Постанова № 138303629, 16.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2580/26

Провадження № 3/635/1198/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року сел. Покотилівка

Суддя Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.,

за участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Деркач Л.П.,

розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який має вищу освіту, зареєстрований в установленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пякий проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 березня 2025 року о 09 годині 10 хвилин в селищі Пісочин Харківського району Харківської області по вулиці Полтавське шосе 202/1, керував транспортним засобом автомобілем Opel, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснивши таке.

ОСОБА_1 є волонтером громадської організації «Порятунок тварин» та безпосередньо здійснює дії щодо евакуації тварин з зони бойових дій в безпечні місця. 11 березня 2026 року у зазначений в протоколі час він керував автомобілем Opel, який зареєстрований в іншій країні та належить волонтерській організації, в машині на той час перебувало близько 20 собак, які він перевозив з сел. Коротич до притулку. На блокпосту в с. Пісочин його зупинили працівники поліції та почали питати, чи вживав він алкоголь або наркотичні засоби, на що він відповів, що є інвалідом ІІІ групи та через стан здоров`я взагалі не вживає алкоголь, наркотичні засоби навіть ніколи не пробував, також він повідомив працівникам поліції, що він є волонтером та перевозить собак. Після чого працівники поліції причепились до його одягу, який був брудний через те, що він грузив до автомобіля собак, та сказали, що він має пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 був згодний пройти такий огляд на місці, але працівники поліції повідомили, що такий огляд можливо пройти лише в наркологічному центрі. ОСОБА_1 зателефонував своєму керівнику та повідомив про інцидент, на що керівник йому сказав, що він не може залишити собак в автомобілі. Оскільки ОСОБА_1 ніс відповідальність за тварин, яких перевозив, в нього не було іншого виходу, як відмовитись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, оскільки такий огляд вимагав значного часу. При першій же нагоді 13 березня 2026 року ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу, де пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, в результаті якого було підтверджено відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 також зазначив, що вказані працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема тремтіння рук, він має у зв`язку з наявними у нього хворобами.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Деркач Л.П. в судовому засіданні підтримала позицію ОСОБА_1 та надала до суду клопотання про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. На обґрунтування клопотання захисник зазначила таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху. Але у даному випадку водій не порушив ПДР. В разі такого порушення, працівниками поліції був би складений відносно ОСОБА_1 матеріал про адміністративне правопорушення, проте його немає. Тому у співробітників поліції не було підстав зупиняти транспортний засіб.

Під час складання протоколу, працівниками поліції не виконано вимог інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння...» від 2015 року. Згідно з розділом 2 пункту № 6 Інструкції Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння...» від 2015 року, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; відеозапис проводиться поліцейськими з моменту зупинки, що не було виконано у даному випадку. Відеозапис, долучений до матеріалів справи не міститься моменту зупинки ОСОБА_1 , а починається з пояснень про необхідність пройти огляд.

За вимогами КУпАП та інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп`яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, повинен проводитися співробітниками поліції у певній визначеній законом послідовності, а саме: починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 не відсторонювали від керування автомобілем, з чого слідує, що протокол було складено формально, ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 не було, та він продовжив рух.

Крім того не знаходить свого підтвердження факт керування ОСОБА_1 автомобілем OPEL, номерний знак НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп`яніння. Відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611911 не відповідають дійсності. У наркотичному сп`янінні ОСОБА_1 не був, згідно відеозапису показав, що наркотичні засоби ніколи не вживав. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, але згідно з відеозаписом і протоколом у працівників поліції не було підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, а тому він не є суб`єктом даного адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 не проявляв агресію, не сварився та не мав «перегару». Ознаки наркотичного сп`яніння, вказані у протоколі є формальними та не відповідають дійсності, що підтверджується відеозаписом. Також, перед пропозицією ОСОБА_1 пройти медогляд у медичній установі, необхідно було підготувати та вручити йому направлення, що не було зроблено.

Формальне складання протоколу про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не свідчить про відмову особи від проходження такого огляду, а може свідчити тільки про упередженість в питанні складання і оформлення протоколу, відсутність у особи забезпечення правовою допомогою.

На момент зупинки, ОСОБА_1 не міг пройти обстеження з поважної причини, оскільки працює волонтером та на той момент віз тварин, а саме 20 собак, яких не міг залишити без нагляду, до притулку до Лозової. ОСОБА_1 зважив усі ризики та передбачив, що за жорстоке поводження з тваринами передбачено кримінальну відповідальність, за яких він відповідає.

Не зважаючи на вищевказаний ряд порушень працівниками поліції, відсутність ознак наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 після доставки тварин поїхав до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння 13 березня 2026 року у відділенні цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп`яніння КНП ХОР «ОКНЛ», де отримав висновок про відсутність ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння.

На думку захисника, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не підтверджений належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Також захисником долучено до матеріалів справи копію адвокатського запиту та відповідь на нього від КНП «Міська поліклініка № 20» ХМР, з якої слідує, що ОСОБА_1 має активну декларацію з лікарем-терапевтом ОСОБА_2 ; має статус особи з інвалідністю ІІІ групи за загальним захворюванням (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 31/25/1254/B від 09.07.2025), дата повторного оцінювання 01.08.2027; перебуває на обліку у лікарів поліклініки з приводу ряду захворювань, у тому числі: стійкі наслідки перенесеної закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (28.10.2008), ускладнений церебральним, переважно базальним арахноїдитом, з вегето-дистонічним синдромом з частими вегето-судинними пароксизмами за змішаним типом, та інше.

Незважаючи на позицію ОСОБА_1 та доводи його захисника адвоката Деркач Л.П., вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611911 від 11 березня 2026 року, в якому поліцейський 2 взводу 3 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП капрал поліції Павлюк Т.Р. зафіксував наявні у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд на стан наркотичного сп`яніння та порушення вимог п. 2.5 ПДР України;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11 березня 2026 року, в якому зафіксовані наявні у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, та яке яке підтверджує факт направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я з метою проходження огляду на стан сп`яніння;

- відеозаписом з нагрудної камер поліцейського 471996, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, який був оглянутий під час судового розгляду, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку;

- рапортом поліцейського роти №3 батальйону №3 УПП в Харківській області капрала Павлюка Т.Р., зі змісту якого слідує, що працівником поліції був зупинений автомобіль Opel, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та зазначені наявні у останнього ознаки наркотичного сп`яніння.

Всі вищевказані докази узгоджуються між собою.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частина 1 статті 130 КУпАП зокрема передбачає відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція норми частини 1 статті 130 КУпАП є бланкетною, тобто спрямовує до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі й осіб, які керують транспортними засобами, та які встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

За змістом п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року; та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог статті 256 КУпАП.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до п.3 розділу І зазначеної Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до п.4 розділу І зазначеної Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 6-8 розділу І зазначеної інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 12 розділу II зазначеної інструкції в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Процедура проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння проведена у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Щодо доводів захисника ОСОБА_1 адвоката Деркач Л.П. суд зазначає таке.

За результатами аналізу відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який наданий до протоколу про адміністративне правопорушення та був оглянутий в судовому засіданні, встановлено, що запис розпочинається з моменту пропозиції водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння без фіксації зупинки транспортного засобу, однак у суду не виникає сумнівів в дотриманні працівниками патрульної поліції вимог чинного законодавства під час оформлення адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_1 , оскільки відеозапис є послідовним, фіксує спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , відмову останнього від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, при цьому зі змісту відеозапису вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров`я з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснили йому його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності перед складенням протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, з відомостей цього відеозапису, об`єктивно вбачаються обставини події, хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та відмову водія від проходження відповідного огляду.

В дотримання «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року №100 відеозйомка велась безперервно.

Суд звертає увагу на те, що відеофіксація моменту зупинки при складанні протоколу за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП не є обов`язковим доказом його вчинення, а доведеність цих обставин встановлюється на підставі аналізу всіх доказів у їх сукупності.

Вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, висловлена у формі «треба пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння» була чіткою і зрозумілою для сприйняття.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, поліцейським було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та подальше складання протоколу про адміністративне правопорушення, після чого ОСОБА_1 не змінив свого рішення про відмову проходити огляд.

Суд зазначає, що саме відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння є складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані алкогольного сп`яніння чи ні.

Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту.

Зазначені правові норми не передбачають можливості відмовитися від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського з огляду на існування певних причин (відсутність часу, виконання трудових обов`язків, здійснення волонтерської діяльності, наявність в транспортному засобу речей, які неможливо залишити, тощо), а тому суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав можливості проходження огляду через перебування в його транспортному засобі собак та відсутність дозволу керівника на залишення транспортного засобу на місці зупинки з тваринами. При цьому суд зауважує, що у ОСОБА_1 не було жодних перешкод звернутися до працівників поліції з вимогою забезпечення безпеки собак, які перебували в транспортному засобі, на час, необхідний для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Незважаючи на те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосередньо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, однак, виходячи з аналізу змісту відеозапису стає зрозумілим, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, визнає під час спілкування з працівниками поліції себе водієм, не заперечує факту свого керування зазначеним транспортним засобом, надає пояснення, в яких визнає і констатує, що керував зазначеним транспортним засобом, стверджує, що відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки перевозить тварин та не може залишити транспортний засіб.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було вручене направлення на медичний огляд водія, жодним чином не спростовують висновків суду про наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Направлення на огляд має правове значення для лікаря медичної установи, який у випадку наявності такого направлення повинен провести огляд. Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 взагалі відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, що є порушенням вимог пункту 2.5 ПДР та самостійним складом адміністративного правопорушення.

Твердження захисника про те, що працівники поліції безпідставно та формально встановили наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та не врахували відомості про стан його здоров`я, суд відхиляє, виходячи з такого.

Пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі Інструкція), визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність у водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння та вирішує питання про необхідність проходження ним огляду на визначення такого стану.

При цьому, Інструкцією не визначено конкретного алгоритму дій працівників поліції та методик виявлення у водії ознак наркотичного сп`яніння.

Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував можливості наявності у нього тремтіння пальців рук та блідості обличчя, що пов`язані зі станом його здоров`я. Проте, відомості щодо наявності у ОСОБА_1 ряду захворювань були наданні останнім лише під час розгляду справи судом, та на момент його зупинки працівниками поліції, ОСОБА_1 правникам поліції будь-яких медичних документів щодо стану його здоров`я не надавав, а тому підстав враховувати такі відомості у працівників поліції підстав не було.

Суд не приймає надану стороною захисту виписку із медичної карти амбулаторного хворого КНП ХОР «ОКНЛ» від 13 березня 2026 року щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, оскільки чинне законодавство не передбачає право правопорушника самостійно обирати заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та без присутності поліцейського проходити такий огляд.

Будь-яке самостійне звернення особи до закладу охорони здоров`я з метою огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, не відповідає нормам статті 266 КУпАП та положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до пункту 7 розділу I, пунктів 8, 9 розділу ІІ Інструкції, саме поліцейський забезпечує доставку особи для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження й доводи захисника про те, що ОСОБА_1 в порушення вимог закону не відсторонили від керування транспортним засобом, з огляду на таке.

Згідно з рапортом, який складено поліцейським 2 взводу 3 роти 3 батальйону УПП в Харківській області Павлюком Т.Р., водія відсторонено від керування транспортним засобом.

Крім того, з відеозапису вбачається що працівник поліції після складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повідомив останньому про те, що його відсторонено від керування транспортним засобом.

Зазначене об`єктивно свідчить про те, що ОСОБА_1 був відсторонений працівниками поліції від керування транспортним засобом, що спростовує доводи захисника в цій частині.

Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 було зупинено за відсутності будь-яких законних підстав для зупинки, суд зазначає таке.

Відповідно до Указу Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року з наступними змінами, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України "Про національну поліцію" у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Відповідно до пункту 3 частини 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455 "Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан" патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти до органів або підрозділів Національної поліції для встановлення особи; у разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які перевозяться зазначеними особами.

Крім того, суд зазначає, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

Отже, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до довідки, складеної інспектором ВАП УПП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Олександрою Кирюшою, згідно з обліковими даними Інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, в порядку статті 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 245, 251, 252, 268, 279, 283 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

(отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; код класифікації доходів бюджету: 21081300; Код за ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок

(отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення до виконання постанови в частині стягнення штрафу та судового збору 3 (три) місяці.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Т.В. Бобко