Ухвала суду № 138303835, 17.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/3770/26

Провадження № 2/591/1366/26

Ухвала

про зупинення провадження у справі

17 липня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд Сумської області у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., представника позивача Алєксєєва В.В., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у порядку спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», вул. Васильківська, буд. 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39433769, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення коштів,

установив:

06.04.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 матеріали даної справи передані на розгляд судді Зері Ю.О.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14.04.2026 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті призначений на 17.07.2026.

02.07.2026 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. До відзиву представником відповідача додане клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_2 на даний час перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, а саме у ВЧ НОМЕР_2 з 09.07.2025, а тому не має можливості приймати участь у розгляді справи, хоча має такий намір.

06.07.2026 представником позивача подана відповідь на відзив, в якій представник наполягає на задоволенні позовних вимог.

Також 06.07.2026 представник позивача подав до суду заяву, у якій просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження, оскільки відповідач у повній мірі реалізував своє право на судовий захист, оскільки заяви по суті справи із викладенням позиції подані до суду представником позивача.

10.07.2026 представником відповідача подане заперечення на відповідь на відзив та заяву про відмову у зупиненні провадженні по справі, з якими остання не погоджується та просить суд задовольнити клопотання про зупинення у справі. До заперечення додана довідка про те, що солдат ОСОБА_2 05.07.2026 отримав поранення при безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батьківщини.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.07.2026, представник відповідач підтримала клопотання про зупинення провадження у справі, наголошувала на тому, що відповідач має намір особисто приймати участь у розгляді справи та надавати пояснення. Також звертала увагу, що зупинення провадженні у справі є обов`язком суду у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або іншого утворення відповідно до закону військового формування, переведеного на воєнний стан, і не ставить застосування цієї норми у залежність від участі представника.

Представник позивача підтримав подані раніше заперечення проти зупинення провадження у справі, наголошував на тому, що інтереси відповідач у справі представлені належним чином, посилання на необхідність подання додаткових доказів у справі нічим не обґрунтоване, участь відповідача не є обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, додатково подані документи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до положень пункту 2 частин першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року (справа № 754/947/22, провадження № 14-74цс25) вказано, що профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.

Згідно пункту 79 вказаної постанови з моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Тому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм. Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач, ОСОБА_2 перебуває на військовій службу з 09.07.2025 у ВЧ НОМЕР_2 .

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану на території України неодноразово продовжувався та продовжує діяти на теперішній час.

Перебування сторони у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан є безумовною підставою для зупинення провадження у справі.

Враховуючи відсутність можливості відкладення судового засідання до звільнення відповідача з військової служби чи настання інших обставин, які б дозволяли продовжити розгляд справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до припинення перебування відповідача на військовій службі у складі ЗСУ на період воєнного стану, оскільки з урахуванням позиції відповідача щодо його наміру приймати особисту участь у судовому розгляді справи та з огляду на те, що як вбачається із змісту позову, при розгляді справи про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності вина відповідача встановлена не була, розгляд справи за участі лише представника може мати наслідком неповноту судового розгляду.

Також судом враховано, що відкладення розгляду справи з метою забезпечення особистої участі відповідача у її розгляді може призвести до невиправданого затягування строку розгляду справи, у той час як зупинення провадження зупинить і перебіг такого строку.

Керуючись статтями 251, 253, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представника відповідача про зупинення провадженні у справі №591/3770/26, задовольнити.

Провадження у справі № 591/3770/26 зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Зобов`язати учасників справи у десятиденний строк з моменту усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, повідомити про це суд.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Повний текст ухвали складений 17.07.2026.

Суддя Ю. О. Зеря