Ухвала суду № 138299410, 15.07.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4688/26

провадження № 1-кс/405/2162/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2026 м. Кропивницький

слідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026120000000047 від 09.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кіровограда, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючому на посаді водія 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС в Кіровоградській області, раніше не судимому,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернувся з вказаним вище клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого посилаючись на обставини кримінального провадження, вказуючи на обґрунтованість підозри та наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, просив застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник під час розгляду клопотання у судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні клопотання або застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний.

Підозрюваний з повідомленням про підозру погодився, при цьому ризики, на які посилався у клопотанні слідчий та прокурор у судовій промові, ввважав не доведеними. Просив застосувати до нього інший запобіжний захід, а саме домашній арешт у нічний час доби.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали клопотання, у тому числі характеризуючі дані на підозрюваного, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026120000000047 від 09.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відповідно до якого ОСОБА_5 маючи умисел на незаконне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди, на початку квітня 2026 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги, що проходить біля с. Степове Кропивницького району Кіровоградської області зустрівся із раніше незнайомим йому громадянином ОСОБА_7 . У ході розмови ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_5 , що не бажає мобілізовуватись та проходити військову службу в ЗСУ, а хотів би із врахуванням наявних у нього хронічних хвороб пройти медичне обстеження та отримати відповідний діагноз, який надасть можливість бути виключеним з військового обліку. При цьому, ОСОБА_5 із врахуванням почутого від ОСОБА_7 повідомив, що має знайомого лікаря та може допомогти за грошову винагороду у отриманні фіктивних медичних документів, які стануть підставою для зняття останнього з військового обліку.

В цей час, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди у розмірі 7000 доларів США для третьої особи за вплив на прийняття рішення службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за отримання фіктивних медичних документів стосовно стану здоров`я ОСОБА_7 .

Діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_8 , не будучи службовою особою, однак усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та маючи на меті незаконне збагачення, повідомив ОСОБА_7 про наявність у нього можливості здійснити вплив на невстановленого в ході досудового розслідування лікаря з метою забезпечення видачі ним фіктивного медичного документу про стан здоров`я ОСОБА_7 , який в подальшому слугуватиме підставою для зняття останнього з військового обліку.

У подальшому, 10.04.2026 року о 19 год. 17 хв. ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в месенджері «WhatsApp» з власного номеру мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав повідомлення на мобільний телефон із номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 в якому висловив вимогу надати йому першу частину неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США для оформлення медичних документів.

Таким чином, ОСОБА_5 маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе став на шлях протиправної діяльності у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, шляхом обіцянки ОСОБА_7 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на рішення невстановленого в ході досудового розслідування лікаря з метою забезпечення видачі ним фіктивного медичного документу про стан здоров`я ОСОБА_7 , який в подальшому слугуватиме підставою для зняття останнього з військового обліку, при цьому посилаючись на свої зв`язки із такою особою.

Так, 15.04.2026 року приблизно о 15 год 10 хв., ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вимагання та отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на рішення невстановленого в ході досудового розслідування лікаря, щодо видачі фіктивного медичного документу про стан здоров`я ОСОБА_7 , достовірно розуміючи що його дії є протиправними, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи в м. Кропивницький, точна адреса не встановлена, зустрівся із ОСОБА_7 . В ході розмови ОСОБА_5 запросив ОСОБА_7 сісти до салону належного йому автомобіля.

Перебуваючи в салоні вказаного транспортного засобу, ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди у розмірі 1000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США у кількості 10 купюр, які поклав в сонцезахисний козирок автмооблія зі сторони сидіння водія. При цьому, під час розмови ОСОБА_5 повідомив, що отримані від ОСОБА_7 грошові кошти він використає, як і зазначав раніше для забезпечення вирішення питання про видачу фіктивного медичного документу щодо стану здоров`я, який в подальшому слугуватиме підставою для зняття ОСОБА_7 з військового обліку.

Таким чином, своїми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив одержання неправомірної вигоди для третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України.

13.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Таким чином, відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, які згідно до п. 5 ст. 9 КПК України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, є об`єктивні дані, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити зазначене кримінальне правопорушення та про обґрунтованість його підозри.

Отже, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_7 (заявник), який повідомив про факт кримінального правопорушення;

- протоколами огляду та вручення грошових коштів, аудіо, відеоконтролю особи, якими підтверджуються факт передачі неправомірної вигоди 15.04.2026.

- протоколом допиту підозрюваного;

- протоколом обшуку;

- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

- протоколом додаткового допиту потерпілого;

- поясненнями підозрюваного щодо обґрунтованості підозри наданими безпосередньо у судовому засіданні.

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відтак, з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та його бажання уникнути кримінальної відповідальності, слідчим суддею встановлено наявність таких ризиків:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення меж України, маючи при цьому всі можливості та засоби, тому в будь-який час має можливість залишити межі України перетнувши державний кордон. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.Отже, зазначений ризик потенційно надає підозрюваному можливість перешкоджати кримінальному провадженню та затягувати хід досудового розслідування;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - перебуваючи на свободі підозрюваний спроможний незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, при цьому як на стадії досудового розслідування так і на стадії судового розгляду.

Інші ризики слідчим суддею не встановлені.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

У відповідності до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

Відповідно до ч. 3 ст. 369-2 КК Укра-ни прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Крім того, згідно з приміткою до ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені, зокрема статтею 369-2 цього Кодексу.

Отже, оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ч.1 ст. 178 КПК України, слідчим суддею відзначається, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти підозрюваного підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, заперечень підозрюваного та його захисника, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Згідно з частиною 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави як альтернативи триманню під вартою, за винятком випадків, прямо передбачених законом. Це є імперативним обов`язком слідчого судді при розгляді даного клопотання.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2026 року на одну особу працездатного віку в розрахунку на місяць 3328 грн.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-197, 376, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 15:58 год. 15.07.2026 року до 15:58 год. 12.09.2026 року.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA 768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 42026120000000047 від 09.04.2026 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 ,- з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , на строк до 12.09.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи/служби;

4) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 15.58 год. 12.09.2026 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9