Ухвала суду № 138293431, 15.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

15 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/527/26 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у справі

За заявою боржника,

Боржник: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

за участю представника боржника: не з`явився;

Обставини справи:

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.06.26 прийнято заяву до розгляду та призначено підготовче засідання на 29 червня 2026 р. на 10:30.

Разом з тим, враховуючи перебування судді Фесюри М.В 29.06.26 на лікарняному, призначене на 29.06.26 на 10:30 судове засідання не проводилось. Ухвалою суду від 07.07.26 підготовче засідання призначено на 15 липня 2026 р. на 12:15, про що заявника повідомлено в порядку ст. 120 ГПК України шляхом надсилання ухвали суду від 07.07.26 до його електронного кабінета.

10.07.26 через систему "Електронний суд" надійшла заява від 10.07.26 АТ "Чернігівобленерго" (вул. Гонча, буд. 40, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22815333) з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалою суду від 10.07.26 постановлено заяву (від 10.07.26) Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" з грошовими вимогами до ОСОБА_1 повернути без розгляду, як таку, що подана передчасно.

У підготовче засіданні заявник не з`явився, до початку судового засідання додаткових заяв та клопотань до суду не надійшло.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, проаналізувавши матеріали справи, у тому числі, долучені до заяви документи, суд зазначає наступне:

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- подати суду конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Відповідно до обґрунтувань, викладених у заяві про неплатоспроможність, заявниця зазначила наступне: станом на 10.06.2026 року я, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 590118,80 грн. перед Акціонерним товариством «Чернігівобленерго», який та підтверджується рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі №742/7020/24 від 23.07.25 (провадження №2/742/411/25), яким позовні вимоги акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, буд.40, м.Чернігів, 14000) вартість не облікованої електричної енергії розміром 581397,83 грн та сплачений судовий збір розміром 8720,97 грн, всього 590118, 80 грн. Зазначене рішення набрало законної сили, 08.09.2025 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області у даній справі №742/7020/24 (провадження №2/742/411/25), видано виконавчий лист, 15.09.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм Іваном Миколайовичем, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79107634 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.

Як зазначає заявниця, станом на 10.06.2026 заборгованість в сумі 590 118,80 грн. перед Акціонерним товариством «Чернігівобленерго» нею не погашена, сплатити дану заборгованість не має можливості оскільки вона не працевлаштована в зв`язку з незадовільним станом здоров`я, так як хворіє на бронхіальну астму з алергічним компонентом, у зв`язку з чим з 2018 року перебуває на обліку в лікувальній установі, на підтвердження чого надано довідку «Прилуцького міського центру первинної медико - санітарної допомоги» від 28.05.26, однак вживає заходи щодо працевлаштування.

За таких обставин, вказує заявниця, вона не отримує заробітну плату, не має інших джерел отримання доходів, як фізична особа підприємець не зареєстрована, не має майна достатнього для погашення суми боргу, відсутня фінансова можливість погашати зазначену заборгованість, а також відсутні необхідне майно і доходи, за рахунок яких існувала б можливість погасити вказану заборгованість в повному обсязі.

Заявниця також зазначила, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , з яким фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , від шлюбу має чотирьох повнолітніх дітей, які проживають окремо.

Боржниця зазначає, що їй належав будинок, з господарськими будівлями та спорудами, в якому вона проживає з чоловіком, розташований за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого Прилуцькою міською радою Чернігівської області 28 листопада 2004 року, житловий будинок має загальну площу - 85.4 кв.м., з яких - 43.7 кв.м. жилої площі, а та є єдиним житлом боржниці та її чоловіка.

Як вказує Заявниця, 30.07.2025 року ОСОБА_1 подарувала будинок своєму чоловіку ОСОБА_2 , однак рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.05.2026 у справі № 742/6617/25 визнано недійсним договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 30 липня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленським С.М., зареєстрований у реєстрі за №740.

На даний час, вказує Заявник, інформація щодо права власності на будинок підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 480732235 від 08.06.2026.

