Рішення № 138302384, 22.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року Справа № 160/34023/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

за участі секретаря судового засідання Курбацької В.В.

за участі:

представників позивача Фоменко В.А., Нарась І.О.

представників відповідача Добрянського Р.М., Дудко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДО-ПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДО-ПРОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, яку прийнято судом, просить:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28 липня 2025 року №0426110708 форма «С»;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28 липня 2025 року №0426100708 форма «ПС».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем була проведена фактична перевірка, за результатами якої складено акт, згідно із яким контролюючий орган дійшов висновку про проведення розрахункової операції без застосування РРО/ПРРО на загальну суму 14186824,00 грн, що отримані на розрахунковий рахунок через платіжну систему ТОВ «НОВА ПЕЙ», та про ненадання посадовим (службовим) особам органу ДПС документів, пов`язаних з предметом перевірки. Не погодившись з такими висновками акту, позивачем подані заперечення. Однак відповідь від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про результати розгляду заперечень на адресу товариства не надходила. При цьому, в отриманих податкових повідомленнях-рішеннях № 0426110708 та №0426100708 від 28.07.2025 зазначено, що за наслідками розгляду заперечень надано відповідь (лист № 67212/04-36-07-08-16 від 22.07.2025), якою висновки акту перевірки визнані такими, які відповідають нормам чинного законодавства. Позивач категорично не погоджується з відповідачем та наполягає, що розгляд заперечень відбувся поверхнево, без детального вивчення обставин та врахування наведених товариством аргументів та доводів, нарахування штрафних санкцій є цілком безпідставним, товариство не допускало порушень податкового законодавства. Щодо нарахування штрафних санкцій за ненадання документів, позивачем вказано, що ТОВ «МЕДО-ПРОМ» до перевірки надані в повному обсязі всі документи, які запитувались посадовими особами контролюючого органу. Разом з цим, акт перевірки не містить визначеного переліку документів, які, на думку посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не були надані до перевірки. Щодо висновків контролюючого органу про порушення норм з регулювання обігу готівки, позивачем акцентовано, що такі висновки відповідача ґрунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства. На законодавчому рівні передбачено, що РРО/ПРРО застосовуються виключно під час проведення розрахункових операцій, які полягають в отриманні від покупців (клієнтів, замовників) готівкових коштів у місці проведення розрахунків за продані товари (надані послуги). Разом з цим, у разі якщо суб`єкти господарювання безпосередньо не проводять розрахунки у готівковій формі та не здійснюють приймання готівкових коштів від покупців, то в такому випадку в них відсутній (не виникає) обов`язок у використанні реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій. Відповідачем не враховано, що під час ведення господарської діяльності ТОВ «МЕДО-ПРОМ» доставка товару здійснювалась Службою доставки (ТОВ «НОВА ПОШТА») на підставі Договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, в таких випадках РРО/ПРРО застосовується Службою доставки безпосередньо при отриманні нею грошових коштів як оплати за товар та передачу товару Покупцю. Натомість, ТОВ «МЕДО-ПРОМ» забезпечує наявність в посилці видаткової накладної або іншого супровідного документу, який буде свідчити про походження товару. В подальшому перерахування отриманих грошових коштів ТОВ «НОВА ПОШТА» в адресу товариства здійснюється через платіжну систему ТОВ «НОВА ПЕЙ» безпосередньо на розрахунковий рахунок товариства в установі банку. Таким чином, при визначенні відносин суб`єкта господарювання з отримувачем товару в обов`язковому порядку слід визначати безпосереднє місце здійснення розрахунків. Якщо відсутнє місце здійснення розрахунків, тобто місце де безпосередньо відбувається отримання грошових коштів у готівковій формі суб`єктом господарювання (продавцем) з передачею товару покупцю, зокрема проведення розрахунків у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок суб`єкта господарювання, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО є необов`язковим. Тобто, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок через установу банку та/або через надавача платіжних послуг застосування РРО є не обов`язковим. З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.161 КАС України.

Ухвалою суду від 03.12.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

09.12.2025 представником позивача - адвокатом Пихтіним К.В. подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що рішення за результатами розгляду скарги отримано представником позивача лише на адвокатський запит лише 07.11.2025, тому просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.

Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/34023/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

В ухвалі від 15.12.2025 судом вказано, що на стадії відкриття провадження у справі не вбачається можливим вирішити клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, таке клопотання буде розглянуто з отриманням від відповідача додаткових доказів.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: усі докази на обґрунтування правових підстав для прийняття рішень, що оскаржуються; докази надіслання та вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕДО-ПРОМ» Державною податковою службою України рішення від 25.09.2025 №27917/6/99-00-06-03-02-04 в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

30.12.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування свої позиції відповідачем зазначено наступне. Посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області на виконання наказу від 25.06.2025 № 4107-п проведено фактичну перевірку за адресою: м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненко, буд.5, де здійснює свою діяльність ТОВ «МЕДО-ПРОМ». Перевірку було проведено у присутності представника суб`єкта господарювання. Зазначену особу під особистий підпис було ознайомлено з направленнями на перевірку та вручено копію наказу. Перевіркою встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР та пункту п.85.2 ст. 85 ПК України. Копію примірника акту отримано представником товариства. Щодо встановлених порушень вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, відповідачем вказано, що згідно з наданих до перевірки банківських виписок по рахункам, що використовує ТОВ «МЕДО-ПРОМ», за період з 04.07.2022 по 30.06.2025 встановлено, що даним підприємством, використовуючи інтернет-магазин, здійснено реалізацію товарів на умовах накладеного платежу (післяплата), де фінансовим посередником виступає небанківська фінансова установа ТОВ «Нова Пей», на загальну суму 14186824,00 грн. Обов`язок застосування РРО та/або ПРРО продавцем товарів у разі здійснення продажу з використанням послуг посередників залежить від умов договору між продавцем та таким посередником надавачем послуг. Відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ «Нова Пошта», вбачається, що ТОВ «Нова Пошта» є експедитором. Також, відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ «Нова Пей», ТОВ «Нова Пей», не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів (послуг) або іншого правочину, укладеного між платником та отримувачем. Таким чином, між ТОВ «МЕДО-ПРОМ» як продавцем товарів та покупцями цих товарів, ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «МЕДО-ПРОМ» відбуваються різні господарські операції. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов`язаний видавати фіскальний касовий чек на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду. Відповідно до наведених вище умов договорів, суб`єктом операції купівлі-продажу товару є лише ТОВ «МЕДО-ПРОМ» (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому ТОВ «МЕДО-ПРОМ» відповідно до Закону №265/95-ВР зобов`язаний видати відповідний розрахунковий документ, що підтверджує право власності на товари покупцю. Крім того, під час проведення перевірки ТОВ «МЕДО-ПРОМ не було надано документів, що пов`язані з предметом перевірки, хоча письмовий запит на надання документів, а також копію наказу та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено представнику суб`єкта господарювання. За таких обставин, оскаржувані рішення є правомірними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

30.12.2025 відповідачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.01.2026 постановлено про перехід до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2026.

Копія ухвали суду разом із судовими повістками про виклик в суд надіслані сторонам.

06.01.2026 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

20.01.2026 від представника позивача адвоката Пихтіна К.В. надійшли до суду додаткові пояснення, у яких додатково зазначено, що за правилами пунктів 12 частини 1 статті 9 Закону №265/95-ВР РРО/ПРРО та РК не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). У спірному випадку ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не отримував кошти від споживача і не приймав від нього платіжні карти. Тож відсутня перша ознака розрахункової операції. Кошти за придбаний споживачем товар надходили на рахунок ТОВ «МЕДО-ПРОМ» виключно в безготівковій формі від ТОВ «НоваПей», яка й мала видавати споживачеві фіскальний чек, що підтверджує отримання від нього грошових коштів. Крім того, реалізація товару через мережу «Інтернет» не передбачає чітко визначеного місця реалізації товару. Тобто відсутня і друга ознака розрахункової операції. А за місцем отримання товарів (у відділеннях «Нової Пошти») та за місцем проведення розрахунку за товар (у відділеннях «Нова Пей») розрахунки в готівковій формі безпосередньо з ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не здійснювалися. За таких обставин, ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не зобов`язаний видати відповідний розрахунковий документ.

21.01.2026 відповідачем подано клопотання про долучення витребуваних доказів.

У підготовчому засіданні 22.01.2026 оголошено про перерву для надання часу представнику відповідача надати до суду додаткові докази.

09.02.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення на пояснення позивача. Відповідачем повторно зауважено, що між ТОВ «МЕДО-ПРОМ» та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів, в свою чергу між ТОВ «МЕДО-ПРОМ» та ТОВ «Нова Пошта» здійснюється надання послуг з організації перевезень відправлень покупцям, а між ТОВ «МЕДО-ПРОМ» та ТОВ «Нова Пей» надання послуг з переказу належних йому коштів. Небанківський фінансовий посередник зобов`язаний видавати фіскальний касовий чек на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду. Відповідно до наведених умов договору суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише ТОВ «МЕДО-ПРОМ» (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому ТОВ «МЕДО-ПРОМ» відповідно до Закону № 265/95-ВР зобов`язаний видати відповідний розрахунковий документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

У підготовчому засіданні 10.02.2026 оголошено про відкладення, у зв`язку з неприбуттям представника відповідача та не наданням усіх витребуваних доказів.

02.03.2026 представником позивача подані додаткові пояснення по справі. Позивачем повторно зазначено, що оплата товару, реалізованого позивачем кінцевим споживачам через торговельні інтернет-майданчики, здійснюється із залученням фінансової компанії (ТОВ «НоваПей»), тому ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не є тим суб`єктом господарювання, який проводить розрахункові операції безпосередньо в місці реалізації товару та фактично отримує кошти за придбаний споживачем товар через торговельний інтернет-майданчик через небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію Національного банку України виключно в безготівковій формі. При реалізації товарів через торговельні інтернет-майданчики ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не отримує безпосередньо коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими. Застосування РРО не є обов`язковим у разі продажу продавцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур`єрської доставки. У такому випадку дії продавця товару не матимуть ознак розрахункової операції, оскільки в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур`єрської доставки або поштовому відділені чи в іншому місці доставки.

Підготовче провадження 03.03.2026 не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначено на 17.03.2026.

03.03.2026 від відповідача надійшли клопотання про долучення витребуваних доказів.

12.03.2026 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подані додаткові пояснення, аналогічні за змістом, що подані раніше. Додатково відповідачем акцентовано, що факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону №265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим.

17.03.2026 відповідачем подано клопотання про долучення витребуваних доказів.

Підготовче засідання 17.03.2026 не відбулось через оголошення повітряної тривоги в м. Дніпрі та Дніпропетровській області. Наступне підготовче засідання призначено на 19.03.2026.

У підготовче засідання 19.03.2026 з`явились представники сторін. Судом розглянуто клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску строку та поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом.

Також, в підготовчому засіданні 19.03.2026 з метою дотримання строків проведення підготовчого провадження, встановлених ч.4 ст.173 КАС України і задля належної підготовки справи для розгляду по суті, постановлено продовжити строк підготовчого провадження та оголошено перерву.

30.03.2026 представником позивача адвокатом Фоменко В.А. подано заяву про відмову від частини позовних вимог щодо оскарження податкової вимоги.

31.03.2026 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 31.03.2026 розглянуто заяву представника позивача адвоката Фоменко В.А. про відмову від частини позовних вимог та закриття у цій частині провадження у справі. Представники відповідача проти задоволення заяви представника позивача не заперечували.

Ухвалою суду від 31.03.2026 заяву представника позивача про відмову від частини позовних вимог та закриття в цій частині провадження у справі задоволено. Прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДО-ПРОМ» від частини заявлених позовних вимог та закрито провадження в адміністративній справі №160/34023/25 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.11.2025 №0040196-1305-0436.

У підготовчому засіданні 31.03.2026 усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.04.2026.

09.04.2026 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 13.04.2026 заяву представника відповідача задоволено, допущено участь представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Добрянського Романа Михайловича у справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «https://vkz.court.gov.ua».

15.04.2026 представником позивача подано до суду заперечення проти клопотання відповідача про долучення доказів.

У судовому засіданні 16.04.2026 усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання вказане клопотання позивача залишено без розгляду, оскільки позивачем не було долучено докази його направлення відповідачу.

У судовому засіданні 16.04.2026 оголошено перерву для надання відповідачем доказів надіслання позивачу відповіді про розгляд заперечень.

27.04.2026 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

Судове засідання 28.04.2026 не відбулось через технічні проблеми ВКЗ. Наступне засідання призначено на 30.04.2026.

У судовому засіданні 30.04.2026 оголошено перерву для надання часу відповідачу подати витребувані докази та додаткові пояснення щодо зазначеного в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях листа.

11.05.2026 відповідачем подані додаткові пояснення.

У судовому засіданні 12.05.2026 оголошено перерву для надання часу відповідачу подати докази на підтвердження обставин, зазначених у додаткових поясненнях.

19.05.2026 відповідачем подані додаткові пояснення з витребуваними доказами.

У судовому засіданні 22.05.2026 закінчено з`ясування обставин справи та дослідження доказів, в судових дебатах представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі, акцентуючи увагу на безпідставності висновків контролюючого органу про порушення податкового законодавства. Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 22.05.2026 було оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін справи, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДО-ПРОМ» зареєстроване 11.10.2018, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 42551664, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненко, буд. 5.

Позивач перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків за основним місцем обліку.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності ТОВ «МЕДО-ПРОМ» за КВЕД: 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; серед інших: Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, Роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Доповідною запискою від 04.06.2025 №4354/04-36-07-08-16 на ім`я заступника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Управлінням податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку з отриманням інформації від державних органів, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, а саме: листа ДПС України від 22.04.2025 №11066/7/99-00-07-03-04-07 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 22.04.2025 №2459/8) «Щодо проведення розрахункових операцій через ТОВ «НОВАПЕЙ», ініційовано призначення фактичної перевірки ТОВ «МЕДО-ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42551664) за адресою: м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненко, буд. 5.

25.06.2025 заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталією Федаш, керуючись ст.19-1, ст. 20, пп.69.2-2 ст.69 підр. 10 розділу ХХ, пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75, на підставі пп. 80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, прийнято наказ №4107-п-п про проведення з 25.06.2025 фактичної перевірки ТОВ «МЕДО-ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42551664) за адресою: м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненко, буд. 5, щодо дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), тривалістю не більше 10 діб; період діяльності, що буде перевірятись з 04.07.2022 по дату завершення фактичної перевірки з урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України.

25.06.2025 о 13 год. 35 хв. на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.06.2025 № 4107-п та направлень на перевірку №6730 від 25.06.2025, №6731 від 25.06.2025 посадовими особами контролюючого органу розпочато фактичну перевірку ТОВ «МЕДО-ПРОМ» за адресою господарської одиниці офісу суб`єкта господарювання ТОВ «МЕДО-ПРОМ», розташованого: м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненко, буд. 5.

Згідно із відміткою у направленнях копію наказу від 25.06.2025 №4107-п вручено та направлення від 25.06.2025 пред`явлено представнику позивача Нарась Олександр Іванович 25.06.2025 о 13 год. 35 хв.

25.06.2025 контролюючим органом в ході перевірки сформовано письмову вимогу ТОВ «МЕДО-ПРОМ» про надання платником у термін до 27.06.2025 копії наступних документів за перевіряємий період з 04.07.2022 по 25.06.2025, а саме: книги обліку розрахункових операцій, касові книги, первинні касові документи, накази (розпорядження), розрахунки на встановлення лімітів залишку готівку в касі, журнал обліку прибуткових та видаткових касових ордерів, звіти про використання коштів (авансові звіти), документи щодо обліку товарних запасів, у порядку визначеному відповідним національним положення (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей, картки обліку стаціонарних приміщень, реєстраційні посвідчення РО, справка про опломбування РРО, довідки на книги обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки, контрольні стрічки РРО, документи на повернення товару та грошей, пояснення по помилково проведеним розрахункам в РРО, виписки банків, виписки банків по терміналу, договори на обслуговування РО з сервісними центрами, ліцензії, діючи та попередні, додатки до ліцензій, договір оренди, довідка про потужність, копія паспорта посадової особи та продавця, накладні на прибуття ТМЦ, ТТН, договори про трудові відносини з найманими працівниками або накази про прийняття працівників на роботу, пояснення щодо проведення розрахункових операцій з ТОВ «НоваПей».

Згідно із відміткою у письмовій вимозі її отримано представником Нарась О.І. 25.06.2025 о 13:42.

На вимогу податкового органу позивачем надано пакет документів на 201 арк. та пояснення щодо проведення операцій з ТОВ «НоваПей», в якому повідомлено, що ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не приймає від своїх покупців готівкові кошти, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через банк), застосування РРО є необов`язковим.

Фактичну перевірку закінчено 30.06.2025 о 16 год. 00 хв., за результатами якої складено акт від 30.06.2025 №2899/04/36/07/08/РРО/42551664, в якому зафіксовано наступні порушення:

-п.1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», - проведення розрахункової операції з продажу товарів без застосування РРО/ПРРО на загальну суму 14186824,00 грн., що отримані на розрахунковий рахунок через платіжну систему ТОВ «НоваПей» (згідно виписок з банку (додаток до акту)), перша подія 17.04.2022 на суму 3031,04 грн.

-п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органу ДПС у повному обсязі всіх документів, що пов`язані з предметом перевірки.

Копію акту вручено безпосередньо директору товариства Поденко О.В.

Відповідно до пункту 4.1 акту «зауваження до акту перевірки» - наявні, будуть подані заперечення.

10.07.2025 позивачем подані до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт.

Листом від 16.07.2025 №66178/6/04-36-07-08-16 відповідач повідомив ТОВ «МЕДО-ПРОМ» про розгляд заперечень 22.07.2025 об 14 год. 30 хв. в приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, кімн. 306.

У розгляді заперечень приймали участь посадові особи товариства.

За результатами розгляду заперечень Комісія дійшла висновку, що висновки акту від 30.06.2025 №2899/04/36/07/08/РРО/42551664 є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «МЕДО-ПРОМ» - залишені без задоволення.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.07.2025 №67820/6/04-36-07-08-16 позивачу повідомлено про результати розгляду заперечень.

28.07.2025 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

-форми «С» №0426110708, згідно із яким до ТОВ «МЕДО-ПРОМ» застосовано штрафні санкції в сумі 21278720,48 грн. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа;

-форми «ПС» №0426100708, згідно із яким до ТОВ «МЕДО-ПРОМ» застосовано штрафні санкції в сумі 1020,00 грн. за порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Копії податкових повідомлень-рішень від 28.07.2025 №0426110708 та №0426100708 вручено директору товариства Поденко О.В. - 30.07.2025.

06.08.2025 позивачем подано скаргу до ДПС України на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням від 25.09.2025 №27917/6/99-00-06-03-02-06 Державною податковою службою України податкові повідомлення-рішення від 28.07.2025 №0426110708 та №0426100708 залишені без змін, а скарга - без задоволення.

Вказане рішення ДПС України надіслано позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за адресою місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненко, 5, однак згідно з відміткою на поштовому конверті поштове відправлення повернуто поштовим відділенням з відміткою за закінчення терміну зберігання.

Не погодившись з вказаними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.1., 19-1.1.4. пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

За змістом підпунктів 20.1.6, 20.1.8, 20.1.10., 20.1.11., 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки(пункт 80.2 статті 80 ПК України).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція(пункт 80.4 статті 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, згідно із абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України).

За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 ПК України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Зазначеним положенням передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт (пункт 86.1 статті 86 ПК України).

За змістом пунктів 86.5, 86.7 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підпунктів 86.7.1. - 86.7.5. пункту 86.7 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Висновки контролюючого органу про результати перевірки оформлюються у формі акта, які можуть бути оскаржені платником податків шляхом подання заперечень та додаткових документів і пояснень, та які, в свою чергу, є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. При цьому, платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється Комісією протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В межах спірних правовідносин заявлено вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.07.2025 №0426110708 та №0426100708.

Одною з підстав для визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень позивач зазначає про допущення відповідачем процедури їх винесення, що виразилось у неотриманні відповіді про розгляд заперечень.

Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження та є безпідставними з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем 10.07.2025 на адресу відповідача надіслані заперечення на акт від 30.06.2025 №2899/04/36/07/08/РРО/42551664, в якому позивач не висловлював бажання приймати участь у їх розгляді або в режимі відеоконференції.

Заперечення зареєстровані в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області 10.07.2025 за вх. 83785/6 та листом від 16.07.2025 №66178/6/04-36-07-08-16 (а.с.16 т.4) відповідач повідомив позивачу, що розгляд заперечень відбудеться 22.07.2025 об 14 год. 30 хв. в приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, кімн. 306.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний лист-повідомлення скеровано ТОВ «МЕДО-ПРОМ» засобами поштового зв`язку (фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 17.07.2025 про направлення рекомендованого листа з трекінг-номером 4910200054181) (а.с.16 т.4), розгляд заперечень відбувся за участі посадових осіб товариства, що підтверджено представником позивача Нарась І.О. в судовому засіданні. А отже відповідач виконав обов`язок щодо своєчасного повідомлення позивача про розгляд заперечень, а позивач скористався своїм правом бути присутнім під час розгляду заперечень та надавати додаткові пояснення.

Щодо надання відповіді про результати розгляду заперечень.

Як слідує з матеріалів справи, листом від 25.07.2025 №67820/6/04-36-07-08-16 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області повідомлено позивачу про результати розгляду заперечень (а.с. 179 т.2), вказаний лист надісланий ТОВ «МЕДО-ПРОМ» засобами поштового зв`язку та отримано представником товариства - Нарась І.О. 14.08.2025 (а.с. 202 т. 4), тому порушень в цій частині судом не встановлено, зауваження позивача про неотримання відповіді про результати розгляду заперечень безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Доводи сторони позивача про неотримання саме листа про результати розгляду заперечень від 22.07.2025 №67212/6/04-36-07-08-16, на яке міститься посилання в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях, суд відхиляє, оскільки такі не свідчать про порушення відповідачем абзацу 2 підпункту 86.7.1. статті 86 ПК України в частині щодо не надіслання відповіді про результати розгляду заперечень на акт.

