Ухвала суду № 138302575, 15.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2026 року Справа 160/20187/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

13.07.2026 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, у якій позивачі просять суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо невиплати позивачу поточних платежів з щомісячної пенсії за віком у спосіб, встановлений ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату позивачу поточних платежів щомісячної пенсії із застосуванням ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто у повному розмірі щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з дати набуття чинності рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно положень п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно із приписами частин 1, 2 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно положень п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 ст.245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно матеріалів справи позивач просить суд у т.ч.:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо невиплати позивачу поточних платежів з щомісячної пенсії за віком у спосіб, встановлений ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату позивачу поточних платежів щомісячної пенсії із застосуванням ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто у повному розмірі щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з дати набуття чинності рішенням суду.

При цьому, слід вказати, що позивачем не надано доказів щодо невиплати позивачеві грошових коштів.

Вимоги позивача, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату позивачу поточних платежів щомісячної пенсії із застосуванням ч.1 ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто у повному розмірі щомісячно до 25 числа кожного місяця, починаючи з дати набуття чинності рішенням суду, належно не конкретизовано.

При цьому, слід вказати про те, що позивач у позові вказує, що ГУ ПФУ в Тернопільській області рішення суду виконало та здійснило ОСОБА_1 з 10 жовтня 2024 року перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», визначивши її розмір з 10.10.2024 - 23610,00 грн, з 01.01.2026 25696,05 грн, з 01.03.2026 25950,00 гривень. Надалі пенсійна справа була передана до відповідача, ГУ ПФУ в Луганській області, для здійснення пенсійних виплат. Однак, незважаючи на виконання рішення суду у названій справі позивач так і не отримав жодного разу повної суми призначеної пенсії щомісячно до 25 числа кожного місяця з дати перерахунку, тобто з 18.02.2026 і по теперішній час, про що свідчить відповідь на адвокатський запит та виписка з банківського рахунку позивача. Відповідач як на підставу невиплати пенсії у повному розмірі посилається на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (затверджений постановою КМУ від 14.07.2025р. №821; далі за текстом - Порядок №821). Вважає, що вказане управлінське волевиявлення відповідача, як суб`єкта владних повноважень з приводу виплати платежу з щомісячної пенсії за віком не в повному обсязі є неправомірним.

Слід вказати про те, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання, неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України.

Слід також вказати, що невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути самостійним предметом окремого судового провадження в межах іншої справи.

Слід вказати також, що позивач не позбавлений права звертатись до суду із відповідною заявою, враховуючи положення 378 КАС України.

Отже, позивачем слід надати уточнений позов, який відповідає вказаним вище положенням КАС України з відповідним правовим обґрунтуванням та доказами щодо безпосереднього порушення прав відповідачем в межах цього позову.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів в рамках адміністративного судочинства).

Враховуючи наведене вище, позивачам слід надати належне обґрунтування своїх позовних вимог, звернутих до кожного з відповідачів в рамках адміністративного судочинства, та відповідно викласти позовні вимоги у належній редакції у відповідності до положень КАС України.

Також, позивачеві необхідно надати докази, на яких грунтуються позовні вимоги.

Таким чином, позовна заява позивача подана до суду без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.

Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суддя вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 161, ч. 1 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви, з доказами направлення всім учасникам справи, з викладенням вимог щодо предмета спору в рамках положень КАС України, з визначенням належного кола учасників справи, та згідно вимог ст.5, п. 4 ч.5 ст. 160, ст. 161, ст.245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду та доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини;

- доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини, згідно положень п.п.4,5 ст. 160 КАС України та положень КАС України, а не ЦПК;

- надати докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, згідно вимог цієї ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (93404, Луганська обл., с. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461).

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ільков