продовжити розгляд справи без зупинення провадження. Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без оформлення окремого документа, вирішено клопотання відповідача задовольнити та продовжити розгляд справи без зупинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Зазначене узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду в справі № 754/947/22, якою Велика Палата Верховного Суду відступила від судової практики у справах № № 756/3462/20, 557/1226/23, 904/4027/22, 852/2а-1/24, уточнивши порядок розгляду судових справ за участю військовослужбовців під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану суди мають виходити з того, що Збройні Сили України та інші військові формування автоматично вважаються переведеними на воєнний стан, тому для застосування п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України не потрібні додаткові підтвердження цього факту. Належними доказами для зупинення провадження є документи на підтвердження перебування особи на військовій службі (військовий квиток, наказ командира військової частини тощо). Проте, якщо військовослужбовець не бажає зупинення провадження по справі і наполягає на її розгляді (особисто чи через представника), суд повинен врахувати його волю та продовжити розгляд.

09.01.2026 у судовому засіданні оглянутий оригінал акта пломбування, наданий відповідачем. ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у заявах по суті справи. Клопотав про виклик свідка ОСОБА_3

09.01.2026 ухвалою суду клопотання представника позивача задоволено, оголошено перерву в судовому засіданні. Клопотання відповідача задоволено, викликано у судове засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_3

20.02.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку із знеструмленням приміщення суду (копія акта від 20.02.2026 № 40, № 42).

20.03.2026 у судове засідання з`явилися представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи. Просив позовні вимоги задовольнити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що з 01.09.2025 орендує у ОСОБА_1 нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 для здійснення підприємницької діяльності. За весь час користування вказаним приміщенням опалення було відсутнє.

Представник позивача клопотав оголосити перерву в судовому засідання для надання можливості надати технічний висновок щодо вказаного приміщення та додаткові пояснення в частині його пломбування.

17.04.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві.

Зазначають, що рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідальних обов`язків згідно з законодавством. За умовами п. п. 1, 2 індивідуального договору про надання послуги від 01.11.2021, він являється публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Договір укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 договору).

Відповідно до Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12.10.2018 № 270, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» всі засоби вимірювальної техніки, що знаходяться в експлуатації і використовуються для розрахунків підлягають періодичній повірці.

07.04.2023 прийнято та введено в дію з 04.06.2023 постанову Кабінету Міністрів України № 440 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного та надзвичайного стану», згідно з якою відновлено повірку побутових лічильників води, тепла та газу на територіях, які не знаходяться під окупацією або на яких ведуться активні бойові дії, або на території активних бойових дій. Повірку лічильників необхідно проходити кожні 4 роки відповідно до міжповірочних інтервалів, згідно з паспортом вимірювального засобу задля розрахунків актуальних витрат.

Відповідачем не надано позивачу документів щодо відключення від мереж теплопостачання, встановлення автономного опалення або будь-яких інших документів на момент подачі позову.

На переконання сторони позивача, докази на підтвердження споживання теплової енергії відповідачем за вказаною адресою з 01.11.2022 по 31.03.2025 (копії наряду № 106 від 07.11.2022, акту перевірки системи теплопостачання від 31.03.2023, акту підключення до системи теплопостачання № 1560 від 30.10.2023, акту перевірки системи теплопостачання № 587 від 04.11.2024, акту перевірки системи теплопостачання № 1853 від 28.03.2024, акту перевірки системи теплопостачання № 1084 від 31.03.2025, акту технічної перевірки тепловикористовуючих установок № 1193 від 07.11.2023), що містяться в матеріалах справи, є більш вірогідними ніж акт про пломбування Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» від 12.01.2015 та фотознімки пломб.

Позивач зауважує, що законодавцем передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому не підписання заяви-приєднання до договору не є наслідком відсутності підстав для укладання договору, оскільки у даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання. З матеріалів справи слідує, що відповідач протягом 30 днів з дня опублікування тексту наведеного індивідуального договору на офіційному веб-сайті виконавця послуг (позивача) не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з позивачем як виконавцем комунальної послуги.

Отже, відповідач прийняв (акцептував) оферту позивача на укладення індивідуального договору шляхом мовчазної згоди в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Наголошують, що у Підприємства відсутні докази звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.

Щодо пломбування запірної арматури у нежитловому приміщенні як доказу, що на думку відповідача підтверджує відключення від мережі централізованої системи опалення у встановленому законодавством порядку зазначають таке.

