Рішення № 138300505, 17.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7269/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Пилип`юк Г. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача ОСББ «Перший на Патона» адвокат Кінаш Д. В. звернувся до Залізничного районного суду м. Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 16 095,05 грн. по сплаті внесків на утримання будинку за період з травня 2020 року по серпень 2025 року включно; 3 947,36 грн. інфляційних витрат за період з травня 2020 року по січень 2022 включно та з січня 2024 року по серпень 2025 року включно; 806,01 грн. 3% річних за період з 01.05.2020 року по 31.01.2022 року та з 01.01.2024 року по 31.08.2025 року включно, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту ОСББ «Перший на Патона», затвердженого рішенням установчих зборів згідно з протоколу № 1 від 29.01.2019 року, ОСББ «Перший на Патона» створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Основна діяльність об`єднання, у відповідності до закону, полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння, користування майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , загальна площа якої становить 30,1 кв.м., відтак у нього існує обов`язок перед позивачем щодо сплати заборгованості по внескам на утримання будинку і прибудинкової території. Однак, відповідач не виконує свій обов`язок зі своєчасної оплати внесків співвласника багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за період з травня 2020 року по серпень 2025 року в розмірі 16 095,05 грн. У зв`язку із наведеним, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму боргу, що виникла внаслідок несплати внесків на утримання будинку, а також відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 3 947,36 грн. та 3% річних у сумі 806,01 грн.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 03.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії такої ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, направлено ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками рекомендованою поштовою кореспонденцією.

У визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, відповідач такого не подала, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомила, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за адресою: м. Львів, вул. Патона, 2, створено ОСББ «Перший на Патона», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом ОСББ «Калина 9», затвердженим установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» згідно протоколу № 1 від 29.01.2019 року (а.с. 9, 10-15).

Положеннями п. 1 розділу 2 Статуту ОСББ передбачено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Статуту співвласник зобов`язаний, серед іншого, виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески та платежі.

Згідно п. 2 протоколу № 5 загальних зборів мешканців ОСББ «Перший на Патона» від 07.02.2020 року встановлено з 01.02.2020 року розмір платежу на утримання житлових приміщень у сумі 4 грн. 80 коп., за 1 кв.м, та нежитлових приміщень, які використовуються фізичними особами будівлі ОСББ «Перший на Патона» в сумі 5 грн. 80 коп. за 1 кв.м (а.с. 17-22).

Надалі згідно п. 4 протоколу № 7 загальних зборів мешканців ОСББ «Перший на Патона» від 30.07.2020 року встановлено з 01.08.2020 року розмір платежу на утримання житлових приміщень у сумі 6 грн. 22 коп., за 1 кв.м, та нежитлових приміщень, які використовуються фізичними особами будівлі ОСББ «Перший на Патона» в сумі 7 грн. 50 коп. за 1 кв.м (а.с. 23-29).

Відповідно до п. 3 протоколу № 10 загальних зборів мешканців ОСББ «Перший на Патона» від 24.09.2021 року встановлено розмір внесків у розмірі 7 грн. 50 коп., за 1 кв.м (а.с. 30-36).

Згідно п. 2 протоколу № 12 загальних зборів мешканців ОСББ «Перший на Патона» від 26.11.2023 року встановлено підняти внески у розмірі 10 грн. 00 коп., за 1 кв.м для квартир та 20 грн. 00 коп., за 1 кв.м, для нежитлових (комерційних) приміщень, з 01.12.2023 року (а.с. 37-40).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 441915764 від 03.09.2025 року встановлено, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , загальна площа якої становить 30, 1 кв.м. (а.с. 16).

Згідно розрахунку заборгованості ОСББ «Перший на Патона» від 22.09.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті внесків на утримання будинку за адресою АДРЕСА_3 , за період з травня 2020 року по серпень 2025 року становить 16 095,05 грн., у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за період з травня 2020 року по січень 2022 року включно та з січня 2024 року по серпень 2025 року включно становлять 3 947,36 грн., 3% річних за період з травня 2020 року по січень 2022 року включно та з січня 2024 року по серпень 2025 року включно становлять 806,01 грн. (а.с. 6-8).

Письмовою вимогою за вих. № 5/25-В-3-6 від 03.09.2025 року стверджується, що сторона позивача зверталася до відповідача із вимогами здійснення оплати заборгованості з оплати внесків на утримання будинку, однак такі залишилися без відповідного виконання (а.с. 41).

Положеннями ст. 68 ЖК України встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 року у справі № 401/710/15-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

У постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13, від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, від 25.03.2024 року у справі № 462/1232/23, зроблені правові висновки про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Положеннями ч. 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Відповідно до положення ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, у свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об`єднання, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 року у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15) та від 11.11.2015 року у справі № 3-945гс15.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача виплат, передбачених ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16.12.2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідач, прострочив виконання грошового зобов`язання, він на вимогу позивача повинний сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07.07.2020 року у справі № 14-448цс19-ц).Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13 та висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Водночас 05.03.2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 206, якою заборонив до припинення або скасування воєнного стану в Україні нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, починаючи з 24.02.2022 року, в той час як постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 року внесено зміни в постанову № 206, відповідно до яких заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням поширюється лише на територіальні громади, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окуповані російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги.

Таким чином, позивач має право також нарахувати інфляційні втрати та 3 % річних на наявну у відповідача заборгованість за період з травня 2020 року по січень 2022 року та з січня 2024 року по серпень 2025 року включно.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували факт заборгованості по сплаті внесків за утримання будинку, в якому йому на праві власності належить квартира, як і не надано доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті внесків співвласника багатоквартирного будинку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 20 848,42 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову ОСББ «Перший на Патона» сплачено 3 028,00 грн. судового збору (а.с. 50).

Згідно положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

У разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

У відповідності до положень ч. 1, 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З метою документального підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 5/25 від 16.01.2025 року, додаткову угоду № 26 до договору про надання правничої допомоги № 5/25 від 16.01.2025 року, акт № 6 приймання правничої допомоги від 22.09.2025 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВС 1401162 від 22.09.2025 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 44-45, 46, 47, 48, 49).

Враховуючи наведене, результат розгляду справи у суді, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених витрат, предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у розмірі 10 000,00 грн., що відповідає критеріям розумності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» заборгованість у розмірі 20 848 (двадцять а тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона», ЄДРПОУ: 42840417, місцезнаходження: м. Львів, вул. Патона, 2;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , власник нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.