Ухвала суду № 138297072, 16.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/10346/26

Провадження № 2-о/756/404/26

оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

16 липня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши питання про повернення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин,

У С Т А Н О В И В :

До Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання ОСОБА_2 зниклою безвісти за особливих обставин.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2026 зазначену заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення копії ухвали. Зокрема, суд зазначив, що заявником не сплачено судовий збір у розмірі 665,60 грн та не додано документів, які підтверджують підстави для звільнення від його сплати. Наслідки неусунення недоліків заявнику роз`яснено.

03.07.2026 на виконання ухвали від 23.06.2026 заявник подала до суду клопотання та заяву про звільнення від сплати судового збору, в яких, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і ст. 136 ЦПК України, просила звільнити її від сплати судового збору з огляду на скрутний майновий стан, зумовлений статусом внутрішньо переміщеної особи. Судовий збір у встановленому розмірі заявником не сплачено.

Вирішуючи клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати. При цьому за приписами ч. 5 ст. 136 ЦПК України особа, яка заявляє відповідне клопотання, зобов`язана одночасно надати докази, що підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Умови, за яких суд може звільнити особу від сплати судового збору з урахуванням її майнового стану, визначені ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Верховний Суд в ухвалі від 14.02.2023 у справі № 359/2837/18 зазначив, що за змістом ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Вирішення питання про звільнення від сплати судового збору осіб, які не зазначені у ст. 5 Закону України «Про судовий збір», є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов, передбачених ст. 8 цього Закону.

Аналогічно у постанові від 13.05.2022 у справі № 459/1958/21 Верховний Суд вказав, що майновий стан сторони при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору визначається судом у світлі конкретних обставин справи, а ненадання разом із заявою документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або підстави звільнення від його сплати, є підставою для повернення заяви.

Як зазначено у вказаній постанові, Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Разом з тим заявник, обґрунтовуючи клопотання скрутним майновим станом і статусом внутрішньо переміщеної особи, жодних доказів свого майнового стану суду не надала.

За таких обставин суд позбавлений можливості оцінити доводи заявника щодо скрутного матеріального стану як підстави для звільнення від сплати судового збору, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суд враховує, що як вбачається із заяви ОСОБА_1 , яка надійшла до суду 15.07.2026, заявник вже зверталася до Оболонського районного суду м. Києва з аналогічними заявами.

Так, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 05.05.2026 у справі № 756/6015/26 заявнику відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору саме з підстав ненадання доказів її майнового стану, а ухвалою від 27.05.2026 у тій самій справі заяву визнано неподаною та повернуто заявнику у зв`язку з несплатою судового збору.

Отже, необхідність сплатити судовий збір за подання заяви у справі окремого провадження або підтвердити підстави для звільнення від його сплати належними доказами майнового стану заявнику вже роз`яснювалися, попри це, ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з аналогічним клопотанням без надання відповідних доказів.

Заяви, що подаються в порядку окремого провадження, за змістом і формою мають відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки недодержання цих вимог визначаються за загальними правилами цивільного судочинства (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки у наданий судом строк заявник недоліки, зазначені в ухвалі від 23.06.2026, не усунула судовий збір у розмірі 665,60 грн не сплатила, підстав для звільнення від його сплати не довела, заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 136, 185, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Андрій ПУКАЛО