Рішення № 138295826, 17.07.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/750/26

Провадження № 2-др/486/11/2026

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Мохира Ярослава Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.06.2026 позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №23.08.2023-100003394 від 23.08.2023 у розмірі 16938 грн, з яких 9000 грн заборгованість по тілу кредиту; 7938 грн заборгованість за відсотками, та 2662,40 грн судового збору.

30.06.2026 ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, оскільки під час постановлення вищевказаного судового рішення, судом не було вирішено вимогу позовної заяви щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2026 призначено заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду.

В судове засідання представник ТОВ «Споживчий центр» не з`явився, судом належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, судом належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Отже, якщо одна із заявлених вимог не була вирішена судом, щодо неї може бути ухвалене додаткове рішення лише за умови, що з приводу неї сторони подавали докази і давали пояснення. Тобто якщо вона розглядалася судом під час розгляду справи по суті. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з частиною третьою ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів заяви, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ від 01.04.2025, додаткову угоду №6 до Договору №01/25-СЦ від 31.12.2025, звіт про виконану роботу відповідно до Договору №01/25-СЦ, платіжну інструкцію № СЦ00119372 від 29.06.2026, відповідно до яких ТОВ «Споживчий центр» сплатило адвокату 6000,00 грн.

Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що ним понесені витрати на правову допомогу, а оскільки під час розгляду справи не було вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу, в порядку передбаченому ст. 141 ЦПК України, тому в рішенні суду необхідно зазначити про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр», витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 6000 грн., в зв`язку з чим у даній справі необхідно ухвалити додаткове рішення суду.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення додаткового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.О. Волощук