Рішення № 138304569, 17.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року справа №320/9500/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. БульварноКудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо виплати мені з 01.01.2026 моєї пенсії у зменшеному розмірі із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану";

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) поновити нарахування та виплату мені з 01 січня 2026 моєї пенсії у повному розмірі без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", а також без застосування при перерахунку та виплаті пенсії вимог "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, без обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром на весь час її довічного призначення та з урахуванням раніше фактично проведених виплат.

Станом на 17.07.2026 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ у м. Києві з письмовою заявою про перерахунок та виплату основного розміру пенсії.

Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у м. Києві відмовило у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з посиланням на відсутність правових підстав, оскільки до пенсії застосовуються обмежувальні коефіцієнти передбачені Постановою №1778.

Правова позиція суду.

У преамбулі Закону 2262-XII зазначено: "Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист".

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.

Також Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VI-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Окрім того, Конституційним Судом України було ухвалене рішення від 12 жовтня 2022 року 7-р(ІІ)/2022 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та яким визнав оспорювані приписи Закону № 3668-VI неконституційними. Конституційний Суд України перевірив на відповідність Конституції України обмеження встановленням максимального розміру пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом № 2262-ХІІ та дійшов висновку, що пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.

У Рішенні Суд наголосив, що оспорювані приписи Закону № 3668-VI, які обмежують максимальним розміром пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом № 2262, зокрема особам, на яких поширено приписи частини п`ятої статті 17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб. Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи статті 2 Закону № 3668-VI, що поширюють свою дію на Закон України № 2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, що мають бути забезпечені державою відповідно до спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Варто зауважити, що Конституційний Суд у своєму рішенні від 20.12.2016 № 7- рп/2016 дійшов висновку, що будь-які обмеження максимального розміру пенсії, призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Отже, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної позивачу на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, не ґрунтується на положеннях спеціального закону, суперечить Конституції України та є протиправним.

Зазначена позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 24.02.2025 у справі № 300/2424/24, від 22.07.2025 у справі № 620/5993/24, від 08.04.2025 у справі № 380/8998/24, від 16.12.2025 у справі № 140/2813/25 та інших.

Крім того, статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі Закон № 4695-IX) установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Відповідно до вищевказаної постанови у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Законів України, зокрема, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Пунктом 2 Постанови № 1 від 03.01.2025 року встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

Предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Абзацем восьмим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік(справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України було наголошено на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини).

Верховний Суд ухвалою від 06.02.2025 постановив відмовити у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/909/25.

В обґрунтування відмови у відкритті провадження Верховний Суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Верховний Суд зазначив, враховуючи, що правовідносини, які склались в цій справі не є новими у судовій практиці, у поданні про розгляд справи № 520/909/25 як зразкової, доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової відсутня.

Таким чином, Верховний Суд зробив висновок, що обмеження розміру пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, як у зв`язку зі змінами у законодавстві до 2025 року, так і у зв`язку з Постановою КМУ №1 підпадають під регулювання одних і тих самих норм, та з цього приводу вже було висловлено позицію як Верховного Суду, так і Конституційного Суду щодо протиправності обмеження пенсії максимальним розміром.

Позиція щодо протиправності застосування територіальними органами Пенсійного фонду України понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України, під час розрахунку належної громадянам до виплати на підставі Закону № 2262-ХІІ пенсії, підтримана Верховним Судом (постанова від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25, постанова від 27.02.2026 у справі № 400/3676/25).

Постанова №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану" має аналогічний зміст Постанові № 1.

Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, -- є протиправним.

Суд також враховує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною Постанову № 821.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для відмови в захисту порушених прав позивача у спосіб, вказаній у заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2026 пенсії у зменшеному розмірі із застосуванням коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану";

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01 січня 2026 пенсії у повному розмірі без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", а також без застосування при перерахунку та виплаті пенсії вимог "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, без обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше фактично проведених виплат.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.