Постанова № 138298350, 17.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9592/26

Провадження № 2-а/201/91/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 25 червня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову серії ЕНА № 7356546 від 11 червня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити в порядку ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів позову вказує на те, що 11 червня 2026 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Івановим Ярославом Анатолійовичем було винесено постанову серії ЕНА № 7356546 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що останній нібито керував транспортним засобом марки МІМА ХІОМА U1, державний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія категорії А1.

При цьому, підставою для такого висновку працівник поліції зазначив лише те, що електроскутер має потужність «до 4 кВт», не встановивши фактичної номінальної потужності електродвигуна транспортного засобу, не дослідивши технічну документацію виробника та не перевіривши технічні характеристики електроскутера.

Разом із тим, відповідно до технічної документації виробника, електроскутер MIMA XIAOMA U1 обладнаний електродвигуном номінальною потужністю 1200 Вт (1,2 кВт), що підтверджується відповідною технічною документацією та є значно меншим за встановлений законодавством поріг у 3 кВт.

Як випливає з матеріалів справи та технічних характеристик транспортного засобу, скутер, яким керував позивач, не відноситься до механічних транспортних засобів у розумінні чинного законодавства та Правил дорожнього руху України.

У зв`язку із цим законодавством не встановлено обов`язку щодо наявності посвідчення водія категорії А1 чи будь-якої іншої категорії, а також не передбачено обов`язку державної реєстрації такого транспортного засобу.

Не погодившись з позовними вимогами, 16 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив, в якому зазначено, що відповідно до пункту 2.13 Правил дорожнього руху України, до категорії А1 відносяться такі транспортні засоби - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 20 травня 2009 року затверджено нову редакцію Положення про порядок надання посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчень водія, залежно від їх типів та призначень, поділяються на категорії, в т.ч А1 мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Законом України від 17.11.2008 № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення досконалості регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» від 1 січня 2010 року передбачено обов`язкову реєстрацію мопедів.

Таким чином, з 01 січня 2010 року в Україні встановлено реєстрацію мопедів як транспортних засобів та отримання посвідчень водія на їх курування, незалежно від їх використання чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.

Термін «мопед» позначає в ПДР України категорію двоколісних транспортних засобів, які за своїми технічними характеристиками поступаються більш швидким двоколісним транспортним засобом і перевищують велосипеди.

Мопед, незалежно від його зовнішнього вигляду, має такі характеристики, як двигун до 50 куб.см та/або електродвигун потужністю до 4 кВт. Тобто, якщо двоколісний транспортний засіб оснащений одночасно педалями та електродвигуном потужністю до 4 кВт, то він прирівнюється до мопеда, а особа, яка керує ним, зобов`язана мати повноваження на право керування транспортним засобом категорії А1. Максимальна швидкість руху мопеда обмежується 60 км/год.

В подальшому від позивача надійшла відповідь на відзив.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 червня 2026 року справа за указаним позовом була передана для розгляду судді Демидовій С.О.

Ухвалою судді від 26 червня 2026 року було відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Фактичні обставини встановленні судом

Судом встановлено, що 11 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 7356546 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що останній керував транспортним засобом марки МІМА ХІОМА U1, державний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія категорії А1.

Відповідно до технічної документації виробника, що була надана позивачем, електроскутер АIMA XIAOMA U1 може бути обладнаний електродвигуном номінальною потужністю 800,1200,1500 Вт.

Позивачем надано договір страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №002гд26ц5 та перелік водіїв забезпечених транспортних засобів, серед яких є позивач під №1022.

Відповідачем до свого відзиву додатки не прикладались.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.72 КАС України).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.20.2001 №1306 (далі - ПДР).

Як слідує зі змісту положень п.2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п 2.13 ПДР транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт, та наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.

Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, ПДР розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.

Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

До аналогічного висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.12.2025 у справі № 760/18371/25 та Верховний Суд у постанові від 01.03.2018 у справі № 278/3362/15-к.

З матеріалів справи вбачається, що електроскутер АIMA XIAOMA U1 може бути обладнаний електродвигуном номінальною потужністю 800,1200,1500 Вт, тобто має потужність електродвигуна менше ніж 3 кВт.

Таким чином, у відповідності до визначень закріплених у ПДР електроскутер марки «АIMA XIAOMA U1» потужністю до 2 кВт., не може визнаватись механічним транспортним засобом.

Враховуючи зазначене, особа, яка керує електроскутером марки «АIMA XIAOMA U1 » не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.2.1 (а) ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким не є вказаний електроскутер марки «АIMA XIAOMA U1».

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як роз`яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з подальшими змінам та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів (абз. 4 п. 24 постанови).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що суд бере до уваги лише ті докази які здобуті в порядку, що не суперечить Закону.

Відповідно д ост.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність свого рішення.

Будь-яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України, відповідачем суду не надано, у матеріалах справи як доказ наявна лише постанова, яка є предметом оскарження.

Таким чином, всупереч вимогам ст.77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Такий спосіб захисту порушеного права позивача буде належним і достатнім для поновлення порушеного права позивача.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7356546 від 11 червня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП закрити в порядку ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2А, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова