Ухвала суду № 138304466, 16.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

в частині позовних вимог

16 липня 2026 року Київ справа № 320/64892/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.09.2025 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.09.2024 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 08.01.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.05.2026 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк, для усунення вказаних недоліків, шляхом уточнення дати, з якої позивач просить здійснити перерахунок та виплата пенсії, у разі пропуску строку на звернення подати заяву про його поновлення з зазначенням поважних причин та доказів на їх підтвердження, надати копію грошового атестата, на підставі якого обраховано розмір пенсії при її призначенні.

На виконання вимог ухвали, представником позивача на адресу суду подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої, позивач просить суд:

- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.09.2024 року щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити пенсію з 01.09.2024 ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

У клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом, в частині позовних вимог за період з 01.09.2024 по 28.06.2025, позивач зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у справі № 320/6999/24 відповідача було зобов`язано здійснити Позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019. На виконання зазначеного рішення у вересні 2024 року відповідач провів перерахунок пенсії. Разом із тим, відповідач не надіслав позивачу протокол (розрахунок) проведеного перерахунку пенсії, хоча такий обов`язок передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1. Відсутність зазначеного документа позбавила позивача можливості ознайомитися зі складовими грошового забезпечення, які були враховані при перерахунку пенсії, перевірити правильність її обчислення та встановити факт порушення своїх прав. Крім того, Позивач не є фахівцем у сфері пенсійного законодавства, є особою похилого віку та не володіє спеціальними знаннями, необхідними для самостійної перевірки правильності проведеного перерахунку. Сам по собі факт збільшення розміру пенсії після виконання судового рішення не свідчив про те, що її розрахунок здійснено з порушенням вимог законодавства. За відсутності інформації про складові пенсії позивач об`єктивно не міг знати про порушення своїх прав. Зазначає, що лише після звернення за правовою допомогою та отримання адвокатом від відповідача листа від 19.09.2025 № 1000-0202-8/125068, до якого було додано копію розрахунку пенсії станом на 01.09.2025, Позивачу стало відомо про складові його пенсії та про те, що її розмір визначено з порушенням вимог законодавства. Саме з цього моменту позивач фактично дізнався про порушення своїх прав та отримав реальну можливість їх захистити у судовому порядку.

Таким чином, пропуск строку звернення до суду зумовлений не бездіяльністю позивача, а неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо інформування про результати проведеного перерахунку пенсії. Після отримання необхідної інформації позивач без зволікання звернувся до суду за захистом своїх прав. За таких обставин наявні поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, а тому відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України цей строк підлягає поновленню.

Суд, дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС, визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Щодо доводів позивача про те, що він не володіє спеціальними юридичними знаннями у сфері пенсійного законодавства, а про порушення свого права на належний розмір пенсійного забезпечення він дізнався лише після отримання консультації адвоката не є поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 року у справі №360/1870/19.

Щодо доводів позивача про те, що він дізнався про порушення свого справа з листа відповідача від 21.04.2025 №4802-4832/Б-02/8-2500/25, оскільки раніше позивач не міг дізнатися про таке порушення і підтвердити його з метою наступного звернення з відповідним позовом до суду для захисту свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення. Суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Водночас поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Суд звертає увагу, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС, у спорах цієї категорії:

- для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

- пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Зазначений правовий висновок неодноразово знаходив своє застосування у справах, що стосувалися визначення моменту виникнення у особи права на перерахунок пенсії та початку нарахування відповідних виплат, зокрема, у постанові Верховного Суду від 01 липня 2025 року у справі №420/23756/24.

При цьому слід враховувати, що Верховний Суд послідовно зауважує на тому, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

З огляду на це, суд не вбачає належних правових підстав для відступу від правової позиції, сформульованої Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, щодо тлумачення положень статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, що стосуються, зокрема, перерахунку пенсій.

Таким чином, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду - суд визнає неповажними, з огляду на те, що реалізація позивача права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, а не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою.

За правилами частин 1, 3 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтею 121, 122, 123, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, які стосуються спірного періоду з 01.09.2024 по 28.06.2025 - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС.

3. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Сас Є.В.