Рішення № 138298656, 17.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7600/25

№ 2/183/2461/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сучасний факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

22 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг», через систему «Електронний суд», звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 31 грудня 2021 між ТОВ «Сучасний факторинг» та ОСОБА_1 , в електронній формі, укладено кредитний договір № 10211165420 по продукту «Кошти в кредит», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 22 750,07 грн. строком на 24 місяці, тобто до 31 вересня 2023 року.

Згідно п. 2.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав Відповідачу кредит у розмірі та на строк зазначений в умовах кредитного договору.

Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором з повернення отриманих коштів належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 10 червня 2025 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 35 185,04 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 13 778,70 грн.; заборгованості по комісії/відсоткам за користування кредитом - 21 406,34 грн.

У зв`язку з чим зазначену суму, а також судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Ухвалою суду від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» не з`явився, звернувся до суду з заявою, згідно якої просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити., у разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 31.12.2021 року між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем Заяви-приєднання № 10211165420 до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар», згідно якого кредитор надає позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачених Договором (далі кредит), а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту, що надається за Договором - кредит. Тип процентної ставки фіксована. Цільове призначення кредиту: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Загальний розмір кредиту, розмір процентної ставки зазначаються в Заяві-приєднання до договору. Надання кредиту здійснюється відповідно його цільового призначення шляхом перерахування суми кредиту з поточного рахунку Кредитора у розмірі та за реквізитами вказаними в Заяві-приєднанні. Моментом (днем) надання/отримання кредиту вважається момент (день) перерахування Кредитором суми кредиту за реквізитами, вказаними в Заяві-приєднанні.

Згідно заяви-приєднання № 10211165420 від 31.12.2021 року: загальна сума кредиту 22 750,70 грн., строк кредитування 24 місяці з кінцевим терміном повернення 31.12.2023 року (включно), процентна ставка 4,50% в місяць, комісія за управління (обслуговування) кредиту за кожен день фактичного прострочення періодичного платежу, якщо таке прострочення триває не менше 15 календарних днів - 910,03 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк користування кредитом 44 250,08 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 68,12%. Також у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), який є додатком № 1 до кредитного договору, сторони погодили щомісячне повернення кредиту частинами - в сумі 947 грн. 94 коп. та процентів1023,78 грн.

У пункті 10 заяви-приєднання вказано, що ОСОБА_1 доручає ТОВ «Сучасний Факторинг» перерахувати суму кредиту 22 750,70 грн. в наступному порядку та за наступними реквізитами: за товари у розмірі 19 198,80 грн. на користь ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ» (ідентифікаційний код 43890029), поточний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Креді Агріколь Банк» м.Київ, код банку 300346, вартість товару 18 299,90 грн., згідно рахунку-фактури № НГФТ-1156-7094172 від 31.12.2021 року, за послуги страхування у розмірі 2999,00 грн. на користь ТДВ «СК «ЕКТА» (ідентифікаційний номер 42509958).

Заява-приєднання та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів) підписані власноручно відповідачем та представником кредитора - ТОВ «Сучасний Факторинг». Долучено договір добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику № 10211165420 від 31.12.2021, страховик ТДВ «Страхова компанія «Екта», страхувальник ОСОБА_1 , який сторонами не підписаний (підписи страховика та дата підписання відсутні).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження перерахування даних коштів на рахунок ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ», як то визначено умовами договору.

У відповідності до виписки по особовому рахунку за кредитним договором № 10211165420 від 31.12.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , станом на 10 червня 2025 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 35 185,04 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 13 778,70 грн.; заборгованості по комісії/відсоткам за користування кредитом - 21 406,34 грн.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Крім того, стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) дійшла висновку про те, що «під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».

Відтак, паспорт споживчого кредиту є лише рекламою споживчого кредиту та містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту не може свідчити про погодження сторонами умов кредитного договору.

Суд зауважує, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; з міст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України)осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи № 200/5647/18 в постанові від 16 вересня 2020 року.

Сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися відповідачу кредитні кошти, в зазначеному в позові розмірі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа № 219/1704/17 (провадження № 61-1211св19).

Відповідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень, що врегульовано положеннями ст.77 ЦПК України.

У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.

Матеріали справи не містять доказів перерахування коштів продавцю, оскільки згідно підписаної відповідачем заяви на отримання споживчого кредиту, кредитодавець, яким є позивач за дорученням клієнта ОСОБА_1 зобов`язався перерахувати кредитні кошти одержувачу ТОВ «ФТД-РИТЕЙЛ», відповідно до умов договору доручення. Доказів факту отримання товару покупцем відповідачем ОСОБА_1 , позивачем до позовної заяви не надано. В той же час надана суду рахунок-фактура теж не підтверджує отримання товару покупцем, так як це лише пропозиція оплати, а не первинний документ, що фіксує факт господарської операції.

Суд звертає увагу на те, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Однак, надана ТОВ «Сучасний Факторинг» разом з позовною заявою Виписка з особового рахунку не може вважатися первинним документом, а саме випискою по картковому рахунку в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки не містить інформації про проведені господарські операції по картковому рахунку ОСОБА_1 . Наданий позивачем документ по своїй суті є розрахунком заборгованості, який не є доказом розміру заборгованості, оскільки відповідачем не доведено факт безпосереднього надання коштів.

З наданого позивачем розрахунку та документів вбачається наявність укладеного договору споживчого кредитування між відповідачем та позивачем, однак, позивачем не надано доказів наявності заборгованості відповідача перед ТОВ «Сучасний Факторинг», зокрема не доведено ті обставини, що відповідачем, або іншою особою, яка зазначена в кредитному договорі взагалі були отримані кредитні кошти на встановлених у кредитному договорі умовах, та (або) те, що відповідачем було придбано товар.

Отже, з огляду на положення вказаних вище норм законодавства, докази надання кредиту, оплати чи неоплати за кредитом, або, придбання відповідачем товару за кредитні кошти відповідачем, є необхідними для доведення вимог позивача про стягнення заборгованості. Позивач повинен був довести ці обставини за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.

Таким чином, при викладених обставинах позов не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ТОВ «Сучасний Факторинг», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35310044.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Сорока О.В.