Ухвала суду № 138300911, 13.07.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1276/26 провадження № 1-кс/632/170/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року місто Златопіль

Слідчий суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026222120000029, внесеному 03 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 325 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , отримавши згоду прокурора, який призначений у даному кримінальному провадженні, звернувся до суду із клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, вилучене 18 червня 2026 року під час огляду, проведеного у складському приміщенні державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)», яке визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, а саме: крупу кукурудзяну, шліфовану, № 3, у кількості трьох мішків, вагою по 25 кг та одного мішку, вагою 14,9 кг, а всього загальною вагою 89,8526 кг.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 03 червня 2026 року за № 42026222120000029, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 325 КК України, зокрема за фактами підроблення протоколу випробувань № 1607 від 05.03.2026, виданого Державною установою «Сумський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України», використання зазначеного протоколу під час поставки крупи кукурудзяної шліфованої № 3 до державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» та поставки цієї продукції з порушенням правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії могли спричинити поширення цих захворювань.

Під час досудового розслідування встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2026 № 39-К-26, укладеного між ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (покупець) та ФО-П ОСОБА_6 (продавець), останній зобов`язувався продати і відвантажити покупцю товар: ДК 021-2015:15610000-7 Продукція борошномельно-круп`яної промисловості (крупа кукурудзяна, шліфована, №3), у кількості 170 кг на загальну суму 3434 гривні.

Відповідно до товарно-транспортної накладної № P1224 від 27.03.2026, на підставі видаткової накладної №1232 від 02.04.2026, ФО-П ОСОБА_6 поставлено до державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» 170 кг крупи кукурудзяної, шліфованої, №3, на суму 3434 гривні.

До супроводжуючих на товар документів долучено, в тому числі, протокол випробувань від 05.03.2026 № 1607, виданий ДУ «Сумський обласний цент контролю та профілактики хвороб МОЗ України», відповідно до якого постачальником крупи є ФО-П ОСОБА_6 , виробником ФО-П ОСОБА_7 .

Разом з цим, за інформацією ДУ «Сумський обласний центр контролю профілактики хвороб МОЗ України» від 16.06.2026 №10/2190 протокол випробувань від 05.03.2026 № 1607 видано замовнику ТОВ «Фуд вайб» щодо досліджуваного зразка «Крупа кукурудзяна № 2», виробник ФО-П ОСОБА_7 .

За таких обставин, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наданий під час поставки протокол випробувань від 05.03.2026 №1607 має ознаки підроблення, а поставлена продукція може не відповідати показникам якості, зазначеним у вказаному протоколі.

18 червня 2026 року проведено огляд складського приміщення ДУ «Первомайська виправна колонія (№117)».

У ході огляду встановлено, що на складі вказаної установи зберігається крупа кукурудзяна, шліфована №3, поставлена відповідно до вищевказаного договору, у кількості трьох мішків вагою по 25 кг, одного частково заповненого мішка, вагою 14,90 кг, загальною вагою 89,8526 кг. За результати проведеного огляду зазначену продукцію вилучено.

Враховуючи те, що тимчасово вилучене майно може зберігати сліди кримінального правопорушення та може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Представник власника майна ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» заперечував проти задоволення вказаного клопотання прокурора. Зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучена під час огляду продукція підпадає під визначення речового доказу, не обгрунтовано, що продукція не відповідає умовам договору щодо якості. Вказав, що внаслідок накладення арешту може відбутись псування вказаної продукції. Зазначив, що до повноважень слідчого судді не відноситься визначення відповідальної за збереження майна особи, покладення на неї обов`язків та попередження про кримінальну відповідальність.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши доводи клопотання, матеріали надані в його обґрунтування дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів у провадженні СВ ВП №1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про кримінальні правопорушення у якому внесені до ЄРДР 03 червня 2026 року за № 42026222120000029, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 325, ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

Із протоколу огляду місця події від 18 червня 2026 року вбачається, що за результатами проведення даної слідчої дії у складському приміщенні державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)», за адресою: Харківська область, Лозівський район, село Грушине, вулиця Приміська, 132, було виявлено та вилучено майно: крупу кукурудзяну, шліфовану, № 3, у кількості трьох мішків, вагою 25 кг. кожний та один мішок, вагою 14,9 кг, а всього загальною вагою 89,8526 кг.

Вищевказане майно визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання заступнику начальника ДУ «Первомайська виправна колонія (№117) ОСОБА_8 з попередженням останнього про відповідальність за збереження цілісності вказаного майна.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Під час судового розгляду прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку про наявність правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З огляду на викладене слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: крупу кукурудзяну, шліфовану, № 3, у кількості трьох мішків, вагою 25 кг. кожний, один мішок, вагою 14,9 кг., а всього загальною вагою 89,8526 кг., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

При цьому, під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчим суддею лише вирішується питання про доцільність застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження та не вирішується питання щодо передачі на відповідальне зберігання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170, 172, 173 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026222120000029, внесеному 03 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 325 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт з метою збереження речових доказів на крупу кукурудзяну, шліфовану, № 3, у кількості трьох мішків, вагою 25 кг кожний, один мішок, вагою 14,9 кг, а всього загальною вагою 89,8526 кг, вилучену 18 червня 2026 року в ході огляду складського приміщення Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)», яка на підставі договору купівлі-продажу від 11 березня 2026 року № 39-К-26, є власністю Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України», адреса: місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81, та перебуває у розпорядженні Державної установи «Первомайська виправна колонія №117», що знаходиться за адресою: Харківська область, Лозівський район, село Грушине, вулиця Приміська, 132.

Клопотання у частині передачі арештованого майна на відповідальне зберігання завідувачці складу Державної установи «Первомайська виправна колонія (№117)» ОСОБА_9 , попередження останньої про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України та про необхідність збереження арештованого майна - залишити без задоволення.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя:ОСОБА_1