Ухвала суду № 138304950, 16.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/25644/21

У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання рішення суду

16 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

В с т а н о в и в :

В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року позов задоволено повністю, ухвалено:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки за № 10531 від 25.10.2021 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Мироropolitana Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі оновленої довідки за № 10531 від 25.10.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, станом на 05.03.2019 року, відповідно до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та някои інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим врахуванням при перерахунку пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням попередньо виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набрало законної сили 11 квітня 2022 року, на його виконання видано виконавчий лист № 380/25644/21 від 03.05.2022 року.

Позивач (стягувач) ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року у справі № 380/25644/21 в частині виплати пенсійної доплати, а саме: змінити встановлений судовим рішенням спосіб виконання у вигляді зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суми доплати (нарахованої заборгованості) пенсії у розмірі 152 022 (сто п`ятдесят дві тисячі двадцять дві) гривні 16 копійок.

В обґрунтування поданої заяви стягувач зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили та перебувало на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, тривалий час залишається невиконаним у частині фактичної виплати грошових коштів. Посилаючись на норми статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, практику Верховного Суду та гарантований Конституцією України принцип обов`язковості судового рішення, заявник вказує на те, що відсутність реального бюджетного фінансування державної установи та тривала затримка у виплаті нарахованих сум є обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення суду та роблять його неможливим у встановлений раніше спосіб, що зумовлює процесуальну необхідність зміни способу виконання на стягнення присуджених коштів.

Ухвалою від 06 липня 2026 року заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Відповідач (боржник) Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подав до суду письмові заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, у яких просить відмовити у задоволенні вимог стягувача у повному обсязі. Боржник наголошує на тому, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 року у справі № 380/25644/21 виконано ним у межах наданої чинним законодавством компетенції та покладених судом зобов`язань у повному обсязі проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки та нараховано суму заборгованості (доплати) за період з 01.04.2019 року по 31.05.2022 року, яка становить 152 022,16 грн.

При цьому відповідач зазначає, що виплата вказаних коштів здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку в межах наявних цільових бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Також відповідач зауважив, що на момент розгляду заяви загальна сума заборгованості змінилась у зв`язку з проведенням поетапних щомісячних часткових виплат на користь позивача у межах наявного фінансування та наразі становить 150 924,11 грн. Боржник вказує, що зміна способу виконання рішення на стягнення коштів призведе до зміни рішення суду по суті та зачіпає кошти Пенсійного фонду України, які мають інше цільове призначення, у зв`язку з чим вважає заяву безпідставною.

Представники сторін (стягувача та боржника) в судове засідання, призначене для розгляду заяви, не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, своєчасно та в установленому законом порядку. Позивач (стягувач) у тексті поданої заяви висловив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про судове засідання, та відсутність потреби заслуховування усних пояснень сторін, на підставі положень частини дев`ятої статті 205 та частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, а розгляд заяви проведено судом у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши зміст заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.

Частинами першою, третьою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувала чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 373 КАС України).

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, а у разі відсутності добровільного виконання судових рішень воно забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Статтею 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

З 19 грудня 2024 року положення ч. 3 ст. 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.». Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Крім цього, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Досліджуючи фактичні обставини невиконання судового рішення в частині виплати нарахованої суми пенсійної доплати, суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року у справі № 380/25644/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснило повний перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки № 10531 від 25.10.2021 року, що сторонами у справі не заперечується та підтверджується наявними матеріалами.

Водночас, дослідивши матеріали справи, розрахункові відомості та дані електронної пенсійної справи (облікової картки) ОСОБА_1 , суд встановив, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перед позивачем (стягувачем) після проведення вказаного перерахунку виникла заборгованість по пенсії (сума доплати за ретроспективний період) у загальному розмірі 152 022,16 грн.

Зі змісту розрахункових документів та наданої боржником довідки вбачається, що вказана сума заборгованості виплачується позивачу частинами, а саме боржником у період з жовтня 2025 року по червень 2026 року було проведено наступні щомісячні часткові виплати:

у жовтні 2025 року 187,35 грн;

у листопаді 2025 року 187,35 грн;

у грудні 2025 року 187,35 грн;

у лютому 2026 року 103,00 грн;

у березні 2026 року 101,00 грн

у квітні 2026 року 100,00 грн;

у травні 2026 року 100,00 грн;

у червень 2026 року 132,00 грн.

Таким чином, сумарно на момент розгляду цієї заяви позивачу виплачено кошти в загальному розмірі 1 098,05 грн, а залишок фактично невиплаченої заборгованості по пенсії становить 150 924,11 грн (152 022,16 грн 1 098,05 грн).

Отже, у даному випадку наявний беззаперечний та об`єктивно підтверджений юридичний факт тривалого часткового невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року у справі № 380/25644/21, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на всій території України в силу вимог статті 129-1 Конституції України.

За таких обставин, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на безпосереднє стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області фактично нарахованої та невиплаченої суми заборгованості у розмірі 150 924,11 грн є єдиним дієвим, законним та ефективним судовим заходом, який спроможний забезпечити реальне та повне поновлення порушених соціальних і майнових прав пенсіонера.

Керуючись ст. 241-243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Заяву стягувача ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 380/25644/21 - задовольнити частково.

2. Змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2022 року в адміністративній справі № 380/25644/21 в частині виплати пенсійної доплати шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості по пенсії в сумі 150924 (сто п`ятдесят тисяч дев`ятсот двадцять чотири) гривні 11 копійок.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Повний текст ухвали складений 16.07.2026

Суддя Коморний О.І.