Ухвала суду № 138294717, 24.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21299/26

Провадження №1-кс/127/8229/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

захисника ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування обов`язку покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2026 року у справі №127/17536/26, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування обов`язку покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2026 року у справі №127/17536/26.

Клопотання мотивовано тим, що Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020000000037 від 24.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

03.06.2026 ухвалою Вінницького апеляційного суду у справі № 127/17536/26 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з моменту затримання, тобто до 14 год. 38 хв. 19.07.2026, в межах строку досудового розслідування.

Цією ж ухвалою ОСОБА_4 визначено заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 грн, за умови внесення якої він може бути звільнений з-під варти.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Заставу, на виконання ухвали суду, було внесено у повному обсязі, у зв`язку з чим ОСОБА_4 звільнено з-під варти. Відтак станом на час подання цього клопотання на ОСОБА_4 покладено виключно обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Цим клопотанням сторона захисту порушує питання про скасування одного з покладених обов`язків, а саме не відлучатися з населеного пункту, де проживає ОСОБА_4 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, з огляду на наведене нижче.

Як вказує сторона захисту ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «СтарКом-Агро» (код ЄДРПОУ: 40265250), де обіймає посаду водія вантажного транспорту. Сам характер цієї роботи нерозривно пов`язаний із систематичними виїздами за межі населеного пункту фактичного проживання ОСОБА_4 , м. Жмеринка Вінницької області та здійсненням перевезень у межах Вінницької, Житомирської і Черкаської областей. За таких умов обов`язок не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора чи суду фактично унеможливлює виконання ОСОБА_4 його безпосередніх трудових обов`язків, оскільки кожен робочий виїзд потребує отримання окремого дозволу.

Разом з тим, сторона захисту наголошує, що 10.06.2026 за вих. № 10/06-1 адвокатом ОСОБА_3 направлено на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області клопотання про надання ОСОБА_4 дозволу на виїзд за межі населеного пункту 11.06.2026 до м. Києва для отримання правничої допомоги і реалізації права на захист. Відповіді станом на 17.06.2026 не отримано.

11.06.2026 за вих. № 11-06/26-1 адвокатом ОСОБА_7 направлено на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області клопотання про надання ОСОБА_4 дозволу 13.06.2026 відлучитися з місця його фактичного проживання до земельних ділянок, розташованих на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з метою виконання сезонних сільськогосподарських (агротехнічних) робіт. Відповіді станом на 17.06.2026 не отримано. 12.06.2026 за вих. № 12-06/26-1 адвокатом ОСОБА_7 направлено на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області клопотання про надання ОСОБА_4 дозволу на відлучення з місця його фактичного проживання у період з 16.06.2026 по 18.06.2026 включно для здійснення перевезення сільськогосподарської продукції до складу ТОВ «Виробнича компанія «Золотий Дракон», розташованого за адресою: Черкаська область, Уманський район, Дмитрушківська територіальна громада, автомобільна дорога Київ - Одеса, 207 км + 850 м. Відповіді станом на 17.06.2026 не отримано.

Як вказує сторона захисту, невирішеність наведених питань створила безпосередню та цілком реальну загрозу втрати ОСОБА_4 роботи.

Так, 12.06.2026 ОСОБА_4 надійшов лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «СтарКом-Агро» (код ЄДРПОУ: 40265250) щодо наявності між ними трудових правовідносин, встановлення з 22.05.2026 по 12.06.2026 відсутності ОСОБА_4 за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «СтарКом-Агро», а також необхідності подальшого його прибуття для виконання трудових обов`язків (у зворотному випадку трудовий договір буде розірвано в достроковому порядку відповідно до чинного законодавства України). У відповідь на зазначений лист ОСОБА_4 повідомив, що трудові обов`язки можуть бути виконані ним виключно у разі надання такого дозволу слідчим, оскільки відповідно до ухвали Вінницького апеляційного суду від 03.06.2026 у справі № 127/17536/26 відносно нього діє запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

З огляду на вказані обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю «СтарКом Агро» (код ЄДРПОУ: 40265250) звернулось до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із листом щодо надання ОСОБА_4 дозволу на виїзд за межі м. Жмеринка для виконання трудових обов`язків як водія вантажного транспорту в межах Вінницької, Житомирської та Черкаської областей. Відповіді станом на 17.06.2026 не отримано.

Наведене, на думку сторони захисту, додатково підтверджує, що ризик втрати ОСОБА_4 роботи має не гіпотетичний, а документально підтверджений характер, та що ініціатива з урегулювання цього питання походила не лише від сторони захисту, а й від самого роботодавця, проте і вона залишилася без жодної відповіді.

Разом з тим, сторона захисту вказує, що 15.06.2026 за вих. № 15-06/26-1 адвокатом ОСОБА_7 направлено на адресу Вінницької обласної прокуратури клопотання про надання ОСОБА_4 дозволу на відлучення з місця його фактичного проживання у період з 16.06.2026 по 18.06.2026 включно для здійснення перевезення сільськогосподарської продукції до складу ТОВ «Виробнича компанія «Золотий Дракон», розташованого за адресою: Черкаська область, Уманський район, Дмитрушківська територіальна громада, автомобільна дорога Київ Одеса, 207 км + 850 м. Відповіді станом на 17.06.2026 не отримано.

15.06.2026 за вих. № 15/06-1 адвокатом ОСОБА_6 направлено на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Вінницької обласної прокуратури клопотання про надання дозволу ОСОБА_4 на виїзд за межі населеного пункту 17.06.2026 до м. Києва для отримання правничої допомоги і реалізації права на захист. 15.06.2026 за вих. № 15/06-2 адвокатом ОСОБА_6 направлено на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Вінницької обласної прокуратури клопотання про надання дозволу ОСОБА_4 на виїзд за межі населеного пункту у період з 16.06.2026 по 19.07.2026 з метою виконання ним своїх безпосередніх трудових обов`язків як водія вантажного транспорту Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРКОМ-АГРО».

За результатами розгляду клопотань № 15/06-1 та № 15/06-2 слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_8 винесено дві окремі постанови від 16.06.2026 про відмову в їх задоволенні, при цьому за своїм змістом обидві постанови фактично стосуються виїзду ОСОБА_4 до м. Києва для отримання правничої допомоги.

Як вказує сторона захисту, відмову вмотивовано, зокрема, можливістю незаконного впливу ОСОБА_4 на потерпілого та свідків, проте такий мотив не ґрунтується на конкретних обставинах справи, оскільки потерпілий та свідки у цьому кримінальному провадженні перебувають у межах Вінницької області, тоді як виїзд, про який клопотала сторона захисту, передбачав прибуття ОСОБА_4 до м. Києва за місцем здійснення адвокатської діяльності його захисників, де жодні потерпілі, свідки чи інші учасники провадження не перебувають. Відтак виїзд саме до м. Києва за своїм характером не створює ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, а наведений у постановах мотив не відповідає фактичним обставинам.

Зважаючи на викладене, сторона захисту звертала увагу суду, що ухвалою Вінницького апеляційного суду на ОСОБА_4 не було покладено обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками чи іншими учасниками кримінального провадження, а тому самовільне винесення слідчим таких рішень під надуманими приводами свідчить про те, що підхід органу досудового розслідування є суто формальним.

Окремо сторона захисту наголошувала, що ухвалою Вінницького апеляційного суду обов`язок не відлучатися з населеного пункту обмежений можливістю отримання дозволу не лише слідчого, а й прокурора. У зв`язку з цим сторона захисту паралельно зверталася з відповідними клопотаннями до органу процесуального керівництва. Проте Вінницька обласна прокуратура листами від 16.06.2026 № 09/2-1946ВИХ-26, № 09/2-1947ВИХ-26 та № 09/2-1948ВИХ-26 усунулася від виконання покладених на неї судом повноважень та перенаправила ці клопотання для розгляду та вирішення до ГУНП у Вінницькій області, тобто до того самого слідчого органу, який перед цим уже відмовляв або демонстрував бездіяльність.

На думку сторони захисту, викладене засвідчує, що внаслідок дій сторони обвинувачення ОСОБА_4 не лише поставлений під реальну загрозу втрати роботи та засобів для утримання сім`ї, а й обмежений у реалізації права на захист. Так, ОСОБА_4 було надано дозвіл на побачення із захисником ОСОБА_9 , яке відбулося 10.06.2026, водночас у виїзді до інших захисників для отримання правничої допомоги ОСОБА_4 відмовлено. Подібне розмежування між захисниками однієї й тієї самої особи у можливості реалізувати правничу допомогу є недопустимим, свідчить про упередженість слідчого та порушує гарантоване законом право на захист.

