Рішення № 138305526, 17.07.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3619/26

Провадження № 2-а/740/38/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміній Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

встановив:

ОСОБА_1 подав адміністративний позов до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7442098 від 25.06.2026 відносно нього за ч. 1 ст. 121 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути на його користь понесені процесуальні витрати.

Позов мотивовано тим, що оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом, який мав технічні несправності, а саме непрацювала ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3.в ПДР - заборона експлуатації транспортного засобу з несправними зовнішніми світловими приладами.

Вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає вимогам закону та не відображає дійсні обставини події, а тому підлягає скасуванню.

Пояснив, що є пильним, уважним та обережним водієм, чітко та принципово дотримуюсь правил дорожнього руху, за більш ніж 5-річний стаж активного водіння автотранспортного засобу, ніколи не вчиняв та не притягався до відповідальності за вчинення правопорушень пов?язаних із забезпечення безпеки дорожного руху.

Так, 25.06.2026 у світлу пору доби, близько 20 год 00 хв, він, перебуваючи у м. Бровари та маючи намір їхати до місця свого проживання в м. Ніжин, перевірив технічний стан свого автомобіля марки «Кіа» моделі «Ceed» д.н.з. « НОМЕР_1 », який перебуває у нього на праві постійного користування протягом останніх пів року. На момент початку руху, автомобіль був цілком справним, при цьому, всі світлові прилади, у тому числі обидві фари ближнього та дальнього світла працювали належним чином.

Додав, що завжди користується пасками безпеки та контролює щоб пасажири також ними користувались, той день не був виключенням, крім того, його автомобіль обладнаний системою звукового сповіщення про непристебнутість пасками безпеки. Рухаючись за згаданим маршрутом «Бровари-Ніжин», проїжджаючи через с. Кіпті, близько 21 год 00 хв його зупинив поліцейський, який підійшовши до авто, почав розмову з того, що повідомив про те, що пасками безпеки потрібно користуватись постійно, а не лише тоді коли ви побачили поліцію, він відповів, що постійно користується пасками безпеки, на що поліцейський заявив, що буцімто через його білу футболку бачив, що паска безпеки під час руху не було і що він пристебнув лише коли під`їхав до їх поліцейської станції, його здивувала та обурила ця заява поліцейського, він відповідно, повідомив йому, що його слова не відповідають дійсності, в подальшому поліцейський представився, а також повідомив, що у нього не працює ліва фара ближнього світла, він здивувався, остільки, був впевнений, що на момент початку руху з нею було все добре, остільки нещодавно, перед початком руху, перевірив її справність, як і завжди робить, особливо ретельно при виїзді за місто, у темну пору доби чи на трасу, вийшовши з автомобіля та оглянувши автомобіль, він виявив, що дійсно, ліва фара ближнього світла не працює, в той час, поки він намагався розібратися в чому причина несправності та усунути несправність на місці, поліцейський формально ознайомив його із його правами та, за тих обставин, не давши навіть зрозуміти, що здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення виніс оскаржувану постанову, не надавши можливості надати пояснення з приводу даної ситуації. При цьому, в оскаржуваній постанові поліцейський зазначив, що подія сталася у темну пору доби, що насправді не відповідає дійсності, остільки на момент руху, зупинки та розгляду справи була світла пора доби, на той час сутінки не настали, на вулиці було цілком світло.

Зазначив, що згадана в постанові несправність виникла під час руху, коли він керував транспортним засобом, тож він не міг, а ні передбачити, а ні виявити її у світлу пору доби. Також вважає важливим те, що він рухався додому. Поліцейський, що виносив постанову, під час прийняття рішення, не досліджував ці обставини.

Вважає, що поліцейський був упередженим, діяв непрофесійно, недобросовісно, необґрунтовано та нерозсудливо під час прийняття рішення, що проявлялось у згаданих безпідставних звинуваченнях щодо використання пасків безпеки, не бажанням проводити належне опитування та досліджувати всі обставини події, а також неправдивим зазначенням у постанові про те, що на момент події була темна пора доби. Поліцейський трактував положення п.31.4.3. ПДР на свою користь, при цьому ігноруючи положення п.31.5 цих Правил.

Ситуація, що виникла з перегоранням лампи фари є випадковістю та по своїй суті є малозначною, не створила та не могла створити небезпечних ситуацій на дорозі у світлу пору доби. У перегоранні лампи фари немає його вини, немає умисної чи необережної дії чи бездіяльності, остільки перегорання лампи відбулось у зв?язку зі звичайним її зносом і відбулось раптово, що не можливо передбачити чи попередити.

Таким чином, при винесенні постанови поліцейський проігнорував відсутність складу адміністративного правопорушення.

Крім того, він завжди дбайливо слідкує за технічним станом свого автомобіля, згадана технічна несправність була негайно усунута на місці стоянки на наступний день.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

13.07.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача Сіндєєвою В.В. подано відзив з проханням позовну заяву залишити без задоволення, долучити до матеріалів справи в якості доказу відеозапис. Зазначила, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме: керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Додала, що в пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено відео правопорушення, а саме відео п.в. (портативний відеореєстратор) № 796066, що і є технічними засобами за допомогою яких були задокументовано події. Як вбачається із відеозапису зробленого за допомогою портативного відеореєстратора поліцейськими було виявлено транспортний засіб KIA CEED, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався в темну пору доби з непрацюючою лівою фарою у режимі ближнього світла фар.

Згідно інформації, яка міститься на сайті за посиланням https: xn-80a8agn.com/%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2/%D1 81%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5/в Чернігівській області, 25.06.2026 року захід сонця був о 20 год 53 хв, у той час коли транспортний засіб під керуванням позивача було зупинено о 21 год 18 хв, тобто в темну пору доби згідно чинної редакції Правил дорожнього руху (темна пора доби це частина доби від заходу до сходу сонця). Крім того, позивач і в подальшому продовжив рух до місця свого призначення.

З відеозапису також вбачається, що поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивачу було повідомлено про причину зупинки та суть вчиненого ним правопорушення. До початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський оголосив про початок розгляду справи, ознайомив позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводився розгляд справи та жодним чином не перешкоджав водієві у реалізації вказаних прав.

Таким чином, наявні відеоматеріали в повному обсязі підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 31.4.3 в Правил дорожнього руху, що стало достатньою і належною підставою для винесення постанови серії ЕНА № 7442098 від 25.06.2026 та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Отже, поліцейський взводу № 2 роти № 3 БУПП в Чернігівській області ДПП Сухицький О.М. під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесення постанови серії ЕНА № 7442098 від 25.06.2026 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Враховуючи всі наявні матеріали даної справи та докази вчинення адміністративного правопорушення, всі зауваження позивача як підстави для скасування оскаржуваної постанови не знаходять свого підтвердження, носять суто суб?єктивний характер та свідчать лише про намагання уникнути адміністративної відповідальності.

Таким чином, що поліцейський Сухицький О.М., під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Просила розглянути справу за відсутності представника відповідача.

14.07.2026 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, з якого вбачається, що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7442098 від 25.06.2026 убачається, що 25.06.2026 о 21 год 18 хв в с. Кіпті, траса МО1 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 97 км, водій керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив п. 31.4.3.в.ПДР України, внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ч. 1 ст. 121 КУпАП (а.с. 7).

Із відеозапису, оглянутого в судовому засіданні, вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. На запитання відносно причини зупинки йому було наголошено, що в автомобілі не горить ліва фара. Під час огляду було встановлено, що в лівій фарі відсутнє світло лампочки денного освітлення. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що «ліва фара була справна, я не знаю чому вона не горить».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно з п. 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: п.31.4.3 зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Конструкція і технічний стан транспортних засобів, які експлуатуються повинні відповідати вимогам додатку до постанови Кабінету Міністрів України №1166 від 22 грудня 2010 року «Про єдині вимоги до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються».

Державним стандартом ДСТУ 3649:2010 «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження дорожніх транспортних засобів стосовно встановлення засобів освітлення та світлової сигналізації» п.п.6.1.5 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» кількість, колір та наявність ПЗС на КТЗ визначають відповідно до таблиці 1.

Зокрема, судом береться до уваги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, згідно якого зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 238 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Технічний стан та обладнання транспортного засобу під час їх експлуатації перевіряється візуально та з використанням засобів вимірювальної техніки відповідно до ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю» без втручання в роботу (без розбирання) вузлів та агрегатів ТЗ, що перевіряються.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з постановою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 зазначено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Суд уважає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а.

Суд привертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Зважаючи на наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з чим оскаржувана постанова серії ЕНА № 7442098 від 25 червня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справі «Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain» (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Незважаючи на зазначені обставини, відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП є безпідставним, а тому постанова у справі про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7442098 від 25 червня 2026 року підлягає скасуванню.

Відповідно до платіжної інструкції № 8419-7453-8333-4754 від 29 червня 2026 року (а.с. 31) позивачем сплачено судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 134, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7442098 від 25 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамент патрульної поліції, адреса: вул. Громадська, 66, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя О.В. Роздайбіда