Ухвала суду № 138304947, 17.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/24628/24

У Х В А Л А

про прийняття звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду

17 липня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в :

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі №380/24628/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 135050012845 від 19 листопада 2024 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу.

Цим же судовим рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 11 листопада 2024 року переведення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України Про державну службу з обов`язковим врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11 листопада 2024 року № 642-13-01-10-00-11, від 11 листопада 2024 року № 643-13-01-10-00-11 та від 11 листопада 2024 року № 102-13-01-10-21.

В іншій частині заявлених позовних вимог судом відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі № 380/24628/24 - без змін.

Таким чином, відповідно до вимог процесуального законодавства, судове рішення суду першої інстанції набрало законної сили 26 лютого 2026 року та стало обов`язковим до виконання.

02 липня 2026 року представник позивачки звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення на підставі положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява мотивована тим, що станом на дату її подання судове рішення боржником в добровільному порядку та у повному обсязі не виконано. За твердженням заявника, орган Пенсійного фонду ухиляється від належної реалізації покладених на нього обов`язків, а фактична виплата нарахованих пенсійних сум у повному обсязі одним платежем проведена не була. З огляду на це, представник позивачки просив суд зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши вказане клопотання, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року заяву представника позивача задоволено. Суд, з метою забезпечення реального відновлення порушених прав особи, встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області тридцятиденний строк з дня набрання ухвалою законної сили для подання до суду детального письмового звіту про виконання рішення суду від 31 березня 2025 року.

13 липня 2026 року через систему «Електронний суд» на виконання вимог зазначеної ухвали суду від 03 липня 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області поданий Звіт про виконання рішення суду. До вказаного звіту боржником долучено копії розрахункових документів, рішень про перерахунок та матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .

У поданому звіті боржник наголошує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вжило всіх необхідних, вичерпних та залежних від нього заходів, повністю провівши перерахунок та переведення позивачки на пенсію державного службовця з визначеної судом дати та з урахуванням усіх складових заробітної плати, зазначених у довідках.

На підставі наведеного боржник просить суд прийняти поданий звіт, вважати вимоги ухвали суду про встановлення судового контролю виконаними у повному обсязі, а судовий контроль за виконанням рішення у цій справі - припинити.

Оцінюючи доводи заявника щодо невиконання рішення суду та аналізуючи поданий суб`єктом владних повноважень звіт про виконання судового рішення, суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до приписів статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Це положення кореспондується з конституційним принципом, закріпленим у статті 129-1 Конституції України, згідно з яким судове рішення ухвалюється іменем України і є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Застосовуючи цей процесуальний інструмент, суд наголошує, що інститут судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є спеціальним правовим заходом превентивного та коригуючого впливу, виключною метою якого є забезпечення реального, повного та своєчасного втілення в життя приписів остаточного судового акта. Судовий контроль спрямований на фактичне відновлення тих порушених прав, свобод та законних інтересів особи-позивача, які були безпосереднім предметом судового розгляду.

Водночас, за своєю правовою природою судовий контроль не є і в жодному разі не може бути використаний як процесуальний майданчик для вирішення нових правових спорів та самостійних розбіжностей, що виникли між сторонами після ухвалення рішення суду, мають іншу матеріально-правову основу та не охоплювалися предметом дослідження під час первинного розгляду адміністративної справи по суті.

З детально досліджених судом матеріалів звіту та доданих до нього копій документів електронної пенсійної справи № 135050012845 стосовно ОСОБА_1 встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснило заходи, спрямовані на виконання рішення суду.

Зокрема, уповноваженим органом Пенсійного фонду прийнято рішення про перерахунок пенсії, яким скасовано попереднє рішення № 135050012845 від 19 листопада 2024 року, та проведено перехід ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно з Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пенсію за віком відповідно до спеціального Закону України Про державну службу з визначеної судом дати з 11 листопада 2024 року.

Вказаний перерахунок та зміну виду пенсійного забезпечення проведено боржником з обов`язковим та точним урахуванням усіх трьох числових показників та складових заробітної плати, що відображені у наданих позивачкою довідках від 11 листопада 2024 року № 642-13-01-10-00-11, № 643-13-01-10-00-11 та № 102-13-01-10-21, які видані уповноваженим органом для призначення пенсії державного службовця.

Згідно з наявним у матеріалах пенсійної справи математичним розрахунком, проведеним засобами програмного забезпечення, основний розмір пенсії позивачки від середньомісячного заробітку за спеціальним законом склав 26 068,41 грн. Разом з цим, боржником при обрахунку кінцевої суми застосовано обмеження, встановлені частиною сьомою статті 37 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму, кінцевий розмір пенсії ОСОБА_1 за Законом України «Про державну службу» визначено та зафіксовано у сумі 23 610,00 грн.

Водночас, дослідивши долучену боржником копію трудової книжки, довідки про роботу та актуальні матеріали особового рахунку ОСОБА_1 , суд встановив беззаперечний та об`єктивний фактичний факт того, що позивачка після проведення зазначеного судового перерахунку продовжує активно працювати та перебувати на посаді державного службовця.

Зокрема, вона обіймає посаду головного державного інспектора відділу податків і зборів з юридичних осіб у інших класах торгівлі управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області.

Статтею 90 чинного Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діє на момент виникнення правовідносин) встановлено правову норму, згідно з якою пенсія, призначена відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу», у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, виплачується виключно в розмірі, обчисленому відповідно до загального Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання цієї вимоги закону, у зв`язку з безпосереднім перебуванням ОСОБА_1 на посаді працюючого державного службовця, боржником у автоматизованій системі визначено розмір її фактичної щомісячної пенсійної виплати за загальним Законом № 1058, який становить 11 760,44 грн (що складається з розміру пенсії за віком за статтею 27 та доплати за понаднормовий стаж за статтею 28).

Вказані числові показники детально зафіксовані в підсистемі Реєстру судових рішень ІКІС ПФУ.

Після завершення процедури перерахунку, фіксації числових показників на виконання судового рішення та формування відповідних протоколів, електронну пенсійну справу позивачки в установленому порядку передано за територіальною приналежністю до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для безпосереднього проведення щомісячних виплат за місцем її фактичного перебування на обліку як отримувача пенсії.

Аналізуючи наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повністю, належним чином, у чіткій відповідності до покладених на нього судовим рішенням зобов`язань та у межах своєї компетенції виконало рішення суду від 31 березня 2025 року. .

При цьому незгода позивачки та її представника (адвоката) із фактичним числовим розміром щомісячних поточних виплат та законністю застосування обмежень, пов`язаних із фактом її одночасної роботи на посаді державного службовця, свідчить не про невиконання судового рішення боржником, а про виникнення між сторонами абсолютно нових спірних правовідносин щодо порядку та умов виплати вже перерахованої пенсії працюючим пенсіонерам-держслужбовцям.

Вказані обставини, пов`язані з правомірністю застосування статті 90 Закону України «Про державну службу», не були і не могли бути предметом дослідження та правової оцінки суду під час розгляду справи № 380/24628/24 по суті, оскільки на момент ухвалення рішення судом перевірялося виключно право позивачки на сам перехід з одного виду пенсії на інший, а не правила здійснення виплат працюючим особам на майбутнє.

Оскільки порушення прав і законних інтересів особи допущено суб`єктом владних повноважень при розгляді інших правових питань, що прямо не охоплювалися сферою дії та резолютивною частиною раніше прийнятого судом рішення, такі дії чи бездіяльність не можуть бути предметом контролю за виконанням судового акта в порядку статті 382 КАС України.

У такому випадку належним та процесуально правильним способом захисту прав особи є пред`явлення нового самостійного адміністративного позову.

З огляду на повне, документально підтверджене та юридично вивірене виконання відповідачем покладених на нього судовим рішенням зобов`язань, суд вважає поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області звіт повністю обґрунтованим, законним та достатнім.

За таких фактичних обставин, будь-які підстави для продовження чи встановлення додаткових заходів судового контролю за виконанням рішення у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року в адміністративній справі № 380/24628/24 - прийняти.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (виготовлення повного тексту) безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 17 липня 2026 року.

Суддя Коморний О.І.