Окрім наведеного, сторона захисту вказує, що 17.06.2026 за вих. № 17/06-1 адвокатом ОСОБА_6 на адресу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та Вінницької обласної прокуратури направлено клопотання про надання ОСОБА_4 дозволу на тимчасовий виїзд за межі місця його фактичного проживання до м. Калинівка Вінницької області 19.06.2026 в період з 06:00 до 19:00 з метою особистої участі в обов`язковому попередньому захисті випускного дипломного проєкту в Калинівському технологічному фаховому коледжі, проходження нормоконтролю та оформлення супутніх випускних документів. Зазначений захід має для ОСОБА_4 невідкладний характер, оскільки безпосередньо пов`язаний із завершенням здобуття ним освіти, а пропуск установленої дати захисту унеможливить його проведення у визначений коледжем строк.

Узагальнюючи наведену хронологію, сторона захисту звертає увагу суду на те, що упродовж нетривалого періоду до органу досудового розслідування та прокуратури було подано щонайменше сім клопотань про надання ОСОБА_4 дозволу на виїзд (відлучення) за межі населеного пункту, що подавалися як для реалізації права на захист, так і для виконання трудових обов`язків, а також надіслано відповідне звернення роботодавця. Частина з цих звернень залишена органом досудового розслідування без будь-якого реагування, а частина відхилена постановами про відмову. Жодне із зазначених звернень не забезпечило ОСОБА_4 реальної можливості виїхати за межі населеного пункту ані для здійснення захисту, ані для збереження роботи.

За таких обставин, на думку сторони захисту, передбачений ухвалою суду дозвільний порядок виїзду фактично перетворився на безумовну заборону, формально маючи право клопотати про дозвіл, ОСОБА_4 позбавлений реальної можливості його отримати, оскільки орган досудового розслідування або не реагує на відповідні клопотання, або відмовляє в їх задоволенні.

В зв`язку з викладеним вище, сторона захисту просила суд, скасувати обов`язок, покладений на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2026 у справі № 127/17536/26, а саме обов`язок не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Захисник ОСОБА_3 , в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, що у ньому наведено.

Підозрюваний ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, що у ньому наведено.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні просив слідчого суддю відмовити в задоволенні вимог клопотання, оскільки, обов`язок який просить сторона захисту скасувати, покладений на підозрюваного судом апеляційної інстанції судом.

Вислухавши позиції учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

До клопотання мають бути додані:

1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;

3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

З матеріалів клопотання та встановлених обставин під час розгляду справи слідчим суддею встановлено наступне.

Судом встановлено, що СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026020000000037 від 24.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з листопада 2025 року до 21.05.2025 ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 переслідуючи корисливий мотив, діючи за попередньою змовою, усвідомлюючи, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, під час спілкування з ОСОБА_12 висунули йому вимогу повернути неіснуючий борг в загальній сумі 1076000 гривень, який був вигаданий ними нібито у зв`язку з наданням ОСОБА_12 гарантій з розрахунку за передане ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 насіння соняшника представникам ТОВ «Ей Бі Трейд» для подальшої його реалізації.

Надалі ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного наміру, погрожуючи насильством та заподіянням тілесних ушкоджень змусили ОСОБА_12 написати боргові розписки про наявність у нього фактично неіснуючого боргу перед ними. Сприймаючи висунуті погрози реально, ОСОБА_12 написав такі розписки, хоча жодних боргових зобов`язань перед ними вищезазначеними особами не мав.

Надалі ОСОБА_12 , діючи під контролем правоохоронних органів в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, погодився на зустріч з ОСОБА_4 та на виконання раніше висунутої вимоги, передав йому імітаційні грошові кошти в загальній умовній сумі 16900 доларів США для їх розподілу між ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

22 травня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.05.2026 по справі №127/17536/26 застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком 60 (шістдесят) днів, тобто до 14 години 38 хвилин 19 липня 2026 року.

В подальшому, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2026 по справі №127/17536/26 ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 22 травня 2026 року скасовано, клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, тобто до 14 год 38 хв. 19 липня 2026 року, в межах строку досудового розслідування з визначенням застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн.

Цією ж ухвалою, у разі внесення застави підозрюваним або іншим заставодавцем покладено на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Після внесення визначеної ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2026 по справі №127/17536/26 застави, підозрюваного ОСОБА_4 звільнено з-під варти та покладено обов`язки: - прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду; - не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як встановлено зі змісту ухвали Вінницького апеляційного суду від 03.06.2026 по справі №127/17536/26, при її постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків.

Так, колегією суддів Вінницького апеляційного суду встановлено, серед іншого, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість того, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати повному та всебічному розслідуванню кримінального провадження іншим шляхом чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Варто зазначити, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей та доказів встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Слідчий суддя відзначає, що захисник - адвокат ОСОБА_6 звернувшись до слідчого судді з клопотанням про скасування обов`язку покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2026 року у справі №127/17536/26, просив слідчого суддю скасувати обов`язок, покладений на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме обов`язок не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Слідчим суддею встановлено, що як на підставу для скасування обов`язку підозрюваного не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, сторона захисту посилається, на те що ОСОБА_4 перебуває в трудових відносинах із ТОВ «СТАРКОМ- АГРО», та виконуючи свої трудові обов`язки возив власне вирощене збіжжя підприємства на елеватори та переробні підприємства, а також перевозив тягачем з тралом сільгосптехніку підприємства між орендованими землями в Вінницькій, Черкаській та Житомирській областях. Захисник зазначає, що сам характер цієї роботи нерозривно пов`язаний із систематичними виїздами за межі населеного пункту фактичного проживання ОСОБА_4 , м. Жмеринка Вінницької області та здійсненням перевезень у межах Вінницької, Житомирської і Черкаської областей.

Однак, через відсутність права у ОСОБА_4 на виїзд за межі міста Жмеринка, він не може виконувати обов`язки водія.

За таких умов обов`язок не відлучатися з населеного пункту без дозволу слідчого, прокурора чи суду фактично унеможливлює виконання ОСОБА_4 його безпосередніх трудових обов`язків, оскільки кожен робочий виїзд потребує отримання окремого дозволу.

Оцінюючи наведені доводи сторони захисту слідчий суддя констатує, що на підтвердження обставини наявності трудових відносин між ОСОБА_4 та ТОВ «СТАРКОМ - АГРО», стороною захисту не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наведеної обставини.

Так, матеріали клопотання не містять: копію наказу про призначення ОСОБА_4 на відповідну посаду посаду водія на наведеному підприємстві (чи його трудової книжки), так само матеріали клопотання не містять а ні копії трудового чи цивільно правового договору про виконання ОСОБА_4 відповідних функцій водія на наведеному підприємстві.

Листи ТОВ «СтарКом-Агро» про необхідність виконання підозрюваним певної трудової функції в травні 2026 року не є достовірним підтвердження існування трудових правовідносин, станом на час розгляду наведеного клопотання сторони захисту.

Стороною захисту не долучено до матеріалів клопотання жодних доказів, які б вказували на характер роботи ОСОБА_4 на наведеному підприємстві, його посадових (функціональних) обов`язків, які б вказували, що свою трудову функцію він виконує на території трьох областей України, тощо.

Враховуючи вище наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи сторони захисту щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_4 в ТОВ «СТАРКОМ - АГРО» жодними доказами перед судом не підтверджено.

Стороною захисту не надано жодних відомостей про конкретне місце роботи підозрюваного ОСОБА_4 , його посаду, а також про те, що входить в обов`язки ОСОБА_4 як працівника ТОВ «СТАРКОМ - АГРО».

Відсутність будь-яких доказів (трудових договорів, довідок, наказів тощо), що вказували б на характер роботи ОСОБА_4 в ТОВ «СТАРКОМ - АГРО», вказує на недоведеність перед судом вимог клопотання.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, а покладений обов`язок є необхідним для забезпечення дієвості досудового розслідування та перешкоджання підозрюваному переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що скасування вказаного обов`язку на даній стадії є передчасним.

Заборона підозрюваному ОСОБА_4 відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду є необхідним заходом для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Разом з тим, слідчий суддя роз`яснює, що всі питання, які стосуються необхідності залишати місце проживання підозрюваний ОСОБА_4 може вирішувати процесуальним шляхом, отримуючи відповідний дозвіл від слідчого, прокурора або суду.

Враховуючи зазначене, доводи зазначені у клопотанні захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 , не свідчать про наявність підстав для скасування обов`язку покладеного на підозрюваного, вимоги клопотання є перед судом недоведеними (доказами не підтвердженими), а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 182, 194, 196, 197, 201, 206, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування обов`язку покладеного на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03 червня 2026 року у справі №127/17536/26 - відмовити.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя