Ухвала суду № 138299093, 15.07.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1161/26

Номер провадження 1-кс/383/185/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 133120, 00 грн. підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42024120040000124 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним клопотанням, погодженим прокурором Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , обґрунтовуючи його тим, що розпорядженням сільського голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №263-к від 04.09.2023 «Про призначення ОСОБА_4 » ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника відділу освіти Кетрисанівської сільської ради з 05.09.2023 року. Також наказом начальника відділу освіти Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області за підписом ОСОБА_4 від 31.07.2024 року №135-к ОСОБА_7 прийнято на посаду фахівця з публічних закупівель централізованої бухгалтерії за основним місцем роботи з посадовим окладом згідно штатного розпису з 01.08.2024 року.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що заступник начальника відділу освіти Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель ОСОБА_7 , зловживаючи службовим становищем, в інтересах ТОВ «ПЕРША ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНА КОРПОРАЦІЯ» (код ЄДРПОУ 44741489), всупереч інтересам служби, підписала договір про закупівлю товару від 17.10.2024 №162-024, Специфікації до нього та накладні на поставку товару № 803 від 25.10.2024, № 802 від 25.10.2024, № 801 від 25.10.2024, № 800 від 25.10.2024, № 804 від 25.10.2024, № 805 від 25.10.2024, № 806 від 29.10.2024, № 807 від 30.10.2024, № 812 від 06.11.2024, № 808 від 04.11.2024, № 810 від 06.11.2024, № 809 від 06.11.2024, № 70511 від 05.11.2024, № 60511 від 05.11.2024, № 811 від 06.11.2024, № 40511 від 05.11.2024, № 20511 від 05.11.2024, № 50511 від 05.11.2024, № 10511 від 05.11.2024, достовірно знаючи, що ринкова вартість вугілля кам`яного марки ДГ (13-100) кількістю 379,8 тонн є значно нижчою ніж передбачена договором №162-024, чим згідно висновку судово-економічної експертизи від 30.04.2026 № СЕ-19/112-26/5193-ЕК завдала збитки відділу освіти Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на суму 1 116 866,46 грн, які у 250 та більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор послався на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Крім того, підозрювана ОСОБА_4 порушила покладені на неї обов`язки передбачені ухвалою слідчого суді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.05.2026 року №383/785/26, а також ухвалою Кропивницького апеляційного суду в частині недотримання вимог ч. 6 ст. 182 КПК України, а саме не внесла кошти у вигляді застави на депозитний рахунок в сумі 133120, 00 грн у встановлений законом строк не пізніше п`яти днів, тобто до 25.05.2026 року.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про заміну запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою, яке просив задовольнити, посилаючись на обставини викладенні в клопотанні.

Підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечила та просила змінити запобіжний захід з застави на нічний домашній арешт.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала позицію своєї підзахисної, вказуючи, що відносно підозрюваної можливо обрати більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в нічний час. Крім того, вказала, що підозрювана своєю поведінкою довела, що наміру переховуватися від досудового розслідування чи суду не має, має пенсійний вік, позитивно характеризується як за місцем роботи так і за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має міцні соціальні зв`язки.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши доводи клопотання, дослідивши докази, приходжу до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню, а відносно підозрюваної можливо обрати більш м`якіший вид запобіжного заходу виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Із матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №42024120040000124 від 31.10.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

01 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме, у зловживанні службовим становищем, тобто умисному , з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Слідчим суддею також встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у зловживанні службовим становищем, тобто умисному , з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчинене за попередньою змовою групою осіб, про що 01травня 2026 року їй повідомлено про підозру.

Згідно з ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином, санкція якого передбачає позбавлення волі до шести років.

Згідно ухвали слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.05.2026 року №383/785/26 відносно підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в еквіваленті становить 266 240 грн. з покладанням обов`язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26.05.2026 року ухвалуБобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.05.2026 року частково скасована та застосовано до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді зменшення суми застави до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 133120 грн.

Проте, ОСОБА_4 не виконала покладені на неї обов`язки передбачені ухвалою слідчого суді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.05.2026 року №383/785/26, а також ухвалою Кропивницького апеляційного суду в частині недотримання вимог ч. 6 ст. 182 КПК України, та не внесла кошти у вигляді застави на депозитний рахунок в сумі 133120, 00 грн у встановлений законом строк не пізніше п`яти днів, тобто до 25.05.2026 року.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1, 2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: (1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; (2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 6 ст. 182 КПК підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Отже, така норма чітко встановлює обов`язок підозрюваного внесення коштів на відповідний рахунок або забезпечення їх внесення заставодавцем не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).

