Ухвала суду № 138294470, 15.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14359/26

Провадження № 2/127/4098/26

УХВАЛА

15 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , подану її представником, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту архітектурно- будівельного контролю Вінницької міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити перебудову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити перебудову.

Представником позивача було подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої просить заборонити відповідачу та будь-яким третім особам проводити будь-які будівельні роботи по реконструкції житлового будинку садибного типу з прибудовою та надбудовою, розташованого у АДРЕСА_1 , а також заборонити Виконавчому комітету Вінницької міської ради та Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради вчиняти дії щодо прийомки в експлуатацію реконструйованого житлового будинку садибного типу з прибудовою та надбудовою, розташованого у АДРЕСА_1 . Вказує, що такий захід є співмірним із заявленими вимогами та дозволить забезпечити виконання судового рішення в разі його задоволення та усунути ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши вказану заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто бути безпосередньо зв`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач, звертаючись із позовною заявою, вказує, що внаслідок проведених будівельних робіт відповідачем порушується право власності на її земельну ділянку, а тому просила усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування конструктивних елементів будинку, що знаходяться на її земельній ділянці.

Тобто спір виник з приводу існування перешкод в користуванні позивачем своїм майном. Подаючи заяву про забезпечення позову просить заборонити відповідачу та інших особам вчиняти певні дії щодо реконструйованого будинку відповідача, вказуючи на співмірність заходу та забезпечення можливості фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем певних дій (постанови Верховного Суду від 25.09.2019 в справі №910/7141/13 , від 25.02.2019 в справі № 922/2673/18, від 17.10.2018 в справі №183/5864/17-ц).

Саме лише посилання в заяві на ймовірність утруднення виконання рішення суду не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Тому при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Аналіз наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та підтвердити обставини належними та допустимими доказами.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення та з цією метою, з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Ст.81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з цим заявником не наведено обставин та не надано жодних доказів, які б свідчили про реальну можливість вчинення відповідачем та третіми особами дій та доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

З огляду на викладене в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , подану її представником, про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департаменту архітектурно- будівельного контролю Вінницької міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити перебудову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: