Ухвала суду № 138299426, 17.07.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1990/26

Провадження № 2-а/305/14/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням ухвали

про залишення позовної заяви без руху

17.07.2026. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до інспектора Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Сокирлей Федора Федоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2026, ОСОБА_1 , звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Сокирлей Федора Федоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Пред`явлена позовна заява ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2026 року була залишена без руху, позивачу надано семиденний строк з моменту отримання ним ухвали на усунення недоліків.

Однак, зазначені в ухвалі суду від 22 червня 2026 року недоліки позивачем не усунуті, а саме:

- не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

- не надано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у сумі 665,60 гривень.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху направлено на адресу позивача, зазначену ним у позовній заяві, рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Як вбачається з роздруківки відстежень відправлення Укрпошти повернення відправнику, без вручення адресату (за закінченням встановленого терміну зберігання) - 09.07.2026.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з пунктом 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Водночас, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №280/5367/22.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.08.2022 року у справі №522/3598/16-а, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відтак, оскільки ухвала суду про залишення позовної заяви без руху позивачу направлялась рекомендованою кореспонденцією, яку повернуто до суду без вручення адресату, тобто з незалежних від суду причин, останній вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.

Однак, позивач недоліки, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув, заяву про продовження процесуального строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, до суду не надсилав.

Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року у справі № 921/6/18).

Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у позовній заяві. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі №2-4159/12.

Відомостей про зміну місця проживання чи зміну адреси/електронної адреси для листування від позивача до суду не надходило.

При цьому, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу та є його ініціатором, зобов`язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов`язки.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 року у справі № 9901/471/21 (провадження № 11-114 заі 23).

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, заява №3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

До подібних правових висновків Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов у постанові від 10.01.2024 року у справі №280/3193/23 (провадження №К/990/29336/23) про те, що особа, яка подає позов, скаргу, повинна діяти добросовісно, не зловживати процесуальним правом.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України).

Так, п.2 ч.3 ст.2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у ст.44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Законодавче ж обмеження строку для усунення недоліків позовної заяви насамперед обумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.185 ЦПК України).

Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи, що семиденний строк з моменту отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху минув, позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Сокирлей Федора Федоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, слід повернути позивачу разом з усіма доданими документами.

Керуючись ст.ст.185, 260-261, 353-355, п.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Рахівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Сокирлей Федора Федоровича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу без розгляду разом з усіма доданими документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали про повернення заяви надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк