Рішення № 138294948, 17.07.2026, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/185/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.07.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої- судді: Кривенко О.В.,

при секретареві : Маташнюк О.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Доманівка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 поданою від його імені представником адвокатом Сустав Наталією Валеріївною до Приватного підприємства Веселий Роздол про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення власнику, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до ПП "Веселий Роздол" про визнання відсутнім право у Приватного підприємства «Веселий роздол» оренди належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 7,12 га (кадастровий номер 4822781200:06:000:0113), яке зареєстровано на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 63543288 від 18.02.2022 року, відповідно договору оренди землі від 14.05.2020 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Веселий роздол», внесений держаним реєстратором Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, номер запису 46779903 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 4822781200:06:000:0113 яка розташована за адресою в межах території Володимирівської сільської ради Доманівського району, Миколаївська область, згідно Державного акту на право власності на земельну серія ЯБ №827648 виданий на підставі розпорядження Доманівської районної адміністрації від 29 грудня 2005 року №606 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010601300029 від 23 березня 2006 року.

Станом на даний час земельна ділянка перебуває в чужому незаконному користуванні Приватного підприємства «Веселий роздол», відповідача, на підставі Договору оренди земельної ділянки від 14.05.2020 року, який позивач не підписував.

ОСОБА_1 стало відомо про те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822781200:06:000:0113 площею 7.1152 га, укладений начебто між ним та ПП "Веселий Роздол" строком на 15 років.

Позивач зазначає, що жодного договору з ПП "Веселий Роздол" не укладав і не підписував, а тому змушений звернутися за захистом своїх прав до суду з уточненим позовом.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сустав Н.В. в судове засідання подали заяву в якій уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, направивли клопотання щодо надання заяви про ухвалення додаткового рішення на стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідач ПП "Веселий Роздол" представника в судове засідання не надіслали, відзиву на позовну заяву не надали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 4822781200:06:000:0113 яка розташована за адресою в межах території Володимирівської сільської ради Доманівського району, Миколаївська область, згідно Державного акту на право власності на земельну серія ЯБ №827648 виданий на підставі розпорядження Доманівської районної адміністрації від 29 грудня 2005 року №606 зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010601300029 від 23 березня 2006 року.

Відповідно до актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права - номер запису 46779903 право оренди земельної ділянки зареєстровано 14.02.2022 на підставі договору оренди землі б.н, виданий 14.05.2020, орендар ПП "Веселий Роздол", код ЄДРПОУ 34597259, орендодавець ОСОБА_1 , строк дії 15 років до 14.05.2035 року з автоматичним продовженням дії договору.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 14.05.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Веселий Роздол" в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,1152 га з кадастровим номером 4822781200:06:000:0113, розташована в межах території Доманівської селищної (колишньої Володимирівської сільської) ради строком на 15 років. Даний договір зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 18.02.2022 , номер запису 46779903.

Позивач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні стверджував, що не мав наміру та не укладав жодного договору оренди земельної ділянки.

Позивач просив призначити у справі судову почеркознавчу експертизу щодо перевірки його підпису під договором оренди.

Ухвалою від 24.02.2023 р. судом витребувано у ПП Веселий Роздол оригінал договору оренди земельної ділянки від 14.05.2020 р. та акту від 14.05.2020 р. приймання-передачі земельної ділянки згідно договору оренди землі № б/н від 14.05.2020 р. укладеного з ОСОБА_1 про оренду земельної ділянки кадастровий номер 4822781200:06:000:0113.

Відповідач надав до суду відповідь на ухвалу суду про витребування доказів зазначивши, що оригінал договору від 14.05.2020 року разом з іншими документами було евакуйовано на зберігання до іншого місця і після повернення документів оригінал договору від 14.05.2020 року був відсутній. Також відповідачем було зазначено, що проводиться службове розслідування з приводу втрати оригіналів документів.

22.10.2024 р. відповідачем ПП "Веселий Роздол" надано оригінал договору оренди від 14.05.2020 укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Веселий Роздол" з додатками (в т.ч. акт приймання передачі земельної ділянки).

За клопотанням позивача ухвалою суду від 23 вересня 2025 провадження у справі було зупинено у зв`язку з призначенням судово-почеркознавчої експертизи, проведення якої було доручено експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз , на дослідження якої було направлено копію спірного договору оренди землі. Вартість послуг експерта склала 20 355,84 грн., які сплатив позивачка.

Відповідно до висновку експерта №527/25-23 від 20.02.2026 року експертом встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у Договорі оренди земельної ділянки №б/н від 14.05.2020 року та в акті приймання-передачі земельної ділянки згідно договору №б/н від 14.05.2020 року у графі Орендодавець виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_1 .

Таким чином експертиза підтвердила, що позивач ОСОБА_1 не підписував договір та не укладав домовленості з відповідачем ПП "Веселий Роздол" про передачу своєї земельної ділянки в його користування, тобто відповідач ПП "Веселий Роздол" користується земельною ділянкою незаконно, без згоди позивача, без належної правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті ).

Тобто правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із

застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі ( зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії ), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ( у тому числі електронних ), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як висновок, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є саме усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки, які можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічний висновок міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) не підписання договору оренди землі однією із сторін такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Належним способом захисту є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки.

Отже, власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Такий висновок зробив ВС у справі № 144/338/18 від 27.06.2022 року.

В подальшому Велика Палата Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №513/879/19 (провадження № 14-49цс22) виклала висновок, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію.

Таким чином належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону №1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача .

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23) зробила висновок, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача; позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права оренди щодо спірної земельної ділянки, з одночасним припиненням такого права, не є належним способом захисту порушеного права, а вимога про зобов`язання повернути позивачу спірну земельну ділянку є похідною. Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім. Належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

В подальшому, досліджуючи питання різних підходів щодо способів захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє Верховний суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 червня 2025 року по справі №144/1440/22, провадження №61-12561сво24 виклав висновок про правильне застосування норм права у якому зазначив, що належним способом захисту прав орендодавця, який вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача. Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов`язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.ст. 76-78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Аналізуючи письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не підписував та відповідно не укладав з ПП "Веселий Роздал" договір оренди землі від 14.02.2022, що підтверджено належними та допустимим доказами, а тому на думку суду у ПП "Веселий Роздол" відсутнє право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822781200:06:000:0113.

Відсутність права оренди на земельну ділянку не породжує будь-яких юридичних наслідків, а тому позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою позивачем та скасування державної реєстрації договору оренди землі є правомірними та належним способом захисту прав позивача і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати пов`язані із проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги позивача у повному обсязі, то понесені ним судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню.

Крім того, підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи вартість якої склала 20 355, 84 грн, яку сплатив позивач, що підтверджено листом експерта та копією квитанції

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судового збору в розмірі 2147.20 грн., за проведення почеркознавчої експертизи у розмірі 20 355, 84 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264,265 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 поданою від його імені представником адвокатом Сустав Наталією Валеріївною до Приватного підприємства Веселий Роздол про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення власнику, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати відсутнім в ПП «ВЕСЕЛИЙ РОЗДОЛ» права оренди земельної ділянки площею 7,12 га кадастровий номер 4822781200:06:000:0113, що розташована на території Доманівської (Володимирської) селищної ради Вознесенського (Доманівського) району Миколаївської області, зареєстроване на підставі рішення державного реєстратора Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Федоренко Анни Володимирівни, індексний номер: 63543288 від 18 лютого 2022 року та внесено до Державного реєстру речових права на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на це нерухоме майно №46779903.

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 7,12 га кадастровий номер 4822781200:06:000:0113, розташовану в межах території Доманівської (Володимирської) селищної ради Вознесенського (Доманівського) району Миколаївської області, шляхом повернення ПП «ВЕСЕЛИЙ РОЗДОЛ» власнику вказану земельну ділянку .

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 14.05.2020 р. земельної ділянки площею 7,12 га кадастровий номер 4822781200:06:000:0113 укладеного між ОСОБА_1 і ПП «ВЕСЕЛИЙ РОЗДОЛ», зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про інше речове право №46779903.

Стягнути з Приватного підприємства "Веселий Роздол" ( код ЄДРПОУ 34597259, с.Доманівка, вул.Пастера,33, Вознесенського району Миколаївської області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 2147.20 грн. та витрат за проведення судової експертизи в сумі 20 355,84 грн.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко