Ухвала суду № 138301123, 17.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

17.07.26

Справа № 635/3520/26

Провадження № 1-кп/635/983/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

представника потерпілої особи ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.04.2026 справу призначено в підготовче судове засідання.

У підготовчому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб без визначення розміру застави, а також просив призначити справу до судового розгляду.

В обґрунтування своєї позиції прокурором зазначено, що на теперішній час є необхідність продовження застосування відносно ОСОБА_6 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати. Також прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього. Проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечував.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 щодо розгляду клопотання прокурора підтримав думку свого підзахисного, проте просив суд розглянути питання щодо визначення розміру застави. Проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечував.

Представник потерпілого ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора. Проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечувала.

Вищезазначене кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України.

Підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Колегія суддів, вислухавши позиції сторін кримінального провадження, зазначає про таке.

Вищезазначене кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області.

Відповідно до ст.27 КПК України суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках якщо обвинуваченим є неповнолітній.

Підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає.

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України.

Частиною 3 статті 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/22, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який триває по теперішній час.

Відповідно до ч.10 ст. 615 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, колегія суддів вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Стосовно заявленого прокурором клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб, суд зазначає про таке.

Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 18.10.2025 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14.04.2026 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 12.06.2026 включно, без визначення суми застави.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.05.2026 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 20.07.2026 включно, без визначення суми застави

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 20.07.2026.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час обрання та продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 судом встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, на який посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризику можливості обвинуваченого переховуватись від суду.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 263 КК України, за який законом передбачено найбільше покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому злочину, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів на території України в умовах Збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України.

Зважаючи на тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_6 , суспільну небезпечність та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, який став підставою для обрання та продовження строку запобіжного заходу, доведений прокурором, не зник та продовжує існувати, та виправдовує тримання останніх під вартою.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, існує на тій підставі, що наразі досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які обвинувачений може знищити, сховати або спотворити.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні також наявний, оскільки при встановленні наявності такого ризику слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. ст. 23, 224 КПК України).

Крім того, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який знайшов своє підтвердження у підготовчому судовому засіданні, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, існує на тій підставі, що ОСОБА_6 затримано під час готування до вчинення ним аналогічних протиправних дій, спрямованих на вчинення диверсії.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням того, що розгляд кримінального провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, зокрема домашній арешт. Однак, враховуючи існування зазначеного ризику та з метою його запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та оцінюючи сукупність наведених обставин, а також введення на території України воєнного стану, застосування більш м`яких запобіжних заходів, є неможливим.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану суд, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених ст. 109-1142 КК України. Тому, суд вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. 111, 113 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 183, 197, 199, 314, 316, 331, 334, 615 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського районного суду Харківської області на 21.07.2026 об 11 год. 20 хв.

Справу розглядати колегіально судом у складі трьох суддів.

Викликати у судове засідання сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 113, ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 113 та ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14.09.2026 включно, без визначення суми застави.

Строк дії ухвали встановити 60 днів, тобто до 14.09.2026.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку тримання під вартою шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а особами, що утримуються під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3