Проведення опломбування запірної арматури згідно акта пломбування Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» від 12.01.2015 в розумінні Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 169 від 26.07.2019, зазначене не свідчить про відключення приміщення відповідача від централізованої системи опалення, а лише констатує факт тимчасового призупинення користування послугою із залишенням технічної можливості відновити споживання у будь-який момент часу.

Тому на думку сторони позивача, поданий відповідачем акт про пломбування не може бути розцінений судом, як належний доказ відключення приміщення від централізованої системи опалення, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.10.2019 у справі № 703/69/16-ц.

Законодавець передбачив чіткий регламент (механізм) відключення від мережі централізованого теплопостачання зазначений в наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 (далі наказ № 169), зокрема у розділі III. Порушивши цей Порядок відповідач, вважає перекриття та пломбування запірної арматури відключенням від централізованої системи опалення. Відсутність будь-яких дозвільних документів, проектної документації на відключення підтверджує правильність нарахування заборгованості за спожиту теплову енергію. Доказів відключення приміщення від мережі опалення встановлених законодавством, а саме Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженим наказом № 169, суду не надано.

Сторона позивача повідомляє, що нежитлове приміщення, що належить відповідачу, вбудоване в житловий будинок. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, до якого надходить теплова енергія з метою опалення усіх житлових і нежитлових приміщень будинку. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається. Відтак, належне відповідачу приміщення не підпадає під визначення відключеного або неопалювального приміщення.

Представник позивача зазначає, що у Підприємства відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.

На підтвердження обґрунтованості вартості послуг позивачем надано детальні розрахунки відповідно до площ спірного приміщення. Контррозрахунку відповідачем не надано. Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду висновку експерта, складеного на його замовлення. Отже, наданий позивачем розрахунок вартості наданих послуг, відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим.

20.04.2026 у судове засідання з`явилися представник позивача та відповідач, що надали додатково пояснення та заперечення.

Представник позивача у судовому засіданні наголошував, що актом технічної перевірки тепловикористовуючих установок № 1193, складеним 07.11.2023 представниками ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (а.с. 40), засвідчується факт, що адресою приміщення, що належить на праві власності відповідачу, опалення в наявності.

Ухвалою суду оголошено перерву в судовому засіданні з метою надання представником позивача технічного висновку щодо вказаного приміщення, клопотання про що ним було заявлено в судовому засіданні 20.03.2026. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України у разі, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи витребував у позивача оригінал акта технічної перевірки тепловикористовуючих установок № 1193 від 07.11.2023 (а.с. 40), оскільки зазначений акт поставлений під сумнів відповідачем. Роз`яснено представнику позивача, якщо оригінал письмового доказу не буде подано, а учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не братиметься судом до уваги.

11.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.07.2026 у судове засідання з`явилися представник позивача та відповідач.

Представник позивача повідомив про неможливість надання оригінала акту технічної перевірки тепловикористовуючих установок № 1193 від 07.11.2023.

Представник позивача надав суду копію акта перевірки системи теплопостачання, складеного 01.06.2026 комісією в складі представників ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у присутності власника приміщення (відповідача в справі) та повідомив, що у приміщенні встановлений електричний котел.

Відповідач не заперечував обставин, встановлених актом від 01.06.2026.

Заслухавши учасників справи, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд 13.07.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення відповідно до ст. 244 ЦПК України, відклавши його ухвалення та проголошення на 15 год 45 хв 17.07.2026.

Судом установлено, що нежитлове приміщення загальною площею 62 кв.м. на АДРЕСА_1 , що належить фізичній особі ОСОБА_1 на праві приватної власності, розташоване в багатоквартирному житловому будинку. Зазначений будинок складається із трьох квартир та підключений до мережі централізованого опалення. Зазначене сторонами не спростовувалося.

12.05.2015 теплопостачальною організацією, що надавала послуги у 2015 році, Кременчуцькою філією ПАТ «Полтаваобленерго» складений акт пломбування у нежитловому приміщенні на АДРЕСА_2 (а.с. 146), оригінал якого був оглянутий у судовому засіданні.

З акта від 12.05.2015 слідує перекриття та опломбування запірної арматури трубопроводів теплопостачання у нежитловому приміщенні на АДРЕСА_2 . Підстава пломбування - перепломбування.

У матеріалах справи наявні документи на підтвердження надання послуг ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з постачання теплової енергії у будинку АДРЕСА_1 , а саме копії:

акта перевірки системи теплопостачання від 31.03.2023 (а.с. 42),

акта підключення до системи теплопостачання № 1560 від 30.10.2023 (а.с. 43),

акта перевірки системи теплопостачання № 587 від 04.11.2024 (а.с. 44),

акта перевірки системи теплопостачання № 1853 від 28.03.2024 (а.с. 45),

акта перевірки системи теплопостачання № 1084 від 31.03.2025 (а.с. 46).

Акт технічної перевірки тепловикористовуючих установок № 1193, складений 07.11.2023 представниками ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (а.с. 40), не приймається судом до уваги відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України. Оригінал зазначеного документа, поставленого під сумнів відповідачем, не наданий представником позивача для огляду в судовому засіданні. Стороні позивача 20.04.2026 у судовому засіданні роз`яснено, що у разі не надання оригіналу такого доказу, він не прийматиметься судом до уваги.

01.06.2026 комісією у складі представників позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у присутності власника приміщення (відповідача ОСОБА_2 ) складений акт перевірки системи теплопостачання.

Згідно акта від 01.06.2026 нежитлове приміщення, що належить ОСОБА_2 розташоване в житловому будинку, який складається із трьох квартир. Багатоквартирний будинок підключений до мережі централізованого опалення. Будинкова система опалення прокладена вздовж зовнішніх стін будинку. В квартирі АДРЕСА_3 розділяється на два фасади транзитом через квартиру АДРЕСА_4 та заводиться в нежитлове приміщення. На вводі горизонтальних трубопроводів до приміщення встановлена запірна арматура, що на час обстеження 01.06.2026 знаходилася в закритому положенні. Важіль кранів зафіксований до роз`ємного з`єднання, за допомогою мідного дроту встановлені пломби № 11047816, № 11047815 на подавальному та зворотньому трубопроводі. Важелі запірної арматури до корпусу запірної арматури пломбувальним дротом не зафіксовані. Система опалення нежитлового приміщення підключена до електроживлення. Візуально можна встановити наявність п`яти опалювальних приладів.

Представник позивача зазначив, що під час обстеження 01.06.2026 нежитлового приміщення, встановлено наявність електричного котла. Щодо цієї обставини відповідач не заперечував, пояснивши його встановлення з метою недопущення замерзання води у системі.

Приміщення, належне відповідачу, підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення багатоквартирного житлового будинку, що не оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії, враховуючи відсутність рішення співвласників багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 про вибір моделі договірних відносин протягом 30-денного строку з моменту опублікування позивачем відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Зазначений договір є публічним договором приєднання.

Фактом приєднання до умов індивідуального договору є вчинення споживачем дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, факт отримання послуги.

Таким чином, взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_1 врегульовано індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання № 502, що опублікований на офіційному сайті Підприємства.

Суд не приймає до уваги пояснення свідка з тих підстав, що з 01.09.2025 свідок орендує у відповідача зазначене нежитлове приміщення і за час користування вказаним приміщенням, тобто починаючи з 01.09.2025, опалення було відсутнє. При цьому, позовні вимоги заявлені за період з 01.11.2022 по 31.05.2025.

Взаємовідносини між Підприємством та споживачем регулюються законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про теплопостачання», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 і регламентовані Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідальних обов`язків згідно з законодавством.

Загальновідомим є те, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надавало послуги з централізованого постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука з 01.11.2022 по 31.03.2025 включно, у тому числі за адресою: АДРЕСА_1 .

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: (1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); (2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); (3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); (4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов`язок споживача оплатити надані послуги.

Наведеним передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не є підставою звільнення від оплати послуг.

Відповідно до п. п. 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила), споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення.

Відключення споживача від мереж ЦО і ГВП здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил).

Згідно з п. п. 2.1, 2.2 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (чинним на момент складення акта пломбування від 12.05.2015), орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу комісію для розгляду таких питань. Комісія після вивчення конкретних умов приймає рішення, яке оформлюється протоколом, витяг з якого надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.

Згідно з п. п. 2.5, 2.6, 2.7 згаданого Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проєкт, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження відповідного акта сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

Судом не встановлено відключення зазначеного нежитлового приміщення відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4 (далі Порядок № 4).

Відокремлення (відключення) квартир, нежитлових приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води без дотримання встановленого Порядку не допускається (ч. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830).

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Для власників нежитлових приміщень, навіть якщо це фізична особа, не діє мораторій на підвищення тарифів, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 502, Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 19.08.2022, які захищають від підвищення тарифів виключно населення (побутових споживачів) і лише для об`єктів житлової нерухомості.

З урахуванням наведеного, враховуючи відсутність спростування факту надання послуг з теплопостачання у зазначеному нежитловому приміщенні, не доведення факту відключення зазначеного нежитлового приміщення від загально будинкової системи централізованого теплопостачання у встановленому порядку, суд приходить до висновку про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

На виконання своєї статутної мети ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснювало постачання теплової енергії у приміщення на АДРЕСА_1 .

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Взаємовідносини між позивачем та відповідачем/споживачем регулюються Законами України «Про житлово - комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про теплопостачання», постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ст. 205 ЦК України).

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII).

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач) (ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 2189-VIII).

Якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг (ч. 5 ст. 13 Закону № 2189-VIII).

Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати врегульовані Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.

Пунктом 13 цих Правил визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надасться споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону № 2189-VIII. З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2189-VIII) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій. які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України № 1022, № 1023 від 08.09.2021.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 договорів).

Зважаючи, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є вчинення споживачем дій, що свідчать про бажання укласти договір, зокрема факт отримання послуги, приміщення відповідача підключене до внутрішньо-будинкової системи опалення багатоквартирного житлового будинку, за відсутності рішення співвласників багатоквартирного житлового будинку про вибір моделі договірних відносин, з 01.11.2022 взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачем врегульовані типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, опублікованим на офіційному сайті Підприємства.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Одним з основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідачем не виконаний обов`язок щодо проведення оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії з 01.11.2022 по 31.03.2025 включно, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за надані послуги.

Згідно з п. п. 51, 55 договору він набуває чинності з моменту акцетування споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 563,63 грн.

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відтак, задоволення вимог про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 цього Кодексу, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника. Неможливість виконання боржником зобов`язання, навіть за відсутності провини, не звільняє його від відповідальності за прострочення зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3-и % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вказаних положень позивачем на суму заборгованості здійснено нарахування 3-х % річних та інфляційні втрати за несвоєчасне внесення платежів за надані послуги.

Станом на дату подачі позову 3 % річних становлять суму 5371,83 грн, інфляційні втрати - 17968,60 грн.

Відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, тому вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат є обґрунтованими. Зазначені нарахування є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності, яка має виключно компенсаційний, а не штрафний характер, на які не поширюється дія ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Судом установлено, не спростовано матеріалами справи та стороною відповідача те, що нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 , належне фізичній особі ОСОБА_1 не відключене від мережі централізованого теплопостачання. Не надані достатні докази на спростування обставин, наведених стороною позивача. Доказів звернення відповідача до органу місцевого самоврядування із заявою про відключення належного йому нежитлового приміщення від мережі централізованого опалення матеріали справи не містять.

Відключення приміщення від мережі централізованого опалення повинно відбуватися із дотриманням процедури, визначеної Порядком № 4.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1192цс15, постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 209/4950/15-ц, від 17.04.2019 у справі № 683/2223/17, від 18.09.2019 у справі № 215/1724/16-ц, від 01.12.2021 у справі № 607/25229/18.

Згідно ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо який у учасників справи, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. ст. 76-81 ЦПК України).

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 137399,38 грн, що складається із заборгованості за надані послуги, 3 % річних, інфляційних втрат.

Оскільки позов судом задоволений частково на суму 137399,38 грн (99,60 % від 137963,01 грн), з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір в сумі 3015,89 грн (99,60 % від 3028,00 грн) пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10 - 13, 18, 76 - 81, 83, 258, 264 - 266, 273, 280 - 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.03.2025 включно в сумі 114058 грн 95 коп, 5371 грн 83 коп - три відсотки річних, 17968 грн 60 коп інфляційних втрат (м. Полтава, вул. Польська, 2А, р/р НОМЕР_1 , відкритий у АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 03338030).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» 3015 грн 89 коп судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_1 , що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у порядку, визначеному ст. 435 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», код ЄДРПОУ 03338030, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Польська, 2А;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Н. П. Мельник