Ухвала суду № 138303242, 17.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

17 липня 2026 рокуСправа № 280/7356/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий І.В., розглянувши заяву представника Запорізької обласної прокуратури про забезпечення позову у справі

за позовною заявою Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 02909973)

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазарева Альона Ігорівна (вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00015622)

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Запорізької обласної прокуратури (далі позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазарева Альона Ігорівна (далі третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. від 08.07.2026 ВП № 81434586 про відкриття виконавчого провадження та постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. від 08.07.2026 ВП № 81434586 про стягнення виконавчого збору;

- залучити до розгляду у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Лазареву Альону Ігорівну;

- судові витрати у сумі 2 662,40грн стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача (адреса місцезнаходження: 69005, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Дмитра Апухтіна, 29а, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Разом із позовною заявою 17.07.2026 представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову (вх.№40934), в якій просить суд вжити заходів щодо зупинення виконання постанов старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Лазаревої А.І. від 08.07.2026 у виконавчому провадженні № 81434586, а саме пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування поданої заяви зокрема зазначено про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних пункту 3 постанови від 08.07.2026 ВП № 81434586 про відкриття виконавчого провадження та постанови від 08.07.2026 ВП № 81434586 про стягнення виконавчого збору, оскільки їх зміст дає підстави дійти висновку, що державним виконавцем неправомірно розраховано суму виконавчого збору, що підлягає стягненню з Запорізької обласної прокуратури в сумі 34 588,00 грн, як за виконання рішення немайнового характеру. Окрім того, наявні достатньо обґрунтовані припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи (позовної заяви) та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу позивача, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є також існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2021 року у справі №600/1136/20-а зазначав, що щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, як підстави для забезпечення позову, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав, повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.

Так, в обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на очевидну протиправність оскаржуваних постанов.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що очевидність ознак протиправності оскаржуваних постанов, в контексті спірних правовідносин, може бути підтверджена виключно під час судового розгляду, на підставі з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, які такі доводи і обставини можуть підтвердити.

Суд зауважує, що в даному випадку вирішення питання про очевидність ознак протиправності оскаржуваних постанов під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову може свідчити про правову позицію суду наперед до розгляду справи по суті, чим може потенційно порушити принцип безсторонності (неупередженості) адміністративного процесу.

Відтак, суд відхиляє наявність такої підстави як очевидна протиправність оскаржуваних постанов.

Крім того, позивачем не надано й доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Отже, викладені в заяві обставини та надані докази не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або є очевидні ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних.

Крім того суд враховує, що дана справа відноситься до категорії термінових справ та відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України повинна бути вирішена судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Запорізької обласної прокуратури про забезпечення позову у справі №280/7356/26, - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Суддя І.В. Садовий