У разі залишення поданої боржницею апеляційної скарги без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.05.2026 у справі № 742/6617/25 без змін, вона набуде право власності на житловий будинок.

Також, згідно змісту заяви, ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки, площею 0,100га, на якій розташований будинок, за адресою: АДРЕСА_2 , та яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на підставі договору кіпівлі - продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 09.09.2004, посвідченого державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори Колодуб С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1-3518.

Згідно змісту заяви, б`єкти рухомого майна у ОСОБА_1 відсутні, грошові кошти на банківських рахунках відсутні.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період січень 2023 по квітень 2026 та даних декларацій в 2023 -2026 роках боржник не отримувала доходів, ніде не працевлаштована, погашати вимоги перед кредитором планує за рахунок майбутніх доходів, за умови працевлаштування, та за рахунок продажу земельної ділянки, яка належить на праві власності чоловіку.

Суд зазначає, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію як про наявну у нього заборгованість так і про своє матеріальне становище, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 ГПК України, що узгоджується з вимогами пунктів 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до вимог частини 5 стаття 119 Кодексу України з процедур банкрутства відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.

Як визначено частиною 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Частиною 1 статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

З наведеного та аналізу положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов`язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.

Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проєкту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявницею долучено план реструктуризації боргів, в якому зазначено, що з метою виконання плану реструктуризації боржниця вживає заходів щодо працевлаштування. За умови працевлаштування, боржниця може розраховувати на отримання мінімального доходу у вигляді мінімального розміру заробітної плати в сумі 8647,00 грн. у місяць, також ОСОБА_1 планує частково погасити заборгованість, в тому числі, за рахунок продажу частини земельної ділянки, кадастровий номер: 5322881801:01:002:0062, площею 0,1844 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , яка належить її чоловіку ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки від 30.11.2022, посвідченого Приватним нотаріусом Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Афанасієвським Д.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1402, яка набута чоловіком у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя.

Від продажу частини земельної ділянки буде отримано коши в сумі 1500 дол США, що за офіційним курсом НБУ станом на 10.09.2026 становить 67050,00 грн.

Відповідно до плану, виходячи з результатів аналізу доходів боржника, прогнозу розміру майбутніх доходів, заявник зазначив, що погашення боргів можливе виключно за рахунок майбутньої заробітної плати у розмірі 1392,00 грн. щомісячно (20% від заробітної плати в сумі 6960,84 грн. (розмір мінімальної заробітної плати з урахуванням відрахувань: 18% ПДФО в сумі 1556,46 грн. та 1,5 % військовий збір в сумі 129,70 грн. Планом передбачено, що: загальна сума боргу, що підлягає списанню становить 439 548,80 грн., а загальна сума заборгованості, що підлягає розстроченню становить 150 570,00 грн. (83520 грн. -відрахування із заробітної плати + 67050,00 грн. - кошти отримані від продажу частини земельної ділянки); сума реструктуризаційного зобов`язання відповідно становить 83520 грн. та підлягає сплаті щомісячно рівними платежами в розмірі 1392,00 грн. у пропорційному порядку відносно розміру вимог кредиторів з дати затвердження судом плану реструктуризації.

Утримання із заробітної плати проводяться щомісячно аж до повного погашення заборгованості.

Додатково планом реструктуризації передбачено погашення заборгованості за рахунок коштів, отриманих від продажу частини земельної ділянки, що є спільною сумісною власністю подружжя в сумі 67 050,00 грн. Термін погашення заборгованості становить 60 місяців (загальна сума боргу, що підлягає погашенню 83520 грн: місячні відрахування 1392,00 грн. = 60 місяців, стосовно частини земельної ділянки, що є спільною сумісною власністю подружжя, погашення вимог кредитора відбудеться відразу після проведення процедури продажу, яка має відбутись в межах встановленого 60 місячного строку). На задоволення побутових потреб боржника, щомісяця залишатиметься регулярний дохід у вигляді заробітної плати, що становить 5568,84 грн. (6960,84грн. - 1392,00 грн.) на місяць. Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника становить 60 місяців.

При цьому до матеріалів заяви боржницею не додано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження наявності доходів у розмірі 6960,84 грн щомісячно.

Суд також критично ставиться до погашення заборгованості за рахунок коштів, отриманих від продажу частини земельної ділянки, яка належить на праві власності чоловіку заявниці.

Верховний Суд у постанові від 26 травня 2022 року у спра ві № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної пове дінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових про цедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умис лом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть впли нути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з креди торами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єк тивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Так, єдиним кредитором перед яким станом на 10.06.26 існує непогашена заборгованість у розмірі 590 118,80 грн є Акціонерне товариство «Чернігівобленерго».

Судом встановлено, що 23 липня 2025 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області у справі №742/7020/24 ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 590118,80 грн.

Зазначене судове рішення 08 вересня 2025 року стало підставою для видачі виконавчого листа, на підставі якого 15 вересня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремієм І.М. відкрито виконавче провадження ВП №79107634.

Судом також встановлено, що відповідно до залученого до матеріалів справи Заявницею рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.05.26 у справі №742/6617/25, 23 липня 2025 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області у справі №742/7020/24 задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», визнано недійсним договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3180224174080 за ОСОБА_2 ; арешт накладений ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 03.12.2025 року на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , після набрання рішенням законної сили, скасувати;

Заявниця зазначила, що має намір оскаржити зазначене рішення в апеляційному порядку, подавши в якості доказів примірник апеляційної скарги.

Відповідно до встановлених Господарським судом Чернігівської області відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 13.07.26 у справі №742/7020/24, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування визнати не поданою та повернути особі, які її подала.

Таким чином, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 травня 2026 року у справі №742/7020/24 набрало законної сили.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, ухвалюючи рішення 07.05.26 у справі №742/7020/24 про визнання недійсним договору дарування, Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області встановлено наступне:

«Як убачається з матеріалів справи та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на момент відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій у боржника фактично відсутнє інше нерухоме майно, придатне для звернення стягнення, окрім спірного житлового будинку.

Водночас судом встановлено, що 30 липня 2025 року, тобто після ухвалення рішення суду від 23.07.2025 року, але до початку його примусового виконання, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір дарування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Зеленським С.М. та зареєстровано за №740.

На підставі зазначеного договору 30.07.2025 року здійснено державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер 443557798).

З аналізу матеріалів реєстраційної справи також убачається, що право власності на спірний будинок до моменту відчуження належало ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 28.11.2004 року, тобто протягом тривалого часу до виникнення спірних правовідносин.

Окремо суд враховує, що 18.02.2022 року на вказаний об`єкт нерухомого майна вже накладалося обтяження у вигляді арешту, яке було зняте 20.04.2023 року, що свідчить про перебування майна у сфері виконавчих процедур ще до моменту укладення оспорюваного правочину.

Крім того, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, після відчуження спірного об`єкта нерухомості у відповідачки відсутні інші об`єкти нерухомого майна, на які може бути звернено стягнення в межах виконавчого провадження.

Оцінюючи доводи відповідачів про те, що спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та відчуження здійснено з метою впорядкування сімейних майнових відносин, суд зазначає, що такі доводи не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які б спростовували встановлені судом обставини щодо фактичного виведення майна з можливого звернення стягнення.

Встановлена сукупність доказів у справі, а саме: наявність судового рішення від 23.07.2025 року про стягнення з відповідачки значної суми заборгованості; укладення договору дарування 30.07.2025 року, тобто після ухвалення рішення суду; безоплатний характер правочину; відчуження майна на користь близької особи (чоловіка); відсутність у боржника іншого майна для погашення заборгованості; подальше відкриття виконавчого провадження та встановлення факту відсутності активів у боржника на переконання суду не може розцінюватися як випадковий збіг, а свідчить про цілеспрямоване виведення майна з-під можливого звернення стягнення та створення штучної ситуації відсутності майнової відповідальності боржника.

Відповідно до статей 3, 13, 16 ЦК України, учасники цивільних правовідносин зобов`язані діяти добросовісно, розумно та утримуватися від зловживання правом. Здійснення цивільних прав не може використовуватися для завдання шкоди іншій особі або для ухилення від виконання обов`язків.

У даному випадку встановлені судом обставини у своїй сукупності свідчать, що оспорюваний договір дарування укладено не з метою реального безоплатного передання майна, а з метою унеможливлення звернення стягнення на майно боржника у межах виконавчого провадження.

Таким чином, оспорюваний правочин суперечить загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам добросовісності, розумності та заборони зловживання правом, а також порушує права кредитора на ефективне виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання договору дарування недійсним як фраудаторного правочину, вчиненого з метою уникнення виконання судового рішення та як наслідок скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 80151411 від 30 липня 2025 року».

Добросовісність це певний стандарт поведінки, що ха рактеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховува ти саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11 листо пада 2021 року у справі № 910/8482/18 (910/4866/21), від 04 серпня 2021 року у справі № 185/446/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення плато спроможності у судових процедурах неплатоспроможності фі зичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспро можності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не прихо вує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи за доволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструк туризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати проваджен ня у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кре диторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеці альною судовою процедурою шляхом реструктуризації забор гованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

З урахуванням викладеного, встановлені у рішенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.05.26 по справі №742/6617/25 обставини, свідчать про наявність у ОСОБА_1 недобросовісної поведінки.

Суд також зауважує, що згідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - боржника надаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) за три місяця виконання повноважень.

Крім того, суд зазначає, що згідно до п. 1-4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.

Боржником надано суду копію договору авансування винагороди арбітражного керуючого від 08.06.2026 який укладено між арбітражним керуючим Вихор Ю.С. та ОСОБА_1 , відповідно до п.2, п.3 цього договору було визначено, що боржник зобов`язаний здійснювати оплату послуг арбітражному керуючому в розмірі, передбаченому ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме, в розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого реструктуризацією в термін до 3 числа кожного наступного місяця на рахунок арбітражного керуючого. Оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється кредитором помісячно виходячи із тримісячного строку надання таких послуг починаючи із дня призначення арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією боржника. Загальна сума винагороди становить 49 920 грн.

При цьому витрати (або їх частина) на оплату праці арбітражного керуючого не були включені до загальних витрат боржника в цьому проєкті.

Боржником не вказано її майбутніх витрат з оплати послуг арбітражного керуючого за виконання обов`язків керуючого реструктуризацією та не надано жодного доказу можливості їх оплати в розмірі 16 640 грн (п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб) щомісячно протягом 3 місяців.

При цьому посилання боржниці про намір продажу частини земельної ділянки, що є спільною сумісною власністю подружжя в сумі 67 050,00 грн, як джерело погашення вимог кредитора, суд не розцінює як ймовірне джерело майбутнього погашення боргових зобов`язань боржниці, оскільки до заяви не додано жодного доказу наявності у чоловіка боржниці ОСОБА_2 , як власника зазначеної земельної ділянки, його потенційного наміру продажу земельної ділянки задля погашення зобов`язань боржниці.

Суд вважає за необхідне відзначити, що погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов`язань) у межах об`єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов`язання.

З наведеного суд приходить до висновку, що суду надано нереальний (невиконуваний) проекту плану реструктуризації, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Суд звертається до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).

До боржника - фізичної особи Кодексу України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені частиною 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

У разі встановлення судом обставин, які вказують на недоведення заявником передбачених ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність через ненадання повної та достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім`ї, розмір та джерела доходів (ч. 3 ст. 116 КУзПБ) і документівна підствердження належного виконання відповідних вимог цього кодексу, а також через недобросовісну поведінку, таке провадження не може бути відкрите.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов`язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Також суд зауважує на тому, що згідно з ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.У відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 - відмовити.

2.Заяву арбітражної керуючої Вихор Юлії Сергіївни про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишити без розгляду.

3.Копію ухвали надіслати заявнику через систему "Електронний суд".

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 16.06.26.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.