Рішення № 138300221, 26.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3213/26 2/335/2291/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К. за участі секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 59 930,77 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач будучи власником своєчасно у повному обсязі не сплачував надані йому за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 01.06.2017 по 28.02.2026 у нього утворилась заборгованість у розмірі 53 930,77 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.04.2026 року позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності, відзиву на позов суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся шляхом надсилання судових повісток на адресу його місця реєстрації, причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.11.2016 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 31.03.2026 №06.4-06/02/11109.

Відповідно до інформації з додатку «Реєстр нерухомості» номер витягу: 5005777685740, відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 30.09.2016.

Згідно довідки про наявність заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , оформлений на ОСОБА_1 .

З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем укладений Типовий індивідуальний договір № 10691903 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.

02.10.2021 року на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно виписки з особового рахунку, загальна сума боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії, гарячої води за період з 01.06.2017 року по 28.02.2026 року становить 53 930,77 грн.

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання теплової енергії, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договірні відносини, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом країни «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ, від 21 серпня 2019р., №830 Положенням Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року №315 про затвердження «Методики споживання обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7, ст.9 цього Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з ч.3 ст.9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно п.20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до ст. 13 КУ власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник майна зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором і законом.

Згідно із ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Отже, власник несе витрати по утриманню майна відповідно до своєї частки у власності.

Відповідно до інформації, яка сформована за допомогою додатку «Реєстру нерухомості» номер витягу:5005777685740 квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить: ОСОБА_1 .

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частину періоду за який позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані послуги був неповнолітнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Частинами 1-2 статті 32 ЦК передбачено, що фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має неповну цивільну дієздатність. Крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом (ч. 1 ст. 59 ЦПК України).

За приписами п. 99.2 ст. 99 Податкового кодексу України грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов`язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Таким чином, ОСОБА_1 до 10.04.2025 був неповнолітнім, а отже не мав повної цивільної дієздатності, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені позовних вимог Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 01.06.2017 року по 10.04.2025 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

В силу вимог ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 254,47 грн. (розрахунок: судовий збір, сплачений за подання позову до суду 2662,40 грн. х суму задоволених позовних вимог 5154,75 грн. / суму заявлених позовних вимог 53930,77 грн.)

Керуючись ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги концерну «Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 10.04.2025 по 28.02.2026, у розмірі 5154 (п`ять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 254 (дві п`ятдесят чотири) грн. 47 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя протягом 30 днів з дня ухвалення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду або через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію РФ проти України, враховуючи безпекову ситуацію у м. Запоріжжі, повне рішення складено 16.07.2026 року.

Суддя В.К. Сиротенко