Ухвала суду № 138304957, 17.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2026 р. № 400/11241/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу виконання рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, проСт. 378 зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 року у справі №400/11241/24 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області від проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 року, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 № 9/1/146 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та зобов`язано Головне управління ПФУ у Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 01.04.2019 року, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.11.2024 № 9/1/14614, з урахуванням раніше виплачених сум, з компенсацією втрати частини доходу за затримку строків виплати пенсії, за період із 01.04.2019 року на момент фактичної виплати заборгованості з пенсії.

Вказане рішення суду набрало законної сили з 25.02.2025 року.

04.03.2025 року на виконання резолютивної частини рішення від 31.12.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі №400/11241/24.

04.01.2026 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 у справі № 400/11241/24, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по пенсії за період з 01.04.2019 по 30.03.2025 в сумі 328464,64 та нарахованої компенсації втрат частини доходу за затримку термінів виплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.03.2025 року в сумі 138 754,81 гривні.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 за заявою позивача вже було змінено спосіб та порядок виконання зазначеного рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь позивача визначених сум заборгованості по пенсії та компенсації втрати частини доходів.

13.07.2026 року позивач звертаючись із вказаною заявою, просить повторно змінити спосіб виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що Казначейством виконавчий документ віднесено до третьої черги виконання, а виплата присуджених коштів не здійснюється у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань.

Ухвалою суду від 14.07.2026 розгляд справи призначено на 16.07.2026 року.

Відповідач надав заперечення на вказану заяву просить в її задоволенні відмовити.

Оцінюючи наведені доводи сторін, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої та третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою стягувача або виконавця суд може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення. Підставою для такого процесуального заходу є наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу наведеної норми вбачається, що зміна способу виконання судового рішення є винятковим процесуальним механізмом, який застосовується лише тоді, коли рішення об`єктивно неможливо виконати способом, визначеним судом.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зміна способу виконання рішення не може використовуватись як засіб перегляду чи фактичної зміни змісту судового рішення або обраного судом способу захисту порушеного права. Суд може застосувати інший спосіб виконання лише за умови доведення існування обставин, які реально перешкоджають виконанню рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 23.04.2020 у справі № 560/523/19, від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та від 18.05.2022 у справі №140/279/21, у яких зазначено, що зміна способу виконання рішення допускається лише за наявності належно підтверджених виняткових обставин, які роблять неможливим його виконання у визначений судом спосіб.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду вже було змінене в частині способу виконання ухвалою від 15.01.2026. Саме цією ухвалою суд визначив належний спосіб виконання рішення шляхом стягнення конкретних сум грошових коштів.

Заявник просить суд повторно змінити спосіб виконання того самого рішення, замінивши визначений судом спосіб захисту іншим, а саме замість стягнення конкретної суми знову покласти на відповідача обов`язок здійснити виплату компенсації.

Проте така вимога фактично спрямована не на усунення перешкод у виконанні рішення, а на зміну вже встановленого судом способу його виконання, що не відповідає призначенню статті 378 КАС України.

Посилання заявника на лист Державної казначейської служби України про віднесення виконавчого документа до третьої черги погашення заборгованості не може бути підставою для задоволення заяви.

Сам по собі факт відсутності бюджетного фінансування, наявності черговості виконання судових рішень або тривалості їх виконання не свідчить про неможливість виконання судового рішення в розумінні статті 378 КАС України.

Верховний Суд України ще у постановах від 11.11.2014 у справах №21-475а14 та №21-394а11 зазначив, що невиконання судового рішення через відсутність бюджетних коштів не є підставою для зміни способу його виконання, оскільки така обставина не змінює обов`язку державного органу виконати рішення після надходження відповідного фінансування. Цей підхід і надалі застосовується Верховним Судом при вирішенні аналогічних спорів.

Крім того, Верховний Суд наголошує, що під час вирішення питання про зміну способу виконання судового рішення суд не вправі змінювати його зміст, боржника або визначений судом спосіб судового захисту, оскільки це виходить за межі повноважень, передбачених статтею 378 КАС України.

Отже, наведені заявником обставини фактично свідчать лише про тривалість виконання судового рішення та особливості бюджетного фінансування, однак не підтверджують існування таких виняткових обставин, які б унеможливлювали його виконання способом, уже визначеним судом.

Враховуючи, що спосіб виконання рішення суду вже був змінений ухвалою суду від 15.01.2026, а заявником не доведено наявності нових обставин, передбачених статтею 378 КАС України, які об`єктивно унеможливлюють виконання судового рішення у визначений судом спосіб, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для повторної зміни способу виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмомити в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13.07.2026 року - про зміну способу та порядку виконання рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295 - 297 КАС України.

Суддя А.В. Величко