Рішення № 138308282, 08.07.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.07.2026

Справа № 497/2026/25

Провадження № 2/497/268/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

08.07.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши без участі сторін заочно в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - представника Товарства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

14.08.2025р. до суду надійшов вищевказаний позов, яким представник позивача просить про стягнення з гр. ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 3315,54грн., та судових витрат в розмірі сплаченого позивачем судового збору 2422,4грн. і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 10000грн., посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідач добровільно не виконує зобов`язань за вказаним кредитним договором, надавши відповідні докази. Окрім цього просить вказати в рішенні застосування ч.ч.10,11ст.265 ЦПК в ході примусового виконання рішення суду.

Відповідач, що була повідомлена судом належним чином про час та місце судового засідання, - до суду не прибула, не надала суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову. Представник позивача надав суду заяву, якою просить суд розглянути справу без його участі, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, а тому судом обґрунтовано ухвалено, що справа підлягає розгляду заочно.

Розглянувши позов, вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, за наступних підстав.

З вимог позовної заяви вбачається, шо 15.06.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №4737691 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало їй кредит в сумі 600грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «Ощадбанк». Зазначене зарахування відбулося через платіжну систему на підставі Договору про організацію переказу коштів між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».

31.03.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Українські фінансові операції" було укладено Договір факторингу №31-1/03/2025.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 31.03.2025 ТОВ "Лінеура Україна" на підставі Договору факторингу за плату відступило, а ТОВ "Українські фінансові операції" набуло право грошової вимоги до відповідача.

До позивача, відповідно до Договору факторингу від 31.03.2025 №31-1/03/2025, перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4737691 від 15.06.2024р., загальна сума заборгованості склала 3315,54грн., з якої: за тілом кредиту 599,98грн.; за відсотками 2175,58грн. та за відсотками, що були нараховані ТОВ "Українські фінансові операції" - в розмірі 539,98грн.

Матеріали справи не містять доказів щодо виконання відповідачем зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ч.1ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зі змісту ст.611 ЦК України вбачається, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, а, ч.1ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом. Згідно ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. А, відповідно до ч.1ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

На підставі ч.1ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За ч 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Частиною 1 ст.1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. А, згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

На підставі викладеного, виходячи з принципів об`єктивності, реальності і справедливості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача вищевказаної суми заборгованості на користь позивача 3315,54гривень.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат і 3% річних:

Відповідно до ч.10ст.265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Згідно з ч.11ст.265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

При ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Тобто це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи. Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 13.03.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, інфляційних втрат та 3% річних, не передбачено нормами ч.10 та 11 ст. 265 ЦПК України, в яких передбачено нарахування відсотків або пені. Крім того вимоги про нарахування інфляційних втрат та 3% річних у воєнний час суперечить чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо судових витрат суд виходить із наступного.

Відповідно до положень ч.1п.1ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. А за змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Пунктом 1 ч.2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а в разі відмови в позові - на позивача, а ч.8ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи 08.11.2024 між позивачем та адвоката Дідухом Є.О., укладено Договір про надання правничої допомоги №08/11/2024-А, акту прийому-передачі виконананих робіт до договору рпо надання правничої допомоги №08/11/2024-А від 08.11.2024р. та детальний опис виконаних робіт, відповідно до яких адвокат надає правничу допомогу по стягненню заборгованості з ОСОБА_2 . Таким чином зважаючи на задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому понесення позивачем судових витрат у виді судового збору в розмірі 2422,40грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючисьст.ст.2-12,19,81,83,141,258-260,263-265,273-279,352,354,355 ЦПК України, ст.ст.5526,46,548,549,610,625,626,628,634,635,1048,1054 ЦК України суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Дідух Євгена Олександровича - представника позивача Товарства з обмеженою відповідальністю "Українські фінансові операції" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (код ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: 03045, м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27 прим.2) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4737691 від 15.06.2024р. в розмірі 3315 (три тисячі триста п`ятнадцять) гривень 54 копійки, а також: суму судового збору в розмірі 2422,4грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000грн., а всього, разом - 15737 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім) гривень 94 копійки.

У задоволенні решти вимог позову щодо стягнення решти коштів відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача. Рішення суду також може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту, а відповідачем - в той же строк після отримання ухвали за результатами розгляду його заяви про перегляд заочного рішення, строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 08.07.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова