Рішення № 138295935, 16.07.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

16.07.2026

Справа № 494/800/26

Провадження № 2-др/494/14/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Ковтун Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №494/800/26 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 08.07.2026 року позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Суд також зазначає, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів), постійними повітряними тривогами на території Одеської області, а також перебуванням судді Панчишина А. у липні 2026 року у щорічній відпустці та розподілу усіх справ у цей період лише судді Римар І.А., а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України

10.07.2026 року адвокат Ковтун Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро Українивитрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000.00 грн.

У судове засідання 16.07.2026 року представник позивача не з`явилась, однак 13.07.2026 року на адресу суду надіслала клопотання про розгляд справи без її участі, вказала, що заперечує проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, до моменту звернення до суду відповідачем не повідомив МТСБУ про наявність у нього статусу учасника бойових дій та не надав відповідні документи, які б підтверджували право на пільгу. Таким чином звернення МТСБУ до суду зумовлено необхідністю судового захисту свого права та здійснено на підставі наявних у позивача документів. Даний спір не є спором підвищеної складності та розглядався в порядку спрощеного провадження, проводився за відсутністю сторін. Заявником не надано доказів фактичного часу, витраченого адвокатом на виконання його послуг. Враховуючи наведене представник позивача просить відмовити в задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі, а у разі якщо суд не знайде підстав для відмови, просять зменшити розмір витрат на правову допомогу, суму , яка б не перевищувала 1000 грн. (а.с.89-90).

14.07.2026 року до суду від представника відповідача надійшла заява, в якій вказала, що вважає клопотання представника позивача про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу безпідставною та необґрунтованою. У заяві про ухвалення додаткового рішення наданий детальний розрахунок судових витрат, які поніс відповідач у зв`язку з розглядом справи, так як у задоволенні позову відмовлено, то ОСОБА_1 має право на відшкодування витрат на правничу допомогу. У зв`язку з вказаним представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати, на професійну правничу допомогу (а.с.92-93).

У судове засідання 16.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 не з`явився, однак 16.07.2026 року від його представника до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, просила задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення (а.с.99).

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України), додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Березівського районного суду Одеської області від 08.07.2026 року позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Ковтун К.В. укладено договір про надання правничої допомоги №074-26 від 18.05.2026 року.

Також на підтвердження понесення витрат на оплату правової допомоги представник відповідача надала такі докази: квитанцію до прибуткового касового ордеру №25/26 від 08.07.2026 року; акт приймання-передачі наданих послуг; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Суд вважає зазначити, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, об`єм доказової бази, пропорційність витрат, керуючись принципами справедливості та розумності, суд вважає за можливе визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000.00 грн., які належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Ковтун Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №494/800/26 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, адреса: 02653, м. Київ, Дніпровський р-н, Русанівський бульвар, 8) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.А.Римар