Рішення № 138302550, 15.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 рокуСправа №160/16046/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу №160/16046/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1 - Міністерства освіти і науки України, відповідача 2 - Міністра освіти і науки України Лісового Оксена Васильовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 - Міністерства освіти і науки України, відповідача 2 - Міністра освіти і науки України Лісового Оксена Васильовича, в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України та Міністра освіти і науки України Оксена Лісового щодо розгляду Запиту ОСОБА_1 від 10.05.2026 та Скарги ОСОБА_1 від 13.05.2026;

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Міністра освіти і науки України розглянути Запит від 10.05.2026 та Скаргу від 13.05.2026 відповідно до вимог чинного законодавства України та надати обґрунтовану відповідь по суті порушених питань на електронну адресу Позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Міністра освіти і науки України Лісового Оксена Васильовича із запитом від 10 травня 2026 року, який надіслано засобами електронного зв`язку на офіційну електронну адресу відповідача 1. 13 травня 2026 року ОСОБА_1 направив скаргу щодо бездіяльності державних органів у забезпеченні прав на освіту із вимогою надати роз`яснення для приймальних комісій ВНЗ. Станом на день звернення із позовом до суду відповіді на своє звернення позивач не отримав, хоча відповідно до закону України «Про звернення громадян» такі звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду запиту від 10.05.2026 року та скарги від 13.05.2026 року, позивач звернувся за захистом свої прав до суду з даною позовною заявою.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

23 червня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли клопотання про уточнення позовних вимог та про витребування доказів.

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року заява про уточнення позовних вимог була повернута позивачу.

06 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, оскільки станом на день подання позову (10.06.2026) не надали відповідей на його запит від 10.05.2026 та скаргу від 13.05.2026, чим нібито порушили вимоги статті 20 Закону України «Про звернення громадян». Зазначені твердження не відповідають дійсності. Встановлений законом місячний строк для розгляду цього запиту спливав 10.06.2026 року. Міністерство освіти і науки України розглянуло вказане звернення в межах визначеного законодавством строку та 08.06.2026 року надало відповідь за вих. № 3/4462-26 за підписом Генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Олега Шарова. Відповідь була направлена на електронну адресу позивача. Щодо розгляду скарги відповідачем, а саме Міністерством освіти і науки України 15.06.2026 року надало позивачу вичерпну відповідь вих. №3/4644-26, у якій детально роз`яснило порядок та спеціальні умови участі у конкурсному відборі (дистанційні співбесіди тощо) для ветеранів війни та осіб з інвалідністю внаслідок війни, передбачені Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році. Щодо належності відповідача-2 та порядку розгляду звернень у МОН позивач помилково вважає, що звернення, адресоване на ім`я Міністра освіти і науки України, повинно розглядатися та підписуватися виключно Міністром особисто. Відповідно до вимог Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Регламенту МОН, організація документообігу та розгляд звернень громадян здійснюється через відповідні структурні підрозділи Міністерства згідно з розподілом обов`язків. Питання організації вступних випробувань та умов прийому до закладів вищої освіти належать до компетенції Директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН. Саме тому відповіді на звернення позивача (листи від 08.06.2026 № 3/4462- 26 та від 15.06.2026 № 3/4644-26) підготовлені профільним Директоратом та підписані його Генеральним директором О. Шаровим у межах наданих йому повноважень. Така процедура повністю узгоджується із законодавством України. Відтак, виокремлення Міністра освіти і науки України як окремого відповідача-2 у цій справі є безпідставним. Оскільки станом на момент розгляду справи МОН вже надало позивачу відповіді на його звернення (листи від 08.06.2026 та 15.06.2026), а також враховуючи, що у листі від 15.06.2026 позивачу роз`яснено його право на проходження співбесіди з іноземної мови / фахового іспиту замість складання ЄВІ/ЄФВВ відповідно до його пільгового статусу, вимога щодо «зобов`язання розглянути запит та скаргу і надати відповідь» фактично вичерпана (виконана). А тому, Міністерство освіти і науки України вважає, що предмет спору відсутній, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07 липня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому позивач не погоджується з доводами відповідача та просить їх відхилити з огляду на наступне. Відповідач-1 стверджує, що на запит від 10.05.2026 надано відповідь листом № 3/4462-26 від 08.06.2026. Позивач заперечує отримання цього листа, з підстав, що на його електронну адресу не надходив, а про його існування йому стало відомо виключно зі змісту відзиву. До відзиву відповідач-1 додав копію листа, проте не надав жодного доказу його надіслання чи доставки позивачу - ні звіту про доставку електронного листа, ні відомостей про відправлення на електронну адресу позивача. Зазначена в реквізитах листа дата документа (08.06.2026) сама по собі не підтверджує факту надіслання листа адресату у встановлений строк. Відповідь, яка по суті роз`яснює умови участі у конкурсному відборі (у тому числі заміну результатів ЄВІ/ЄФВВ співбесідою для окремих категорій вступників), міститься лише в листі № 3/4644-26 від 15.06.2026. Натомість лист № 3/4462-26 від 08.06.2026 відповіді по суті не містить: у ньому лише загально зазначено, що складання ЄВІ/ЄФВВ за кордоном можливе за згоди іноземних партнерів, та наведено посилання на перелік міст Європи, без відповіді на конкретні питання, порушені у запиті від 10.05.2026, а саме: яку норму застосовувати абітурієнтам за відсутності пунктів тестування у країні перебування; який механізм дистанційного вступу передбачено; який алгоритм реєстрації вступника діє за таких умов. Наказом МОН від 15.04.2026 № 639 затверджено перелік закордонних пунктів проведення ЄВІ/ЄФВВ (магістратура), до якого населені пункти на території США не включені. Водночас наказом МОН № 521 (у редакції додатка до наказу від 27.02.2026 № 377) до переліку пунктів проведення НМТ у 2026 році включено США - штат Іллінойс (м. Чикаго) та штат Мічиган (м. Воррен). Отже, у тому самому році, на тій самій території, за наявності іноземних партнерів і технічної можливості, відповідач-1 забезпечив проведення НМТ, але не забезпечив проведення ЄВІ/ЄФВВ, що спростовує посилання на об`єктивну неможливість та свідчить про вибірковий підхід (статті 24, 53 Конституції України). З огляду на вищевикладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звернувся до Міністра освіти і науки України Оксена Лісового із запитом від 10 травня 2026 року, в якому просив надати перелік винятків та спеціальних умов, якими можуть скористатися громадяни України в США для вступу на контрактну та бюджетну форми навчання, для інформування української громади у США. Разом з тим просив надати відповідь на перелік запитань, а саме:

- Яку норму законодавства слід застосовувати абітурієнтам (бакалаврат та магістратура), які перебувають у США або країнах Європи, але позбавлені можливості скласти іспити через відсутність центрів тестування або вичерпання вільних місць у них на момент реєстрації? Як реалізувати право на вступ, якщо держава не забезпечила технічних умов для тестування?

- Чи розроблені механізми дистанційних випробувань (онлайн-співбесід, фахових іспитів) для осіб, які мають документальне підтвердження неможливості виїзду до центрів тестування не лише через догляд за хворими, а й через складний фінансовий стан або відсутність законних підстав для перетину кордонів третіх країн?

- Чи існують у 2026 році умови вступу (за мотиваційним листом або внутрішніми іспитами ВНЗ) для дітей ветеранів війни та інших категорій громадян, які перебувають за кордоном і не мають доступу до НМТ/ЄВІ? Прошу вказати конкретні пункти Порядку прийому 2026 року, що регламентують ці пільги.

- Як абітурієнту завершити реєстрацію (період якої триває з 23 квітня по 14 травня 2026 року), якщо в системі відсутні доступні центри тестування в країні перебування або місця в них закінчилися?

Означений запит від 10 травня 2026 року було надіслано на електрону адресу Міністерства освіти і науки України «mon@mon.gov.ua».

13 травня 2025 року ОСОБА_1 на адресу Міністра освіти і науки України було надіслано скаргу щодо бездіяльності державних органів у забезпеченні прав на освіту та з вимогою надати роз`яснення для приймальних комісій ВНЗ.

Означену скаргу від 13 травня 2026 року було надіслано на електрону адресу Міністерства освіти і науки України «mon@mon.gov.ua».

Листом за підписом директора Українського центру оцінювання якості освіти Міністерства освіти і науки України Тетяни Вакуленко від 13 травня 2026 року було надано відповідь, якою повідомлено, що переліком країн, де у 2026 році буде проведено НМТ, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 27.02.2026 № 377 «Про визначення переліку закордонних населених пунктів, на території яких буде створено тимчасові екзаменаційні центри для проведення у 2026 році національного мультипредметного тесту». Відповідно до згаданого наказу, у містах Воррен (штат Мічиган), Чикаго (штат Іллінойс) буде проведено основні сесії НМТ. Зауважимо, що квоту місць у США не вичерпано, тож усі охочі пройти НМТ у США під час реєстрації мали змогу вибрати один із зазначених населених пунктів. Щодо проведення ЄВІ / ЄФВВ у США повідомлено те, що забезпечення умов для проведення ЄВІ / ЄФВВ хоча б в одному пункті тестування за кордоном передбачає використання відповідного приміщення протягом щонайменше 10 днів і підтримання роботи відповідного обладнання й спеціального програмного комплексу, а також добір і навчання персоналу, підтримання процедури проведення тестувань, консультування залучених фахівців тощо. що Створення пунктів тестування в країнах / регіонах, де скласти ЄВІ / пройти ЄФВВ хотіли б менше 50 осіб, є недоцільним з огляду на ресурсоємність підготовлення відповідних пунктів і водночас часто, на жаль, доволі низьку явку учасників. А тому, провести вступні випробування до магістратури в деяких країнах немає можливості, оскільки пункти тестування створюють лише в тих містах / країнах, у яких наші міжнародні партнери надали для цього приміщення й технічні засоби. Цього року не буде створено пунктів тестування для проведення ЄВІ / ЄФВВ у США. З питанням щодо пільг, спеціальних, дистанційних умов вступу було рекомендовано звернутися до приймальної комісії закладу освіти, до якого планується вступ, або ж до Міністерства освіти і науки України, оскільки питання вступу до закладів вищої освіти не належить до компетенції УЦОЯО. Щодо «алгоритму реєстрації "без адреси"» повідомлено, що процедуру організації та проведення ЄВІ та ЄФВВ визначено Порядком організації та проведення вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2023 № 418, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2023 за № 746/39802 (зі змінами). Відповідно до затвердженої форми заяви - анкети для оформлення екзаменаційного листка потенційні вступники, заповнюючи заяву-анкету з інформацією, необхідною для оформлення екзаменаційного листка, мають указати населений пункт (в Україні або за кордоном), у якому бажають пройти ЄФВВ та/або скласти ЄВІ.

Листом за підписом генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова за вих. №3/4462-26 від 08.06.2026 року надано відповідь на звернення від 10.05.2026 року щодо організації пункту складання ЄВІ/ЄФВВ у місті Чикаго (США) із повідомленням, що складання ЄВІ та ЄФВВ у відповідні строки в певних країнах можливе лише за згоди наших іноземних партнерів на створення таких центрів та забезпечення технічної можливості їх функціонування. Разом з тим, надано інформацію щодо переліку країн і міст Європи, де особи, які змушені були виїхати за межі України, зможуть скласти ЄВІ та ЄФВВ.

Листом за підписом генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова за №3/4644-26 від 15.06.2026 року надано відповідь на звернення (скаргу) від 13.05.2026 року щодо можливості заміни результатів ЄВІ/ЄФВВ на дистанційну співбесіду або внутрішні іспити в закладах освіти для осіб, які перебувають у США та інших країнах, де відсутні пункти складання вступних випробувань та повідомлено, що процедуру організації та проведення ЄВІ та ЄФВВ визначена Порядком організації та проведення вступних випробувань, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2023 № 418, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.05.2023 за № 746/39802 (зі змінами). Перелік закордонних населених пунктів, на території яких у 2026 році буде створено пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання, у яких проводяться вступні випробування, що проводяться з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на другий (магістерський) рівень вищої освіти, під час основної сесії, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.2026 № 639. Наголошено, що складання ЄВІ та ЄФВВ у відповідні строки в певних країнах можливе лише за згоди наших іноземних партнерів на створення таких центрів та забезпечення технічної можливості їх функціонування. Вступ осіб на навчання здійснюється відповідно до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2026 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.02.2026 № 373, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2026 за № 374/45768 та регламентується безпосередньо правилами прийому закладу вищої освіти. Окрім цього повідомлено перелік категорій осіб які, згідно з Порядком спеціальними умовами участі у конкурсному відборі на навчання для здобуття ступеня магістра на основі НРК6, НРК7 можуть брати вигляді участі у конкурсному відборі на навчання за результатами співбесіди з іноземної мови замість ЄВІ та/або фахового іспиту замість ЄФВВ.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення і скарги, позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації врегульовані Законом України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII(далі Закон №2657-XII).

У статті 1 Закону№2657-XII надано визнання таким поняттям, як:

-інформація будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;

-документ матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно зі статтею 4 Закону№2657-XII суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень. Об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону №2657-XII).

За змістом частини 1 статті 6 Закону №2657-XII право на інформацію забезпечується, зокрема, обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.

Відповідно до статті 7 Закону №2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян»(далі Закон №393/96-ВР), який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Вказані конституційні положення, а також положення Закону №393/96-ВР містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зважаючи на це, а також контекст спірних правовідносин, що склались між сторонами суд вважає за необхідне вказати, що у постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18 зазначено, що правова процедура («fair procedure» справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За приписами статті 4 Закону №393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської; діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно з частинами першою, четвертою, шостою та сьомою статті 5 Закону №393 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення передбачені в усній та письмових формах.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Статтею 7 Закону №393/96-ВР передбачено звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону №393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до статті 18 Закону №393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

-особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

-знайомитися з матеріалами перевірки;

-подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

-бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

-користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

-одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

-висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

-вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно положень статті 19 Закону №393/96-ВР обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень в т.ч. зобов`язані:

-об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

-на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

-письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Положеннями статті 20 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Наведені норми Закону №393/96-ВР вказують, що звернення громадян, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду тим органом чи посадовою особою органу, до якого подано звернення та до повноважень якого входять питання, порушені у зверненні, зазвичай протягом одного місяця, з обов`язковим повідомленням громадянина про результати розгляду; при цьому орган або посадова особа зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти звернену до них заяву та надати обґрунтовану відповідь за результатами її розгляду.

Як встановлено під час судового розгляду, листом за підписом генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова за вих. №3/4462-26 від 08.06.2026 року надано відповідь на звернення від 10.05.2026 року.

Листом за підписом генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова за ви. №3/4644-26 від 15.06.2026 року надано відповідь на звернення (скаргу) від 13.05.2026 року

Тобто, обидва звернення від 10.05.2026 року та скарги від 13.05.2026 року були розглянуті відповідачем - Міністерством освіти і науки України, в установлений ст. 20 Закону №393/96-ВР, строк. На вказані звернення були надані відповіді, які були направлені на електронну адресу позивача, вказану заявником та на яку він просив надати відповіді на його звернення.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду справи є порушення, на думку позивача, строків розгляду його звернень до Міністерства освіти і науки України, направлених 10 та 13 травня 2026 року, оскільки на момент звернення до суду із позовом (10.06.2026 року) ОСОБА_1 відповіді на свої звернення не отримав.

За таких обставин суд зазначає, що з урахуванням заявлених позовних вимог, судом в ході розгляду справи не було встановлено порушення Міністерством освіти і науки України строків розгляду звернень позивача, які встановлені ст. 20 Закону №393/96-ВР.

Та обставина, що відповіді на звернення позивача від 10.05.2026 року та скарги від 13.05.2026 року, були надані за підписом генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олега Шарова, не свідчить про неналежний розгляд звернень позивача, оскільки вони були розглянуті структурним підрозділом Міністерства освіти і науки України через профільний Директорат, до повноважень якого відноситься поставлені у зверненнях питання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем були надані належні докази щодо правомірності своїх дій та прийнятих рішень у спірних відносинах, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1 - Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185), відповідача 2 - Міністра освіти і науки України Лісового Оксена Васильовича (01135, м. Київ, просп. Берестейський буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева