Рішення № 138293909, 15.07.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2116/26

Провадження №2-о/132/134/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" липня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Павленко І.В.

присяжних: Майданюка Л.П., Зорі Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 в особі представника заявника адвоката Вдовцової Аліни Дмитрівни, за участю заінтересованих осіб: Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовцова А.Д., звернулась до Калинівського районного суду Вінницької області із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

Заява мотивована тим, що заявник є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Кіровською сільською радою Калинівського району Вінницької області 07.08.1987 відносно ОСОБА_2 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Кіровською сільською радою Калинівського району Вінницької області 01.03.1986 відносно ОСОБА_1 .

Зауважує, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізаційним розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти.

Із заяви вбачається, що в період з 01 листопада 2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання на ПВ «АЗАЛІЯ-11» біля села Богданівка, Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_2 зник безвісти за особливих обставин.

На підтвердження зазначених обставин заявник посилається на рапорт ТВО командира роти від 27 листопада 2023 року, доповіді командування військової частини, матеріали службового розслідування, витяги з наказів командира військової частини, сповіщення сім`ї про зникнення безвісти військовослужбовця, а також письмові пояснення військовослужбовців, які брали участь у виконанні бойового завдання та були очевидцями подій 27 листопада 2023 року.

Як зазначає заявник, проведеним службовим розслідуванням встановлено відсутність будь-яких даних, які б свідчили про добровільну здачу ОСОБА_2 у полон, самовільне залишення військової частини, дезертирство чи інші неправомірні дії з його боку. За результатами службового розслідування факт його зникнення безвісти під час виконання бойового завдання визнано встановленим.

Також заявник зазначає, що за фактом зникнення військовослужбовця розпочато кримінальне провадження, ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а відповідями компетентних державних органів підтверджено відсутність будь-яких відомостей про його перебування серед живих, у полоні чи в іншому місці.

Посилаючись на те, що з моменту зникнення ОСОБА_2 минуло понад два роки, а сукупність наявних доказів свідчить про його ймовірну загибель під час виконання бойового завдання, заявник просив оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця села Польова Лисіївка, Калинівського району Вінницької області, громадянина України, померлим та визначити дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місце смерті село Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 24.06.2026 року вказану заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження, призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник заявника, адвокат Вдовцова А.Д. вимоги заяви підтримала, просила її задовольнити, з підстав зазначених у заяві.

Заінтересована особа Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, однак від начальника відділу ДРАЦС Л.П. Гавронської надійшов лист відповідно до якого просила розглянути справу за відсутності представника відділу.

Інші заінтересовані особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши кожен доказ окремо та всі докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про оголошення фізичної особи померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наявними в матеріалах справи.

Із наданих суду письмових доказів установлено, що після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації та відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №305 від 01.11.2023 призначений на посаду номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 та з 01 листопада 2023 рокузарахований до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення.

Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 20.12.2023 №8427 підтверджується, що в період з 01.11.2023 по 27.11.2023 року солдат ОСОБА_2 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів м. Часів Яр Донецької області.

Зі змісту рапорту ТВО командира 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 від 27.11.2023 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході бойових дій під час штурмових дій ПВ «АЗАЛІЯ-11» біля села Богданівка, Бахмутського району, Донецької області приблизно о 09.20 годині зник безвісти солдат ОСОБА_3 місцезнаходження якого після зазначених подій встановити не вдалося.

Зі змісту довідки-доповіді про факт зникнення безвісті військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 №7754 від 27 листопада 2023 року вбачається, що 27.11.2023 року в ході бойових дій під час штурмових дій біля села Богданівка, Бахмутського району, Донецької області приблизно о 09.20 годині зник безвісти особовий склад 3 мотопіхотної роти у кількості 4 осіб серед яких перебував і солдат ОСОБА_2 .

З метою встановлення причин та обставин зникнення військовослужбовця наказом командира військової частини НОМЕР_1 було призначено службове розслідування, за результатами якого складено акт, затверджений 24 грудня 2023 року.

