Ухвала суду № 138294410, 10.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24064/26

Провадження № 1-кс/127/9164/26

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковник юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026020000000065 від 05.05.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в ході здійснення якого, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.

Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026020000000065 від 05.05.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , усвідомлюючи обставини та характер збройної агресії російської федерації проти України й окупації частини території України, діючи умисно, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають окупацію України або перебування її у сфері впливу держави-агресора, вчинив дії, спрямовані на надання допомоги державі-агресору (пособництво) та окупаційній адміністрації держави-агресора з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень і дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора за таких обставин.

Так, ОСОБА_5 є засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Ека Фуд» (код ЄДРПОУ 42877206), яке зареєстровано 11.03.2019 за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 59/51. Основним видом діяльності товариства є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Реєстраційні дії щодо створення зазначеного товариства на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої ОСОБА_5 , вчиняв громадянин України ОСОБА_6 .

ТОВ «Ека Фуд» є власником торговельного комплексу в м. Маріуполі Донецької області загальною площею 2049,5 м?, розташованого за адресою: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 5А, у приміщенні якого функціонував супермаркет «Щирий кум» (торговельна марка зареєстрована за ОСОБА_5 ).

Разом із тим, після окупації 20.05.2022 російською федерацією м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_5 , керуючись корисливими мотивами щодо збереження власних активів та можливості здійснення господарської і фінансової діяльності як на території України, так і на тимчасово окупованій російською федерацією території, здійснюючи при цьому безпосередній контроль за використанням зазначеного нерухомого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, на виконання кримінально протиправного умислу, спрямованого на надання допомоги державі-агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом підтримки рішень та дій держави-агресора щодо зміни меж території і державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, інтеграції та розвитку захоплених територій, їх демографічного й економічного потенціалу, у тому числі за рахунок приватних підприємців, збільшення податкових надходжень до бюджетів російської федерації та окупаційної адміністрації, 30.11.2022 зареєстрував в окупованому російською федерацією м. Маріуполі Донецької області за законодавством російської федерації «Общество с ограниченной ответственностью «Эка Фуд» (ООО «Эка Фуд»), основний державний реєстраційний номер (ОГРН) 1229300136988, за адресою: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51.

Водночас під час реєстрації підприємства в органах державної влади російської федерації засновником ООО «Эка Фуд» зазначено громадянина України ОСОБА_5 , а директором підприємства ОСОБА_6 .

При цьому ООО «Эка Фуд» є власником торговельного комплексу в м. Маріуполі Донецької області, розташованого за адресою: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 5А, у приміщенні якого функціонує супермаркет під назвою «Марка Вкуса».

Таким чином, ОСОБА_5 зареєстрував та є одноосібним власником, контролює й управляє двома аналогічними «дзеркальними» юридичними особами, одна з яких зареєстрована за законодавством України, а інша за законодавством російської федерації. При цьому обидва суб`єкти господарювання мають тотожні назви та структуру власності, володіють одним і тим самим майном, від передачі якого в оренду отримують прибуток.

Крім того, ОСОБА_5 є засновником та одноосібним власником зареєстрованого 30.11.2022 за законодавством російської федерації ООО «Грация Маркет» (ОГРН 1229300135052, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51, директор ОСОБА_6 ), а також через близьких осіб контролює та здійснює управління такими юридичними особами, які провадять господарську діяльність з передачі в оренду та управління власним або орендованим майном, а також допоміжну діяльність, пов`язану з наземним транспортом, на тимчасово окупованій території України, зокрема:

- ООО «РЕНТСЕЛ ГРУП» (ОГРН 1229300135063, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51);

- ООО «РЕНТСЕЛ» (ОГРН 1229300134425, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51);

- ООО «ТОРГОВЫЙ ДОМ «ГРАЦИЯ» (ОГРН 1229300134733, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, проспект Металургів, 53);

- ООО «ЧПКФ «ГЕЛИОС» (ОГРН 1229300136010, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51),

засновником та одноосібним власником яких є співмешканка ОСОБА_5 ОСОБА_7 ;

- ООО «ФИАЛЛА» (ОГРН 1229300136020, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51);

- ООО «ЮКА ФУД ГРУП» (ОГРН 1229300135701, адреса реєстрації: т. зв. «Донецька народна республіка», м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 59/51),

засновником та одноосібним власником яких є мати співмешканки ОСОБА_5 ОСОБА_8 .

При цьому загальний розмір статутного капіталу всіх вищевказаних підконтрольних ОСОБА_5 юридичних осіб становить 46 893 750 російських рублів. Усі вони зареєстровані за законодавством російської федерації 30.11.2022, а їх директором є ОСОБА_6 .

Із прибутку, отриманого від діяльності зазначених підконтрольних ОСОБА_5 суб`єктів господарювання, до державного бюджету російської федерації та бюджету окупаційної адміністрації сплачуються податки й обов`язкові платежі, здійснюється оплата комунальних послуг, у тому числі за спожиту воду та електроенергію, які використовуються для забезпечення діяльності суб`єктів господарювання та некомерційних бюджетних установ держави-агресора й окупаційної адміністрації. Отже, зазначені кошти спрямовуються на забезпечення можливості ведення державою-агресором збройної агресії проти України, у тому числі шляхом підтримання належного рівня фінансування у вигляді виплати грошового забезпечення та компенсацій, закупівлі й постачання озброєння, обладнання та спеціальної військової техніки, виконання державних оборонних замовлень для збройних сил та інших військових формувань російської федерації, які беруть безпосередню участь у бойових діях проти Збройних Сил України та інших Сил оборони України, здійснюють окупацію території України, а також забезпечують діяльність представників держави-агресора, спрямовану на захоплення й утримання під контролем окупованої території України, тобто на зміну меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, під час ведення повномасштабної війни російської федерації проти України. Крім того, ці кошти використовуються для забезпечення діяльності окупаційних адміністрацій, можливості їх ефективного функціонування на тимчасово окупованій території України та реалізації рішень і дій держави-агресора.

02 липня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Проаналізувавши зміст доданих до клопотання матеріалів, суд дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, є обґрунтованою.

Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з кофіскацією майна або без такої.

Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі V 220 D, 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Крім того, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 485370025 від 10.07.2026 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ),являється власником нерухомого майно:

- квартири, загальною площею 43,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- нежитлового приміщення, загальною площею 221,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на майно, яке належить ОСОБА_5 , необхідно накласти арешт шляхом заборони розпоряджатися вказаним рухомим та нерухомим майном, однак без позбавлення власника та користувачів права його використання.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Накласти арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на:

- транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ», моделі V 220 D, 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ;

- квартиру, загальною площею 43,5 кв. м, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів, будинок 156, квартира 2;

- нежитлове приміщення, загальною площею 221,9 кв. м, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 72А, приміщення 1, 2.

Арешт на вказане рухоме та нерухоме майно накласти шляхом заборони розпоряджатися ним будь-яким чином, однак без позбавлення власника та користувачів права користування зазначеним майном.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 .

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: