Рішення № 138296610, 15.07.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/1830/25

Провадження № 2/505/1393/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Білоуса В.М.

секретар судового засідання Негрескул Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Подільськ справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про повернення безпідставно виплачених сум пенсійних виплат, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2025 року до суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про повернення безпідставно виплачених сум пенсійних виплат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи з 11.03.2020, призначену відповідно до Закону №1058 згідно особистої заяви, на підставі довідки КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» (МСЕК) від 11.03.2020 серії 12ААБ №725644. Продовження виплати пенсії по інвалідності проводились на підставі довідки МСЕК від 29.03.2021 серії 12ААВ №171246, довідки МСЕК від 17.04.2023 серії 12ААГ №454395, довідки МСЕК від 29.04.2024 серії 12ААГ №952849. Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 11.02.2025 №ЦО4236 було скасовано відповідачу інвалідність з 29.04.2024, групу не встановлено, не має підстав визнавати особу з інвалідністю. У зв`язку з невизнанням особою з інвалідністю у ОСОБА_1 виникла переплата пенсії за період з 29.04.2024 по 31.03.2025 в сумі 46201,38 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Представник позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Мієнко Роман Володимирович у судове засідання не з`явились, однак надали заяву, згідно якої у задоволенні позовних вимог заперечували та наполягали про закриття провадження по справі, оскільки відсутній предмет публічно-правового спору. Справу просили розглянути у без їх учаті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, доводи сторін, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи з 11.03.2020, призначену відповідно до Закону №1058 згідно особистої заяви, на підставі довідки КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» (МСЕК) від 11.03.2020 серії 12ААБ №725644. Продовження виплати пенсії по інвалідності проводились на підставі довідки МСЕК від 29.03.2021 серії 12ААВ №171246, довідки МСЕК від 17.04.2023 серії 12ААГ №454395, довідки МСЕК від 29.04.2024 серії 12ААГ №952849.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 11.02.2025 №ЦО4236 було скасовано відповідачу інвалідність з 29.04.2024, групу не встановлено, не має підстав визнавати особу з інвалідністю.

У зв`язку з невизнанням особою з інвалідністю у ОСОБА_1 виникла переплата пенсії за період з 29.04.2024 по 31.03.2025 в сумі 46201,38 грн., яку прийнято на облік Головного управління згідно рішення №1440 від 11.04.2025, що підтверджується протоколом за період з 01.04.2024-30.04.2025.

Листом від 04.04.2025 №1500-0307-8/72546 ОСОБА_1 повідомлялась про невизнання її особи з інвалідністю, відповідно до Витягу з експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначав на те, що оскільки відповідач у добровільному порядку не повернув переплату по пенсії, то вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 03.09.2025 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №420/19940/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправним і скасування рішення.

Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 17.04.2026 поновлено провадження у справі, призначено проведення судового засідання.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні (ч. 1 ст. 4 Закону №1058).

Відповідно до ст. 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі за текстом Порядок № 22-1).

У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).

Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримувала пенсію по інвалідності ІІІ групи з 11.03.2020, призначено відповідно до Закону №1058 згідно особистої заяви, на підставі довідки КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» (МСЕК) від 11.03.2020 серії 12ААБ №725644.

Матеріали справи не містять відомостей, а позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та виплату пенсії, здійснено внаслідок недобросовісної поведінки саме відповідача, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.

Також, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року у справі 420/19940/25 задоволено повністю позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про визнання протиправними дій та скасування рішення. Визнано протиправним та скасовано Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 11.02.2025 №ЦО 4236, прийняте Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» щодо ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (адреса: 49005, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, ЄДРПОУ 03191673). Рішення набрало законної сили 06.04.2026.

За таких підстав позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення надміру виплаченої пенсії задоволенню не підлягають.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішення спору та відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 352 , 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про повернення безпідставно виплачених сум пенсійних виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення виготовлено 15 липня 2026 року.

Суддя В.М. Білоус