Під час службового розслідування комісією досліджено обставини виконання бойового завдання, отримано пояснення військовослужбовців, які перебували разом із ОСОБА_2 , а також перевірено можливі причини його неповернення.

За результатами службового розслідування неправомірних дій з боку ОСОБА_2 , зокрема добровільної здачі у полон, самовільного залишення місця служби чи дезертирства, не встановлено. Навпаки, службовим розслідуванням підтверджено, що його зникнення безвісти безпосередньо пов`язане з забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації.

Вирішуючи питання про наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 померлим, суд також враховує, що матеріали справи містять сукупність належних, допустимих, достовірних та взаємопов`язаних між собою доказів, які узгоджуються між собою, не містять істотних суперечностей та в своїй сукупності дають підстави для висновку про вірогідну загибель військовослужбовця саме ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання.

Так, з витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №305 від 01.11.2023, вбачається, що ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією, призначений на посаду номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_1 та з 01 листопада 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.У подальшому, виконуючи покладені на нього службові обов`язки на займаній посаді та проходячи військову службу в умовах триваючої збройної агресії проти України, солдат ОСОБА_2 продовжував нести службу в складі підрозділу, виконуючи завдання за призначенням у зоні проведення активних бойових дій.

З довідки №8427 від 20 грудня 2023 року вбачається, що в період з 01.11.2023 по 27.11.2023 року солдат ОСОБА_2 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

27 листопада 2023 року в результаті бойових дій поблизу села Богданівка Донецької області зник безвісті військовослужбовець 3 мотопіхотної роти солдат ОСОБА_3 .

Зазначений факт безпосередньо підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України №1082 від 24.12.2023 по факту зникнення безвісти під час ведення бойових дій номера обслуги 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти солдата ОСОБА_2 , витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 , №1093 від 27.11.2023 та актом службового розслідування від 24.12.2023.

Особливе значення для правильного вирішення справи має Акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 24 грудня 2023 року.

Із змісту зазначеного акта вбачається, що службовим розслідуванням було всебічно перевірено обставини неповернення військовослужбовця із бойового завдання, досліджено бойові документи, пояснення очевидців, службову документацію та інші матеріали.

За результатами проведеного розслідування комісією встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісти саме під час виконання бойового завдання із забезпечення оборони на ПВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області.

При цьому службовим розслідуванням не встановлено жодних обставин, які могли б свідчити про самовільне залишення військової частини, дезертирство, добровільну здачу у полон, ухилення від виконання військового обов`язку чи інші неправомірні дії військовослужбовця.

Навпаки, комісією зроблено висновок, що зникнення ОСОБА_2 безпосередньо пов`язане із виконанням ним бойового завдання щодо оборони України, а також із виконанням обов`язків військової служби в умовах воєнного стану.

Суд також враховує, що матеріали службового розслідування були доповненні письмовими поясненнями військовослужбовців, які були безпосередніми очевидцями подій за який 27 листопада 2023 року зник безвісти військовослужбовець ОСОБА_2 .

Із змісту зазначених письмових пояснень убачається, що 27 листопада 2023 року підрозділ виконував бойове завдання поблизу с. Богданівка Бахмутського району Донецької області. Близько 06 год. 00 хв. противник значно посилив артилерійські обстріли позиції ПВ «Азалія 11», одночасно збільшилась інтенсивність застосування ворожих FPV-дронів. Крім того, вздовж лісосмуги у напрямку зазначеної позиції розпочала просування піхота противника.

Встановлено, що на найближчому до противника спостережному пункті перебували ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_2 , молодший сержант ОСОБА_5 . О 10 год. 00 хв. солдат ОСОБА_4 засобами радіозв`язку повідомив про те, що солдат ОСОБА_2 та молодший сержант ОСОБА_5 отримали тяжкі поранення. Для надання їм допомоги з найближчого спостережного пункту вирушив ще один військовослужбовець. Разом з тим, приблизно через 1520 хвилин зв`язок із зазначеними військовослужбовцями був втрачений, а місце їх ймовірного перебування перейшло під контроль піхоти противника.

Наведені обставини узгоджуються між собою, є послідовними та взаємопов`язаними, а також підтверджують, що безвісне зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 відбулося за обставин ведення активних бойових дій, масованого артилерійського обстрілу, застосування противником ударних FPV-дронів та наступу піхоти противника, що унеможливило подальше встановлення його місцезнаходження та проведення евакуаційних заходів.

Письмові пояснення свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не містять внутрішніх суперечностей та повністю підтверджуються письмовими матеріалами службового розслідування, рапортами командирів та іншими письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наведені письмові докази у їх сукупності підтверджують із достатнім ступенем вірогідності факт загибелі ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання із захисту України поблизу населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Окремо суд бере до уваги, що будь-яких доказів, які б свідчили про перебування ОСОБА_2 у полоні, його евакуацію, подальше місцезнаходження чи перебування серед живих осіб, матеріали справи не містять. Навпаки, відповіді компетентних державних органів та результати проведених розшукових заходів свідчать про відсутність будь-якої інформації, яка могла б спростувати встановлені судом обставини щодо його вірогідної загибелі.

Крім того, судом встановлено, що після подій 27 листопада 2023 року компетентними органами державної влади та військового управління було проведено всі передбачені законодавством заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_2 .

Так, 06 грудня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я сестри ОСОБА_1 направлено повідомлення сім`ї (близьких родичів) №3254, згідно якого повідомлено, що солдат ОСОБА_2 , зник безвісти в ході штурмових дій зі сторони противника поблизу села Богданівка Бахмутського району Донецької області, під час виконання завдань здійснених заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Суд бере до уваги, що зазначене сповіщення є офіційним документом, виданим уповноваженим органом військового управління на підставі матеріалів службового розслідування та первинних бойових документів військової частини, а тому підтверджує факт зникнення військовослужбовця саме за обставин виконання бойового завдання.

Матеріалами справи також підтверджується, що за фактом загибелі ОСОБА_2 було розпочато кримінальне провадження №12023020220000432 від 12 грудня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, яке у подальшому було передано за підслідністю до слідчого відділу Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Сам по собі факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 115 КК України у випадках безвісного зникнення особи не свідчить про наявність даних щодо умисного вбивства, а відповідає усталеному порядку реєстрації таких повідомлень правоохоронними органами та спрямований на забезпечення повного комплексу розшукових заходів.

Разом із цим суд враховує, що протягом більш як двох років із моменту зникнення ОСОБА_2 жодних відомостей про його місцезнаходження отримано не було.

З витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20260203-461 від 03 лютого 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 обліковується як особа, зникла безвісти за особливих обставин.

При цьому внесення особи до зазначеного Реєстру саме по собі не свідчить про те, що така особа є живою, а лише підтверджує здійснення державою офіційного обліку осіб, місце перебування яких не встановлено, та проведення їх розшуку.

Суд також враховує лист Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-5843 від 10 червня 2026 року, відповідно до якого інформація про місце перебування ОСОБА_2 відсутня, відомостей про його перебування у полоні чи незаконному утриманні державою-агресором не отримано.

Аналогічні відомості містяться у листі ДП «Український національний центр розбудови миру» та Виписці з Реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, згідно з якими підтвердження факту перебування ОСОБА_2 у полоні через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста або з інших міжнародних джерел відсутнє.

Таким чином, судом встановлено, що компетентними органами державної влади здійснено всі передбачені законом заходи щодо встановлення місця перебування ОСОБА_2 , однак жодних даних, які б свідчили про те, що він залишився живим, перебуває у полоні, на лікуванні чи в іншому місці, матеріали справи не містять.

Навпаки, усі наявні у справі докази свідчать про інше: останнім місцем перебування ОСОБА_2 було поле бою під час надзвичайно інтенсивних бойових дій, його загибель підтверджується безпосередніми очевидцями, службовим розслідуванням, бойовими документами військової частини та іншими офіційними документами.

Суд звертає увагу, що у даній справі відсутність можливості евакуації тіла загиблого військовослужбовця обумовлена виключно бойовою обстановкою, безперервними артилерійськими обстрілами противника та подальшою окупацією території, на якій відбувалися бойові дії.

Саме тому відсутність лікарського свідоцтва про смерть або тіла військовослужбовця не може розцінюватися як доказ того, що особа залишилася живою, оскільки у справах цієї категорії закон не вимагає безумовного встановлення факту смерті, а передбачає можливість її оголошення померлою за наявності достатніх підстав для вірогідного припущення про загибель.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що всі зібрані у справі докази у своїй сукупності відповідають критерію достатності, взаємної узгодженості та достовірності, а тому дозволяють зробити обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_2 загинув саме ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання із захисту незалежності та територіальної цілісності України в районі населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом строків, визначених законом.

Частиною другою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями або збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. Разом із тим, з урахуванням конкретних обставин справи суд має право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Частиною третьою статті 46 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припускати її загибель від певного нещасного випадку чи у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Отже, законодавець передбачив спеціальний порядок оголошення особи померлою у випадку її зникнення під час воєнних дій, який відрізняється від загальних правил оголошення особи померлою саме тим, що допускає встановлення днем смерті дня її вірогідної загибелі за наявності достатніх доказів.

Положення статті 46 ЦК України підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку із положеннями статей 293, 305309 ЦПК України, які регламентують порядок розгляду судами справ про оголошення фізичної особи померлою в порядку окремого провадження.

Згідно із частиною другою статті 293 ЦПК України справи про оголошення фізичної особи померлою розглядаються судом у порядку окремого провадження.

Відповідно до статті 308 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про оголошення фізичної особи померлою, повинен встановити день смерті особи, якщо він може бути визначений відповідно до вимог цивільного законодавства.

Правова природа інституту оголошення фізичної особи померлою не полягає у беззаперечному встановленні самого факту смерті, а полягає у встановленні судом достатнього ступеня вірогідності її настання на підставі належних та допустимих доказів.

Саме тому у таких справах предметом доказування є не безпосередній факт смерті особи, а існування сукупності обставин, які дають суду можливість зробити обґрунтоване та вірогідне припущення щодо її загибелі.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом.

Так, у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі №490/342/17 зазначено, що стаття 46 ЦК України передбачає декілька самостійних підстав для оголошення фізичної особи померлою, однією із яких є зникнення особи у зв`язку з воєнними діями. При цьому законодавець наділив суд правом з урахуванням конкретних обставин справи оголосити таку особу померлою і до закінчення воєнних дій, але не раніше спливу шести місяців.

Особливого значення для правильного вирішення цієї справи набуває правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «воєнні дії», яке використовується у частині другій статті 46 ЦК України, не є тотожним поняттю «воєнний стан».

Законодавець свідомо використовує категорію «воєнні дії», а не «воєнний стан», а тому перебіг шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, не пов`язується із припиненням чи скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій» необхідно розуміти як закінчення активних бойових дій на відповідній території, де відбулося зникнення особи, а якщо конкретна подія, яка спричинила ймовірну загибель особи, сталася за межами території активних бойових дій, але була прямим наслідком воєнних дій, суд має право розпочати обчислення шестимісячного строку саме від дня настання такої події.

Саме такий правовий висновок викладено у пунктах 99100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року.

Зазначена правова позиція є обов`язковою для врахування судами відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_2 зник безвісти 27 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Водночас із матеріалів справи, а також із Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28 лютого 2025 року, вбачається, що територія населеного пункту Богданівка після завершення активних бойових дій перебуває під тимчасовою окупацією російської федерації, що об`єктивно унеможливило евакуацію тіла військовослужбовця та проведення державної реєстрації його смерті у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, а також те, що із дня зникнення ОСОБА_2 минуло понад два роки, компетентними органами проведено комплекс розшукових заходів, однак жодних відомостей про перебування його серед живих осіб або у полоні не встановлено, суд доходить висновку, що наявна сукупність доказів є достатньою для застосування положень частин другої та третьої статті 46 ЦК України та оголошення ОСОБА_2 померлим із визначенням днем його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд керується положеннями статті 89 ЦПК України, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодний доказ не має для суду наперед встановленої сили, а належність, допустимість, достовірність кожного доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів оцінюються судом у їх сукупності.

У цій справі судом досліджено первинні бойові документи військової частини, матеріали службового розслідування, рапорти та доповіді командирів, офіційне сповіщення сім`ї про зникнення військовослужбовця, документи щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відповіді компетентних державних органів щодо відсутності інформації про перебування ОСОБА_2 у полоні чи серед живих осіб.

Наведені докази не лише не суперечать один одному, а й взаємно підтверджують одні й ті самі обставини.

При цьому будь-яких доказів, які б ставили під сумнів факт загибелі ОСОБА_2 , матеріали справи не містять, а заінтересованими особами таких доказів суду не надано.

Суд враховує, що відсутність тіла військовослужбовця та лікарського свідоцтва про смерть обумовлена об`єктивними причинами, які не залежали ні від членів його сім`ї, ні від державних органів, а саме проведенням активних бойових дій, масованими артилерійськими обстрілами, неможливістю евакуації загиблих та подальшою окупацією відповідної території військами Російської Федерації.

Саме тому відсутність документа про державну реєстрацію смерті не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні заяви, якщо сукупність інших доказів із достатнім ступенем вірогідності підтверджує факт загибелі особи.

Такий висновок повністю відповідає правовій природі інституту оголошення фізичної особи померлою, який ґрунтується не на беззаперечному встановленні факту смерті, а на достатньому ступені ймовірності її настання.

Суд також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини щодо оцінки доказів.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що при оцінці доказів застосовується критерій «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt), однак такий висновок може випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою неспростовних висновків або аналогічних неспростованих презумпцій факту (рішення у справі Ireland v. the United Kingdom від 18 січня 1978 року, §161).

Водночас у справах цивільної юрисдикції Європейський суд з прав людини виходить із застосування стандарту «балансу вірогідностей» (balance of probabilities), тобто суд повинен встановити, чи є певна обставина більш імовірною, ніж її відсутність.

Саме такий підхід відповідає природі окремого провадження у справах про оголошення фізичної особи померлою, де законодавець не вимагає безумовного встановлення факту смерті, а достатнім є існування переконливої сукупності доказів, які дозволяють зробити вірогідне припущення про її загибель.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 29 травня 2024 року у справі №127/28463/23, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що за наявності доказів загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання відсутність тіла загиблого не може бути самостійною підставою для відмови в оголошенні його померлим.

Верховний Суд наголосив, що відмова у задоволенні такої заяви лише з мотивів відсутності тіла загиблого не відповідатиме завданню цивільного судочинства, принципу правової визначеності та не забезпечить ефективного захисту прав членів сім`ї загиблого військовослужбовця.

Правові висновки, викладені у зазначеній постанові Верховного Суду, повністю узгоджуються із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22, та підлягають врахуванню судом відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини, оцінюючи кожний доказ окремо та всі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що існують достатні, належні, допустимі та достовірні докази, які дають можливість зробити вірогідне припущення про загибель ОСОБА_2 саме ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання щодо оборони України в районі населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам статті 46 ЦК України та статей 293, 305308 ЦПК України, а тому заява підлягає задоволенню із оголошенням ОСОБА_2 померлим та визначенням днем його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відповідає дню його вірогідної загибелі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою, задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця села Польова Лисіївка, Калинівського району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , померлим, визначивши днем його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті село Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Після набрання рішенням суду законної сили копію рішення направити до Калинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та внесення відповідного актового запису про смерть.

У разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

Заінтересована особа Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: Повітрофлотський проспект, буд. 6, м. Київ, 03168.

Заінтересована особа Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .

Заінтересована особаКалинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України , код ЄДРПОУ 20088497, місцезнаходження: вул. В. Нестерчука, 22, м. Калинівка, Вінницька область, 22400.

Повний текст рішення суду складено 17.07.2025.

Суддя І.В. Павленко

Присяжні Л.П. Майданюк

Д.Л. Зоря