Ухвала суду № 138294047, 17.07.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/845/25

Номер провадження 2-п/142/1/26

У Х В А Л А

іменем Украни

17 липня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі з ЄУН 142/845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі з ЄУН 142/845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій відповідач просить суд прийняти цю заяву до розгляду та скасувати заочне рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25.03.2026 року у цивільній справі № 142/845/25, призначити справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін, застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та повністю відмовити у задоволенні позову.

В обгрунтування зазначає, що 25 березня 2026 року Піщанським районним судом Вінницької області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 142/845/25, яким задоволено позов ТОВ «Колект Центр» та стягнено з неї заборгованість у розмірі 84645,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. Вказує, що відповідач ОСОБА_1 не з`явилася в судові засідання з поважних причин, оскільки не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, оскільки позивач у позовній заяві навмисно вказав завідомо неправдиву адресу її проживання, внаслідок цього всі судові повістки та копія позову поверталися до суду неотриманими з відміткою пошти про «відсутність адресата за вказаною адресою», що офіційно зафіксовано в матеріалах справи та підтверджується ухвалою суду від 10.07.2026 року. Вказує, що про існування судового рішення та про засідання Відповідач дізналася лише 11.07.2026 року випадково з підсистеми «Електронний суд», у зв`язку з чим строк на подачу цієї заяви (ст. 284 ЦПК України) не є пропущеним. Водночас Відповідач має істотні заперечення проти позовних вимог та докази, які мають значення для правильного вирішення справи. Щодо спливу позовної давності на підставі ст. 257, 267 ЦК України, зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на електронному договорі № 0970255633, укладеному ще 20.05.2019 року з ТОВ «ІНФІНАНС» (Moneyveo). Відповідно до матеріалів позову, первісний кредитор відступив право вимоги за цим договором компанії ТОВ «Вердикт Капітал» ще 14.07.2021 року (тобто більше ніж 4,5 роки тому). Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки. Позивач звернувся до суду лише наприкінці 2025 року, тобто з грубим та безпідставним пропуском трирічного строку позовної давності. Вказує, що зміна кредитора у зобов`язанні (ст. 512 ЦК України) не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України). Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійною підставою для відмови у позові. Також відповідача вказує на необґрунтованість та неспівмірність витрат на адвоката, зазначає, що вимога Позивача стягнути 25000 грн за один шаблонний позов є незаконною, штучно роздутою та неспівмірною з реальними обставинами справи та тілом кредиту, яке становить лише 6 000 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 липня 2026 року вказану заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі з ЄУН 142/845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, було залишено без руху, запропоновановідповідачу усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання копії ухвали, в тому числі, сплатити судовий збір у зазначеному судом розмірі за вказаними судом реквізитами, роз`яснено відповідчу, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків заява про перегляд заочного рішення суду буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню, копію ухвали направлено відповідачу.

Копію вказаної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху від 14 липня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 було отримано 15 липня 2026 року в підсистемі "Електронний суд", де відповідач має зареєстрований електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

16 липня 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення, до якої відповідач долучила платіжну інструкцію про сплату судового збору в розмірі 532,48 грн, та в якій відповідач просить суд визнати причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та поновити ОСОБА_1 цей процесуальний строк, прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року у цивільній справі № 142/845/25. В обгрунтування зазначила, що просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року, оскільки його пропущено з поважних та незалежних від її волі причин. Вказує, що вона не отримувала жодних судових повісток про виклик у судові засідання, копії позовної заяви з додатками, а також копії самого заочного рішення суду поштою. У матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про вручення поштових відправлень з її особистим підписом, а вся судова кореспонденція поверталася на адресу суду неврученою адресату (з відмітками пошти про відсутність або закінчення терміну зберігання). Зазначає, що про існування вказаного судового процесу та ухваленого заочного рішення вона дізналася вперше лише 11.07.2026 року під час випадкового ознайомлення з матеріалами в системі «Електронний суд». Одразу після цього, 13.07.2026 року (тобто у найкоротший строк), нею було направлено заяву про перегляд заочного рішення. Таким чином, вона була позбавлена можливості знати про розгляд справи та захистити свої права у встановлений законом строк.

Суд, дослідивши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 25 березня 2026 року у цивільній справі ЄУН 142/845/25, долучені до неї документи, клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а також матеріали цивільної справи ЄУН 142/845/25, приходить до наступного висновку.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і змагальність сторін (частина третя статті 2 ЦПК України).

Відповідно достатті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Отже, правило частини другої статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у їх нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.

Так, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви (частина перша статті 286 ЦПК України). У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьою статті 287 ЦПК України може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Тлумачення змісту статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із нормою частини першої статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися у судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

Це означає, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.

Очевидно, що передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не мають відношення до вирішення питання щодо наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

На користь такого висновку свідчить і те, що як вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285 ЦПК України), так і строк звернення до суду з такою заявою (стаття 284 ЦПК України) наведені законодавцем перед врегулюванням ним дій суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення, які визначені у статті 286 ЦПК України та інших статтях.

Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Тому правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень суду першої інстанції не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

Водночас відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

Можливість застосування статті 126 ЦПК України до процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другій статті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Отже, інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК України щодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

До таких правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд Верховного суду в постанові від 24 лютого 2026 року в справі № 596/459/23, провадження № 61-13555св25.

Наведені правові висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу сформульовані у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24), у якій Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, викладених у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), зазначила, що:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції суду першої інстанції, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Отже, Велика Палата Верховного Суду з огляду на здійснений нею відступ від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.

За змістомстатті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (частина п`ятастатті 124 ЦПК України).

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних стоків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Із положень статті 284 ЦПК України слідує, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів здня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до частин сьомої, восьмої, одинадцятої, дванадцятої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною шостою статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Процесуальне законодавство передбачає два способи надсилання судового рішення: рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом надсилання листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС. Надсилання судового рішення у той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи є у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4 і 5 частини шостої статті 272 ЦПК України. За відсутності таких відомостей судове рішення вважається неврученим (постанова Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 159/1942/22).

За змістом пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Наведена норма права дає підстави вважати, що врученим судове рішення вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, повернення копії заочного рішення з вказівкою причини повернення «адресат відсутній за місцем проживання чи перебування» є доказом вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи відповідно до статті 272 ЦПК України, тому за наявності таких відомостей судове рішення вважається врученим.

Такі правові позиції викладені в постанові Касаційного цивільного суду Верховного суду від 24 лютого 2026 року в справі № 596/459/23, провадження № 61-13555св25

Таким чином, аналіз вказаних процесуальних норм права дає підстави для висновку, що при прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватись у першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є ефективний захист прав та інтересів особи. Для реалізації цієї мети суд забезпечує дотримання основних засад (принципів) цивільного судочинства, до яких, зокрема, відносяться рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і змагальність сторін.

Сутність принципу процесуальної рівності сторін полягає у тому, що сторони у цивільному процесі наділяються рівними процесуальними правами та несуть рівні процесуальні обов`язки незалежно від свого процесуального статусу. У поєднанні з принципом змагальності сторін досягається реальна рівність сторін у процесі.

Сторони зобов`язані реалізувати свої права та виконати свої обов`язки в межах установлених законом або судом процесуальних строків. Закінчення строку тягне за собою втрату стороною права на вчинення процесуальної дії, для якої цей строк було встановлено, водночас, якщо суд визнає причини пропуску процесуального строку поважними, то такий строк підлягає поновленню.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для учасника судового процесу на вчинення процесуальної дії.

Процесуальний закон встановлює порядок перегляду судом першої інстанції заочного рішення. Такий перегляд здійснюється судом, який ухвалив заочне рішення, за належно оформленою заявою відповідача.

Відповідач вправі подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому суд зобов`язаний поновити строк на подання такої заяви, якщо вона подана протягом двадцяти днів з дня вручення відповідачу повного заочного рішення суду, або в разі пропуску відповідачем строку з інших поважних причин.

Серед іншого, днем вручення фізичній особі судового рішення є день проставлення відділенням поштового зв`язку у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за зареєстрованим у встановленому законом порядку місці проживання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року (справа №756/11081/20) також вказала, що поновлення строку на перегляд заочного рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеногостаттею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Зазначена позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 2-971/10, провадження № 61-20ск22.

Із матеріалів справи слідує, що 30 жовтня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій позивач просить суд стягнути з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 0970255633 від 20.05.2019 у розмірі 84645.00 грн., стягнути з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн., стягнути з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000.00 грн., розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві адресою проживання відповідача ОСОБА_1 було зазначено АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 31 жовтня 2025 року було направлено запит до Студенянської сільської ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

12 листопада 2025 року на адресу суду від Студенянської сільської ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 02-10/814 від 12 листопада 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, призначено по цивільній справі судове засідання на 09 годину 00 хвилин 12 грудня 2025 року.

Копію ухвали про відкриття провадження від 17 листопада 2025 року разом судовою повісткою про виклик до суду в судове засідання, призначене на 12 грудня 2025 року, відповідачу ОСОБА_1 було направлено судом за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві, та яка також була встановлена судом як адреса місця проживання відповідача, зареєстрована у встановленому законом порядку, а саме в АДРЕСА_1 .

09 грудня 2025 року на адресу суду повернувся конверт в якому відповідачу ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067042082098 за адресою АДРЕСА_1 , було направлено копію ухвали про відкриття провадження від 17 листопада 2025 року разом судовою повісткою про виклик до суду в судове засідання, призначене на 12 грудня 2025 року, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою станом на 03 грудня 2025 року згідно поштового штемпелю на довідці про причини повернення (а.с.110)

12 грудня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 13 годину 00 хвилин 19 січня 2026 року. Судову повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 19 січня 2026 року відповідачу ОСОБА_1 було також направлено на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, а саме в АДРЕСА_1 .

31 грудня 2025 року на адресу суду повернувся конверт в якому відповідачу ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067065055691 за адресою АДРЕСА_1 , було направлено судову повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 19 січня 2026 року, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою станом на 26 грудня 2025 року згідно поштового штемпелю на довідці про причини повернення (а.с.115)

19 січня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 09 години 00 хвилин 20 лютого 2026 року у зв`язку з відсутністю у приміщенні суду електропостачання. Судову повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 20 лютого 2026 року відповідачу ОСОБА_1 було також направлено на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, а саме в АДРЕСА_1 .

12 лютого 2026 року на адресу суду повернувся конверт в якому відповідачу ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067091766741 за адресою АДРЕСА_1 , було направлено судову повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 20 лютого 2026 року, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою станом на 06 лютого 2026 року згідно поштового штемпелю на довідці про причини повернення (а.с.120)

20 лютого 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 09 години 00 хвилин 25 березня 2026 року у зв`язку з відсутністю у приміщенні суду електропостачання. Судову повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 25 березня 2026 року відповідачу ОСОБА_1 було також направлено на адресу місця проживання відповідача, зареєстровану у встановленому законом порядку, а саме в АДРЕСА_1 .

04 березня 2026 року на адресу суду повернувся конверт в якому відповідачу ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067106917032 за адресою АДРЕСА_1 , було направлено судову повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 25 березня 2026 року, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою станом на 27 лютого 2026 року згідно поштового штемпелю на довідці про причини повернення (а.с.125)

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі призначене на 25 березня 2026 року, не з`явилася. Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

25 березня 2026 року Піщанським районним судом Вінницької області було ухвалено заочне рішення в цивільній справі з ЄУН 142/845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 0970255633 від 20.05.2019 у розмірі 9150,00 грн., стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судовий збір у розмірі 261,86 грн., стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000.00 грн., в задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

26 березня 2026 року судом було надіслано на адресу місця проживання відповідача ОСОБА_1 , зареєстровану у встановленому законом порядку, а саме в АДРЕСА_1 , з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067141613402 копію заочного рішення Піщанського районного суду Ві нницької області від 25 березня 2026 року ухваленого в цивільній справі ЄУН 142/845/25.

15 квітня 2026 року на адресу суду повернувся конверт в якому відповідачу ОСОБА_1 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067141613402 за адресою АДРЕСА_1 , було направлено копію заочного рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою станом на 10 квітня 2026 року згідно поштового штемпелю на довідці про причини повернення (а.с.144)

З огляду на приписи процесуального закону, ОСОБА_1 вважається такою, що отримала повне заочне рішення суду від 25 березня 2026 року в день проставлення відділенням поштового зв`язку у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за зареєстрованим у встановленому законом порядку місці проживання, тобто 10 квітня 2026 року та мала можливість подати заяву про його перегляд до 09 травня 2026 року.

Натомість ОСОБА_1 подала таку заяву лише 13 липня 2026 року, тобто після спливу встановленого законом строку.

Разом з тим, до заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодних доказів на підтвердження наявності будь-яких обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 подати заяву про перегляд заочного рішення у встановлений ст. 284 ЦПК України строк.

Посилання заявника ОСОБА_1 на те, що моментом, з якого слід відраховувати право на захист є дата фактичної обізнаності про існування рішення суду в підсистемі "Електронний суд", а саме 11 липня 2026 року, суд вважає безпідставними, оскільки такі будь-якими доказами не підтвердженні.

Твердження заявника про те, що зазначення позивачем у позовній заяві завідомо неправдивої адреси є умисною дією, спрямованою на позбавлення відповідача можливості захистити свої права, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вищевстановленими судом обставинами справи, а інших належних та допустимих доказів на підтвердження недобросовісної поведінки позивача судом не встановлено.

Таким чином, вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суд надаючи оцінку доводам відповідча щодо її необізнаності про розгляд справи, виходить з того, що: судова кореспонденція надсилалася за за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, положення кредитного договору покладали на позичальника обов`язок повідомляти банк про зміну адреси, проте доказів повідомлення банку або суду про зміну місця проживання відповідачем матеріали справи не містять, як і те, що таких доказів зміни місця проживання не було долучено відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення.

Крім того, суд бере до уваги, що при поданні заяви про перегляд заочного рішення через підсистему «Електронний суд» відповідач ОСОБА_1 , реєструючись як користувач системи та звертаючись до суду як фізична особа, при заповненні обов`язкових полів заяви самостійно зазначила місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , яка є аналогічною тій адресі, за якою судом здійснювалися судові виклики та було направлено копію заочного рішення в цивільній справі ЄУН 142/845/25.

З урахуванням викладеного, встановивши відсутність у ОСОБА_1 об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання нею заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені процесуальним законом, суд приходить висновку про відсутність підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та вважає за необхідне заяву відповідача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення залишити без задоволення, а заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.

Керуючись статями 126, 127, 284-287, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року у цивільній справі з ЄУН 142/845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 25 березня 2026 року у цивільній справі з ЄУН 142/845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: