Рішення № 138293928, 24.06.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/2562/23

24.06.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Козятині в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Дінеро", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович; - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Фінансова Компанія "Дінеро", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.; - приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №18472, щодо стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Дінеро" заборгованості в розмірі 7 948,00 грн.

Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки

він вчинений з порушенням законодавства, зокрема, нотаріус при вчиненні виконавчого напису має перевірити безспірність заборгованості та той факт, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, має бути оригінал договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків його погашення.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №18472, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Дінеро", що має право грошової вимоги відповідно до умов кредитного договору №AG5638647 від 13.09.2019, номер кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії L9238199, в розмірі 7 298 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5 200,00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом 2 098,00 грн. А також плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом в розмірі 650,00 грн. Стягнення здійснюється за період з 14.10.2019 по18.05.2021.

02.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. відкрито виконавче провадження № 66678452 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному переліку документів (оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відмітною стягувача про непогашення заборгованості). При цьому цей перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

За змістом п. 2.3 гл. 16 розд. ІІ «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих банком повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховану суму заборгованості в розмірі

7 948,00 грн., що підлягає стягненню за виконавчим написом нотаріуса, заперечує в повному обсязі.

Перевірка безспірності боргу є обов`язком нотаріуса. Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий ж самий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 320/8269/15-ц від 16.05.2018.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі

№ 826/20084/14, залишеною без змін ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 скасовано; визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

У постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 зроблено висновок, що оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Так, виконавчий напис від 16.07.2021 було вчинено в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 в справі № 826/20084/14. Кредитний договір №AG5638647 від 13.09.2019, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису ТОВ "ФК "Дінеро", не був посвідчений нотаріально, жодних доказів про зворотнє відповідачем не надано, а тому у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. були відсутні правові підстави для прийняття у Товариства документів для вчинення оспорюваного виконавчого напису. Відповідно у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису.

Виконавчий напис приватного нотаріуса оспорюється, зокрема, у тому числі і з мотивів його вчинення з порушенням строку, встановленого ст. 88 ЗУ «Про нотаріат».

Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду 23.08.2023 клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. копії документів, відповідно до яких ним вчинено даний виконавчий напис. Однак, документи так і не були надані суду.

Відповідачем та третьою особою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. не спростовано доводи позивача, що викладені у позовній заяві.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню, тому позов підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ст.141 ЦПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

Щодо розміру витрат на правничу допомогу позивачем повідомлено, що докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

У зв`язку з чим, суд вважає за необхідне встановити стороні позивача строк у п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат, які вони понесли у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №18472, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Дінеро" заборгованості у загальному розмірі 7 948 (сім тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" на користь ОСОБА_1 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп. судового збору.

У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України позивачу надати можливість протягом п`яти днів після ухвалення рішення подати докази щодо розміру витрат, які сторони понесли у зв`язку з розглядом справи.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА