Ухвала суду № 138300205, 08.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10888/25 1-кс/335/2435/2026

08 липня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання ОСОБА_5 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням в якому просить скасувати арешт майна, яке виявлене та вилучено під час проведення обшуку 06.05.2026 року за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , на грошові кошти, а саме: в паперовому конверті з написами купюри номіналом 500 грн., в кількості 8 шт.; купюри номіналом 1000 грн в кількості 30 шт.; купюри номіналом 1000 грн., в кількості 33 шт.; купюри номіналом 500 грн в кількості 21 шт.; купюри номіналом 200 грн в кількості 7 штук.; купюра номіналом 100 грн одна штука; грошові кошти: купюри номіналом 1000 грн в кількості 189 грн.; купюри номіналом 500 грн в кількості 112 шт.; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 133 шт., вилучені у дворі будинку та зобов`язати слідчих СУ ГУНП в Запорізькій області які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 року негайно повернути вказані вище вилучені речі ОСОБА_5 , після чого направити повідомлення про виконання ухвали слідчому судді в порядку ч.3 ст.169 КПК України.

В обґрунтування клопотання вказує, що в провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025080000000180 від 12.09.2025 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

Після проведеного обшуку слідчий за погодженням з процесуальним прокурором, в порядку ст.171 КПК України, звернулись до слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про арешт тимчасово вилученого в ходу обшуку майна.

12.05.2026 року слідчим суддею задоволено клопотання слідчого щодо накладення арешту на грошові кошти вилучені в ході проведеного 06.05.2026 року обшуку.

Відповідно до вимог клопотання слідчого, з яким погодився слідчий суддя, арешт на перелічене майно було накладено з метою збереження речових доказів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження.

На думку захисту на теперішній час, з урахуванням документів та доказів, які захист долучає до даного клопотання, виникли обґрунтовані підстави вважати, що потреба в подальшому застосуванні арешту майна відпала, більш того, виходячи з обставин справи вона і не існувала.

За версією слідчого, вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти здобуті злочинним шляхом та є доходами від вчинення кримінального правопорушення. Перелічивши у своєму клопотанні про накладення арешту на вилучене 06.05.2026 року, норми ст.170 КПК України, слідчий взагалі нічім та ніяк не обґрунтовує, чому він вважає вилучені грошові кошти є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Разом з тим , жодними наявними в матеріалах справи доказами не доведено, що вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти здобути злочинним шляхом або є доходом від вчинення кримінального правопорушення.

В ухвалі від 12.05.2026 року, якою задоволено клопотання слідчого, суд також аргументів та доводів на підставі яких він дійшов до висновку , що вилучені грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Адвокат також посилається на долучені до клопотання документи, які на його думку доводять, що вказані вище грошові кошти мають законне походження. Посилається на документи та розрахунки, що майно сім`ї, а також грошові кошти формувалися поступово протягом кількох років за рахунок офіційних доходів. Усі придбання здійснювалися виключно за рахунок законних джерел доходу зокрема заробітної плати, пенсійних виплат, коштів від продажу нерухомого майна та заощаджень, сформованих до початку судового розслідування. Витрати відповідають доходам та підтверджується належними документами. З огляду на зазначене, враховуючи наслідки арешту майна для власника, розумність та співрозмірність обмеження права завданням кримінального провадження, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, адвокат наполягає, що є всі законні підстави вважати, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

В судовому засіданні адвокат клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з підстав викладених у клопотанні.

В судовому засіданні слідча проти задоволення клопотання заперечувала з підстав необґрунтованості та недоведеності поданого клопотання та просила в задоволенні відмовити.

Слідчий суддя заслухавши доводи сторін, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника власника майна за наступних обставин.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025080000000180 від 12.09.2025 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час проведення обшуку 06.05.2026 року за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено, окрім іншого грошові кошти, а саме: в паперовому конверті з написами купюри номіналом 500 грн., в кількості 8 шт.; купюри номіналом 1000 грн в кількості 30 шт.; купюри номіналом 1000 грн., в кількості 33 шт.; купюри номіналом 500 грн в кількості 21 шт.; купюри номіналом 200 грн в кількості 7 штук.; купюра номіналом 100 грн одна штука; грошові кошти: купюри номіналом 1000 грн в кількості 189 грн.; купюри номіналом 500 грн в кількості 112 шт.; купюри номіналом 100 доларів США в кількості 133 шт., вилучені у дворі будинку.

12.05.2026 року ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого щодо накладення арешту на грошові кошти вилучені в ході проведеного 06.05.2026 року обшуку.

З мотивувальної частині ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.05.2026 року зазначається, що аналіз фактичних обставин кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, викладених у клопотанні слідчого, дозволяє дійти висновку, що вилучене слідчим під час обшуку майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Слідчим доведено, що незастосування арешту до вищезазначеного майна може призвести до його приховування, відчуження, псування, знищення, перетворення.

Так, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ст. 170 ч.ч. 2, 3 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ст. 174 ч. 2 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Подане представником власника майна клопотання про скасування арешту на вищезазначені грошові кошти не містить переконливого обґрунтування підстав скасування вказаного арешту передбачених ст. 174 ч. 2 КК України, а саме: доводів того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На час розгляду слідчим суддею цього клопотання про скасування арешту майна, обставини, якими обґрунтовувався арешт не перестали існувати, а необхідність у подальшому продовженні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, не відпала.

Так, доводи даного клопотання про скасування арешту майна не містять належного обґрунтування відповідно до ст. 174 ч. 2 КК України підстав для скасування арешту накладеного на майно та доказів того, що на даній стадії досудового розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність.

Проаналізувавши наведені аргументи, слідчий суддя не знаходить підстав для висновку, про те, що арешт на майно накладено необґрунтовано чи станом на день розгляду клопотання відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, триває досудове розслідування кримінального провадження №12025080000000180 від 12.09.2025 року, в рамках якого накладено арешт на зазначене майно, скасування арешту на речовий доказ може призвести до його втрати, та відповідно не досягнення мети заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання власника майна про скасування арешту майна.

Керуючись ст. 9, 26, 174 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_5 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025080000000180 від 12.09.2025 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 362, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст.369-2, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1