Ухвала суду № 138299582, 16.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16875/22

1-кс/308/4219/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12022071030000658 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

встановив:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження №12022071030000658 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (справа №308/16875/22). Головуючим суддею з розгляду вказаної справи є ОСОБА_5 .

У судовому засіданні 16.07.2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_5 на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України та вважає, що головуючий суддя у справі упереджений, перешкоджає допиту свідка, який на думку захисника говорить неправду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року вказана заява про відвід судді передана на розгляд судді ОСОБА_1 .

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 підтримав заявлений відвід головуючому судді у справі та вказав, що під час допиту свідка останній говорив неправду, при цьому головуючий суддя зняв поставлене захисником запитання до свідка, та не дав можливості з`ясувати певні обставини, за наведеного вважає, що в діях головуючого судді вбачається упередженість.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав доводи захисника.

Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо заявленого відводу головуючому судді, вказав що наведені обставини не є підставою для відводу.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, розглянувши заявлений відвід, дослідивши матеріали справи №308/16875/22, в частині що стосуються його вирішення, враховуючи доводи та обґрунтування заявленого відводу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (ст.129 Конституції України, ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно положень ст.80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтями 75, 76 КПК України визначено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Згідно ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя, або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Окрім того, у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою, та не допускається повторна участь судді у кримінальному провадженні (ч. 2 ст.75, ст.76 КПК України).

Згідно з ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 80 КПК України, саме за наявності підстав, визначених КПК України, може бути заявлено вмотивований відвід/самовідвід.

Отже, враховуючи зміст викладених норм, особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести обставини, які викликають в неї сумнів у неупередженості судді, який розглядає справу по суті. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Таким чином, об`єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності забезпечується її розглядом суддею, щодо якого відсутні сумніви, в тому числі у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.

Відповідно до п. 67 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права.

Згідно ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» встановлено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

З матеріалів справи вбачається, що на розгляді у судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження №12022071030000658 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (справа №308/16875/22).

Із журналу судового засідання №6791626 від 16.07.2026 року слідує, що захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_5 , який він підтримав в судовому засіданні, та мотивує такий тим, що під час допиту свідка в судовому засіданні такий говорив неправду, при цьому головуючий суддя зняв поставлене захисником запитання до свідка, та не дав можливості з`ясувати певні обставини, тому вбачається упередженість судді у розгляді даної справи.

При цьому, слід зазначити, що ключовим аспектом відводу, як цілісного інституту кримінального провадження, є упередженість судді при розгляді справи, яка перебуває у його провадженні. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, оскільки наведені захисником обставини, не свідчать про упередженість, яка визначена п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, а є лише припущеннями.

Заявлений відвід не містить фактів прояву суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у розгляді справи, в межах якої подано заяву про відвід. Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу судді в ході розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було. А наведені обставини щодо упередженості головуючого судді під час допиту свідка не можуть розцінюватись, як достатнє обґрунтування особистої заінтересованості або упередженості судді.

Така позиція суду базується на практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

На підставі наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки захисником не наведено підстав, визначених ст. ст.75, 76 КПК України для відводу судді та не надано доказів упередженості або особистої заінтересованості судді, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 21, 75, 76, 80, 107, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

постановив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 від розгляду кримінального провадження №12022071030000658 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2022 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1