Рішення № 138303073, 16.07.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 липня 2026 року м. Ужгород№ 260/4591/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, м.Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), у якій просить:

-Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Міснік Неля Вячеславівна від 19.06.2026 року ВП №79202000 про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа у справі №260/5462/25, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 24.09.2025.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що 19.06.2026 головний державний виконавець винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 79202000 керуючись вимогами п.11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», а також керуючись статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження", направила за супровідним листом від 19.06.2026 № 7-79202000/ для виконання та до відома боржнику та стягувачу постанову від 19.06.2026, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 260/5462/25/2025 від 24.09.2025, направила постанову та оригінал виконавчого листа Закарпатському окружному адміністративному суду, копія супровідного листа та постанови у додатках.

Також, 03.03.2026 головний державний виконавець зверталася до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду № 260/5462/25 на стягнення з боржника заборгованості нарахованої та невиплаченої суми пенсійних виплат у розмірі 157177,93 грн., однак Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5462/25 вказану заяву було залишено без розгляду у зв`язку з тим, що стягувач (позивач у справі) подав клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, причиною відмови позивача від зміни способу і порядку виконання рішення стало те, що борг щомісячно зростає.

Оскільки, на сьогоднішній день рішення суду в частині виплати нарахованого боргу не виконано, кошти позивачу не виплачені, пенсія в повному перерахованому розмірі не виплачується. Позивач вважає дії головного державного виконавця відділу ПВР Міснік Н.В. та винесену нею 19.06.2026 постанову про закінчення виконавчого провадження протиправними. На думку позивача, передчасне закінчення виконавчого провадження унеможливлює подальше примусове стягнення заборгованості з пенсії та грубо порушує майнові права позивача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

14 липня 2026 року відповідачем подано до суду матеріали виконавчого провадження та відзив на позовну заяву у якій просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що у зв`язку з невиконанням рішення державним виконавцем відділу ПВР винесено постанову від 27.04.2026 ВП № 79202000 про накладення штрафу на боржника у розмірі 5 100 грн, якою зобов`язано ГУ ПФУ у Закарпатській області виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення у відповідності до ст. 382 Кримінального кодексу України. Після спливу строку, наданого у вищевказаній постанові про накладення штрафу, для виконання боржником рішення, 14.05.2026 ВП № 79202000 державним виконавцем відділу, керуючись ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі 10 200 грн, так як боржником так і не надано відомостей про виконання рішення. 19.05.2026 державним виконавцем подано до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області повідомлення за вих. № 7-79202000/1538 про вчинення кримінального правопорушення щодо винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за умисне невиконання рішення суду, в порядку статті 382 Кримінального кодексу України. Направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення фінальною і вичерпною стадією вжиття заходів примусового характеру в межах виконавчого провадження немайнового характеру. Після направлення такого повідомлення повноваження державного виконавця щодо примусу у межах конкретного виконавчого провадження є законодавчо вичерпаними. Винесення постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», є прямим обов`язком виконавця, невиконання якого є протиправною бездіяльністю посадової особи.

Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 79202000 від 19.06.2026 прийнята державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а відтак позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 79202000 не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відділ ПВР) перебувало виконавче провадження № 79202000 з виконання виконавчого листа № 260/5462/25/2025, виданого 24.09.2025 Закарпатським окружним адміністративним судом у справі № 260/5462/25.

26 вересня 2025 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Міснік Неля Вячеславівна відкрила виконавче провадження №79202000.

27 квітня 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Міснік Н.В., винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн. на користь держави та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України.

14 травня 2026 року боржником не надано відомостей про виконання рішення, тому головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Міснік Н.В. винесено постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у подвійному розмірі 10200 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України.

19 травня 2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Міснік Н.В., подано до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за умисне невиконання рішення суду, в порядку статті 382 Кримінального кодексу України.

19 червня 2026 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Міснік Н.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № 79202000 та направила для виконання та до відома боржнику та стягувачу постанову від 19.06.2026, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 260/5462/25/2025 від 24.09.2025, направила постанову та оригінал виконавчого листа Закарпатському окружному адміністративному суду.

Позивач категорично не погоджується з оскаржуваною постановою та вважає її протиправною, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише і на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону України №1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 Закону України №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону України № 1404 встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно положень статті 27 Закону України №1404, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі статті 63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України № 1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 4 ст. 19 Закону № 1404 сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Як встановлено судом, державний виконавець було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79202000, пізніше було винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100 грн. та винесено постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у подвійному розмірі 10200 грн. . Однак у зв`язку з невиконанням рішення суду 19 травня 2026 року головним державним виконавцем подано до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо винних посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за умисне невиконання рішення суду, в порядку статті 382 Кримінального кодексу України, та відповідно і винесено оскаржувану постанову 19 червня 2026 року про закінчення виконавчого провадження № 79202000.

Також 03.03.2026 головний державний виконавець зверталася до Закарпатського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду № 260/5462/25 на стягнення з боржника заборгованості нарахованої та невиплаченої суми пенсійних виплат у розмірі 157177,93 грн., однак Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/5462/25 вказану заяву було залишено без розгляду у зв`язку з тим, що стягувач (позивач у справі) подав клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, причиною відмови позивача від зміни способу і порядку виконання рішення стало те, що борг щомісячно зростає.

Аналіз правових норм свідчить про те, що за рішенням, яке не може бути виконано без участі боржника, законодавцем встановлено вичерпну послідовність дій виконавця: перевірка виконання штраф із встановленням нового строку повторна перевірка штраф у подвійному розмірі повідомлення про кримінальне правопорушення постанова про закінчення виконавчого провадження.

Суд вказує, що відповідно до матеріалів справи, послідовність дій державним виконавцем у даній справі дотримано у повному обсязі, також виконавцем ініційовано зміну способу і порядку виконання рішення, розгляд якої по суті не відбувся у зв`язку з відмовою позивача.

Щодо посилань позивача на висновки Верховного Суду (постанови від 13.12.2022 у справі № 340/5200/21, від 08.12.2022 у справі № 457/359/21 та інші), які викладено щодо ситуацій, коли виконавець обмежився штрафами та повідомленням про кримінальне правопорушення, не використавши механізм зміни способу і порядку виконання рішення.

Відповідач заперечуючи вказує, що у даній справі такий механізм виконавцем використано, а тому фактичні обставини справи істотно відрізняються від обставин, за яких сформульовано цитовані висновки, що виключає їх застосування (частина 5 статті 242 КАС України передбачає врахування висновків Верховного Суду саме у подібних правовідносинах).

Суд відхиляє доводи позивача, оскільки суд вважає, що обставини даної справи відрізняються від вказаних позивачем, а відповідачем використано всі механізми виконання виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи наведені вище обставини, відповідачем дотримано вимог законодавства та доведено правомірності його дій, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 19, 77, 90, 139, 243, 246, 287 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, м.Ужгород, пл. Ш.Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору