Рішення № 138295284, 17.07.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 490/2434/26 провадження №2/489/2333/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі ТОВ «ФК «Позика») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

У березні 2026 року ТОВ «ФК «Позика» звернулося до Центрального районного суду міста Миколаєва, ухвалою якого від 23.03.2026 справу передано за підсудністю до Інгульського районного суду міста Миколаєва, з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 42467614 від 21.02.2022 у розмірі 26136,80 грн. та понесені судові витрати на оплату 2662,40 грн. судового збору та 5500,00 грн. на професійну правничу допомогу.

Як на підставу позовних вимог вказано, що 21.02.2022 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (далі - ТОВ «ФК «Ірбіс») укладено кредитний договір № 42467614, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 7400,00 грн. на умовах визначених цим договором.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ « ФК «Позика») укладено договір факторингу №01092025/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Позика» набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 42467614 від 21.02.2022, в розмірі 26136,80 грн., з яких 7400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18736,80 грн. відсотками, 0,00 грн. комісіями та штрафними санкціями.

Вказану заборгованість, яка добровільно не погашена, позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 04.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Правом на дання відзиву відповідач не скористалася.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи встановлено, що 21.02.2022 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та відповідачем в електронному вигляді укладено договір про надання фінансового кредиту №42467614, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «7185952».

Згідно з пунктом 3.1 договору, Товариство надає кредит клієнту у розмірі 7400 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно пункту 3.2 цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

За пунктом 3.2. договору, за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у пункті 4.2 цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта.

При цьому, Клієнт може скористуватись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в підпунктів 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:

- підпункт 3.2.1. пункту 3.2. договору: пільговий період 21 календарний день з 21.02.2022 по 14.03.2022 пільгова процентна ставка (знижка) 2,2%;

- підпункт 3.2.2. пункту 3.2. договору: стандартний період 69 календарних днів з 15.03.2022 по 22.05.2022 стандартна процента ставка 3%.

Відповідно до пункту 4.1 договору, видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки.

В пункті 5.2 договору сторони погодили, що сукупна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом, передбаченої пунктом цього договору, та детальний розпис сукупної вартості кредиту для клієнта (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки та формули розрахунків за кредитом наведено у додатку №1 до цього договору.

Згідно з пункту 11.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 20.12.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов`язань за цим договором.

Згідно з розділом 14 договору (адреси, реквізити та підписи сторін) відповідачем вказаний договір було підписано цифровим електронним підписом «718595».

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «ІРБІС» про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025 акцепт оферти позичальником (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору) для укладення договору №42467614 персональний ідентифікатор «718595» направлено на номер телефону НОМЕР_1 .

Факт успішного перерахування 21.02.2022 кредитних коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 в сумі 7400,00 грн., підтверджується інформацією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Позика» набуло право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором № 42467614 від 21.02.2022, в розмірі 26136,80 грн., з яких 7400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 18736,80 грн. відсотками, 0,00 грн. комісіями та штрафними санкціями, що підтверджується витягом з реєстру боржників.

Наведена заборгованість підтверджена розрахунком первісного кредитора, складеного станом на 01.09.2025, та саме її розмір просить стягнути позивач з відповідача.

Правове обґрунтування та мотиви суду.

Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин третьої шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Згідно статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між відповідачем та первісним кредитором укладено кредитний договір у формі електронного документу, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якого між його сторонами виникли кредитні правовідносини.

Дослідженими судом письмовими доказами підтверджується отримання відповідачем в кредит грошових коштів в розмірі 7400,00 грн. та порушення ним грошових зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, право вимоги якої набув позивач.

Враховуючи наведене та оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку про порушення відповідачем грошових зобов`язання, що в свою чергу порушує права та інтереси позивача, який в установленому законом порядку набув право вимоги заборгованості за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 26136,80 грн., з яких 7400,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та 16736,80 грн. по відсотках.

Так як позовні вимоги задоволено повністю, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, яка понесена позивачем в розмірі 5500,00 грн., суд, з врахуванням вимог статей 137, 141 ЦПК України та критеріїв розумності і співмірності, вважає наявними підстави для стягнення з відповідача вказаного розміру витрат на правничу допомогу.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 42467614 від 21.02.2022 в розмірі 26136,80 грн. (двадцять шість тисяч сто тридцять шість гривень 80 коп.) та судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ 39493634, юридична адреса: Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 17.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко