Рішення № 138299515, 17.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5986/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Дідиченко Дарини Григорівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1467-6717 від 04.11.2024 року в сумі 71 785,00 грн., з яких 15 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 47 035,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 7 500,00 грн.- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК; 2 250,00 грн. заборгованість по комісії; 2 662,40 грн. - судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», однак відповідачем належним чином взяті на себе зобов`язання, які визначені вказаним кредитним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості.

Заяви (клопотання) учасників справи.

02.06.2026 року через АТ «Укр пошта» Відповідачем, подано до суду клопотання про відкладення розгляду у зв`язку з неотримання копії позовної заяви, доданих до неї документів та ухвали про відкриття провадження у справі, яке зареєстроване Канцелярією суду 05.06.2026 року за ВХ № 32573.

05.06.2026 року через Канцелярію суду Відповідачем, подано до суду клопотання про направлення копій процесуальних документів.

15.06.2026 року Відповідачем подано через Канцелярію суду відзив на позовну заяву. Як вбачається з відзиву на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі саме відповідачем, оскільки матеріали справи не містять доказів проходження ним реєстрації, ідентифікації, отримання та використання одноразового ідентифікатора для підписання договору. Крім того, відповідач зазначав про відсутність належних доказів фактичного перерахування кредитних коштів саме на належний йому рахунок, а наданий позивачем розрахунок заборгованості вважав внутрішнім документом, який сам по собі не підтверджує виникнення грошового зобов`язання. Також відповідач вказував, що матеріали справи не містять належних доказів ознайомлення та погодження ним Паспорта споживчого кредиту, Правил відкриття кредитної лінії та інших документів, які є складовими кредитного договору, посилаючись при цьому на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20. Крім того, відповідач заперечував правомірність нарахування процентів, вважаючи їх розмір неспівмірним із сумою кредиту, таким, що порушує принципи справедливості, добросовісності та розумності, а також зазначав про недоведеність правильності їх розрахунку. З огляду на наведене відповідач вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання представник позивача не з`явився, згідно матеріалів позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення йому повістки про виклик в судове засідання на електронну адресу, зазначену у його клопотанні, яке ним було отримано та шляхом напрвлення йому судової повістки, які були надіслані рекомендованим поштовим відправленням № R067186978240, R067199090949 на адресу реєстрації громадянина. Проте поштові відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомив, відзив на позов подав.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2026 року відкрито провадження у справі, було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.11.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1467-6717, за умовами якого товариство зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн на на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором, додатках до нього. Строк кредиту 365 днів від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 03.11.2025 р. Базовий період складає 23 календарних днів. Відповідно до п. 4.10. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). 4.11. Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту.

Як зазначено в п. 4.14. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3603.88 процентів. 4.15. Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 65 062.50 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), проценти за користування Кредитом та комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет. 4.16. Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.914%. 4.17. Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 50062.50 грн. та включають у себе проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), а також комісійну винагороду, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги під час здійснення платежів за Договором через вебсайт Кредитодавця або через Особистий кабінет.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 500,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором 1467-6717 від 04.11.2024 року, станом на 18.03.2026.

Указаний договір підписано сторонами з використанням електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» - електронний підпис одноразовим ідентифікатором (номер ідентифікатора) A1283.

Будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані проценти у строк, передбачений умовами договору, матеріали справи не містять.

Оцінка Суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору, фактичного отримання відповідачем кредитних коштів, погодження ним істотних умов договору та правильності розрахунку заборгованості. Крім того, відповідач вважає безпідставним нарахування процентів, оскільки їх розмір є неспівмірним із сумою кредиту.

Суд звертає увагу на особливості доказування в цивільному процесі і наголошує на тому, що відповідач побудував свою позицію на концепції «негативного доказу» (див. для прикладу постанову Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі №2-879/13 (провадження № 61-10802св18).

Сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

З позовної заяви вбачається факт укладання 04.11.2024 р. ОСОБА_1 кредитного договору з ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Наведене підтверджує укладення кредитного договору і виникнення зобов`язань між сторонами.

Згідно із матеріалами справи відповідач підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора A1283.

Як зазначає позивач, без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (даліЦК) передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК).

Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20)), яка враховується Судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 Цивільного процесуального кодексу України.

Отримання коштів відповідачем в розмірі 15 000,00 грн. підтверджується доказами, наданими позивачем, кошти за Кредитним договором через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), останні чотири цифри якого 2834, що підтверджується платіжним дорученням № 2541912512 від 04.11.2024 року та довідкою про перерахування суми кредиту №1467-6717 від 04.11.2024 року ОСОБА_1 , які додано до матеріалів позовної заяви, яке суд приймає до уваги.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк. Банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц, касаційний суд виснував, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

В даному випадку, факт видачі кредитних коштів підтверджується фактом укладення Кредитного договору, а також факт користування відповідачеем такими, оскільки за кредитним договором № 1467-6717 від 04.11.2024 відповідачу було надано 15 000,00 гривень у користування, однак як слідує з розрахунку заборгованості по даному договору, то заборгованість становить суму 71 785,00 грн., з яких 47 035,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 7 500,00 грн.- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК; 2 250,00 грн. заборгованість по комісії.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором № 1467-6717 кредитору відповідач не надав.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами.

За змістом ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 р по справі № 300/438/18.

За умовами Кредитного договору № 1467-6717 від 04.11.2024 року, укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 . Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника в розмірі 15 000,00 грн. а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором строком на 365 днів, тобто до 03.11.2025. П. 4.10. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо безпідставності нарахування процентів. Як вбачається з умов Договору про відкриття кредитної лінії, сторони погодили процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 днів та 0,75 % за кожен наступний день користування кредитом. Наданий позивачем розрахунок заборгованості здійснено відповідно до погоджених сторонами умов договору, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів його неправильності або помилковості. Сам по собі факт перевищення суми нарахованих процентів над сумою основного боргу не свідчить про незаконність їх нарахування, оскільки проценти є платою за користування кредитними коштами та підлягають стягненню за умови їх нарахування відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Підстав для висновку про неправомірність заявленого позивачем розрахунку суд не встановив. Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами по 03.11.2025, що, виходячи із установлених у договорі процентних ставок, що становить 47035,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 2 250.00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов?язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов?язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п?ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Разом з тим, позивачем у кредитному договорі не зазначено, які саме послуги надаються за комісією, пов`язану з надання кредиту. Натомість з її змісту вбачається, що така є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, що є обов`язком позивача за кредитним договором, тобто не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику, а тому такі умови є безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 2 250,00 грн. є необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Щодо нарахування заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 7 500,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки проценти річні згідно ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.

Щодо доводі відповідача про відсутність належних доказів ознайомлення та погодження ним Паспорта споживчого кредиту, Правил відкриття кредитної лінії та інших документів. Дійсно, відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, Паспорт споживчого кредиту має інформаційний характер і сам по собі не підтверджує укладення кредитного договору. Суд зазначає, що у даній справі позовні вимоги підтверджуються не лише Паспортом споживчого кредиту, а й іншими письмовими доказами, які суд оцінив у їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, а тому зазначені доводи відповідача є безпідставними.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача за Кредитним договором № 1467-6717 від 04.11.2024 року підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 15 000,00 грн. та проценти в сумі 47035,00 грн..

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами ст. ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ..

Крім того, у відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з урахуванням принципу пропорційності при розподілі судових витрат між сторонами, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати за сплачений судовий збір в розмірі 2300,78 грн. (2662,40 грн * 62035,00 грн / 71785,00 грн).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 260, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача Дідиченко Дарини Григорівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407), заборгованість за кредитним договором № 1467-6717 від 04.11.2024 року в сумі 62 035,00 (шістдесят дві тисячі тридцять п`ять) гривень, 00 копійок, з яких 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень, 00 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту; 47 035,00 (сорок сім тисяч тридцять п`ять) гривень, 00 копійок - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2 300,78 (дві тисячі триста) гривень 78 копійок.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.