Ухвала суду № 138306372, 14.07.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 207/1854/21

провадження № 6/208/382/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Якимчук В.В.,

розглянувши в залі суду у м. Кам`янське заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 207/1854/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - Костюченко Марія Ігорівна, звернулася до Заводського рацйонного суду міста Кам`янського із заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 207/1854/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 року за заявою про видачу дублікату виконавчого листа по справі № 207/1854/21 визначено головуючого суддю Гречану В.Г.

В обґрунтування вимог представник заявника зазначає, що 14.10.2022 року Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ухвалив рішення по справі № 207/1854/21 про стягнення з боржника: ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 490916338.

14.10.2022 року Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видав виконавчий лист № 207/1854/21 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

20.10.2025 року ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського в наведеній судовій справі, а саме: № 207/1854/21, замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс».

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», - виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до п.1. ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», - строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», - у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У пункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

У заяві заявник просив розглянути заяву про видачу дубліката виконавчого листа за відсутності його представника.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка осіб, що беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви.

Суд розглянув справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, ознайомившись із заявою, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що Заводським районним судом м. Дніпродзержинська був виданий виконавчий лист № 207/1854/21 від 14.10.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 490916338 від 28.05.2014 року в сумі 3423,95 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Законута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

В постанові від 21.08.2019 р. у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплива, бо суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй постанові від 25.09.2015 року за №8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» вказав, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Тобто, суд має право видати дублікат виконавчого листа чи судового наказу тільки у разі доведеності втрати його оригіналу.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний чи приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, необхідною умовою для видачі дубліката виконавчого документа є встановлення факту його втрати.

Заявник, звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, посилається на необхідність його отримання, однак належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа № 207/1854/21, виданого 14.10.2022 року Заводським районним судом міста Кам`янського, суду не надано.

Саме по собі посилання заявника на втрату виконавчого документа без наведення конкретних обставин його втрати та без надання відповідних доказів не є достатньою підставою для видачі дубліката виконавчого листа.

Крім того, до заяви заявником додано копію виконавчого листа, однак з матеріалів заяви не вбачається, що оригінал виконавчого листа був втрачений, знищений або іншим чином вибув із володіння стягувача та не може бути пред`явлений до виконання.

Окрім того, у наданій копії виконавчого листа зазначено строк його пред`явлення до виконання до 18 листопада 2025 року. Таким чином, на момент звернення заявника до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа встановлений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, а доказів його переривання або поновлення заявником не надано.

Таким чином, заявником не доведено факт втрати виконавчого листа, що є необхідною умовою для видачі його дубліката відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись статтями 18, 258261, 353 ЦПК України, підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 207/1854/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

У часники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя В.Г. Гречана