Ухвала суду № 138309280, 14.07.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/747/26

Провадження № 1-кп/382/102/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_14 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_15 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_16 ,

в режимі відеоконференції захисників: обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_17 , обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_18 , обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_19 , обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_20 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та клопотання захисника, у кримінальному провадженні № 12024110000000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб, клопотання обґрунтовано тим, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України. Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_6 , може ухилятися від суду, оскільки злочини які інкримінують ОСОБА_6 є особливо тяжкими за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані злочини для уникнення покарання може переховуватися від суду. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, ОСОБА_6 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідків, які надали органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього та інших учасників організованої групи, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Зазначені вище обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ураховуючи те, що зазначені вище злочини вчинялися ОСОБА_6 з корисливих мотивів, метою яких було незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин та наркотичних засобів, стала одним з основних доходів ОСОБА_6 , слід прийти до висновку, що у випадку обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу більш м`якого ніж цілодобовий домашній арешт, призведе до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень з метою особистого збагачення. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, в тому числі з метою прикриття своєї злочинної діяльності. Зухвалість вищевказаних кримінальних правопорушень свідчить про відсутність у обвинувачуваного будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що ОСОБА_6 , розуміючи невідворотність покарання за вчинені ним діяння, знаючи про чисельність вчинених ним інших злочинів, обставини яких на даний час встановлюються органом досудового розслідування, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності. У зв`язку з вищевикладеним, з метою забезпечення належної поведінки обвинувачується під час проведення досудового розслідування, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та органів суду, продовжити свою злочинну діяльність, чи іншим чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.

Захисник подала заперечення щодо клопотання прокурора та клопотання, в якому просила змінити цілодобовий домашній арешт на нічний за новою адресою проживання обвинуваченого. В обґрунтування зазначила, що ОСОБА_6 на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яку відповідно до вимог сімейного законодавства зобов`язаний матеріально утримувати, дружина не отримує доходу, який є достатнім для належного утримання малолітньої дитини, а тому застосування цілодобового домашнього арешту позбавляє можливості ОСОБА_6 працювати та утримувати дитину. Також захисник заначає, що ОСОБА_6 має професійну освіту та кваліфікацію слюсаря електрика з ремонту електроустаткування, що підтверджується дипломом кваліфікованого робітника, виданим Київським професійним ліцеєм будівництва і комунального господарства 30 червня 2008 року. На цей час ОСОБА_6 отримав реальні пропозиції офіційного працевлаштування від декількох незалежних роботодавців: ТОВ «Науково-виробнича компанія «Біопромінь» на посаду електромонтажника-схемника; ФОП ОСОБА_22 для роботи електриком; ПП «Транс-Д» на посаду водія; ТОВ «Трактор Ленд Сервіс» на посаду менеджера з продажу спеціальної техніки. Виконання обов`язків за кожною із запропонованих посад потребує особистої присутності працівника на робочому місці або відповідних об`єктах у денний час і не може здійснюватися дистанційно. Роботодавці підтверджують готовність офіційно працевлаштувати ОСОБА_6 , однак фактичною перешкодою для укладення трудового договору є застосований щодо нього цілодобовий домашній арешт. Офіційне працевлаштування, визначене місце роботи, робочий графік і контроль роботодавця не збільшують процесуальні ризики, а навпаки посилюють соціальні зв`язки, забезпечують законне джерело доходу та створюють додаткові гарантії належної процесуальної поведінки. Крім цього, ОСОБА_6 належним чином виконує покладені на нього обов`язки, вважає ризики наведені прокурором необґрунтовані та не доведені.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечив з мотивів наявності підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення, не заперечивши в частині нової адреси проживання обвинуваченого.

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, вирішуючи питання про обрання (продовження) запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частиною 4 статті 194 КПК України передбачено, що суд при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні прокурора, якщо прокурор не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

В обґрунтування клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Проаналізувавши всі надані сторонами доводи у відповідних клопотаннях та їх обґрунтування у засіданні, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що частина ризиків (ст. 177 КПК України), які існували раніше, продовжують існувати, водночас, на даний час суд враховує, що ОСОБА_6 , який на утриманні має малолітню дитину ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , яку відповідно до вимог сімейного законодавства зобов`язаний матеріально утримувати, дружина не отримує доходу який є достатнім для належного утримання п`ятирічної дитини, а також надані стороною захисту у своїй сукупності листи-підтвердження щодо наявності пропозицій офіційного працевлаштування ОСОБА_6 , тобто докладання зусиль до пошуку роботи, оскільки має на утриманні п`ятирічну дитину, процесуальну поведінку ОСОБА_23 , характеризуючі дані, враховуючи доводи клопотання сторони захисту та надані докази щодо зміни обставин, а також те, що прокурором не спростовано доводи і докази сторони захисту, суд, з метою запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим раніше покладених на нього процесуальних обов`язків, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну умов домашнього арешту з цілодобового на нічний час. Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та тяжкості пред`явленого йому обвинувачення, може забезпечити виконання обвинуваченим на даний час процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити частково.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_18 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування електронних засобів контролю,на час судового розгляду строком на 60 днів, змінивши його умови та поклавши на останнього такі обов`язки:

- не залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. без дозволу суду (за винятком отримання невідкладної медичної допомоги або перебування в укритті під час оголошення повітряної тривоги по Київській області);

- прибувати до суду за кожним викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи та номеру телефону;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні поза межами судових засідань;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи про, що повідомити суд.

Виконання ухвали суду покласти на Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за місцем проживання обвинуваченого.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк домашнього арешту рахувати з моменту винесення ухвали 14.07.2026 року.

Строк дії ухвали визначити до 11.09.2026 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали підписано 16.07.2026 року.

Суддя ОСОБА_1