Ухвала суду № 138306865, 17.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14860/26

У Х В А Л А

17 липня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника Управління служби безпеки України в Одеській області за вхід. №ЕС63968/26 від 09.06.2026 року про надання доказів позивачем,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) станом на 18.06.2025 та станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії.

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області (вул. Єврейська, 43, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 20001645) скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) станом на 18.06.2025 та станом на 01.01.2026, за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог ст. 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн), встановленого законом на 01.01.2025 та шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), встановленого законом на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії з 01.07.2025 та з 01.02.2026.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку ст. 262 КАС України).

09.06.2026 року до суду за вхід. №ЕС63968/26 надійшла заява представника Управління служби безпеки України в Одеській області, в якій просить: запропонувати позивачу надати докази подання Управлінню на дату звернення із відповідною заявою документального підтвердження на інформації про:

- перебування позивача на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримання ним пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 року №2262-XII як пенсіонера СБУ;

- складових грошового забезпечення, що враховуються для нарахування та/або перерахунку пенсії позивача.»

Відповідач обґрунтовує своє клопотання тим, що без отримання зазначеної інформації неможливо визначити суб`єктний склад спірних правовідносин та їх характер, а також тим, що матеріали справи не містять доказів надання Управлінню Служби безпеки України в Одеській області зазначеного вище відповідного документального підтвердження на дату звернення позивача із заявою.

Розглянувши подану заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа "Мороз та інші проти України").

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Ейрі проти Ірландії), (Станєв проти Болгарії). Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Претто та інші проти Італії). Вимога справедливості застосовується до проваджень узагалом і не обмежується слуханнями (Стрен Грік Рифайнеріз і Стратіс Андреадіс проти Греції, § 49).

В свою чергу, органи державної влади мають забезпечувати виконання вимог "справедливого суду" Конвенції у кожній окремій справі (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів), § 33).

Сторони у справі мають право надати суду зауваження, які вони вважають важливими у справі. Це право можна вважати ефективним тільки за умови, що зауваження були "заслухані", тобто відповідно розглянуті судом. Тобто, "суд" має проводити належний розгляд поданих документів і доказів, та наведених сторонами аргументів і доказів (Краска проти Швейцарії, Ван де Гурк проти Нідерландів, Перез проти Франції).

Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (Krиmбш and Others v. the Czech Republic, § 42; Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (Yvon v. France (Івон проти Франції), § 39).

Довіра сторін суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: K.S. v. Finland (К. С. проти Фінляндії), § 22) (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 29; Pellegrini v. Italy (Пеллеґріні проти Італії), § 45).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно частини третьої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

На підставі вищенаведеного законодавчого положення, 06 лютого 2019 року Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію у справі №810/4103/18 (постанова від 16.05.2019 року) щодо обов`язку суду дотримуватись принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи.

«Водночас, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на встановленому частиною 3 статті 2 КАС України принципі офіційного з`ясування всіх обставин справи, який полягає у активній ролі суду щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з`ясування обставин у справі, в тому числі і в частині збирання та витребування доказів судом з власної ініціативи (частина 3 статті 77 КАС України)».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 року по справі №810/3465/18.

«Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений у ч.4 ст.9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Процесуальним законом передбачено різні шляхи отримання судом доказів: 1) надання учасником справи з його власної ініціативи; 2) надання доказів учасниками справи за пропозицією суду; 3) збирання доказів судом з власної ініціативи (ч. 3 ст. 77 КАС України), 4) витребування доказів судом (ст. 80 КАС України). Вони відрізняються наслідками.

Пропозиція суду надати докази має рекомендаційний характер для сторони. У ч.5 ст.77 КАС України встановлено, що у випадку не надання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

В той же час, у ст.80 КАС України передбачено повноваження суду збирати докази з власної ініціативи, шляхом постановлення ухвали про витребування доказів. Її виконання є обов`язковим. Невиконання ухвали передбачає застосування заходів процесуального примусу».

За таких обставин, враховуючи ч. 5 ст. 242 КАС України щодо обов`язковості врахування правових висновків Верховного Суду, з метою повного, об`єктивного та всебічного з`ясування всіх обставин у справі суд доходить висновку про необхідність витребування додаткових доказів.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Одеським окружним адміністративним судом раніше розглядалися адміністративні справи за позовами ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області, за результатами розгляду яких ухвалено судові рішення, що набрали законної сили, якими встановлено обставини, що мають значення для вирішення заявленого відповідачем клопотання.

Так, у адміністративній справі 420/27781/24 рішенням Одеського окружного адміністративного суду встановлено, що Позивач ОСОБА_1 , є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).

Окрім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року у справі №420/420/23, було задоволено інший адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, предметом спору якого була відмова Управління Служби безпеки України в Одеській області у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нових довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року для проведення перерахунку та виплати пенсії.

Вказаним рішенням суд визнав протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нових довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 та зобов`язав відповідача підготувати та надати зазначені довідки для проведення перерахунку та виплати пенсії.

Зазначені обставини відповідно до положень статті 78 КАС України мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї адміністративної справи.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у поданому клопотанні, про те, що останній не володіє інформацією щодо перебування позивача на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримання ним пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ, а також щодо складових грошового забезпечення, які враховуються для її нарахування та/або перерахунку і що без отримання відповідних доказів неможливо визначити суб`єктний склад спірних правовідносин та їх характер, спростовуються встановленими обставинами у вище згаданих судових рішеннях, які набрали законної сили.

Суд також зазначає, що предметом розгляду у даній справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 та станом на 01.01.2026, а не встановлення факту перебування позивача на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримання ним пенсії чи наявності складових грошового забезпечення. Відтак обставини, які відповідач просить витребувати у позивача, не входять до предмета доказування у даній справі.

Також суд враховує, що відповідач, не був позбавлений можливості самостійно звернутися до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із відповідним запитом щодо отримання інформації, необхідність якої він обґрунтовує у поданому клопотанні.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того, суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача.

Керуючись ст. ст. 77, 78, КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Управління служби безпеки України в Одеській області за вхід. №ЕС63968/26 від 09.06.2026 року про надання доказів позивачем по справі №420/14860/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА