Вирок № 138300685, 17.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/4418/26

Номер провадження 1-кп/629/286/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , законного представника потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12026221110000264 від 06.03.2026, яке надійшло з Лозівської окружної прокуратури Харківської області 22.05.2026, відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Костянтинівка, Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого 5 неповнолітніх дітей, яких за рішенням суду відібрано без позбавлення батьківських прав та влаштовано до патронатної сім`ї, працював слюсарем ТОВ «Бумеранг-3», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 152 та ч.3 152 КК України, -

встановив:

Так, у серпні 2024 року, більш точної дати та часу в ході судового слідства не встановлено, ОСОБА_6 , знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де останній мешкає разом із своєю дружиною ОСОБА_8 та дітьми ОСОБА_9 , 2005 року народження, а також неповнолітніми ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

У вечірній час доби, після 22-00 год., більш точного часу в ході судового слідства не встановлено, ОСОБА_6 вживав спиртні напої та, як наслідок, перебував в стані алкогольного сп`яніння. В цей час у нього виник злочинний умисел на задоволення власної статевої пристрасті з неповнолітньою донькою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час знаходилась разом з ним в приміщенні кухні вищевказаного будинку.

ОСОБА_6 , розуміючи, що дружина ОСОБА_8 та інші діти сплять, будучи рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_10 , достовірно розуміючи, що остання є його рідною донькою та 16.12.2019 була консультована ДОЗ ДОДА за напрямком «Дитяча психіатрія», отримувала послугу з надання психіатричної допомоги у диспансерному відділенні №2 м.Констянтинівка КНП «ОКПЛ м.Слов`янська» та з 12.02.2020 має діагноз: F70.0 легка розумова відсталість та F80.1 розлад експресивної мови, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 нездатна осмислювати події власного життя, своє положення, дії та все, що з нею відбувається та відбувалось, усвідомлюючи психічний стан доньки, неповнолітній вік, фізичну та психологічну залежність від нього як батька, а також перебування у безпорадному стані, тобто за своїм психічним станом не розуміла характер і значення дій, вчинених стосовно неї та не могла чинити їм опір, вирішив задовольнити власну статеву пристрасть з нею.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті з неповнолітньою ОСОБА_10 , ОСОБА_6 повів її до приміщення гаражу, який розташований на подвір`ї будинку за вищевказаною адресою, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи умисно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є неповнолітньою особою, перебуває у безпорадному стані, не здатна чинити йому опір, не отримавши її добровільної згоди, наказав останній зняти штани та труси і лягти на спину на підлогу, а сам також спустив свої штани та намагався вчинити дії сексуального характеру відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_10 .

В цей час дії ОСОБА_6 , який мав реальну можливість здійснити вагінальне проникнення в тіло неповнолітньої ОСОБА_10 з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) були помічені його дружиною ОСОБА_8 , яка зайшла в приміщення гаражу та припинила його злочинні дії.

За таких обставин, ОСОБА_6 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Крім того, у липні 2025 року, більш точної дати та часу в ході судового слідства не встановлено, ОСОБА_6 , знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де останній мешкає разом із своєю дружиною ОСОБА_8 , а також неповнолітніми дітьми ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 .

В обідній час доби ОСОБА_6 вживав спиртні напої та, як наслідок, перебував в стані алкогольного сп`яніння. В цей час у нього виник злочинний умисел на задоволення власної статевої пристрасті. Розуміючи, що його дружина ОСОБА_8 та інші неповнолітні діти, відсутні за місцем мешкання, а він залишився наодинці зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час знаходилась в будинку за вищевказаною адресою, вирішив задовольнити власну статеву пристрасть із нею.

ОСОБА_6 , будучи рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_10 , достовірно розуміючи, що остання є його рідною донькою та 16.12.2019 була консультована ДОЗ ДОДА за напрямком «Дитяча психіатрія», отримувала послугу з надання психіатричної допомоги у диспансерному відділенні №2 м.Констянтинівка КНП «ОКПЛ м.Слов`янська» та з 12.02.2020 має діагноз: F70.0 легка розумова відсталість та F80.1 розлад експресивної мови, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 нездатна осмислювати події власного життя, своє положення, дії та все, що з нею відбувається та відбувалось, усвідомлюючи психічний стан доньки, неповнолітній вік, фізичну та психологічну залежність від нього як батька, а також перебування у безпорадному стані, тобто за своїм психічним станом не розуміла характер і значення дій, вчинених стосовно неї та не могла чинити їм опір, вирішив задовольнити власну статеву пристрасть з нею.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на задоволення статевої пристрасті неповнолітньою ОСОБА_10 , ОСОБА_6 повів її до однієї з кімнат будинку, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи умисно, повторно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є неповнолітньою особою, перебуває у безпорадному стані, не здатна чинити йому опір, не отримавши її добровільної згоди, поклав останню на диван та, утримуючи в лежачому положенні, вчинив активні дії сексуального характеру, тобто здійснив вагінальне проникнення в тіло неповнолітньої з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її честь та гідність.

Крім того, у вересні 2025 року, більш точної дати та часу в ході судового слідства не встановлено, ОСОБА_6 , знаходився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де останній мешкає разом із своєю дружиною ОСОБА_8 , а також неповнолітніми дітьми ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 .

В обідній час доби ОСОБА_6 вживав спиртні напої та, як наслідок, перебував в стані алкогольного сп`яніння. В цей час у нього виник злочинний умисел на задоволення власної статевої пристрасті. Розуміючи, що його дружина ОСОБА_8 та інші неповнолітні діти, відсутні за місцем мешкання, а він залишився наодинці зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в той час знаходилась в будинку за вищевказаною адресою, вирішив задовольнити власну статеву пристрасть із нею. ОСОБА_6 , будучи рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_10 , достовірно розуміючи, що остання є його рідною донькою та 16.12.2019 була консультована ДОЗ ДОДА за напрямком «Дитяча психіатрія», отримувала послугу з надання психіатричної допомоги у диспансерному відділенні №2 м.Констянтинівка КНП «ОКПЛ м.Слов`янська» та з 12.02.2020 має діагноз: F70.0 легка розумова відсталість та F80.1 розлад експресивної мови, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 нездатна осмислювати події власного життя, своє положення, дії та все, що з нею відбувається та відбувалось, усвідомлюючи психічний стан доньки, неповнолітній вік, фізичну та психологічну залежність від нього як батька, а також перебування у безпорадному стані, тобто за своїм психічним станом не розуміла характер і значення дій, вчинених стосовно неї та не могла чинити їм опір, вирішив задовольнити власну статеву пристрасть з нею.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на задоволення статевої пристрасті з неповнолітньою ОСОБА_10 , ОСОБА_6 повів її до однієї з кімнат будинку, де перебуваючи наодинці з останньою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, та у відсутності осіб, які могли б завадити вчиненню ним злочинних дій, діючи умисно, повторно, протиправно, з метою задоволення власної статевої пристрасті, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 є неповнолітньою особою, перебуває у безпорадному стані, не здатна чинити йому опір, не отримавши її добровільної згоди, поклав останню на диван та, утримуючи в лежачому положенні, вчинив активні дії сексуального характеру, тобто здійснив вагінальне проникнення в тіло неповнолітньої з використанням своїх геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), внаслідок чого принизив її честь та гідність.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винним себе визнав повністю, підтвердив, що вчинив всі інкриміновані йому злочини при зазначених в обвинувальному акті обставинах, у вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, повідомив, що проживав у АДРЕСА_2 , разом з дружиною та 6-ма дітьми, п`ятеро з яких є неповнолітні, його донці ОСОБА_10 17 років, відносини в родині в них були нормальні, однак він не цікавився долею дітей та їх проблемами, оскільки більшість часу працював. З донькою ОСОБА_14 спілкувався вечорами коли був вдома, запитував як в неї справи, як вона навчається, на що остання відповідала, що все добре, також повідомив, що перебував на обліку у психіатра, але з яким діагнозом не знає, бо не цікавився цим. З приводу вчинених злочинів повідомив, що у серпні 2024 року у вечірній час доби перебував за місцем мешкання і вживав пиво разом зі старшим сином, кумою та її чоловіком, вони в той вечір разом випили шість дволітрових пляшок пива, а коли всі розійшлися він випив самостійно ще дволітрову пляшку пива, алкоголь він вживав 2-3 рази на тиждень, коли діти та дружина пішли спати він залишився на одинці з донькою ОСОБА_10 , продовжував пити пиво, а вона пила чай, між ними зав`язалась розмова в ході якої остання розповідала йому про те, що мала стосунки з чоловіком (зустрічалася з кимось), під час спілкування він запропонував доньці вступити з ним в статеві зносини, на що остання погодилась, після чого він вийшов з будинку першим, а донька пішла за ним, вона нічого не питала, а він їй нічого не пояснював і така її поведінка його не здивувала. Вийшовши з будинку вони зайшли до приміщення гаражу, де ОСОБА_10 зняла шорти та труси і лягла на підлогу, він спустив спортивні штани до колін і в цей час до гаражу зайшла його дружина, між ними з приводу цієї події відбулася сварка, в ході якої дружина повідомила йому, що буду подавати на розлучення, якщо він ще раз спробує зробити це з їх донькою, після сварки вони деякий час не спілкувались, потім він попросив вибачення в дружини та доньки, пообіцяв що такого більше не повториться, дружина його вибачила і вони продовжили проживати родиною разом. Вважає, що причиною такої поведінки - вступити в статеві зносини з неповнолітньою донькою ОСОБА_10 , стало перебування в стані алкогольного сп`яніння. У серпні 2024 року статевого акту між мною та донькою не відбулося бо цьому завадила дружина. В липні 2025 року в обідній час доби він з неповнолітньою донькою ОСОБА_10 перебували вдома вдвох, інші діти гуляли, а дружина пішла по справах, він запропонував доньці вступити в статеві зносини, на що вона погодилась, він розумів, що окрім них двох в будинку більше нікого не було, вважає, що донька не могла сприймати його слова як наказ до дій і це була її добровільна згода. Далі вони пішли до спальні і там неповнолітня ОСОБА_10 роздягалася, він також роздягнувся, після чого між ними відбувся статевий акт тривалістю 10 хвилин, статевий акт закінчився сім`явиверженням, куди саме не пам`ятає. У вересні 2025 року вони також з донькою вдома були вдвох, дітей та дружини вдома не було, він їй знову запропонував вступити в статеві зносини з ним, статевий акт між ними відбувся в тій самій кімнаті, що і першого разу на дивані, цього разу статевий акт закінчився тим, що перед сім`явиверженням він дістав свій член з вагіни доньки. Йому було відомо, що його неповнолітня донька ОСОБА_10 відстає у розвитку, але який саме діагноз у його дитини, йому відомо не було. Винним себе визнає в повному обсязі, також визнає, що дитина не розуміла що з нею відбувається і шкодує, що вчинив таке з нею.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_6 а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів наданих прокурором, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого та матеріалів, що підтверджують місцезнаходження речових доказів та судові витрати по справі.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, перевірених і досліджених судом:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 06.03.2026 були внесені відомості за ст.152 ч.3 КК України, 12.05.2026 за ст.152 ч.3 КК України, ст.15 ч.3 ст.152 ч.3 КК України, по кримінальному провадженню №12026221110000264 відносно ОСОБА_6 (а.с.47-49);

- рапортом старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 06.03.2026, про реєстрацію заяви про зґвалтування, згідно якого 06.03.2026 о 7-56 год., бригада швидкої допомоги 2406 повідомляє про пологи в присутності за домашньою адресою, породілля ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пологи 06.03.2026 о 05-55 год. народила дівчинку. Зі слів дівчини батько дитини це її рідний батько, був статевий акт по згоді, дані батька не надає, він перебуває на роботі, зі слів матері породіллі ОСОБА_8 , батько дитини сторонній чоловік, який втік, його вік невідомий, дані не відомі, родина асоціальна (а.с.50);

- заявою ОСОБА_8 від 06.03.2026 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду в будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.60);

- протоколом огляду місця події від 06.03.2026 та фототаблицями до нього, згідно якого місцем огляду являється територія домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де ОСОБА_6 , який є рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснював із нею статеві зносини шляхом вагінального проникнення в її тіло, в результаті чого неповнолітня ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у приміщенні домоволодіння народила дитину (а.с.51-59);

- довідкою про результати опитування з використанням поліграфа від 11.03.2026 згідно якого «У ході опитування із використанням поліграфа у ОСОБА_6 виявляються значимі фізіологічні реакції, які свідчать про те, що ОСОБА_6 у 2024 та у 2025 роках вчиняв дії сексуального характеру, пов`язані з вагінальним проникненням в тіло своєї доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій» (а.с.98-103);

- історією вагітності та пологів №105 від 06.03.2026 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно якої до стаціонарного відділення №1 Лозівського КНП ТМО останню було доставлено бригадою швидкої з діагнозом «Вагітність 34 тижні. Пологи І, пологи передчасні. Анемія середнього ступеню» (а.с.109-133);

- свідоцтвом про народження ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати зазначено « ОСОБА_10 », виданого 12.03.2026 Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №58, серії І-ВЛ №748492 (а.с.64);

- висновком судово-медичної експертизи №12-14/81-ЛЗ/26 від 17.03.2026, згідно якої будь яких видимих тілесних ушкоджень в тому числі в області зовнішніх статевих органів, в області анального отвору, та які за своєю локалізацією не виключають можливості їх утворення і в ході насильницького розведення стегон в ході статевого акту чи спробі до нього при огляді освідуваної не встановлено; цілісність дівочої пліви у неповнолітньої ОСОБА_10 порушена і представлена у вигляді миртоподібних сосочків як у жінки яка народжувала; згідно даним з наданої медичної документації неповнолітня ОСОБА_10 на момент її надходження до лікувального закладу перебувала на 34 тижні вагітності; згідно даним з наданої медичної документації пологи відбулися 06.03.2026 року 5 годині 55 хвилин; згідно даним з наданої медичної документації у неповнолітньої ОСОБА_10 на момент її надходження до лікувального закладу перебувала у стані першої вагітності; виходячи з даних викладених в наданій медичній документації орієнтовний час (період) настання запліднення липень 2025 року (а.с.107-108);

- довідкою №1149 від 18.03.2026 КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня м.Слов`янськ» згідно якої, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , одноразово 16.12.2019 року була консультована експертом ДОЗ ДОДА за напрямком: «Дитяча психіатрія», отримувала послугу з надання психіатричної допомоги у диспансерному відділенні №2 м.Костянтинівка КНП «ОКПЛ м.Слов`янськ» з 12.02.2020 року, діагноз: F70.0 Легка розумова відсталість, без поведінкових порушень, F80.1 Розлад експресивної мови (а.с.143);

- висновком судово-медичної експертизи №191 від 25.03.2026, згідно якої ОСОБА_10 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі помірної розумової відсталості. У період часу, до якого відносяться скоєні проти неї противоправні дії, (в період з серпня 2024 по вересень 2025) ОСОБА_10 перебувала у стані вищевказаного психічного розладу (а.с.145-147);

- висновком комплексної судової психологічно-психіатричної експертизи №65 від 13.04.2026 відносно неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно якої: у період кримінального правопорушення, вчиненого відносно неї з серпня 2024 по вересень 2025, ОСОБА_10 страждала на хронічний психічний розлад у виді Помірної розумової відсталості без порушень поведінки.; на даний час ОСОБА_10 страждає на хронічний психічний розлад у виді Помірної розумової відсталості (імбецильність) без порушень поведінки; за своїм психічним станом ОСОБА_10 не розуміла характер і значення протиправних дій скоєних проти неї, а отже і не могла чинити опір; на даний час ОСОБА_10 страждає на хронічний психічний розлад у виді Помірної розумової відсталості (імбецильність) без порушень поведінки, діагноз «Помірна розумова відсталість» є вродженою вадою інтелектуально-мнестичного недорозвитку, мас сталий характер те не виникла внаслідок протиправних дій, скоєних проти неї; за своїм психічним станом (з урахуванням ступеня інтелектуально-мнестичного недорозвитку), ОСОБА_10 не може давати пояснення, що мають значення для кримінального провадження; у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено інтелектуально-мнестичний недорозвиток вираженого ступеня, а також емоційно-вольові порушення у вигляді пасивності, низького спонукання до діяльності, імпульсивної примітивної мотивації поведінки, низького спонукання до діяльності, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта є виявом психічного захворювання; рівень розвитку когнітивних, мнестичних, інтелектуальних, емоційно-вольових компонентів психічної діяльності ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відповідають нормі її вікового періоду (17-18 років), встановлено недорозвиток всіх психічних функцій вираженого ступеню; у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлено інтелектуально-мнестичний недорозвиток вираженого ступеня, а також емоційно-вольові порушення у вигляді пасивності, низького спонукання до діяльності, імпульсивної примітивної мотивації поведінки, низького спонукання до діяльності, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта є виявом психічного захворювання, тому встановити ознаки не пов`язаного з душевним захворюванням розумового відставання не представляється за можливе; виявлені у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обмеженість життєвого та змістовного досвіду, напрацьованих способів поведінки у різних життєвих ситуаціях, недостатній розвиток моральної свідомості (в сенсі здатності співвідношення скоюваних відносно неї протиправних дій з морально-етичними та правовими нормами суспільства), індивідуально-психологічні та характерологічні особливості (пасивність, низьке спонукання до діяльності, імпульсивна примітивна мотивація поведінки, низьке спонукання до діяльності, безініціативність, недостатній контроль емоційних проявів, слабкий вольовий радикал, підкорюваність зовнішньому авторитету, сугестивність, несамостійність поведінки, інтровертованість, некритичність в самооцінці, недостатньо розвинуті захисні особистісні реакції призвели до неможливості розуміння ОСОБА_10 значення скоюваних відносно неї протиправних дій (які розглядаються в рамках даного кримінального провадження) та неможливості чинити їм психологічний опір; враховуючи обмеженість у ОСОБА_10 життєвого та змістовного досвіду, напрацьованих способів поведінки у різних життєвих ситуаціях, недостатній розвиток моральної свідомості (в сенсі здатності співвідношення скоюваних відносно неї протиправних дій з морально-етичними та правовими нормами суспільства), її індивідуально-психологічні та характерологічні особливості (пасивність, низьке спонукання до діяльності, імпульсивна примітивна мотивація поведінки, низьке спонукання до діяльності, безініціативність, недостатній контроль емоційних проявів, слабкий вольовий радикал, підкорюваність зовнішньому авторитету, сугестивність, несамостійність поведінки, інтровертованість, некритичність в самооцінці), недостатньо розвинуті захисні особистісні реакції, виражений ступінь інтелектуально-мнестичного недорозвитку, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не розуміла значення скоюваних відносно неї дій, не могла чинити їм психологічний опір; з урахуванням рівня інтелектуально-мнестичного недорозвитку (у вираженому ступені) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здатна до точного довготривалого відтворення хронології та послідовності подій, розуміння їх соціального та юридичного змісту, частково здатна сприймати обставини, що мають значення для кримінального провадження (а саме фрагментарно невпорядковано сприймати цікаві або емоційно забарвлені для неї зовнішні подразники без розуміння їх внутрішнього змісту), проте не здатна давати про них відповідні покази; з урахуванням рівня інтелектуально-мнестичного недорозвитку (у вираженому ступені) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здатна до точного довготривалого відтворення хронології та послідовності подія, розуміння їх соціального та юридичного змісту, частково здатна сприймати обставини, що мають значення для кримінального провадження (а саме фрагментарно, невпорядковано сприймати цікаві або емоційно забарвлені для неї зовнішні подразники без розуміння їх внутрішнього змісту), проте не здатна давати про них відповідні покази; у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підвищеної схильності до фантазування не виявлено, функція уяви сформована слабо. 13.На момент огляду ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відчуває негативно забарвлених переживань, пов`язаних з обставинами, що досліджуються в рамках даного кримінального правопорушення; оскільки якість можливих реакцій психіки та особистісних характеристик ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на зовнішні впливи детермінується вираженим недорозвитком усіх психічних сфер, проведення диференційного аналізу якості випливу факторів життєвих обставин досліджуваної, які розглядаються в рамках даного кримінального провадження, на її емоційний стан не представляється за можливе; оскільки якість можливих реакцій психіки та особистісних характеристик. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на зовнішні впливи детермінується вираженим недорозвитком усіх психічних сфер проведення диференційного аналізу якості впливу факторів життєвих обставин досліджуваної, які розглядаються в рамках даного кримінального провадження, на її емоційний стан не представляється за можливе (а.с.148-155);

- повідомленням КНП ХОРП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 17.04.2026 №01-877/Х, щодо надання інформації про виклик служби ЕМД 06.03.2026 до неповнолітньої дитини ОСОБА_10 , згідно якого 06.03.2026 службою ЕМД прийнято виклик за адресою: АДРЕСА_2 , до неповнолітньої дитини ОСОБА_10 , 2009 р.н.; обслуговування даного виклику здійснювала бригада НОМЕР_2 у складі парамедика ОСОБА_16 та екстреного медичного техніка ОСОБА_17 (а.с.156);

- копією карти виїзду швидкої медичної допомоги №431 від 06.03.2026, згідно якої адреса виклику: АДРЕСА_2 , привід до виклику: пологи, ПІБ пацієнта: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попередній діагноз: Вагітність І, 34 тижні, передчасні пологи, ранній післяпологовий період, разом з немовлям пацієнт був доставлений до пологового відділення (а.с.157);

- лікарським свідоцтвом про смерть №19 від 05.05.2026 КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» відносно новонародженої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого 12.04.2026 о 15-10 год. остання померла у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, вік померлої 1 місяць, причина смерті: «Сепсіс новонародженого», свідоцтвом про смерть серії ІІ-ВЛ №003738 ВІД 06.05.2026 (а.с.159, 160-161);

- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-26/7484-БД від 22.04.2026 з додатками та фототаблицею до нього, згідно якої встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію потерпілої неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №1) (таблиця 1.1 додаток 1); встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №2) (таблиця 1.1 додаток 1); встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт №3) (таблиця 1.1 додаток 1); також встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) У-хромосоми зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт №4) (таблиця 1.1 додаток 1); встановити генетичні ознаки (ДНК-профіль) У-хромосоми зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт №3), не представляється за можливе у зв`язку з інгібіцією ДНК даному об`єкті; ймовірність походження ДНК-профілів від дитини малолітньої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (об`єкт №2), та біологічних батьків - потерпілої неповнолітньої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт №1), і підозрюваного гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт №3), становить не менше ніж 99,9999999909% (а.с.168-181);

- заявою ОСОБА_8 від 31.03.2026 про добровільну згоду на проведення слідчих дій на території домоволодіння, в будинку, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.183);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.03.2026 та відеодиском до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , у присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , в ході якого підозрюваний ОСОБА_6 надав добровільну згоду розказати та показати про обставини скоєння ним кримінальних правопорушень та будучи попередженим про те, що його свідчення будуть фіксуватися відеозаписом, у вільній і невимушеній обстановці, в умовах, які виключали можливість будь-якого впливу на нього, детально і докладно розповів про обставини вчинених ним злочинів і показав на місці де, як, за яких обставин і яким чином він, у вересні 2025 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в обідній час доби, вступив з неповнолітньою донькою ОСОБА_10 в сексуальний контакт з вагінальним проникненням, крім того, в червні 2025 року в обідній час доби, коли вдома нікого не було, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, здійснив статевий акт з вагінальним проникненням без презервативу зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_10 , крім того, в серпні 2024 року у вечірній час доби, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, коли всі діти окрім ОСОБА_10 спали, він запропонував доньці ОСОБА_10 втупити в статевий акт, після чого в приміщенні гаражу він намагався здійснити статевий акт з своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_10 , однак не зміг це зробити, оскільки в цей час в гараж зайшла його дружина ОСОБА_8 , яка почала кричати на нього (а.с.183-187);

- матеріалами, що характеризують особу неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.135-144);

- матеріалами наданими Службою у справах дітей, щодо неналежних умов проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на підставі, яких дітей було вилучено з родини ОСОБА_20 і передано до патронатної родини (61-63, 65-97);

- речовими доказами: зразками букального епітелію неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , новонародженої дитини ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.104-105).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів доведена.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №5 «Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи» стан потерпілої особи слід визнавати безпорадним, коли вона внаслідок малолітнього чи похилого віку, фізичних вад, розладу психічної діяльності, хворобливого або непритомного стану, або з інших причин не могла розуміти характеру та значення вчинюваних з нею дій або не могла чинити опір. При цьому необхідно, щоб винна особа, яка вчиняє зґвалтування усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що потерпіла особа перебуває саме у такому стані.

Неповнолітніми потерпілими від зґвалтування або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом слід вважати осіб віком від 14 до 18 років, малолітніми - осіб, яким на момент злочину не виповнилося 14 років.

Кримінальна відповідальність за вчинення зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи або насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо такої особи настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати.

Зґвалтування вважається закінченим злочином з моменту початку статевих зносин, при цьому не має значення, чи закінчила винна особа статевий акт у фізіологічному розумінні.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за епізодом вчиненим в серпні 2024 року, суд кваліфікує за ч.3 ст.15-ч.3 ст.152 КК України, як незакінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинене щодо неповнолітньої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах - незакінчений замах на зґвалтування неповнолітньої, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; за епізодами, вчиненими в липні та вересні 2025 року, суд кваліфікує за ч.3 ст.152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчинені щодо неповнолітньої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, повторно - зґвалтування неповнолітньої, з якою винний перебував у сімейних відносинах, вчинені повторно.

Спосіб вчинення кримінальних правопорушень, характер і послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_6 , а також ступінь реалізації його злочинного наміру свідчать про спрямованість умислу останнього на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням у тіло потерпілої з використанням геніталій, без її добровільної згоди, при цьому суд враховує, що відповідні дії були вчинені щодо неповнолітньої особи, яка перебувала з обвинуваченим у сімейних відносинах, а закінчені кримінальні правопорушення, вчинені у липні та вересні 2025 року, мали повторний характер.

За таких обставин підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або для його виправдання суд не вбачає.

При визначенні виду та міри покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинене, суд у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України, роз`яснень у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, враховує ступень тяжкості, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, що відповідно до ч.6 ст.12 КК України, він вчинив злочини, що відносяться до особливо тяжких злочинів.

Згідно ст.370,373 ч.3 КПК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і доказах, отриманих незаконним шляхом, і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченого та запобігав вчиненню нових злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він не судимий, одружений, має 4 неповнолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які наразі проживають у патронатній родині, працював в ПП «Бумеранг 3», на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, отримував послугу з надання психіатричної допомоги у диспансерному відділенні №2 м.Костянтинівка КНП «ОКПЛ м.Слов`янськ» з 11.11.1992 року по 12.02.2014 рік, діагноз: легка розумова відсталість, без поведінкових порушень, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №316 від 18.05.2026 ОСОБА_6 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У періоди часу, яким відповідають правопорушення, ОСОБА_6 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності; міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; ОСОБА_6 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, за місцем мешкання посередньо.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка страждає на психічний розлад та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Визначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за ч.3 ст.152 КК України у максимальній межі санкції цієї норми, суд виходить не лише з формальної належності вчинених кримінальних правопорушень до категорії особливо тяжких, а враховує конкретні обставини їх вчинення та винятково високий ступінь суспільної небезпечності вчиненого.

Обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення щодо своєї неповнолітньої доньки, яка внаслідок хронічного психічного розладу не розуміла характеру та значення вчинюваних щодо неї дій і не могла чинити їм опір. ОСОБА_6 , будучи батьком потерпілої, достовірно знав про особливості її психічного розвитку, усвідомлював її фізичну та психологічну залежність від нього, підкорюваність його авторитету та нездатність сформувати й виразити добровільну згоду на дії сексуального характеру, однак використав зазначені обставини для задоволення власної статевої пристрасті.

Суд також враховує стійкий і послідовний характер злочинної поведінки обвинуваченого. Так, у серпні 2024 року його дії, безпосередньо спрямовані на зґвалтування потерпілої, не були доведені до кінця виключно внаслідок втручання дружини, однак незважаючи на викриття його поведінки, конфлікт у сім`ї та надану ним обіцянку не повторювати таких дій, обвинувачений не припинив злочинної поведінки та в подальшому, у липні й вересні 2025 року, двічі вчинив зґвалтування неповнолітньої доньки, внаслідок одного із цих кримінальних правопорушень неповнолітня потерпіла завагітніла та народила дитину.

Наведені обставини свідчать про те, що протиправна поведінка обвинуваченого мала стійкий, послідовний і повторний характер та продовжувалася, незважаючи на попереднє припинення його дій дружиною. Обвинувачений грубо знехтував покладеним на нього як на батька обов`язком забезпечувати захист, безпеку та нормальний розвиток дитини, натомість використав її особливий стан, залежність і сімейні відносини для вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_6 в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості, був працевлаштований, повністю визнав свою вину, а його щире каяття визнано обставиною, що пом`якшує покарання. Водночас зазначені обставини, з огляду на кількість кримінальних правопорушень, їх повторність, тривалість злочинної поведінки, особливу вразливість потерпілої, характер сімейних відносин між нею та обвинуваченим, а також наслідки вчиненого, не дають підстав для призначення покарання в меншому розмірі в межах санкції ч.3 ст.152 КК України.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також засади справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства неможливе, а призначення обвинуваченому покарання за ч.3 ст.152 КК України у максимальній межі санкції цієї відповідатиме характеру та ступеню суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Обраний в ході досудового розслідування запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 31.03.2026 року, відповідно до ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31.03.2026.

Зарахувати ОСОБА_6 в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 КК України з 31.03.2026 по день набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-26/7484-БД від 22.04.2026 в сумі 12927,75 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України зразки букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_10 та малолітньої ОСОБА_15 , які знаходяться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області знищити.

Що стосується вимоги прокурора про включення інформації про обвинуваченого ОСОБА_6 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітньої особи, суд приходить до таких висновків.

В Україні Єдиний реєстр впроваджено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи», який набрав чинності 16.01.2020.

Згідно з ч.1 ст.6-1 КВК, якою цей кодекс був доповнений згідно з указаним вище законом, Єдиний реєстр це автоматизована електронна база даних, створена для забезпечення збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку, узагальнення даних про осіб, які вчинили злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі злочини знята або погашена в установленому законом порядку.

Відповідно до Порядку формування та ведення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, затвердженого наказом МЮУ №2023/5 від 26.06.2018 зі змінами та доповненнями, Єдиний реєстр є складовою частиною Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, та містить відомості про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, у тому числі осіб, судимість яких за такі кримінальні правопорушення знята або погашена в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.5 ст.6-1 КВК інформація про особу вноситься до реєстру на підставі обвинувального вироку суду, який набрав законної сили. У разі, якщо особа вчинила кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до створення реєстру, інформація про таку особу вноситься до реєстру на підставі ухвали суду за місцем проживання такої особи або місцем відбування нею покарання за клопотанням прокурора.

Згідно з п.2 ч.4 ст.374 КПК у резолютивній частині вироку зазначаються: у разі визнання особи винуватою, зокрема рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру. Таким чином, обов`язок суду ухвалити рішення про включення відповідної інформації до вказаного реєстру прямо передбачений положеннями КПК, якими визначається зміст вироку суду.

Згідно статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Враховуючи, що злочини вчинено відносно особи яка досягла чотирнадцятирічного віку, підстави для включення інформації про обвинуваченого ОСОБА_6 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітньої особи, відсутні.

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити покарання:

- за ч.3 ст.15, ч.3 ст.152 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;

- за ч.3 ст.152 КК України у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі.

Обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 31.03.2026, зарахувавши в рахунок відбуття покарання строк тримання під вартою відповідно до ст.72 КК України.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/121-26/7484-БД від 22.04.2026 в сумі 12927 (дванадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 75 копійок, перерахувавши їх на р/рUA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази: зразки букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_10 та малолітньої ОСОБА_15 знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_21