Положення ч. 6 ст. 182 КПК про те, що дії по внесенню застави можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу, вказують на те, що невнесення застави у визначений строк може бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Враховуючи пояснення учасників судового провадження слідчий суддя переконаний, що підозрювана ОСОБА_4 користуючись правовою допомогою захисника, була обізнана про такий обов`язок та наслідки його невиконання у строк, беручи до уваги ще й те, що про обґрунтованість розміру застави, необхідність її внесення підозрюваній наголошувалось в ухвалі слідчого судді від 20.05.2026 року та в ухвалі Кропивницького апеляційного суду від 24.06.2026 року.

Отже, не вносячи відповідну заставу, підозрювана повинна була усвідомлювати, що це дає підстави стороні обвинувачення у будь-який момент клопотати про зміну запобіжного заходу на більш суворий, адже недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів встановлена рішенням про застосування запобіжного заходу.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не надала належних та длопустимих доказів на поважні причини неможливості внести заставу, що вказує на небажання підозрюваної виконувати рішення суду.

З огляду на вищевикладені положення ч. 6 ст. 182 КПК, обов`язок внесення застави підозрюваним чи забезпечення його внесення заставодавцем у розмірі визначеному судом є беззаперечним.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу на найтяжчий - тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, що відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.

Аналізуючи викладене, слідчим суддею встановлено, що зазначена низка ризиків досудовим слідством є мінімальною, так як не надано достатніх доказів того, що є наявність вважати, що підозрювана ОСОБА_4 зможе вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, як на це вказує слідчий. Досудове розслідування триває начний час з 31.10.2024 року. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на особу підозрюваної, яка є особою пенсійного віку, має постійне зареєстроване місце проживання, раніше не судима, має позитивні характеристики з місця проживання та позитивні характеристики з місця роботи та має наявність міцних соціальних зв`язків.

Стосовно вказаних в клопотанні ризиків, які на думку слідчого можуть перешкодити дієвості кримінального провадження, слідчий суддя додатково зазначає наступне.

Ризики того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, чи може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можуть бути уникнені й при обранні такого виду запобіжного заходу, як домашній арешт, який прирівнюється до тримання під вартою й на підозрюваного покладається ряд таких обов`язків, при виконанні яких повністю забезпечується дієвість кримінального провадження, окрім того слід врахувати, що до підозрюваної також обрано захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від посади.

При цьому, прокурором у судовому засіданні не доведено неможливості запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам, шляхом обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із повною ізоляцією підозрюваної від суспільства в умовах тримання під вартою.

З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні доказів (наявність обґрунтованої підозри), вивчених матеріалів, які характеризують підозрювану, а також з огляду на особу підозрюваної та наявність міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в частині задоволенні клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доцільність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, в межах строку досудового розслідування, з покладанням на неї певних додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Так, частиною 5 статті 195 КПК України визначено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Частиною 1 та частиною 2 статті 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, де законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.195 КПК України електронні засоби контролю можуть застосовуватися слідчим на підставі ухвали слідчого судді, суду про обрання стосовно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, якою на останнього покладено відповідний обов`язок.

Оскільки за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особистості підозрюваної (її характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи), поведінки підозрюваної під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваної під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків, та враховуючи, що прокурором не доведено наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання прокурора про обрання підозрюваній найсуворішого запобіжного заходу слід відмовити, проте враховуючи встановлені обставини та обґрунтованість підозри, застосовує до підозрюваної запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час з покладанням на неї певних додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України в межах строку досудового розслідування, що є співмірним з особою підозрюваної та обставинами пред`явленої їй підозри, та повністю буде запобігати ризикам, зазначеним в п. 1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

На думку слідчого судді застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти неї підозри з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

При цьому, саме домашній арешт та виконання покладених на підозрювану обов`язків забезпечить досягнення дієвість кримінального провадження та його оперативність, проведення досудового розслідування у розумні строки, й виключить ризики, передбачені ст.177 КПК України, та які не забезпечать більш м`які запобіжні заходи, тому клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу суд задовольняє частково, змінивши його з застави на домашній арешт в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. та поклавши на ОСОБА_4 додаткові обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, тобто до 01 серпня 2026 року, та заборонити їй протягом строку дії вказаної ухвали залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., поклавши на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого судді, прокурора та слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за першою вимогою;

- не відлучатись із місця постійного проживання без дозволу слідчого судді, слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, в період доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв.;

- утримуватися від спілкування з свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Строк дії ухвали закінчується 01.08.2026 року.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Органу Національної поліції негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 17.07.2026 року о 14 год. 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1