Ухвала суду № 138301497, 17.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.07.2026 Справа №607/15587/26 Провадження №2-з/607/53/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , відповідачі Приватне підприємство «Креатор-буд», Обслуговуючий кооператив «Над ставом» про забезпечення позову до пред`явлення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, до його пред`явлення, просить:

накласти арешт на об`єкти незавершеного будівництва (квартири), що споруджуються на земельній ділянці площею 0,2003 га (кадастровий номер 6110100000:02:010:0063, АДРЕСА_1 , 30, АДРЕСА_2 );

заборонити ПП «Креатор-Буд» та будь-яким іншим особам відчужувати ці об`єкти (продавати, дарувати, передавати в іпотеку) або подавати декларації про готовність об`єкта до експлуатації;

заборонити ПП «Креатор-Буд» та його підрядникам проводити будівельні роботи на вказаній земельній ділянці;

заборонити органам архітектурно-будівельного контролю приймати та реєструвати декларацію про готовність зазначеного об`єкта до експлуатації;

заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки (поділ, об`єднання, зміна цільового призначення, реєстрація обтяжень чи майнових прав на майбутню нерухомість тощо);

заборонити реєстраторам вчиняти дії щодо припинення (ліквідації) юридичної особи ОК «ЖБК «Над Ставом»;

заборонити органам управління ОК «ЖБК «Над Ставом» приймати рішення про припинення кооперативу, відчуження чи обтяження будь-якого нерухомого майна, а також змінювати рішення загальних зборів від 02.09.2023 та Статут кооперативу в частині, що стосується прав ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог вказує на те, що має намір подати до суду позов до Приватного підприємства «Креатор-буд», Обслуговуючого кооперативу «Над ставом» про витребування паю в натурі у вигляді двохкімнатної квартири площею 90,05 кв.м.

Зазначає, що між ним та відповідачами існує реальний майновий спір щодо належного йому пайового внеску в Обслуговуючому кооперативі «ЖБК «Над Ставом».

Заявник вказує, що був членом кооперативу та вніс повний пайовий внесок у вигляді двокімнатної квартири загальною площею 90,05 кв. м, вартістю 368121,00 грн, що, на його думку, підтверджується рішенням Господарського суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року у справі № 921/570/22.

Після виключення його зі складу членів кооперативу на підставі рішення загальних зборів від 02 вересня 2023 року він набув право на отримання свого паю в натурі, однак кооператив, як стверджує заявник, ухиляється від виконання такого обов`язку.

Заявник також зазначає, що відповідно до відомостей, отриманих із ресурсу «Опендатабот», стосовно ОК «ЖБК «Над Ставом» здійснюється процедура припинення юридичної особи шляхом ліквідації. На його переконання, завершення ліквідаційної процедури може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, заявник посилається на те, що 26 грудня 2023 року ОК «ЖБК «Над Ставом», попри наявність перед ним невиконаних майнових зобов`язань, уклав договір дарування № 1293, на підставі якого безоплатно відчужив земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво багатоквартирного житлового будинку, на користь Приватного підприємства «КРЕАТОР-БУД». На думку заявника, зазначений правочин має ознаки фраудаторного, оскільки був спрямований на виведення активів боржника та унеможливлення реального виконання майбутнього судового рішення.

Також заявник зазначає, що після набуття права на земельну ділянку ПП «КРЕАТОР-БУД» здійснює активне будівництво багатоквартирного житлового будинку. На його переконання, завершення будівництва, введення об`єкта в експлуатацію, державна реєстрація права власності на окремі квартири або інші об`єкти нерухомості, а також їх можливе відчуження третім особам чи реалізація як об`єктів незавершеного будівництва можуть істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову щодо витребування належного йому майнового паю.

Окремо заявник вказує, що оригінали документів ОК «ЖБК «Над Ставом» незаконно утримуються колишнім головою кооперативу ОСОБА_2 , у зв`язку з чим, за його твердженням, розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 357 Кримінального кодексу України. На думку заявника, такі обставини створюють ризик втрати або знищення документів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Посилаючись на наведені обставини, заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову створює реальну загрозу утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду та просить суд застосувати відповідні заходи забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву та долучені документи, приходить до наступних висновків.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 1488цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі постанова Пленуму № 9), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що заявник має намір звернутися до суду з позовом про витребування належного йому паю в натурі у вигляді двокімнатної квартири площею 90,05 кв. м, посилаючись на наявність між ним та відповідачами майнового спору щодо права на зазначене майно.

На підтвердження існування спору заявник посилається, зокрема, на рішення Господарського суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року у справі № 921/570/22, яким, на його думку, підтверджено факт внесення ним повного пайового внеску, а також на рішення загальних зборів кооперативу від 02 вересня 2023 року про його виключення зі складу членів кооперативу.

Як установлено у рішенні Господарського суду Тернопільської області, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 грудня 2010 року у справі №2-9638/2010р., яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 10.03.2011 (справа №22ц-399), розірвано два договори, котрі були укладені між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Тернопільська фірма Будівельник, а саме: від 09 листопада 2007 року на пайове будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_3 та від 28 листопада 2007 на пайове будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_4 . Стягнуто з Приватного підприємства Тернопільська фірма Будівельник на користь ОСОБА_1 721621 грн. коштів, сплачених ОСОБА_1 в рахунок вартості обумовлених в договорах об`єктів нерухомості.

Суди дійшли висновку, що зобов`язання позивача з ПП Тернопільська фірма Будівельник, що виникли з договорів від 09.11.2007 та 28.11.2007 на пайове будівництво квартир є припиненими з 10.03.2011 (дата набрання рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 21 грудня 2010 року у справі №2-9638/2010 р. законної сили), тобто до моменту створення обслуговуючого кооперативу ЖБК Над Ставом.

Отже, ОСОБА_1 був прийнятий в члени кооперативу та включений до списку членів кооперативу на інших, не зобов`язальних підставах.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.05.2012 до реєстру вимог кредиторів банкрута включено грошові вимоги кредитора - ОСОБА_1 на суму 721792,00 грн, черговість задоволення грошових вимог визначено - четверта черга.

Водночас, цією ухвалою суду також до реєстру вимог кредиторів банкрута включено й грошові вимоги кредитора Обслуговуючого кооперативу ЖБК Над Ставом на суму 5599337,00 грн (п. 1.98 ухвали) черговість задоволення грошових вимог - четверта черга.

Суди дійшли висновку, що майнові права позивача є захищеними у законний спосіб в межах справи про банкрутство ПП Тернопільська фірма Будівельник, провадження в якій на даний час перебуває на стадії ліквідаційної процедури (постанова господарського суду Тернопільської області від 22.04.2021 у справі №10/Б-5022/1319/2011).

При цьому, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Над Ставом» про визнання недійсними рішень загальних зборів членів ОК «ЖБК «Над Ставом», оформлених протоколами загальних зборів від 20 серпня 2022 року, від 03 вересня 2022 року та від 28 січня 2023 року (з урахуванням заяви про зміну предмета позову без номера від 15.02.2023 (вх.№1367) відмовлено.

Отже, вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд вважає, що наданими матеріалами, на які покликається заявник, зокрема, рішення Господарського суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року, яке набрало законної сили, не підтверджується наявність реального спору між заявником та Приватним підприємством «Креатор-Буд», Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Над Ставом» саме щодо належності заявнику двокімнатної квартири загальною площею 90,05 кв. м, як конкретного індивідуально визначеного об`єкта нерухомого майна.

Навпаки, зі змісту зазначеного судового рішення вбачається, що судами вже встановлено обставини припинення договірних правовідносин між ОСОБА_1 та ПП «Тернопільська фірма "Будівельник" ще у 2011 році, а також те, що вимоги заявника набули характеру грошових вимог та включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ПП «Тернопільська фірма "Будівельник".

Крім того, господарськими судами встановлено, що членом ОК «ЖБК «Над Ставом» заявник був прийнятий не як особа, права якої виникли з договорів пайової участі із забудовником, а на інших, не зобов`язальних підставах.

При цьому наведене рішення не містить висновків про виникнення у заявника права власності чи майнового права на конкретну квартиру у будинку, що споруджується на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:02:010:0063, не покладає на відповідачів обов`язку передати йому саме двокімнатну квартиру площею 90,05 кв. м та не встановлює належності йому такого індивідуально визначеного об`єкта нерухомості.

Так само саме по собі здійснення будівництва, введення об`єкта в експлуатацію або державна реєстрація прав на новостворені об`єкти нерухомого майна не свідчать про наявність реальної загрози невиконання можливого рішення суду, оскільки заявником не подано належних і допустимих доказів того, що саме квартира, на отримання якої він має намір заявити позов, існує як визначений об`єкт будівництва, зарезервована за ним чи готується до відчуження третім особам.

Посилання заявника на відомості про перебування кооперативу у стані припинення також не є достатньою підставою для застосування заявлених заходів забезпечення позову.

Не можуть бути покладені в основу забезпечення позову і доводи щодо наявності кримінального провадження за фактом незаконного утримання документів кооперативу, оскільки такі обставини не перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із предметом майбутнього позову та самі по собі не свідчать про неможливість виконання майбутнього судового рішення.

Окремо суд звертає увагу, що заявником фактично ставиться питання про накладення арешту на невизначене коло об`єктів незавершеного будівництва, заборону будь-якого їх відчуження, повне припинення будівельних робіт, заборону органам державної влади здійснювати покладені на них законом повноваження, заборону державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, а також втручання у діяльність органів управління юридичної особи.

Заявником не подано доказів виникнення будь-яких цивільних правовідносин між ним та ПП «Креатор-Буд», з яких убачався б обов`язок останнього передати заявнику квартиру чи інше майно.

Зазначені заходи забезпечення позову за своїм змістом виходять далеко за межі майбутніх позовних вимог про витребування паю в натурі у вигляді однієї квартири та фактично спрямовані на повне блокування будівництва багатоквартирного житлового будинку, господарської діяльності забудовника, реалізації ним своїх майнових прав, а також діяльності кооперативу.

Суд вважає, що застосування таких обмежень призведе до істотного втручання у права та законні інтереси не лише відповідачів, а й інших осіб, які не є учасниками справи, зокрема інших членів кооперативу, інвесторів будівництва, потенційних набувачів нерухомості та контрагентів забудовника, що не відповідає принципу співмірності заходів забезпечення позову, визначеному частиною третьою статті 150 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності достатньо обґрунтованого припущення про існування реальної загрози істотного ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, а заявлені заходи забезпечення позову є неспівмірними із предметом майбутніх позовних вимог, у зв`язку з чим підстави для їх застосування відсутні.

Керуючись статтями 149153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову до Приватного підприємства «Креатор-Буд», Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Над Ставом» відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Заявник (майбутній Позивач): ОСОБА_1 , проживає у смт Велика Березовиця Тернопільського району, ІПН НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Приватне підприємство «КРЕАТОР-БУД», м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34227060, вул. Листопадова, 1/3, місто Тернопіль.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Над Ставом», м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14, код ЄДРПОУ 37977646.

Головуючий суддя В. М. Позняк