Суд повторно зазначає, лист від 25.07.2025 №67820/6/04-36-07-08-16 про результати розгляду заперечень отримано представником позивача - Нарась І.О. 14.08.2025, а відтак позивач є обізнаним з результатами розгляду заперечень з дня отримання відповіді, викладеної у вказаному листі.

Щодо відображеної в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях інформації про лист від 22.07.2025 №67212/6/04-36-07-08-16, в ході судового розгляду справи з`ясовано, що при формуванні і прийнятті податкових повідомлень-рішень від 28.07.2025 за №0426110708, №0426100708 контролюючим органом було допущено технічну помилку щодо зазначення дати та вихідного номеру відповіді ТОВ «МЕДО-ПРОМ» за результатами розгляду заперечень.

Стороною відповідача повідомлено, що відповідь за №67212/04-36-07-08-16 від 22.07.2025, що зазначена в оскаржуваних рішеннях, надана іншому платнику податків.

З метою офіційного з`ясування усіх обставин, на яких ґрунтується позиція сторін, судом усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання 12.05.2026 витребувано у відповідача додаткові докази на підтвердження наведених ним обставин.

На виконання ухвали суду відповідачем надано лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.07.2025 №67212/6/04-36-07-08-16, фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 28.07.2025 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення трекінг-номером 4910700161502.

З листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 22.07.2025 №67212/6/04-36-07-08-16 вбачається, що він адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» (код ЄДРПОУ 43441896), в якому повідомлялось про дату, час та місце розгляду заперечень на акт фактичної перевірки від 30.06.2026 №2905/04/36/07/08/РРО/43441896, вказаний лист надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛАНДМАНН» 28.07.2025 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом.

Суд зазначає, що наведені обставини у сукупності з наданими доказами доводять допущення відповідачем технічної помилки в оскаржуваних рішеннях щодо дати та номеру відповіді про результати розгляду заперечень, наданої позивачу.

Поряд з цим, такі технічні помилки в оформленні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не змінюють та не впливають на суть самого порушення, зважаючи також на ту обставину, що відповідь про результати розгляду заперечень, що викладена у листі від 25.07.2025 №67820/6/04-36-07-08-16, отримана позивачем, і такі обставини фактично не заперечувались стороною позивача в ході судового розгляду.

Суд враховує, що загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі № 808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звернув увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідна правова позиція викладені Верховним Судом у постанові від 25.04.2023 у справі №520/3328/2020.

Суд також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до якої підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом у постановах від 24.04.2023 у справі 560/2210/19, від 16.03.2023 у справі №400/4409/21, від 21.02.2023 у справі №369/7737/16-а, від 10.07.2019 у справі №804/639/18, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20, від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20.

Суд зазначає, що наведені позивачем обставини щодо процедурних порушень контролюючим органом не є такими, що свідчать про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками фактичної перевірки позивача.

Щодо суті порушення, за яке відповідачем застосовано штрафні санкції в сумі 21278720,48 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регламентовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Так, за змістом пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов`язано:

-проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

-надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, законодавцем чітко визначено, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

З 10 грудня 2020 року пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання у наступних розмірах штрафних санкцій:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа;

4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 коментованого Закону.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21, від 16.05.2024 у справі №520/4564/23.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, терміни у цьому Законі вживаються у такому значенні:

реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями;

місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

У спірному випадку позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених пунктом 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, фактично підлягає дослідженню належними та допустимими доказами обставина того, що суб`єктом господарювання ТОВ «МЕДО-ПРОМ» мало місце непроведення розрахункової операції через РРО та/або ПРРО, неформування та невидача відповідних розрахункових документів на повну суму проведених операцій, як про це стверджує податковий орган, тобто фактів, з якими останній пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Обгрунтовуючи вчинення позивачем правопорушення, відповідач вказує, що відповідно до наданих позивачем на письмовий запит від 25.06.2025 банківських виписок по рахунках за період з 04.07.2022 по 30.06.2025 перевіркою встановлено, що дане підприємство, використовуючи інтернет-магазин, здійснено реалізацію товарів на загальну суму 14186824,00 грн на умовах накладеного платежу (післяплата), де фінансовим посередником виступає небанківська фінансова установа ТОВ «НоваПей». На кореспондентський рахунок ТОВ «МЕДО-ПРОМ» в АТ «УКРСИББАНК» рахунок № НОМЕР_1 від небанківської фінансової установи ТОВ «Нова Пей» надходили кошти відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку. Таким чином, перевіркою порядку проведення розрахунків встановлено здійснення ТОВ «МЕДО-ПРОМ» операцій з продажу товарів за допомогою мережі Інтернет на умовах накладеного платежу (післяплата) за участі фінансового посередника ТОВ «Нова Пей» без застосування РРО та/або ПРРО, без формування та видачі відповідних розрахункових документів на загальну суму 14186824,00 грн. (в т.ч.: 17.04.2024 року на суму 3031,04 грн. (порушення вчинено вперше).

Позивач, заперечуючи таку позицію податкового органу, акцентує, що оплата товару, реалізованого ТОВ «МЕДО-ПРОМ» кінцевим споживачам через торговельні інтернет-майданчики, здійснюється із залученням фінансової компанії ТОВ «НоваПей». При реалізації товарів через торговельні інтернет-майданчики ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не отримує безпосередньо коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими. У разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку застосування РРО не є обов`язковим.

Досліджуючи доводи платника податків щодо протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суд керується наступним.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України продаж (реалізація) товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем встановлює Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 за №675-VIII (далі - Закон №675-VІІІ). Цей Закон також визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до статті 3 Закону №675-VIII інтернет-магазин засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину; електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Частиною другою статті 7 Закону №675-VIII установлено, що продавець (виконавець, постачальник) під час вчинення електронного правочину зобов`язаний забезпечити повну відповідність предмета електронного договору, погодженого сторонами, кількісним та якісним характеристикам.

Згідно зі статтею 8 Закону №675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції за обсягом своїх прав та обов`язків прирівнюється до споживача у разі укладення договору поза торговельними або офісними приміщеннями та у разі укладення договору на відстані відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 за №1023-XII (далі- Закон №1023-XII). У разі оплати вартості товару, роботи, послуги із застосуванням платіжних інструментів така особа має право повідомити відомості, що дають змогу забезпечити проведення оплати відповідним оператором платіжних систем, який несе відповідальність за їх збереження та використання в порядку, передбаченому законодавством. У випадках, передбачених договором, покупець (замовник, споживач) повинен повідомити адресу доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.

Обов`язок надати розрахунковий документ Законом №1023-XII обумовлений можливістю реалізувати споживачем права, надані йому цим Законом, у разі придбання ним товару неналежної якості.

Частиною сьомою статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом (частина 10 статті 11 Закону №675-VIII).

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 цього Кодексу передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з частиною 11 статті 11 Закону №675-VIII покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар. Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Стаття 13 Закону №675-VIII визначає порядок розрахунків у сфері електронної комерції. Так, розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

За визначеннями, наведених у Законі України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-ІХ (далі - Закон №1591-ІХ), еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; платіжна картка електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки; переказ коштів без відкриття рахунку платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Як слідує з матеріалів справи, для ведення господарської діяльності ТОВ «МЕДО-ПРОМ» укладено Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень та Договір про переказ коштів для суб`єктів господарювання шляхом підписання відповідної заяви про приєднання.

Так, 06.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕДО-ПРОМ» (Замовник) підписано заяву №254700 про приєднання до Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень із Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (Експедитор). Датою прийняття заяви ТОВ «Нова Пошта» (укладання договору) є 14.12.2018 (а.с.150 т.1), за змістом якого Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених Договором.

До обов`язків експедитор належить в залежності від типу замовленої послуги організувати приймання відправлення для надання послуг за адресою, вказаною Замовником, або через мережу відділень Експедитора.

Отже, на підставі вказаного Договору ТОВ «Нова Пошта» здійснюється перевезення відправлень (товарів), наданих ТОВ «МЕДО-ПРОМ» до третіх осіб (одержувачів).

Відповідно до банківських виписок в період з 04.07.2022 по 25.06.2025 на розрахунковий рахунок позивача від небанківської установи ТОВ «НоваПей» надходили кошти з призначенням платежу «Переказ коштів по платежам, прийнятим від населення за товари згідно з заяви № 330/04 про приєднання до умов договору на п.к. від 11.06.2021».

З матеріалів справи установлено, що 11.06.2021 ТОВ «МЕДО-ПРОМ» (Отримувач) підписало із ТОВ «НоваПей» (Платіжна установа) заяву № 330/4 про приєднання до умов договору про надання платіжних послуг з переказу коштів для суб`єктів господарювання.

Суд звертає увагу, що позивачем у вказаній заяві як отримувачем послуг від платіжної установи ТОВ «НоваПей» самостійно визначено, що перекази коштів він просить здійснювати на вже відкритий в АТ «УкрСиббанк» рахунок НОМЕР_2 . Жодних відомостей про те, що позивач як отримувач коштів просить платіжну установу ТОВ «НоваПей» відкрити платіжний рахунок в національній валюті для здійснення господарської діяльності, заява приєднання до договору не містить.

Суд враховує, що публічний договір Товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про надання платіжних послуг з переказу коштів для суб`єктів господарювання неодноразово оновлювався, в тому числі щодо змісту та переліку послуг, які надає ТОВ «НоваПей» користувачам.

Позивачем безпідставно надано до суду Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів для суб`єктів господарювання в редакції станом на 25.06.2025, зважаючи на те, що заява № 330/4 про приєднання підписана 11.06.2021, а отже укладання цього Договору відбулось 11.06.2021, позивач підписанням цієї заяви про приєднання погодився з умовами Договору саме в редакції станом на дату підписання.

Разом з цим, відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання (в редакції від 28.05.2021, чинної станом на час підписання заяви №330/4 від 11.06.2021), розміщеного на офіційному сайті ТОВ «НоваПей», Товариство з обмеженою відповідальністю «НоваПей» (далі фінансова установа) на виконання цього Договору здійснює свою діяльність на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

Укладання договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання (публічна пропозиція) є адаптування цієї публічної пропозиції, яке здійснюється отримувачем (суб`єктом господарювання), який приєднався до Договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання (публічна пропозиція) шляхом підписання Заяви про приєднання до умов Договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання (публічна пропозиція) відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Фінансова установа бере на себе обов`язки щодо надання Отримувачу платіжних послуг з переказу коштів, в тому числі приймання Платежів на користь Отримувача, а Отримувач зобов`язується сплатити винагороду за надані Фінансовою установою послуги відповідно до умов Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору сторони підтверджують, що Фінансова установа не є учасником операції з купівлі-продажу товарів/послуг/робіт або іншого правочину, укладеного між Платником та Отримувачем, не здійснює продаж товарів, робіт або послуг, які надаються (продаються) Отримувачами і. відповідно:

-не контролює правомірність укладення та виконання правочинів між Платником та Отримувачем, їх умови, рівноцінно факт і наслідки укладення, виконання та розірвання правочинів, в тому числі, в частині повернення оплати за такими правочинами;

-не розглядає претензії Платника, що стосуються невиконання (неналежного виконання) Отримувачем своїх зобов`язань за правочинами з Платником, у тому числі зобов`язань по передачі товарів, виконанню робіт або наданню послуг;

-не несе відповідальність за якість товарів, робіт або послуг, які є предметами правочинів між Платником та Отримувачем.

Слід також відзначити, що у цьому Договорі терміни вживаються у наступному значенні: Відправник Отримувач, який передає Відправлення Експедитору для надання послуг з організації перевезення Відправлень та його видачі Платнику; Відправлення вантаж, документи або інше майно залежно від того, що вказується у відповідній експрес-накладній та передається Відправником Експедитору для надання послуг з організації перевезення Відправлень та його видачі Платнику; Винагорода сума коштів в гривнях, яку отримує Фінансова установа за здійснення операції з переказу коштів відповідно до Тарифів; Платіж переказ, прийнятий Фінансовою установою від Платника на користь Отримувача як Платіж 1 та/або як Платіж 2; Платіж 1 переказ, прийнятий Фінансовою установою від Платника за товари, роботи, послуги Отримувача , та який не пов`язаний з отриманням Платником Відправлення у Експедитора; Переказ/Переказ коштів кошти, прийняті на користь Отримувача Фінансовою установою, які Фінансова установа переказує на умовах Договору на рахунок Отримувача; Платіж 2 переказ, прийнятий Фінансовою установою від Платника за товари, роботи, послуги Отримувача, та який пов`язаний з отриманням Платником Відправлення у Експедитора. Платежем 2 вважається платіж виключно у випадку, якщо Платнику видано Відправлення.

Отже, за вказаними умовами Експедитором, який надає послуги з організації перевезення Відправлень є ТОВ «Нова Пошта».

Як безпосередньо викладено у змісті Договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання, ТОВ «Нова Пошта» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, сторони підтверджують, що Фінансова установа не є учасником операції з купівлі-продажу товарів/послуг/робіт або іншого правочину, укладеного між Платником та Отримувачем, не здійснює продаж товарів, робіт або послуг, які надаються (продаються) Отримувачами […].

Крім того, сторони домовились про умови щодо взаємовідносин Сторін, у разі приймання Фінансовою установою Платежів на користь Отримувача, які були ініційовані платниками через Інтернет-Сайт Отримувача та/або інший сайт через який Отримувач здійснює продаж свого товару/надає послуги, шляхом використання електронного платіжного пристрою (платіжна/банківська картка) з використанням технології інтернет-еквайрингу (пункт 1.4 Договору).

Фінансова установа, в свою чергу, зобов`язувалась забезпечувати приймання Платежів від Платників на користь Отримувача з використанням програмного забезпечення, що здійснює облік та реєстрацію трансакцій. Обробляти Платежі та здійснювати переказ коштів на поточний рахунок Отримувача в строки та в розмірі відповідно до умов Договору (підпункти 2.1.1, 2.1.2 Договору).

Отже, здійснюючи господарську діяльність із продажу товарів ТОВ «МЕДО-ПРОМ» через торговельні інтернет-майданчики, позивач користується послугами ТОВ «НоваПей», котрі полягають у платіжних послугах з переказу коштів без відкриття рахунку, в тому числі приймання платежів на користь останнього.

На переконання суду, описані платіжні послуги з переказу коштів без відкриття рахунку призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп`ютерів та/або інших мобільних пристроїв, в тому числі з неодмінним використанням платіжних інструментів (тобто платіжних карток), та за своїм змістом є послугами з еквайрингу у дистанційному режимі.

Таким чином, ТОВ «НоваПей» у межах укладеного Договору виконує функції платіжного посередника (фінансової установи), а не суб`єкта господарювання, який бере участь у реалізації товару або формуванні договірних зобов`язань між продавцем і покупцем. Відповідно, усі операції з приймання та переказу коштів на користь ТОВ «МЕДО-ПРОМ» здійснюються в межах наданої ТОВ «НоваПей» послуги з еквайрингу без відкриття рахунку, що забезпечує технічну можливість покупцям (платникам) здійснювати оплату за товари позивача, в т.ч. числі з використанням електронних платіжних засобів.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що реалізація позивачем товарів із використанням технологічної інфраструктури, наданої ТОВ «НоваПей» для приймання платежів на користь ТОВ «МЕДО-ПРОМ», які ініціюються третіми особами (покупцями) шляхом переказу коштів через електронні платіжні засоби відбувається у три етапи:

(1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця;

2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця;

(3) передача товару покупцю.

З технічної точки зору між ТОВ «МЕДО-ПРОМ» і Фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, разом з тим суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.

При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону №265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим.

На правильність вказаного свідчить й те, що оскільки в розумінні Закону №675-VIII та статті 664 ЦК України момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв`язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв`язку, а визначення місця проведення розрахунків в розумінні Закону №265/95-ВР визначається і як місце, де безпосередньо здійснюється розрахунок, так і як місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар, або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв`язку.

Тож, доводи позивача про відсутність місця проведення розрахункової операції є такими, що позбавлені правового обґрунтування.

Пункт 2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачає, що суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов`язано: надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За таких обставин, у разі доставки поштою або кур`єрською службою товару, придбаного з через сайт в мережі Інтернет, суб`єкт господарювання повинен надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку, оскільки покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Обов`язок надати розрахунковий документ обумовлений можливістю реалізувати споживачем права, надані йому цим Законом, у разі придбання ним товару неналежної якості.

Щодо доводів позивача про те, що ТОВ «МЕДО-ПРОМ» забезпечує для покупця наявність в посилці видаткової накладної, суд зазначає, що видаткова накладна не є розрахунковим документом та не свідчить про виконання (вчинення) правочину з купівлі-продажу.

Відтак, є слушними доводи податкового органу, що відповідно до наведених умов договорів, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише суб`єкт господарювання (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не експедитор чи фінансова компанія, зобов`язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю, тобто розрахунковий документ встановленої форми та змісту. Застосування РРО суб`єктом господарювання, формування та надання покупцеві розрахункового документу встановленої форми та змісту є обов`язковим щодо усіх договорів купівлі-продажу, укладених з покупцями.

Посилання позивача на положення пунктів 12 та 14 частини першої статті 9 Закону № 265/95-ВР є безпідставними та такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.

Зі змісту пункту 12 частини першої статті 9 Закону № 265/95-ВР убачається, що звільнення від обов`язку застосування реєстраторів розрахункових операцій можливе виключно у разі, якщо у місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Водночас матеріалами справи встановлено, що у спірних правовідносинах розрахунок за товар здійснювався покупцем у момент його отримання у відділенні служби доставки на умовах післяплати, тобто фактично мав місце розрахунок між продавцем і покупцем за реалізований товар. Та обставина, що приймання грошових коштів здійснювалося із залученням фінансового посередника, не змінює правової природи такої операції як розрахункової у розумінні Закону № 265/95-ВР та не свідчить про відсутність розрахунків у місці отримання товару.

Крім того, наведена норма стосується випадків, коли місце отримання товару за своєю суттю не є місцем здійснення розрахункових операцій (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Натомість у даному випадку передача товару покупцеві у відділенні служби доставки поєднана з обов`язком його оплати, що свідчить про завершення господарської операції купівлі-продажу саме у момент такої передачі, а отже про наявність розрахункової операції у розумінні статті 2 Закону № 265/95-ВР.

Так само необґрунтованим є посилання позивача на пункт 14 частини першої статті 9 Закону № 265/95-ВР щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Суд наголошує, що дана норма не може бути застосованою до спірних правовідносин, оскільки предметом діяльності позивача є продаж товарів, а не надання послуг, на які поширюється вказане виключення.

Крім того, суб`єкт господарювання отримує від фінансової компанії переказ вже належних йому грошей, сплачених покупцем за фактично придбаний ним товар, та фактично отримує послугу з переказу коштів від посередника фінансової установи ТОВ «НоваПей», що є іншою від купівлі-продажу операцією.

Таким чином, Закон №265/95-ВР трактує розрахункову операцію не за фактом отримання коштів позивачем, а за фактом оплати покупцем готівкою або карткою навіть через посередника.

Залучення фінансового посередника для приймання коштів не свідчить про відсутність розрахункової операції між продавцем та покупцем, а є лише способом виконання грошового зобов`язання покупцем за договором купівлі-продажу. За таких обставин, обов`язок продавця щодо формування та видачі розрахункового документа встановленої форми виникає у момент відпуску товару, незалежно від фактичного моменту зарахування коштів на його рахунок.

Отже, норми пунктів 12 та 14 частини першої статті 9 Закону № 265/95-ВР не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а доводи позивача про наявність підстав для звільнення від обов`язку застосування реєстраторів розрахункових операцій є необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами.

Тож, непроведення розрахункових операцій через РРО, невидача відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання таких операції, є підставою для застосування фінансових санкцій відповідно до статті 17 Закону №265/95-ВР.

За таких обставин, суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, тому застосування фінансових санкцій в цій частині є правомірним.

Щодо суті порушення, за яке відповідачем застосовано штрафні санкції в сумі 1020,00грн.

В акті зафіксовано, що в ході фактичної перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 85.2 ст. 85 ПК України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документи, що належить або пов`язані з предметом перевірки.

Відповідно до приписів пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно з положеннями пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Приписами пункту 85.8 статті 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

З системного аналізу наведених норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства. При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Як убачається з матеріалів справи, 25.06.2025 після початку фактичної перевірки представнику позивача Нарась О.І. було вручено податкову вимогу про надання платником у термін до 27.06.2025 копії наступних документів за період з 04.07.2022 по 25.06.2025, зокрема: розрахункові книжки, контрольні стрічки РРО, документи на повернення товару та грошей, а також пояснення щодо проведення розрахункових операцій з ТОВ «НоваПей».

На вимогу податкового органу позивачем надано пакет документів на 201 арк. та пояснення щодо проведення операцій з ТОВ «Нова Пей», в якому повідомлено, що ТОВ «МЕДО-ПРОМ» не приймає від своїх покупців готівкові кошти, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через банк), застосування РРО є необов`язковим.

Отже, фактично у поясненнях позивачем підтверджено відсутність контрольних стрічок РРО по операціям з продажу товарів, оплата за які надходила від покупців на рахунок позивача через фінансового посередника ТОВ «НоваПей» за перевіряємий період, посилаючись на відсутність обов`язку застосовувати РРО. Доказів надання таких документів позивачем до перевірки не надано. Не вбачається таких документів і в переліку додатків до пояснень.

Тож доводи сторони позивача про те, що на вказану вимогу податкового органу позивачем надано всі запитувані документи суд вважає безпідставними та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами.

За таких обставин, зважаючи, що позивачем не надано усіх запитуваних до перевірки документи на вимогу контролюючого органу, які стосуються предмету перевірки, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно пункту 121.1 статті 121 ПК України у розмірі 1020,00 грн. є правомірним.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 28.07.2025 №0426110708 та №0426100708 винесені відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідають критеріям відповідно до частини другої статті 2 КАС України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірними вказаних рішень відповідача судом не встановлено.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДО-ПРОМ» (код ЄДРПОУ 42551664, місцезнаходження: 49019, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Квітки Основ`яненко, буд. 5) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 15.07.2026.

Суддя М.М. Бухтіярова