Ухвала суду № 138300363, 17.07.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/620/26

Номер провадження 2/438/428/2026

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

17 липня 2026 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Слиш А.Т., за участю секретаря Кекош Н.С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 ;

представник відповідача: ОСОБА_4 ;

треті особи: Головне управління держгеокадастру у Львівській області, Бориславська міська рада Львівської області

розглянувши в підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Головне управління держгеокадастру у Львівській області, Бориславська міська рада Львівської області про витребування частки земельної ділянки,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 , треті особи Головне управління держгеокадастру у Львівській області, Бориславська міська рада Львівської області з позовною заявою, в якій просить витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частину земельної ділянки з кадастровим номером 4610300000:11:031:0273, загальною площею 0,0806 га, що розташована АДРЕСА_1 в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до рішення Бориславської міської ради Львівської області від 24.11.2020 року 2713 та від 22.06.2021 року № 416.

Ухвалою Бориславського міського суду від 14.05.2026 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Головне управління держгеокадастру у Львівській області, Бориславська міська рада Львівської області про витребування частки земельної ділянки прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Під час підготовчого судового засідання судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлює, що позовна заява повинна містити: 1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2)повне найменування(для юридичних осіб)або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові)(для фізичних осіб)сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження(для юридичних осіб)або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України(для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України),а також реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб)за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб -громадян України(якщо такі відомості позивачу відомі),відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3)зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4)зміст позовних вимог: спосіб (способи)захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів-зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5)виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6)відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися ,в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7)відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8)перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9)попередній (орієнтовний)розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).

Як вбачається з вимог позовної заяви позивач просить витребувати на свою користь частину земельної ділянки з кадастровим номером 4610300000:11:031:0273, загальною площею 0,0806 га, що розташована АДРЕСА_1 в координатах, межах та конфігурації, що була передана ОСОБА_1 відповідно до рішення Бориславської міської ради Львівської області від 24.11.2020 року 2713 та від 22.06.2021 року № 416.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму ВС України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель» вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець; нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов`язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, до позову не додано доказів ціни позову, що підтверджують дійсну оціночну вартість спірної земельної ділянки на час звернення до суду.

В свою чергу, для визначення ціни позову позивачу слід надати доказ вартості спірної ділянки, у формі, визначеній чинним законодавством.

Отже, позивачу для визначення ціни позову слід долучити до позовної заяви звіт про оцінку вартості майна спірної земельної ділянки, станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, що вплине на визначення ціни позову та відповідно на розмір судового збору.

Виходячи з оцінки вартості спірного майна позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до розрахунку вказаного у п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до суду в оригіналі.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху,про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи.

У випадку не усунення недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Перевіривши матеріали заяви приходжу до висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу строку в п`ять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, що зазначені у вказаній ухвалі.

Керуючись ст. ст. 175,177, 187, 260, 263, 353 суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Головне управління держгеокадастру у Львівській області, Бориславська міська рада Львівської області про витребування частки земельної ділянки - залишити без руху для усунення зазначених недоліків.

Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- надати суду звіт про оцінку вартості майна спірної земельної ділянки, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності;

-надати суду документ, що підтверджують сплату судового зборуіз зарахуванням коштів до спеціального фонду Державного бюджету України у встановленому порядку і розмірі.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Андрій СЛИШ